Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Средневековые государства прошли немалый путь за тысячелетие, отделившее первые вар­варские королевства от развитых и сложно организованных монархий X...полностью>>
Астрономия->Реферат
Филипп IV (1268—1314 гг.) — король Фран­ции с 1285 г. Продолжая дело своих предков, особенно деда, короля Людовика IX Святого, но в новых условиях и и...полностью>>
Астрономия->Реферат
............................................................... 4 Вавилон (Андрей Чернышов)..............................................................полностью>>
Астрономия->Реферат
Одной из классификаций звезд является спектральная классификация. Согласно этой классификации звезды относят в тот или иной класс согласно их спектру....полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Будова та функції чоловічої та жіночої статевих систем.

Людина підлягає усім біологічним законам розмноження вищих ссавців, тобто здатна до самовідтворення, збереження і продовження свого роду. Але функція розмноження людини, на відміну від тварин підлягає ще й соціальним законам, які дозволяють розглядати кожну конкретну людину як повноцінну соціальну істоту і сприяють формуванню здорового, гармонійно розвиненого потомства.

Органи розмноження людини, або чоловічі і жіночі статеві органи, забезпечують її відтворення, чи продовження роду. Статеві органи складаються із статевих залоз, у яких формуються гамети (статеві клітини); статевих шляхів – каналів, по яких гамети надходять до місця запліднення; і зовнішніх статевих органів, що забезпечують зустріч гамет і їхнє з’єднання. Функцію статевих органів регулюють підкіркові центри великого мозку, поперековий і крижовий відділи спинного мозку, гіпоталамус і передня частка гіпофіза.

Будова чоловічих статевих органів: складаються з внутрішніх та зовнішніх статевих органів. Внутрішні статеві органи це яєчка (статеві залози) з придатками, статеві канали (сім’явиносні й придаткові протоки), придаткові статеві залози (сім’яні міхурці, передміхурова залоза, залози цибулини сечівника), сечівник.

Яєчка – овальні парні статеві залози, що містяться поза черевною порожниною у шкірному мішку (мошонці). Вони належать до залоз змішаної секреції: зовнішня функція – це утворення сперматозоїдів, а внутрішня – виділення гормону тестерону. Кожне яєчко складається приблизно з 1000 звивистих сім’яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. При статевому дозріванні у сім’яних каналів яєчок утворюються чоловічі статеві клітини – сперматозоїди (сперматозоони). З яєчок вони надходять до придатків, де дозрівають упродовж двох тижнів.

Придаток яєчка – це згорнута спіраллю трубка, що проходить по задній частині кожного яєчка. Від кожної протоки придатка починається сім’явиносна протока. Вона з’єднується з протоками сім’яних міхурців, утворюючи сім’явипорскувальну протоку. Остання відкривається у сечівник (уретру). Саме тут сечовий шлях об’єднується зі статевим. Секрети придаткових статевих залоз разом із сперматозоїдами утворюють сперму.

Сім’яні міхурці – парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість. Передміхурова залоза (простата) розташована під сечовим міхуром; охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє слиз, який забезпечує пересування сперматозоїдів сім’явиносною протокою а також процес сім’явипорскування.

Залози цибулини сечівника виділяють слизоподібний секрет, що захищає слизову оболонку сечівника від подразнювальної дії сечі.

Сперма ніколи не надходить у сечівник разом із сечею. Цьому запобігає спеціальний м’яз (сфінктер), розташований на виході у сечового міхура.

До зовнішніх статевих органів відносять мошонку. Що вміщує яєчка та їхні придатки, і статевий член, або пеніс, який слугує для копуляції й виведення назовні сперматозоїдів. Статевий член (пеніс) має корінь, тіло і головку. Тіло утворене двома печеристими і губчастими тілами. Печеристі тіла складаються з численних порожнин, у які відкриваються глибокі артерії. При статевому збудженні вони наповнюються кров’ю, в результаті чого статевий член стає твердим і збільшується в розмірах, що забезпечує коагуляцію. Цей стан називається ерекція. Шкіра статевого члена утворює складну (крайню плоть), що прикриває головку – найчутливішу частину пенісу. Мошонка є вип’ячуванням шкіри тіла, в яку опускаються яєчка напередодні або відразу після народження дитини.

Будова жіночих статевих органів.

Жіноча статева система складається також із внутрішніх і зовнішніх статевих органів. До внутрішніх належать яєчники, маткові труби, матка і піхва. Основна частина жіночих статевих органів міститься в нижньому відділі черевної порожнини між сечовим міхуром і прямою кишкою. Яєчники – парні статеві залози мигдалеподібної форми, в яких утворюються і дозрівають жіночі статеві клітини – яйцеклітини та статеві гормони, основні з яких естрадіон і прогестерон. До черевної порожнини яєчники прикріплені кількома зв’язками.

Зародковий розвиток має декілька етапів: дроблення, утворення зародкових листків і оболонок, утворення тканин і органів. До моменту закінчення цього періоду організм набуває характерних рис людини.

Через 4-5 днів після запліднення одношаровий зародок з порожниною всередині потрапляє до порожнини матки. Поділ клітин значно прискорюється. Протягом 2 днів зародок вільно розташований у матці, а потім (тобто на 7 день після запліднення) занурюється в її слизову оболонку й прикріплюється до неї. Цей процес називається інплантацією.

Починається зародковий період внутрішньоутробного розвитку. Починають формуватися три зародкові оболонки і три зародкові листки. Із частини клітин зародка формуються зародкові оболонки. Зовнішня оболонка має ворсинки з капілярами. Через ворсинки зародок живиться і дихає. Внутрішня оболонка тонка і прозора, вона утворює міхур, порожнина якого заповнена плідною водою, що захищає зародок від механічних ушкоджень. Зовнішня і середня оболонки беруть участь в утворенні плаценти разом з слизовою оболонкою матки. Плацента – дитяче місце – це орган, що зв’язує плід з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку.

На 10-14 день після запліднення, клітини зародка розщеплюються на шари, або зародкові листки, з яких потім утворюються всі органи і тканини. Із зовнішнього листка (ектодерма) формується епітеліальна тканина (шкіри, слизових оболонок, дихальних і травних шляхів) та нервова система. Із внутрішнього листка (ентодерма) – внутрішні органи (серце, легені, кишечник). З середнього листка (мезодерма) розвивається сполучна та м’язова тканини (скелет, скелетні м’язи), печінка, нирки.

Після імплантації починається плодовий період внутрішньоутробного розвитку. Плід – організм з 9-го тижня внутрішньоутробного розвитку і до моменту народження. Плід має своє навколишнє середовище, яке складається з плодових оболонок, або плодового міхура, навколоплідних вод і пуповини. Плодові оболонки, або плодовий міхур, - це особливі оболонки, що оточують плід у вигляді мішка. Вони виконують функцію механічного захисту плоду. Навколоплідні води заповнюють простір між плодом і внутрішньою плодовою оболонкою. Вони забезпечують механічний захист, рух і розвиток плоду. Пуповина у вигляді шнуроподібного органа йде від плаценти і з’єднує плід з материнським організмом. Завдяки їй відбувається живлення і дихання організму.

Вагітність – це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний з заплідненням яйцеклітини і розвитком зародка і плоду. Ознаки вагітності: посилення виділення гормонів яєчників, а потім плаценти; припинення менструацій; збільшення розмірів матки; збільшення молочних залоз; посилення обміну речовин; сонливість; нудота (токсикоз) тощо.

Вагітність у жінки триває 270-280 днів.

ГЕНЕТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТАТІ.

Хромосоми однієї гомологічної пари подібні між собою, але це справедливо не для всіх пар хромосом. При порівнянні хромосомних наборів із соматичних клітин жіночої і чоловічої особин в одній парі хромосом виявлені відмінності, хоч у однієї із статей і ці хромосоми однакові. Їх називають Х(ікс) – хромосомами. У другої статі – одна така ж Х-хромосома, а друга відрізняється за своєю будовою. Вона називається У(ігрек) – хромосомою. Цю пару прийнято називати статевими хромосомами, а всі пари хромосом, які ідентичні у чоловічої і жіночої особин, - автосомами. Статеві (Х і У) хромосоми розрізняються не лише за морфологією, а й за інформацією, що міститься в них. Стать з однаковими статевими хромосомами (ХХ) називають гомогаметною, з різними (ХУ) – гетерогаметною.

У людини гомогаметна стать – жіноча, а гетерогаметна стать – чоловіча.

Стать організму визначається у момент запліднення і зумовлена хромосомним набором зиготи. На ранніх стадіях розвитку в зародка створюються зародкові репродуктивні органи, які є ні чоловічими ні жіночими. Що з них розвинеться далі, залежить від статевих хромосом. У людини в У-хромосомі знаходиться ген ТДФ (тестісдетермінувальний фактор), під контролем якого певні клітини продукують особливий білок, який перебуває на клітинній мембрані. При наявності цього білка із зародкових статевих органів зародка формуються сім’яники, які на 5-й тиждень зародкового розвитку починають диференціюватися. Якщо ж цього не відбувається, то з репродуктивних органів зародка формуються жіночі статеві органи –яєчники.

Таким чином. Поєднання статевих хромосом у зиготі, а отже і розвиток статі організму залежить від того, яким сперматозооном буде запліднена яйцеклітина.

НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, ГОДУВАННЯ МАТЕРИНСЬКИМ МОЛОКОМ.

Після 280 днів вагітності жінка народжує дитину в результаті пологів. Пологи – це складний фізіологічний процес, яким закінчується вагітність. Це процес видалення з матки плоду та плаценти.

Власне пологовий акт складається з ряду послідовних скорочень м’язів матки, які насамперед спрямовані на розширення шийки матки (перша стадія пологового акту – періоду розкриття). У цей період скорочення поздовжніх м’язів волокон матки зумовлюють розширення кільця шийки матки. Цьому ж сприяє і витіснення в канал шийки матки наповненого навколоплідною рідиною плодового міхура. Цей період закінчується розкриттям шийки матки і при нормальних пологах – входження голівки плода в таз.

Другий період пологів – період вигинання – супроводжується частими тривалими скороченнями м’язів матки, живота і діафрагми, що призводить до збільшення загального тиску в черевній порожнині. За рахунок підвищення тиску і скорочення матки плід проштовхується через тазовий отвір і піхву назовні.

Третій період – післяпологовий – настає звичайно через 20-30 хв після народження дитини. Завдяки скороченню м’язів матки видаляються плацента і децидуальні оболонки.

Ще задовго до пологів в організмі вагітної жінки гіпофіз, а з часом і плацента виробляють гормони, що готують молочну залозу до наступного годування дитини. Молочні залози збільшуються у розмірах завдяки зростанню кількості залозистих клітин.

Як тільки відбулися пологи, гіпофіз починає утворювати гормон, який спричинює вироблення молока. Цей процес залежить від стану центральної нервової системи. У матері, котра постійно нервує, погано спить, кількість молока зменшується, а потім його вироблення взагалі припиняється.

Новонароджена грудна дитина має надзвичайну потребу у материнському молоці, бо воно містить потрібні для неї речовини: білки, солі кальцію, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, пристосовані для легкого перетравлення в організмі дитини. З материнським молоком дитина одержує готові антитіла проти багатьох хвороб. Тому вона менше хворіє, ніж та, яку годують штучно (коров’ячим молоком, поживними сумішами тощо).

Годування дитини груддю пов’язане з лактацією – виробленням молока молочною залозою. Це також неодмінний чинник у спілкуванні матері і дитини. Воно несе радість материнства, але водночас накладає на матір певні обов’язки: раціонально харчуватись, добре спати, часто перебувати на свіжому повітрі, не нервувати, не вживати алкоголю, наркотиків, не курити, бо з молоком до організму дитини потрапляють усі ці отрути. Суворо дотримуватися правил особистої гігієни (стежити за чистотою рук, сосків, посуду дитини).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Будова та функції чоловічої та жіночої статевих систем (2)

    Реферат >> Астрономия
    Назва реферату: Будова та функції чоловічої та жіночої статевих системРозділ: Біологія Будова та функції чоловічої та жіночої статевих систем Людина підлягає ус ... називати статевими хромосомами, а всі пари хромосом, які ідентичні у чоловічої і жіночої особин ...
  2. Особливості переживання емоційних станів у чоловіків та жінок

    Курсовая работа >> Психология
    ... ійній сфері представників чоловічої та жіночої статі. К. Хорні ... в їх регулятивній функції, оскільки переживання ... менше виявляється статевих відмінностей. ... людини відображають будову його особи, ... порушення взаємодії в системі людина – середовище виника ...
  3. Симетрія тіла Розвиток і розмноження тваринних організмів

    Реферат >> Астрономия
    ... (гамет). При злитті чоловічої та жіночої статевих клітин утворює­ться ... визначає їхнє місце у системі царства Тварини. Для цього вчен ... льні спадкові особливості будови та життєвих функцій, здатні до вільного ... вид тварин має у системі органіч­ного світу певне ...
  4. Туристично-рекреаційні ресурси Полтавської області

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. ... Хорольському районах. Курорт Миргород функціонує з 1914 р. ... чні хвороби чоловічої та жіночої статевих сфер, безпліддя та інше. Найсучасн ... положення, геологічна будова та гідрогеологічні умови ...
  5. Предмет генетики та її місце в системі природничих наук

    Конспект >> Биология
    ... генетики та її місце в системі природничих наук Предмет генетики та її місце в системі природничих ... ятати, що комбінування гамет чоловічої та жіночої статі в процесі заплі ... летальною дією, заснованою на порушенні функцій парасимпатичної нервової системи. При ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020420551300049