Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Таможенная система->Курсовая работа
Актуальность темы заключается в том, Россия страна с огромным природным и техническим потенциалом к которой приковано внимание всего мира Огромный тов...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Характер и задачи внешнеэкономического, в том числе тарифного регулирования тесно связано с общей экономической обстановкой в стране, с внутренними и ...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Внешнеэкономическая деятельность является мощнейшим фактором, оказывающим благоприятное или разрушающее воздействие на экономику Конкретные меры ее ре...полностью>>
Таможенная система->Контрольная работа
Мировая экономика базируется на мировом рынке, материальной основой которого служит научно-технический прогресс и стимулируемое им общественное раздел...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Таможенная система

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Основна відмінність впливу тарифу на економіку великої та малої країни заключається в оцінці перерозподільного ефекту прибутку.

Мито є однією із статей доходів державного бюджету, крім того, зміна мита призводить до зміни рівня деяких податків. Для визначення впливу підвищення мита на доходи бюджету можна використовувати наступну формулу:

(2.15)

мита

де:

Д – зміна доходів бюджету;

Т та Тn – початковий і збільшений розмір мита;

П та Пп – розмір податків до і після збільшення мита;

ТП – зміна суми мита і податків після підвищення мита;

Qі таQіn - обсяг товару, який ввозиться в Україну до і після збільшення мита;

зміна обсягу товару, який ввозиться до України.

Таким чином, якщо велике по модулю та має знак «–», зміна доходів бюджету (Д) може бути від'ємною. Тобто якщо попит на імпортний товар є дуже еластичний, то збільшення мита може викликати зменшення доходів бюджету.

Слід зауважити, що доходи бюджету зміняться відповідним чином, якщо всі товари будуть ввозитись за однаковими умовами, тобто без пільг.

Після введення протекціоністських заходів збільшується зайнятість у галузях, які замінюють імпортний товар, але скорочується у сфері торгівлі, яка пов'язана з імпортом. Але збільшення рівня зайнятості може не викликати збільшення доходів населення, тому що дуже часто заробітна плата у галузях, які замінюють імпортний товар, набагато нижча від заробітної плати у сфері імпортної торгівлі, отже зміна доходів населення може бути від'ємною навіть у випадках, коли кількість зайнятих збільшується.

Природно, що застосовуючи протекціонізм, країна повинна очікувати такої самої реакції по відношенню до себе з боку інших країн. Зараз ми можемо спостерігати реакцію світового співтовариства на заборону ввезення деяких видів товару, тобто країни роблять адекватну реакцію і підвищують, або забороняють Україні ввезення товару.

Тому застосовуючи політику протекціонізму Україна повинна враховувати таку реакцію і адаптовуватись до неї.

2.4 Нетарифні методи регулювання

Нетарифні методи регулювання включають в себе два основні методи: Квотування / контингентування

Ліцензування

1. Квотування.

Найбільш розповсюдженою формою кількісних обмежень являється квота або контингент – кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Квоти діляться на експортні та імпортні, глобальні та індивідуальні.

Прикладом являється перешкоджання вивозу з України вивозу товару, який завдає шкоди економіці країни: цукор, зернові культури.

Дослідимо з допомогою рис. 2.8 як імпортна квота впливає на економіку країни.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складе Sd а попит Dd (рис. 2.8).

Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежено та складає Sw по світовій ціні Рw. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання – Q4, імпорт товару – Q4Q1. Країна вирішує обмежити імпорт товару, вводячи імпортну квоту у розмірі Q3Q2.

Рис. 2.8. Вплив квоти на економіку країни

У результаті скорочення імпортної пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Рq, внутрішнє виробництво збільшиться до Q2, внутрішній попит скоротиться до Q3, імпорт зменшиться до розмірів квоти, тобто Q3Q2. Як і у випадку імпортного тарифу, скорочення надлишку споживання складе суму сегментів а +b + с + d. Де сегмент а – порогів ефект, b – ефект захисту, с – ефект доходів, d – ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b + d. Порогів ефект має те ж економічне значення, що і у випадку імпортного тарифу – перерозподілення прибутку від споживачів до виробників.

2. Ліцензування

Ліцензування використовується багатьма країнами світу та являється складовою частиною квотування. Ліцензування використовується для регулювання імпорту, рідше експорту. Розвинуті країни частіше всього використовують ліцензії як документ, який підтверджує право імпортера на ввезення товару в рамках встановленої квоти.

3. Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, яке базується на обов'язку одного із партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати об'єм експорту, прийнятому в рамках офіційного міждержавного або неофіційного договору про встановлення квот на експорт товару.

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару у країні складає Sd, а попит складає Dd (рис. 2.8). Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежена та складає з першої країни S1 по ціні Р1, а з іншої S2 по ціні Р2. В цій ситуації виробництво товару складе Q1. імпорт товару – Q7Q1, який весь прийдеться на першу країну, оскільки товари з другої країни дорогі.

Припустимо, що під загрозою санкцій з боку імпортуючої країни влада першої країни вирішує добровільно обмежити експорт свого товару, впровадивши квоту на його експорт у розмірі Q5Q3.

У результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Р3, внутрішнє виробництво збільшиться до Q3, внутрішній попит скоротиться до Q5, імпорт скоротиться до Q5Q3.

Як і у випадку імпортної квоти, надлишок споживання скоротиться до визначеної межі: а + b + с + d + е + f+ g + h + І+ j +k + 1/ При цьому порогів ефект складе а + h, ефект захисту – b + с + І, ефект доходу – d + е+j+k, ефект споживання – f + g + 1 (рис. 2.9).

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено.

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< 33.

Рис. 2.9. Економічний ефект добровільного обмеження експорту

Може бути, що введення обмежень однією країною приводить до розширенню експорту такого ж товару другими країнами, з якими договір не укладено. Той же товар з другої країни, ціні на який Р2 в умовах відсутності добровільного обмеження експорту першої країни була не конкурентоздатна, після його введення став конкурентним так як Р2< З3. Якщо перша країна підніме ціни до рівня цін другої країни, то збільшить свої доходи на розмір сегментів с + d. Сегменти e + f складуть ефект скорочення в торгівлі, який виникає у зв'язку з тим, що імпортер повинен купувати додаткову кількість товару у іншій країні, де ціни най нього вище, чим у першій. Експорт додаткової кількості товару по більш високій ціні з іншої крани приводить до скорочення повних економічних втрат для імпортуючої держави, які складуть тільки сегменти: І + j + k + 1. При експорті товару з двох країн імпортуючи країна виробляє 2 одиниці товару, споживає 6 та імпортує 4 одиниці 2 з яких по ціні 6.5 дол., за штуку – з другої країни та 6 дол. з першої. Враховуючи це імпортуючи країна повинна купувати 2 одиниці товару по ціні 6.5 дол., за одиницю.

Повні економічні втрати при цьому скоротяться до 2 дол.:

0.5*1/2 + 0.5*2 + 0.5*1/2 = 2 (дол.)

Взагалі добровільні обмеження експорту являються більш широкою групою мір, направлених на завоювання домінуючого положення на ринці.

2.5 Обчислення митної вартості, та вплив митного регулювання

При здійсненні експортно-імпортних операцій підприємством ВАТ «ХК» окрім витрат на матеріали, зарплату, транспортування з'являються і такі витрати, як сплата певної суми за проходження митного контролю, заповнення ВМД, розмитнення товару при імпорті.

Тому для правильного прогнозування ціноутворення після проходження митного контролю менеджери повинні враховувати таку вартість, як митну вартість. Це необхідно для того, щоб спрогнозувати, як збільшиться ціна (на даний вид товару – сільгосптехніка при ввозі до іншої країни, Росії наприклад на умовах поставки СІР ВАТ «ХК» сплачує мито у розмірі 15% від вартості виробу) та вплине на реалізацію товару.

При цьому треба враховувати, що при визначенні митної вартості товару, витрати, понесені до моменту перетину кордону (якщо вони не включені в рахунок фактуру), прибавляється до митної вартості: за завантаження транспорту, страхування, сплачення ввізного мита. А витрати, які були після перетину території – відраховуються.

Розглянемо протекціоністський метод регулювання при імпорті продукції, розрахувавши митну вартість.

До України з Германії ввозиться комбайн по збиранню зерна Dominator Claas. Згідно договору купівлі-продажу товар поставляється за умовами DDU Харків, вартість його по контракту, тобто фактурна вартість – 53000 дол. США. Враховуючи умови контракту в рахунок фактуру продавець включив усі витрати при поставці вантажу у Харків, в тому числі й зроблені після перетину митного кордону України. Вартість транспортування після перетину митного кордону 150 дол. США.

Таким чином митна вартість в даному випадку визначається як різниця між фактурною вартістю та вартістю витрат на транспортування від кордону України до Харкова: 50000 -150 – 49850 (дол. США).

Розрахуємо митну вартість двигунів та кондиціонерів до комбайну Славутич. Згідно договору купівлі-продажу товар постачається за умовами EXW Лейпциг, вартість контракту – 200 дол. США за кондиціонер та 18000 дол. США за двигун. По контракту кількість кондиціонерів – 5, двигунів – 2. Отже фактурна вартість у даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартості витрат на транспортування до Одеси.

Фактурна вартість = 1000 + 32004 = 33000 дол.

Вартість завантаження на поїзд у Лейпцизі – 200 дол. США, транспортування вантажу до Одеси – 1200 дол.

Таким чином митна вартість буде дорівнювати: 250 + 1200 + 33000 = 34450 дол. США.

Розрахуємо ціну та митну вартість контракту вартість контракту №643. Для розрахунку ціни на товар – пристрій до комбайну по збиранню кукурудзи Дон 1500 Б КМД 6 з комплектом ЗИП згідно з контрактом 6 штук. Усі розрахунки проводяться у рублях РФ. Ціні техніки з вартістю тари та пакування складає 176400 руб. РФ. Згідно митного кодексу митні витрати складуть на даний вид товару 100 дол. США за 1 годину митного догляду, 20 дол. ВМД, 10 дол. США – інші витрати.

Вартість сертифікату походження – 20 дол. США.

Вартість сертифікату якості – 35 дол. США

Транспортні витрати до митного кордону (ст. Тополі), вид транспорту – залізниця; завантаження 50 дол. США, транспортування 120 дол. США.

Таким чином ціна за техніку складе (при діючому курсі 32 рублі за дол. США)

Цт =100*32 + 20*32 + 320 + 640 +1120 + 50*32 +120*32 +176470=

=3200 + 640 + 320 + 640+11220 + 1600 + 3840 + 176470 = 187830 руб.

Митне регулювання імпорту (тарифне або нетарифне) повинно бути урегульованим щодо встановлення ставок мита, так як збільшення ставки мита веде до скорочення імпорту, що породжує дефіцит на ринці, а занизька – профіцит, та створення натиску на національного товаровиробника з боку країн імпортерів. Наприклад зі збільшенням ставки ввізного мита на деталі до комбайнів, які випускає ВАТ «ХК» воно втрачає постачальника, так як збільшується митна вартість, а отже і ціна, а зі зменшенням ставки мита відбувається збільшення імпорту, що приводить до втрати цільового ринку всередині країни. Тобто правильне встановлення ставок ввізного мита має велике значення для суб'єктів ЗЕД (ВАТ «ХК» у нашому випадку).

На основі досліджень економістів у середньому при зменшенні ставки мита на 5% (адвалерна ставка) поток товару збільшується на 40% у середньому [28]. Ставка тарифу, яка існує на даний момент на деталі до сільгосптехніки складає 20% від загальної вартості. Обсяг імпорту у 2005 році складав 200 шт. приставок до зернозбиральних комбайнів, середня вартість одного виробу -30000 грн. Зменшуватиме ставку поступово на 5% (табл. 2.8) Також умовою, буде те, що оптимальний обсяг імпортного товару, необхідний для задоволення потреб 300 [18].

Таблиця 2.8. Регулювання імпорту с/г техніки

Показники

періоди

1

2

3

Ставка ввізного мита (адвалерна) (%)

20

15

10

Обсяг імпорту(шт.)

200

280

390

Фактурна вартість імпортованого товару (грн. за шт.)

30000

30000

30000

Надходження до держбюджету

1200400

1260000

1170000

Обсяг імпортованого товару, необхідний для задоволення потреб

300

300

300

Задоволення потреб на ринці імпортною продукцією (%)

66

93

130

На основі даної таблиці можна зробити висновок, що оптимальною ставкою при регулюванні імпорту товару буде 15%, так як при даній ставці відбувається максимальне надходження до бюджету з оптимальним заповненням ринку України.

При регулюванні зовнішньоекономічної діяльності держава також «захищає» власних товаровиробників та створює їм режим максимального сприяння, при якому знижуються витрати на митний огляд, розмитнення товару при експорті.

Наведемо приклад механізму митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства на прикладі ВАТ «Херсонські комбайни»: ВАТ імпортує з Росії запчастини для виробництва комбайну «Славутич».



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... ємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України. За суб’єктами впливу податков ... ,08 тис. грн. по 3 пільговиках. Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецьк ...
  2. Механізм страхування зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ Бердичівський держлісгосп)

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... на прикладі ВАТ ... суб’єктами ... України з питань страхового регулювання, здійснення міжнародних розрахунків та здійснення зовнішньоекономічної діяльност ... на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на ...
  3. Здійснення лізингових операцій на підприємстві

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... політика в Укра ... суб’єктам ... митні обмеження впливають на ... приклад, тільки у даному випадку будемо анал ... здійснення міжнародних лізингових операцій досить позитивно впливає на ... яльності. 3.2 Напрям (розширення) лізингу на підприємствах України Лізингові операції ВАТ ...
  4. Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

    Реферат >> Таможенная система
    ... митного поста «Керч» із суб‘єктами господарювання, акредитованими на здійснення експортно-імпортних операцій в зоні його діяльності 2) Здійснення ... ї політики, шляхів її реалізації та поповненні Державного бюджету України. Прогнози діяльності митного поста ...
  5. Податкова політика держави

    Реферат >> Астрономия
    ... впливу різних засобів податкової політики на ... прикладу візьмемо країни ... на митну територію України. Об`єктами ... суб'єкти під­приємницької діяльності, котрі ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України ... 2.3 Аналіз структури ... на здійснення ... ЗЕД та ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020079612731934