Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Таможенная система->Курсовая работа
Таким органом нині є Державна митна служба України, яку було створено Указом Президента України «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1...полностью>>
Таможенная система->Реферат
Существует ряд организаций, которые в случаях нарушения таможенного законодательства, повлекшего неисполнение налогового обязательства по уплате тамож...полностью>>
Таможенная система->Контрольная работа
Таможенное дело – совокупность методов и средств обеспечения соблюдения мер таможенно-тарифного регулирования и запретов и ограничений, установленных ...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Актуальность темы заключается в том, Россия страна с огромным природным и техническим потенциалом к которой приковано внимание всего мира Огромный тов...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Таможенная система

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Імпортний митний тариф застосовується з метою:

– створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

– регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

– формування раціональної структури споживчого ринку на основі фінансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

– збільшення доходної частини Державного бюджету України;

– покращення спіну платіжного балансу держави;

– вирішення торгівельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з поземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо приєднання України до ГАТТ та вступу її до Світової організації торгівлі (СОТ).

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, котру умовно можна розподілити на три рівня ставок мита які існують на даний час. Кожний рівень повинен відповідати стадії обробки продукції-сировина, напівфабрикати та готові вироби. Це розподілення на рівні також в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі – ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то у якості моделі можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем країн колишнього Радянського Союзу, зокрема:

– сировина та матеріали – 0–5%,

– напівфабрикати та комплектуючи вироби – 5–15%,

– готові вироби – 15–30%.

Імпортний тариф в Україні [8] будується на таких основних положеннях митно-тарифної політики, як:

1) «ескалація митного тарифу» – це підвищення ставок мита по мірі зростання ступеня обробки продукції;

2) «ефективний митний тариф» – це встановлення низьких ставок для – товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

3) поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;

4) відповідно до теореми симетрії Лернера імпортне мито – це податок і на і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і робить експорт менш корисним;

5) здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні призвести до раціоналізації тарифу і поступовому зниженню ставок імпортного мита по мірі підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що поперед усім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно робити зниження ставок імпортного мита на сировину та комплектуючи, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торгівельно-політичними міркуваннями.

Формування діючого в певний відрізок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економіки країни. Для цього необхідно враховувати такі фактори: конкурентоспроможності вітчизняної продукції, можливості внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступені дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної важливості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій тощо. В той же час врахування цих факторів може призводити до відхилень від наведеної вище візової схеми побудови тарифу. Також періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок імпортного тарифу визначається на базі динаміки розвитку економіки країни.

Експортний митний тариф застосовується обмеженим колом країн, які мають виключні природні ресурси. Так, у 2000 році в Україні були введені експортне мито на шкіряну сировину, брухт кольорових металів, що потім було скасовано.

Експортні мита накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. У більшості розвитих країн експортного тарифу просто не існує, а в США його введення навіть заборонене конституцією. Експортний тариф застосовується в основному країнами, що розвиваються, і каїнами з перехідною економікою і накладається на товари традиційного експорту (кава в Бразилії, какао в Гані, нафта в Росії). Основними функціями експортного тарифу в цих країнах є:

– фіскальна – збір коштів до бюджету держави для фінансування видаткових статей. В окремих країнах, що розвиваються, за рахунок і імпортного тарифу збирається до половини прибутків бюджету;

– балансувальна – застосовується як правило у випадку існування і відповідної різниці у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари.

До 1994 року в Україні застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарів, що мав на меті фіскальні функції. Починаючи з 1994 в Україні проводиться ліберальна експортна політика, яка має наступні принципи:

– нарощування експортного потенціалу та ліберальний експортний режим регулювання;

– дія експортного мита стосується невеликої номенклатури товарів протягом 2000 року – металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкіряну сировину, а також і проваджені з вересня 2003 року ставки на насіння деяких видів олійних культур);

– з 2000 року введення експортного мита має на меті заборонні функції щодо вивезення зазначених вище товарів, оскільки фіскальні надходження від його введення уданому випадку незначні [8].

Виходячи з цього, митом називається податок, який справляється у зв'язку з перетином товару кордону держави, здебільше, при ввезенні іноземного товару в країну.

Обкладення митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України «Про митний тариф». Ставки митних зборів визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі Митного кодексу України.

Мита і митні збори належать України, якщо інше не випливає з її договорів.

Економічна дія мита полягає у тому, що воно збільшує ціну іноземного товару, який ввозиться у країну, створює різницю, часто доволі значну, у ціні одного і того ж товару на світовому ринку, й водночас надаючи національним виробникам ідентичного товару переваги у конкурентній боротьбі з зарубіжними виробниками на внутрішньому ринку. Мито встановлюється наступними методами:

1) ставка мита встановлюється у формі процента від ціни товару. Таке мито називається митом від ціни або адвалерним;

2) ставка мита встановлюється у грошовому виразі у вигляді певної суми, яка справляється з маси, обсягу або штуки товару. Мито, виражене таким чином, називається специфічним;

3) мито яке поєднує обидва попередніх види митного обкладення зветься комбінованим.

У сучасних митних тарифах використовуються всі ці види мита, проте зони по-різному реагують на зміну цін. При зростанні цін грошові збори від адвалерного мита зростають пропорційно зростанню цін, а оскільки інфляція явище доволі поширене практично у всіх країнах, то ставки адвалерного мита є більш ефективними, ніж специфічне мито.

За своїм походженням мито може бути автономним або конвенційним. Автономне мито – те, яке утворюється постановами державної влади незалежно від будь-яких угод з іншими країнами.

Конвенційне мито створюється шляхом підписання угоди або договору з іншою державою.

Залежно від країни походження товару ставка мита може бути пільговою, повною або преференційною; окрім того, існує іще регулююче мито, таке як антидемпінгове, спеціальне і компенсаційне.

Спеціальне мито застосовується:

– як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати

шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

– як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;

– як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках:

– ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на той період часу.

Компенсаційне мито застосовується у випадках:

– ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

– вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Для встановлення фактів, що дають підстави для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування.

Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України.

За результатами розслідування на підставах, передбачених статтями 12 13 і 14 цього Закону застосовуються спеціальне, антидемпінгове, здебільш компенсаційне мито [21].

Основним недоліком митного тарифу того часу була класифікація товарів тільки до чотирьох знаків Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Подібна структура побудови тарифу перешкоджала приєднанню України до Державної Угоди з тарифів і торгівлі. Тому виникла потреба у формуванні власної української версії, при цьому за основу була б взята гармонізована система опису і кодування товарів.

На сьогоднішній день введена дев'ятизначна класифікація товарної номенклатури. Це дає можливість упроваджувати гнучке регулювання захисту внутрішнього ринку захисними методами.

У той же час для ефективного функціонування механізму тарифного регулювання необхідне упровадження методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну відповідно до принципів ГАТТ.

Одним з інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є нетарифне регулювання, яке полягає у необхідності видачі того чи іншого дозвільного документа незалежним державним органом, який має на то повноваження згідно з чинним законодавством України.

Ліцензії і квоти – головний метод нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вони обмежують самостійність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у відношенні вибору ринку і обсяг торгівлі, проте саме ці види зовнішньоекономічного нетарифного регулювання мають зараз найбільше поширення.

Рішення про введення режиму ліцензування і квотування експорту (імпорту) приймається Кабміном за поданням Міністерства економіки з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, та строків дії цього режиму. Квоти затверджуються – Кабміном, а їх реалізація здійснюється Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

Кабмін щорічно приймає постанови, у яких відображено перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у поточному році. На виконання цих постанов Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України видає наказ, який визначає порядок оформлення ліцензій і делегує повноваження своїм міським і обласним управлінням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2002 року №7 Затверджені переліки товарів, зокрема передбачено ліцензування і квотування експорту коштовного каміння і дорогоцінних металів, а також їх відходів і брухту.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ліцензії на експорт зазначених товарів видаються Міністерством зовнішніх зв'язків і торгівлі, але, враховуючи виключний статус НБУ, уряд зробив виняток для цього інституту й дозволив йому здійснювати у разі потреби вивіз коштовного каміння і дорогоцінних металів без квот і ліцензій.

Головною причиною, яка змушує уряд зберігати режим ліцензування і квотування у відношенні вивозу цих товарів, є те, що Україна поки що не має достатнього запасу коштовного каміння і дорогоцінних металів, а окремі їх види не видобуваються у нашій країні зовсім.

З цієї причини Президент України навіть видав Указ від 7 травня 1999 року №561, яким забороняв вивіз брухту і відходів цих товарів, але, оскільки в Україні немає належних потужностей для їх переробки, то цей указ було трохи змінено, що давало змогу вивозити брухт дорогоцінних металів і коштовного каміння, але як давальницьку сировину. Окрім зазначених товарів уведено ліцензування і квотування також на експорт продукції текстильної промисловості й виробів з чорних металів. Введення квот на зазначені товари було спричинено обмеженнями ЄС, США та Індонезії у відношенні до певних видів товарів з України.

При здійсненні експортно-імпортних операцій особлива увага приділяється сертифікації продукції, тобто наскільки вона відповідає зразковим вимогам норм і стандартів, які діють у тій чи іншій країні. Відповідність продукції (товару), що ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом свідченням про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації уповноваженим (акредитованим) їм органом.

Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації на підставі виданих сертифікатів чи свідчень відповідності про визнання єдиного сертифіката включає сертифіковану продукцію в Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.

Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортних товарів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичними або фізичними особами на митній території України. (Стаття 18 у редакції Закону №333/97-ВР від 11.06.97)

Сертифікація в Україні поділяється на обов'язкову, і добровільну та провадиться з метою:

1) запобігання реалізації продукції, шкідливої для життя, здоров'я і майна – громадян та навколишнього середовища;



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... ємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України. За суб’єктами впливу податков ... ,08 тис. грн. по 3 пільговиках. Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецьк ...
  2. Механізм страхування зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ Бердичівський держлісгосп)

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... на прикладі ВАТ ... суб’єктами ... України з питань страхового регулювання, здійснення міжнародних розрахунків та здійснення зовнішньоекономічної діяльност ... на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на ...
  3. Здійснення лізингових операцій на підприємстві

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... політика в Укра ... суб’єктам ... митні обмеження впливають на ... приклад, тільки у даному випадку будемо анал ... здійснення міжнародних лізингових операцій досить позитивно впливає на ... яльності. 3.2 Напрям (розширення) лізингу на підприємствах України Лізингові операції ВАТ ...
  4. Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

    Реферат >> Таможенная система
    ... митного поста «Керч» із суб‘єктами господарювання, акредитованими на здійснення експортно-імпортних операцій в зоні його діяльності 2) Здійснення ... ї політики, шляхів її реалізації та поповненні Державного бюджету України. Прогнози діяльності митного поста ...
  5. Податкова політика держави

    Реферат >> Астрономия
    ... впливу різних засобів податкової політики на ... прикладу візьмемо країни ... на митну територію України. Об`єктами ... суб'єкти під­приємницької діяльності, котрі ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України ... 2.3 Аналіз структури ... на здійснення ... ЗЕД та ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018270015716553