Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Таможенная система->Курсовая работа
Актуальность темы заключается в том, Россия страна с огромным природным и техническим потенциалом к которой приковано внимание всего мира Огромный тов...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Характер и задачи внешнеэкономического, в том числе тарифного регулирования тесно связано с общей экономической обстановкой в стране, с внутренними и ...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Внешнеэкономическая деятельность является мощнейшим фактором, оказывающим благоприятное или разрушающее воздействие на экономику Конкретные меры ее ре...полностью>>
Таможенная система->Контрольная работа
Мировая экономика базируется на мировом рынке, материальной основой которого служит научно-технический прогресс и стимулируемое им общественное раздел...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Таможенная система

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Роки

ис. 2.1. Динаміка застосування різних видів ставок ввізного мита

Показник середньоарифметичної стави ввізного мита в Україні у 2003 році знизився на 1,7% і на 1.01.2004 року складав приблизно 11%, у 2004 році цей показник ще зменшився і склав близько 10%, що свідчить про загальну тенденцію зниження рівня оподаткування товарів ввізним митом, і характеризує на даний час перехід загального рівня тарифного захисту від помірного до відкритого (табл. 2.2)

Таблиця 2.2. Вплив рівня митного тарифу

Вплив на імпорт

Заборон ний

Обмежувальний

Помірний

Відкритий

Вільний

Рівень тарифу

<40–100

<25

10–15

0–10

0

У першому півріччі 2005 року показник номінальної ставки Єдиного митного тарифу не змінився і залишався таким, як і на початку року.

  1. 2001 2002 2003 2004 2005

Роки

Рис. 2.2. Економічна ефективність митної політики на Україні

Аналізуючи цю діаграму можна зробити висновок, що ефективність митної служби зростає. Це відбувається з причини прагнення України до встановлення митного законодавства аналогічного країнам учасницям ЄС. Однією з причин спаду економічних показників в Україні у 2002 році є різке зниження тарифів на деякі імпортуємі товари, що спричинило дисбаланс в політиці протекціонізму та в митній політиці в цілому, тому керівництво встановило межу, яка підтримує баланс та служить регулюючим елементом – це середньо зважена ставка ввізного мита відношення ставки на певний товар (Рт), помноженої на обсяг імпорту цього товару, до загального обсягу всіх товарів. Наприклад:

ставка ввізного мита на відеопрогравачі - 15%

вартість відеопрогравача - 150 $ США

кількість товарів 8000 шт.

загальний обсяг імпортуємого товару за рік – 500000

Середньозважена ставка ввізного мита дорівнюватиме 24%

Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більше ніж 14%. (рис. 2.3).

митний політика зовнішньоекономічний

Рис. 2.3. Митне обкладення на Україні

Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ до кінця 2005 року середній рівень митного обкладення промислових товарів (за винятком нафти) повинен бути знижений на 38–40%, тобто з 6,3 до 3,9%.

В Україні ситуація інша, і це передусім пов’язано з станом її економіки.

На даний момент визначена верхня межа – це 30%. Кількість ставок ввізного мита, рівень яких перевищує встановлену межу, становить близько 20% від їх загальної кількості. Потрібно зазначити, що концепцією трансформації митного тарифу України передбачено поступове зниження верхньої межі, і наступний етап – це 20%. Проглядається тенденція до поступового зниження середньоарифметичної ставки ввізного мита, зокрема станом на 1 червня 2003 року ця цифра становила 12,72%, які встановлені ставки ввізного мита 30% і більше. Становить близько 20% від загальної кількості товарних підсубпозицій.

На даний час кількість товарних підсубпозицій, на які встановлена ставка мита 0%, в Тарифі нараховується близько 16%.

В основному на даний момент існує 7 тарифних коридорів з рівнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20, та 30%.

Треба взяти до уваги що в таких країнах, як Німеччина та Франція для того, аби підприємства могли покладатися на однозначне використання митного тарифу, митні органи зазначених країн видають «офіційну довідку», яка є чинною в межах Європейського союзу. Правильна класифікація товару є важливим показником щодо не тільки суми визначення митних тарифів, а й для заборони на експорт. Повернення стягнених за експорт сум чи визначення походження товарів. Офіційні митно-правові довідки при цьому є засобом правового захисту.

Згідно з митними тарифами Англії та Німеччини ставки мита є – переважно адвалерними, в Україні теж переважає тенденція до використання таких ставок. Специфічні й комбіновані ставки мита переважно встановлені на сільськогосподарську та харчову продукцію, лікеро-горілчані і тютюнові вироби, продукцію легкої промисловості, автомобілі, відео техніку і на інші види здебільше високоліквідних товарів, які є традиційними об'єктами митної вартості. Відповідно, сума нарахованого мита залежить від митної вартості товарів, методи визначення якої можуть бути різними: звичайна конкурентна ціна, ціна угоди чи фактично зазначена ціна є різним вартісним втіленням будь-якого товару. Для забезпечення найновішої процедури в межах ГАТТ був розроблений кодекс про митну вартість, який використовується як Європейським союзом, так і багатьма іншими країнами. Крім того в митному кодексі Європейської співдружності питанням митної вартості виділено розділ 2, який цілком узгоджений із статтею ГАТТ. У Законі України «Про єдиний митний тариф» питанню митної вартості присвячена лише стаття 16. На практиці митні органи України керуються десятками нормативних документів, які тією, чи іншою мірою регулюють порядок визначення митної вартості.

Найбільша розбіжність цих документів із статтею 7 ГАТТ спостерігається у питаннях індикативних цін чи мінімальної митної вартості.

У Тарифі ставки ввізного мита вказуються в процентах від митної вартості товарів (мито адвалерне), в натуральному грошовому вираженні (мито специфічне) і в комбінованому вигляді, який поєднує в собі два попередніх.

У 2002 році з 9494 товарних підсубпозицій актами законодавства змінені лавки ввізного мита на 2714 товарних підсубпозицій (28.6% від загальної кількості), з них 1478 товарних підсубпозицій змінено постановою КМУ.

У проекті нового митного кодексу України питанням митної вартості та методології її визначення присвячено окремий 10 розділ з 15-ма статтями. Усі методи визначення митної вартості товарів, що оцінюються, відповідають принципам та положенням 7 статті. Крім того, новим Митним кодексом передбачено законодавче закріплення методів визначення митної вартості експортних та імпортних товарів і запровадження декларування митної вартості. Останнє повністю відповідає світовим нормам і сприяє значному поповненню державного бюджету України.

Митні режими, що застосовуються як Україною так і Німеччиною, за містом та охопленням напрямків цілком збігаються. Також схожі між собою митні режими Росії та України – це зрозуміло з причини тісних економічних політичних давніх зв'язків. Відмінності в митному законодавстві полягають в тому, що країни-учасниці ЄС такі як Англія, Німеччина, Франція схильні до зниження ставок ввізного мита та ведення політики лібералізму. Окрім того ці країни поступово трансформують митний кодекс і покладають в основу майбутнього митного регулювання нетарифний метод. Тобто в умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів зростає роль нетарифного регулювання. Складові цих методів:

1. Встановлення експортно-імпортних квот.

2. Ліцензування експорту і імпорту.

3. Експортні субсидії.

4. Недискримінація у зовнішній торгівлі.

Одним із позитивних рішень у Митному кодексі України є прийняття указу «Про створення територіальних митних управлінь» від 8 липня 1994 року. Тобто це указ, який затверджує створення регіональних, обласних митних відділів та відділів на митних підприємствах, здійснюючих великі обсяги операцій з пересуванням товару через кордони України та інших країн. Наприклад на ВАТ «ХБК» У 1999 році було створено такий відділ: «Відділ по оформленню митних декларацій», який мав важливе значення, так як скорочував витрати і час на митне оформлення при транспортуванні вантажів через митну територію України. Такі відділи були створені на великих підприємствах Миколаєва, Дніпропетровська, Запоріжжя. В середньому на таких підприємствах витрати на транспортування і доставку вантажу іноземному партнерові, (якщо це передбачено у контракті) на своє підприємство, знизились на 30%. Тобто при «вчорашніх» 100 грн. витрат на транспортування тепер підприємство витрачає 70 грн.

Приведемо приклад: за контрактом 29.04 2005 «ХБК» транспортує продукцію у Росію. Товар – килими у рулонах (по 50 метрів у кожному), кількість – 100. За контрактом товар треба доставити до споживача 1.05.2005. На митниці оформлення ВМД коштує 10$, при цьому огляд та оформлення товару у святкові дні коштує 15$, +митні збори, +ПДВ. Отже витрати на митне оформлення ВМД становить приблизно 40-45 $, + час мінімум 8–10 годин). На митному відділі у підприємстві процес митного оформлення спрощується, при цьому економиться 10-15$. Ця сума здається незначною, а якщо на місяць товар буде вивозитись за кордон 50-100 разів, то за рік ця сума буде становити 10000–18500$. Отже, як свідчить аналіз митних інструментів Німеччини, Англії, Росії, Франції, та порівняння їх з методами митної політики України, помітною є тенденція щодо уніфікації митного законодавства України з європейськими зокрема та світовим законодавством. Ця трансформація буде проводитись послідовно (рис. 2.4)

Рис. 2.4. Трансформація митної політики

Перспективи такої трансформації значною мірою стимулюються через зволікання з прийняттям нового Митного кодексу України, проект якого розроблено до вимог Всесвітньої митної організації. Але суперечності між застарілою законодавчою базою та підзаконними актами, якими керуються на практиці митні органи України, не дають змоги їм виконувати свої фіскальні функції повною мірою, що негативно впливає на процеси поповнення державного бюджету та зовнішньоекономічну діяльність в цілому.

2.2 Митно-тарифна політика України та її вплив на імпорт та експорт товару

Митну політику України у загальному вигляді можливо визначити як систему політично правових, економічних, організаційних та інших заходів, заправлених на реалізацію і захист зовнішньоекономічних інтересів держави з метою динамічного здійснення політичних та соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.

Митна політика являється однією із основних частин зовнішньої політики держави. Але в умовах формування та розвитку ринкових відносин митна політика придбала значення інструменту і засобу рішення внутрішньо-економічних задач: по-перше, вона призвана стимулювати всебічний розвиток вітчизняної економіки, надавати їй нові імпульси, по-друге зберігати її від проникнення деструктивних елементів та руйнуючого впливу. Недооцінка значення усього набору митних інструментів – правових, організаційних митних, тарифно-контрольних може нанести великий збиток економічним інтересам, які являються серцевиною внутрішньої та зовнішньої політики сучасної української держави.

Враховуючи історичний досвід розвитку митної системи в цілому, порівнюючи його з формуванням сучасної митної системи в Україні, не можна недооцінювати роль інституту митно-тарифного регулювання.

На даний момент механізм існуючого митного регулювання на Україні не відповідає вимогам світової практики його застосування. Як показує світова практика, основними методами митно-тарифного регулювання являються:

1. Захист вітчизняного виробника у тих галузях промисловості, які чітко наладжені та функціонують в країні, а не хаотичне регулювання ввозу імпортних товарів, виробництво яких на Україні відсутнє або по причині географічного розміщення країни не можливе.

2. Поповнення державного бюджету за рахунок виконання суб’єктами ЗЕД експортно-імпортних операцій, причому не за рахунок збільшення розміру ставок мита а за рахунок збільшення обсягу угод зовнішньоекономічних операцій.

3. Можливість розрахунку економічності та ефективності запланованої зовнішньо – економічної операції. Для цього, незалежно від країни походження товару необхідно встановити максимальну специфічну ставку мита на кожний код товарної позиції для товарів, на які встановлена адвалерна ставка мита.

Таким чином якщо при ввезенні визначеного товару сума мита по адвалерній ставці, буде менш ніж сума при стягненні по максимальній ставці, то в цьому випадку повинен стягуватися еквівалент суми по максимальній специфічній ставці. Вживання такого механізму дасть можливість суб'єктам ЗЕД чітко і вірно розрахувати цілеспрямованість та ефективність плануємої зовнішньоекономічної операції, та буде сприяти видаленню такого способу уникнення оплати мита, як заниження митної вартості.

4. Крім того, необхідно враховувати наявність на внутрішньому ринку тих чи інших товарів, а саме обмежувати у визначені проміжки часу ввезення в країну товарів, виробництво яких на даний момент являється збитковим, або їх наявність на внутрішньому ринку покриває попит населення. Для вживання такого механізму необхідно «коефіцієнт ліквідності товару» (показник наявності товару на внутрішньому ринку) по кожному товару [24].

Суть цього коефіцієнту в тому, що чим більше або нижче показник «коефіцієнта ліквідності товару» тим у стільки ж разів більше або нижче адвалерна та максимальна специфічна ставка мита, в період вживання того чи іншого «коефіцієнта ліквідності товару».



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... ємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України. За суб’єктами впливу податков ... ,08 тис. грн. по 3 пільговиках. Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецьк ...
  2. Механізм страхування зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ Бердичівський держлісгосп)

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... на прикладі ВАТ ... суб’єктами ... України з питань страхового регулювання, здійснення міжнародних розрахунків та здійснення зовнішньоекономічної діяльност ... на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на ...
  3. Здійснення лізингових операцій на підприємстві

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... політика в Укра ... суб’єктам ... митні обмеження впливають на ... приклад, тільки у даному випадку будемо анал ... здійснення міжнародних лізингових операцій досить позитивно впливає на ... яльності. 3.2 Напрям (розширення) лізингу на підприємствах України Лізингові операції ВАТ ...
  4. Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

    Реферат >> Таможенная система
    ... митного поста «Керч» із суб‘єктами господарювання, акредитованими на здійснення експортно-імпортних операцій в зоні його діяльності 2) Здійснення ... ї політики, шляхів її реалізації та поповненні Державного бюджету України. Прогнози діяльності митного поста ...
  5. Податкова політика держави

    Реферат >> Астрономия
    ... впливу різних засобів податкової політики на ... прикладу візьмемо країни ... на митну територію України. Об`єктами ... суб'єкти під­приємницької діяльності, котрі ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України ... 2.3 Аналіз структури ... на здійснення ... ЗЕД та ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020108222961426