Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Закон України "Про охорону праці" визначає: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організацій-но-технічних, санітарно-гігієнічн...полностью>>
Астрономия->Реферат
Соціально–економічна і екологічна спрямованість політики в області викоpистання, відтвоpення і охоpони земельних pесуpсів визначається тією величезною...полностью>>
Астрономия->Реферат
Парадокс сучасності полягає в тім, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторо...полностью>>
Астрономия->Реферат
1. Информация представляется в виде информационных сообщений, передаваемых от источников к приемнику по каналам связи. При этом важно оценить количест...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Аналіз організаційно-правових та інших чинників, які зумовлюють виділення економічної кримінології, показує, що найближчими її завданнями є розробка спеціальної економіко-кримінологічної теорії пізнання, моніторингу та призупинення процесів криміналізованої тінізації суспільно-економічних відносин. При цьому зазначається, що даному етапі визначення предмету згаданої галузі кримінологічної науки не є повним висвітленням усіх його аспектів. Нині окреслюються лише основні напрями вивчення та елементи предмету економічної кримінології.

Елементи предмета економічної кримінології в дисертації розглядаються у зв'язку та у співвідношенні з предметом теорії детінізації економіки. Перший елемент “Теорії детінізації економіки” включає вчення про феномен “тіньова економіка”, як складне, ієрархічне, соціально-політичне, організаційно-управлінське, економіко-правове й переважно криміногенне явище, його структуру, складові елементи, джерела, види останніх стосовно різних економічних та інших цивільно-оборотних відносин. В той же час, перший елемент предмета “Економічної кримінології” включає вчення про злочин і злочинність у сфері економічних відносин.

Другі елементи предмету “Економічної кримінології” та предмету “Теорії детінізації економіки” є за змістом особистносними: перший – включає вчення про особу злочинця, типологізацію осіб-суб'єктів скоєння злочинів у сфері економічних відносин, другий – вчення про особу тіньовика-делінквента і класифікацію осіб-суб'єктів тіньових відносин, пов'язаних з тіньовим оборотом речей, прав, дій.

Треті елементи предмету “Економічної кримінології” та предмету “Теорії детінізації економіки” мають детермінаційно-причинний зміст: перший щодо злочинів і злочинності в сфері економічних відносин; другий – стосовно тіньових процесів у сфері фінансово-господарських відносин. 

Четвертий елемент предмету “Економічної кримінології” включає вчення про засоби запобігання економічній злочинності. Відповідною складовою частиною предмету “Теорії детінізації економіки” є вчення про економіко-кримінологічний моніторинг джерел тіньової економіки і механізмів детінізації цивільно-оборотних відносин країни.

В роботі доводиться, що взаємозв'язок, взаємопроникнення і взаємовплив криміногенних і некриміногенних джерел тіньової економіки зумовлює взаємозв'язок і взаємовплив змісту складових елементів “Економічної кримінології” і “Теорії детінізації економіки”. Єдність і взаємозалежність систем, методів та засобів протидії економічній злочинності і тіньовій економіці зумовлюють подальший спільний, комплексний розгляд елементів предметів “Економічної кримінології” і “Теорії детінізації економіки” у межах інтегрованого предмету елементів спеціальної “Економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки”.

У дисертації відзначається, що присутність серед елементів теорії детінізації економіки економічної інформації може викликати пропозиції віднесення даної теорії до економічної науки. Однак, нормативно-правовий зміст та кримінологічна спрямованість цієї теорії, у тому числі її елементів, що стосуються легітимного фінансово-господарського обороту капіталів, зумовлюють визначення цієї теорії в якості економіко-кримінологічної.

Таким чином, сутність теорії детінізації економіки полягає в тому, що розв'язати проблеми пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка” можливо лише шляхом поєднання знань, напрацьованих у правовому, економічному і організаційно-управлінському блоках наук, піддавши їх економіко-кримінологічній трансформації, через елементи предмету економічної кримінології. Робоче поняття “Теорії детінізації економіки” визначається як синтезована економіко-кримінологічна система знань, спрямованих на пізнання, моніторинг тіньових економічних процесів, а також створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.

Третій розділ “Феномен “тіньова економіка”: формально-логічний та економіко-кримінологічний інструментарій його дослідження” складається з чотирьох підрозділів, дванадцяти параграфів.

У підрозділі 3.1. “Діалектика виникнення, структура та теоретико-методологічний інструментарій дослідження тіньової економіки” окреслюються етапи виникнення, ознаки й механізми глобалізації та діапазон розповсюдження феномена “тіньова економіка”, поняття, структура та методи оцінки обсягів тіньової економіки, що пропонуються в наукових розробках вітчизняних та західних вчених. Розкривається теоретико-методологічний рівень розробки проблем пізнання, моніторингу та протидії феномену “тіньова економіка”. Пропонується формально-логічний інструментар вивчення та економіко-кримінологічна характеристика складових елементів тіньової економіки.

Автор виходить з того, що сучасна тіньова економіка є загальносвітовим негативним явищем, яке з розвитком національних і міжнародних економічних зв'язків та електронних фінансово-господарських технологій набуває нових, все більш складних і небезпечних властивостей. Сьогодні тіньова економіка з тією чи іншою послідовністю, інтенсивністю та обсягами проявляється в усіх країнах. Форми прояву та рівень усвідомлення сутності феномена “тіньова економіка” у тих чи інших країнах різні. Проте є й спільні риси. На основі аналізу методів оцінки обсягів тіньової економіки в наукових розробках вітчизняних та зарубіжних вчених, робиться висновок, що в останню версію типової Системи національних рахунків ООН, прийняту в 1993 році, крім показників щодо доходів, отримуваних від невраховуваної економічної діяльності, були включені також розрахункові показники тіньових доходів з джерел кримінального походження. Неврахування відтворення прибутків у сфері тіньового бізнесу при розрахунках реальних обсягів ВВП (що базується на методі обліку та порівняння доходів і витрат) загрожувало підірвати напрацьовану роками типову міжнаціональну систему рахунків, рекомендованих як для країн-учасників, так і не учасників ООН.

Таким чином, до системи національних рахунків ООН-93 серед доходів “виробництва” були включені як легальні, так і заборонені законом види, форми і способи діяльності (не завжди навіть економічного характеру, наприклад, доходи від загальнокримінальних злочинів).

У дисертації сформульовані родові ознаки, що пояснюють діалектику виникнення назви такого явища, як “тіньова економіка”. Перша – обсяги тіньових капіталів стали співставними з економічними обсягами легального капіталообороту; друга – стабільність джерел тіньових оборотів та (або) отримання доходів від їх інвестування у бізнес; третя – здатність тіньових капіталів до акумуляції і розширеного відтворення на рівні легітимних, а інколи і значно інтенсивніше. Відмінність цього відтворення полягає лише в тому, що тіньовий капіталооборот відтворює також криміногенний потенціал як в економічних, так і в інших сферах суспільних відносин.

Далі подається розгорнута кримінологічна класифікація джерел тіньової економіки, уточнюються робочі гіпотези щодо причин глобалізації тіньових відносин в Україні.

У підрозділі 3.2. “Особливості дослідження особи-суб'єкта тіньових відносин” розроблено вчення про особу тіньовика-делінквента, здійснена класифікація осіб-суб'єктів тіньових відносин.

Зокрема, дослідження показали, що найбільш небезпечний тип особи-суб'єкта тіньових відносин формується, як правило, у забезпечених сім'ях, не у злочинному середовищі, а у сфері суспільних, зокрема організаційно-управлінських та економічних відносин і віддзеркалює соціально-демографічні, соціально-рольові, соціально-психологічні та інші ознаки, що формуються під впливом суспільного оточення. Водночас, у цьому контексті зазначається, що тіньове криміналізоване діяння чи некриміногенна тіньова діяльність є проявом не лише зовнішнього обумовлення, але й свідомого та вільного обрання. Це наслідок складного процесу, у якому зовнішні обставини або детермінанти діють у тісній взаємодії та взаємопроникненні з внутрішніми суб'єктивними поглядами, звичками, цінностями, що сформувались у свідомості особи-суб'єкта тіньових відносин.

Класифікація осіб-суб'єктів тіньових відносин свідчить про їх широку диференціацію, залежно від багатьох ознак. За зайнятістю можна виділяти пенсіонерів, безробітних та підприємців. За криміналізацією діяльності присутні: учасники організованих злочинних угруповань, члени напівкримінальних підприємницьких структур та правослухняні громадяни. Дається характеристика, визначаються особливості, рівень суспільної небезпеки кожної групи осіб тіньових відносин. Наголошується, що розробленню запобіжних та інших заходів впливу на ту чи іншу класифікаційну групу осіб має передувати ґрунтовне вивчення та аналіз ознак-проявів, причин та наслідків останніх. У такий спосіб стане можливим визначити модель формування та природу поведінки суб'єктів тіньової діяльності та інші параметри, які мають стати відправними орієнтирами для розробки програм запобігання та протидії тінізації економіки в частині впливу на особу та девіантну поведінку тіньовика-делінквента. У цьому полягає сутність, теоретико-методологічне та практичне значення економіко-кримінологічного вивчення особи-суб`єкта тіньових суспільно-економічних відносин.

У підрозділі 3.3. “Детермінація та причинність тінізації суспільно-економічних відносин” розроблено вчення про детермінацію та причинність у теорії детінізації економіки. Визначено макрорівневий комплекс причин та умов тінізації суспільно-економічних відносин, а також сукупність причин та умов нормативно-правового, технічного характеру, що обумовлюють тінізацію фінансово-господарських відносин на мікрорівні. Розглянуто злочинність та тіньову економіку в контексті концепції причин, умов та етапів криміногенної тінізації економічних відносин в Україні у перехідний період.

В роботі доводиться, що причини та умови тінізації суспільно-економічних відносин можна поділити на три групи детермінантів: 1) що зумовлюють тіньові прояви криміногенного характеру, 3) що зумовлюють тіньові прояви перемінного характеру, 3) що зумовлюють некриміногенні тіньові прояви. Усі зазначені детермінанти та кожна їх група складають властиву їм сукупність соціально-політичних, правових, економічних, ідеологічних, психологічних, організаційно-управлінських та інших факторів, які в межах групи та між ними є певною мірою взаємозалежними й зумовлюють ту чи іншу форму проявів тінізації суспільно-економічних відносин.

Стверджується, що причинний зв'язок тіньових економічних явищ має об'єктивний і універсальний характер. Усі прояви, зміни, процеси тіньового капіталообороту обов'язково виникають і поширюються в результаті певного причинно-наслідкового зв'язку. Тіньові економічні прояви виникли і стали масовими здебільшого з суб'єктивних причин – через прорахунки у сфері правової, податкової, кредитної, монетарної і зовнішньоекономічної політики держави. Вони існують та розвиваються за тими ж і похідними від них причинами та через дію сприятливих умов.

Проблема співвідношення загального, особливого й окремого відносно причин тінізації економічних відносин є одним з основних питань їх структуризації та взаємозв'язку. Для встановлення причин глобалізації тіньової економіки в Україні однаково важливо вивчення її макроекономічних причин загалом, а також щодо особливостей різних видів тіньових проявів та окремих з них.

Пропонується заходи щодо усунення причин і умов тінізації суспільно-економічних відносин, як і джерела тіньової економіки, класифікувати за ознакою належності до певних структур тіньових процесів – на однорівневі, різнорівневі (макро- і мікрорівні), однопрофільні та різнопрофільні. За ознакою “впливу тіньових проявів на суспільні відносини” – “соціально позитивні”, “соціально-нейтральні”, “соціально-перемінні”, “соціально-негативні”, “антисоціальні” джерела ТЕ. Вивчення джерел за такими ознаками показує, що вони є різноманітними за технологічним, причинно-мотиваційним, наслідковим і суб'єктним складом та потенціалом свого впливу на ті чи інші сектори тінізації суспільно-економічних відносин.

Наголошується, що ознака “впливу тіньових проявів на суспільні відносини” є відправним елементом для визначення сутнісної природи джерел ТЕ, виділення серед них найбільш суспільно небезпечних в плані продукування криміногенного потенціалу, встановлення причин та умов їх виникнення, притаманних їм закономірностей, форм і механізмів функціонування, методів їх пізнання, моніторингу і локалізації, а також створення організаційно-правової профілактично-попереджувальної інфраструктури детінізації економіки. Учення про джерела тіньової економіки, методи оцінки їх небезпечності, моніторинг стану та змін, а також методологія визначення і усунення причин та умов тінізації економічних відносин є основними гносеологічними інструментами теорії детінізації економіки.

У підрозділі 3.4. “Економіко-кримінологічний моніторинг у теорії та інфраструктурі детінізації економіки” визначено поняття, об'єкт, предмет, мета, теоретичне та практичне значення економіко-кримінологічного моніторингу. Розкрита його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості. Обґрунтовані теоретичні та практичні засади формалізації економіко-кримінологічного моніторингу (далі – ЕКМ), а також принципи його практичного застосування.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Кримінологія (2)

    Шпаргалка >> Государство и право
    ... кримінології у дореволюційний період. Сучасні кримінологічні теорії. Тео­рии ... тенденции, неуважение ко всем формам собственности ... виконані Кримінологічна характеристика корисливих злочинів. Кримінологічна характеристика ... кримінологічних досліджень та економі ...
  2. Кримінологія як наука (2)

    Реферат >> Астрономия
    ... однієї із самих значних кримінологічних робот “Економічні фактори злочинності”: “ ... відхиленнями (пияцтвом, наркоманією, тіньовою економікою тощо) і у цьому випадку нер ... ХІХ сторіччя розвилась антропологічна теорія, яка народжена ломбарзіанським вченням ...
  3. Економічна теорія. Методи дослідження економічних явищ

    Конспект >> Экономическая теория
    ... ірності господарських процесів. Економікс (економічна теорія) - економічна наука, що вивчає ... англійський економіст А. Маршалл. Економіко заснована на теорії попиту і ... (за нашою термінологією): Суспільна власні ... належність (Донбас, Крим, Закарпаття та ін.). Адм ...
  4. Аудит як форма фінансового контролю та складова адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні

    Книга >> Бухгалтерский учет и аудит
    ... реєструється, напівлегальна економічна діяльність „самозайнятих” ... 49 с. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, ... ”, КОО, 2001. – 363 с. Шохин С.О., Воронина Л.И. Бюджетно-финансовый контроль и аудит. Теория ...
  5. Особа злочинця та основні напрямки її криінологічного вивчення

    Реферат >> Астрономия
    ... ЗЛОЧИНЦІВ II. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ВСТУП 2.1. ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ 2.2. ... - початкова позиція кримінологічної теорії особистості, уявне ві ... ємодія з тіньовою економікою, що утворює фундамент економічної злочинності, з ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015189647674561