Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Таможенная система->Курсовая работа
Таким органом нині є Державна митна служба України, яку було створено Указом Президента України «Про державну митну службу України» від 29 листопада 1...полностью>>
Таможенная система->Реферат
Существует ряд организаций, которые в случаях нарушения таможенного законодательства, повлекшего неисполнение налогового обязательства по уплате тамож...полностью>>
Таможенная система->Контрольная работа
Таможенное дело – совокупность методов и средств обеспечения соблюдения мер таможенно-тарифного регулирования и запретов и ограничений, установленных ...полностью>>
Таможенная система->Курсовая работа
Актуальность темы заключается в том, Россия страна с огромным природным и техническим потенциалом к которой приковано внимание всего мира Огромный тов...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Таможенная система

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Код імпортованого товару: 392630000, що згідно з класифікатором за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності означає кріпильні вироби і фурнітуру для меблів і транспортних засобів.

Згідно з контрактом:

Ціна контракту: 380000 руб. РФ, що згідно з курсом рубля до гривні (1 рубль = 0,17907 грн.), встановленим на той момент НБУ, складає 60446,6 грн.

Поставка товару здійснюється частинами, тому згідно з доповненням №1 до контракту сума контракту складає 6550 рублів =1041,9 грн.

Умови поставки – ЕхWабо РСА М.Сімферополь.

ЕхW означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки у той момент, коли товар передано у розпорядження покупця на своєму підприємстві. Цей термін не може використовуватися у випадку, коли покупець не може здійснити прямо або опосередковано потрібні формальності, пов'язані з експортом. У таких випадках має застосовуватися термін FСА, що й відбулося у даному випадку, коли навіть у пункті контракту було зазначено, що митне оформлення вантажу провадить продавець. Термін FСА означає, що продавець виконав свої зобов'язання, коли він передав товар, очищений від експортних митних зборів, перевізнику, у вказаному покупцем погодженому місці або пункті.

Згідно з Постановою КМУ №15 від 24 січня 2003 року така імпортна операція не підлягає квотуванню і ліцензуванню.

Для визначення розміру митних платежів треба обрахувати митну вартість, яка буде дорівнювати:

Митна вартість = рахунок-фактура + транспортні витрати, тобто: (6550 рублів (рахунок-фактурна вартість)* 0,15907 (курс рубля до гривні)) + (225 рублів (транспортні витрати)* 0,15907) = 1041,9 грн.+35,8 грн.=1077,7 грн.

Перш ніж обраховувати митні платежі, треба зазначити, що за Угодою між Україною і Росією, а також Інструкцією Державної митної служби України №11/2–2782 від 20 березня 2002 року «Про застосування положень угоди про вільну торгівлю», згідно з якими, за наявності сертифіката походження СТ-1, товари, вироблені в Росії, не оподатковуються митом і ПДВ.

Згідно з «Інструкцією про Порядок заповнення вантажної митної декларації» у графі 4 декларації нараховуються умовні нарахування. Це робиться на той випадок, якщо підприємство використовує прибулі товари не для виробничих потреб або не пред'являє оригінал сертифіката СТ-1. Ці суми вилучаються податковою інспекцією і накладається штраф.

Згідно з наказом Державної митної служби України від 1 жовтня 2002 року №615 з цього товару не справляється акцизний збір.

Відповідно обраховується:

1) 003 – за митний огляд товарів (з 1 годину одного працівника митниці) -20 дол. США, що з урахуванням курсу гривні до долара на той момент, буде складати: 20 дол. США*3,762 (курс НБУ) = 75,24 грн.

2) 010 – за митне оформлення вантажу при митній вартості понад 1000 дол. США – 0,2% митної вартості товарів, але не більше 1000 дол. СІЛА. При митній вартості у межах від 100 дол. США до 1000 дол. США (як у нашому випадку) розмір ставки дорівнює 5 дол. США, тобто 5 дол.*3,762 =18,81 грн.

3) 020 – пільгове мито складає 5% від митної вартості: 1077,7*0,05= 53,88

4) 028 – ПДВ – 20%, який обраховується за формулою: (митна вартість + акцизний збір + митні збори + мито)* 0,2=(1077,7+75,24+18,81+53,88)*0,2=1225,63*0,2=245,126 грн.

Тобто нараховані суми платежів складають: митний огляд + митне оформлення вантажу + пільгове мито + ПДВ=75,24 + 18,81 + 53,88 + 245,126 =393,056 грн.

А фактично підприємство платить тільки за митний огляд вантажу та його оформлення, що складає:

75,24 грн. + 18,81 грн. = 94,05 грн.

Отже, завдяки пільгам підприємство платить тільки близько 24% від нарахованої суми платежів.

3. Заходи щодо підвищення ефективності управління митними платежами при здійсненні експортно-імпортних операцій

3.1 Створення рівноваги у митному регулюванні ЗЕД

Однією із важливіших тенденцій розвитку сучасної економіки є значне зростання зовнішньо-торгівельного обороту. За останні 50 років обсяг світової торгівлі збільшився у 14 разів, а виробництво тільки у 5,5 рази. Головним каталізатором різкого збільшення обсягів світової торгівлі є значне зменшення середньозважених тарифів у торгівлі промислово-розвинутих країн. Підписання дво і багатосторонніх угод у галузі міжнародної торгівлі, участь країн у різних торгівельних блоках і зонах вільної торгівлі створює потужну базу для нарощування обсягів світової торгівлі. На сучасному етапі відбувається процес поступового зниження тарифів у торгівлі між країнами, але разом з тим кожна держава намагається використовувати свій ефективний інструмент для захисту внутрішнього ринку та стимулюванню експорту.

На сучасному етапі становлення ринкових відносин основним дійовим інструментом стає нетарифний метод регулювання. В умовах зменшення дії на міжнародну торгівлю тарифних факторів підвищується роль нетарифних методів регулювання. Складові цього методу: встановлення експортно-імпортних квот та стандартизації, ліцензування експорту – імпорту, експортні субсидії, принцип недискримінації у зовнішній торгівлі.

Питання нетарифного регулювання особливо загострюється в країнах, які за станом розвитку своєї економіки не можна віднести до високо розвинутих, оскільки вони перебувають на перехідному етапі економічного становлення.

Процес переходу економіки України до ринкових відносин, а відповідно і лібералізація зовнішньо-торгівельних відносин тісно пов'язаний із можливим вступом України до ВТО. Вона обмежує кількісно експортно-імпортний тариф, а саме адвалерні ставки, які встановлюються у% відповідно до вартості товару. Тобто на перший план в українській митній політиці починають виходити нетарифні методи, тому, що потреба у захисті національного ринку та стимулювання експорту залишиться, а метод тарифного регулювання за діючими правилами використовувати буде неможливо.

Митні органи пропонують поступову зміну у методах регулювання зовнішньої торгівлі, так як швидка трансформація може призвести до негативних наслідків (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Трансформація у регулюванні ЗЕД

Аналізуючи дану діаграму, можна запропонувати просту трансформацію у регулюванні ЗЕД тарифного та нетарифного і зміну відповідно: 75% /25% на 50% /50%, що певною мірою збалансує два методи регулювання ЗЕД і призведе до поступового наближення митної системи до світового рівня.

3.2 Пропозиції щодо вдосконалення митно-тарифного регулювання ЗЕД

Як відомо, митно-тарифна політика будь-якої держави, яка здійснює радикальні економічні перетворення, повинна служити двом основним цілям:

1. забезпечувати належний рівень надходжень до держбюджету і тим самим робити певний внесок у суспільні зусилля уряду по макроекономічній стабілізації;

2. створювати рівні умови для конкуренції вітчизняних та іноземних товаровиробників, що на першому етапі може передбачити тимчасове застосування обмежених заходів захисту національних виробників, які здійснюють перебудову виробництва, його раціоналізацію та реструктуризацію, впроваджують нові методи управління з метою підвищення рівня зайнятості.

Потрібно зазначити, що держави з перехідною економікою, до яких належить і Україна, як і держави, що розвиваються, повинні приділяти увагу зовнішнім джерелам державного бюджету, оскільки трансформаційні процеси в економіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадом виробництва. А це звужує базу податкових надходжень від джерел.

В Україні рівень оподаткування ввізного мита перевищує 30%, хоча, як показує міжнародна практика, рівень митно-тарифного регулювання (захисту) для забезпечення ефективності повинен бути невисоким – не більше 10-15%. У будь-якому випадку рівень оподаткування ввізного мита не повинен перевищувати 30%. Перевищення цього бар'єру може призвести не до збільшення надходжень до державного бюджету, а навпаки до скорочення цих надходжень. Понад те, дуже високі ставки мита і податків на імпорт не захищають національних товаровиробників, а призводять до значного порушення умов конкуренції. Тому важливим для митної систем та економіки України в цілому є поступове зниження ставок ввізного мита до світових стандартів.

Також для ведення правильної митної політики України потрібно встановити «товарний класифікатор» нового типу, який відповідав би світовим стандартам, базуючись на Гармонізованій системі опису і кодуванню товарів – тобто з рівнем національної деталізації до 10 знаків, щоб уникнути використання на сьогодні так званих «буферних» вантажоперевозок із зазначенням тільки конкретного виду товару.

Важливе значення для митної системи та економіки України в цілому є прийняття нового закону: «Про єдиний митний тариф», який вступив у силу 1 червня 2005 року. Закон був прийнятий Декретом КМУ №4 – 93. В ньому було затверджено те, що тепер верховні органи виконавчої влади втрачають можливість встановлювати та змінювати ставки ввізного мита на усі без виключення товари. Крім того новим документом закріплюється існуючий дев'ятизначний класифікатор товару (ТН ЗЕД), який відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів та комбінованій номенклатурі ЄС.

Особливе значення для чіткого нарахування мита має митна вартість, до якої входять: ціна товару, мито, митні збори, транспортування, комісійні та ін. Відомо, що заниження правопорушниками митної вартості товарів разом з їх декларуванням не своїм найменуванням, ввезенням або вивезенням поза митним контролем або з приховуванням такого контролю є одним з найпоширеніших видів порушення митних правил і завдає великої шкоди бюджетові та економіці України, тому з метою усунення цих негативних тенденцій і захисту фінансово – економічних інтересів держави вирішувалось питання щодо відділів «тарифів і митної вартості» товарів. Про позитивні результати їх роботи свідчить діяльність відділу Карпатської регіональної митниці [14]. Такі відділи мають свою електронну картотеку, у якій існує інформація стосовно митної вартості п'яти тисяч різних товарів, які ввозяться на територію України. Тільки за 2004 рік відділом були виявлені факти заниження митної вартості товарів деякими суб'єктами ЗЕД на суму майже 750000 грн.

Загалом економічна ефективність цього відділу становила понад 1,5 млн. грн. [12].Також з метою усунення правопорушень та завдання збитку бюджетові України пропонується знизити ставку на товари при їх ввезенні або вивезенні на 10%, при цьому, як свідчить статистика [18] зменшиться і таким чином збільшаться надходження в бюджет (табл. 3.1)

Таблиця 3.1. Вплив зниження ставки на надходження до бюджету»

Існуюча ставка

Запропонована ставка

обсяг товару (ум. од)

надходження в бюджет за ставкою

Кількість правопорушень за ставкою

існуючою

запропонованою

Існуючою

Запропонованою

25%

20%

100000

15000

18000

40%

10%

12%

10%

100000

9000

11000

40%

10%

Тобто сучасна українська митна система повинна притримуватись принципу: «Краще отримувати менше але частіше, чим багато але рідко». Але при цьому треба враховувати стан економіки України, тобто встановити такий рівень митного обкладення при якому не завдавалося шкоди економіці і при цьому зменшувалась кількість правопорушень.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Вплив податкових пільг та штрафних санкцій на економіку України

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... ємств поліграфії, отриманого ними від діяльності З виготовлення книжкової продукції на території України. За суб’єктами впливу податков ... ,08 тис. грн. по 3 пільговиках. Здійснений аналіз податкових пільг наданих в Чернівецьк ...
  2. Механізм страхування зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ Бердичівський держлісгосп)

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... на прикладі ВАТ ... суб’єктами ... України з питань страхового регулювання, здійснення міжнародних розрахунків та здійснення зовнішньоекономічної діяльност ... на формулювання національної політики з цього питання і формування відповідних установ. Основний вплив на ...
  3. Здійснення лізингових операцій на підприємстві

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... політика в Укра ... суб’єктам ... митні обмеження впливають на ... приклад, тільки у даному випадку будемо анал ... здійснення міжнародних лізингових операцій досить позитивно впливає на ... яльності. 3.2 Напрям (розширення) лізингу на підприємствах України Лізингові операції ВАТ ...
  4. Покращення процесу планування діяльності митного органу на прикладі митного поста Керч Кримськ

    Реферат >> Таможенная система
    ... митного поста «Керч» із суб‘єктами господарювання, акредитованими на здійснення експортно-імпортних операцій в зоні його діяльності 2) Здійснення ... ї політики, шляхів її реалізації та поповненні Державного бюджету України. Прогнози діяльності митного поста ...
  5. Податкова політика держави

    Реферат >> Астрономия
    ... впливу різних засобів податкової політики на ... прикладу візьмемо країни ... на митну територію України. Об`єктами ... суб'єкти під­приємницької діяльності, котрі ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України ... 2.3 Аналіз структури ... на здійснення ... ЗЕД та ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001878023147583