Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Информатика, программирование->Лабораторная работа
Указывает на то, что следует отбирать только по одной копии из тех строк, которые повторяются (эти два слова являются синонимами). Повторяющимися (дуб...полностью>>
Информатика, программирование->Лабораторная работа
provides a different name for the column expression and causes the alias to be used in the column heading. The AS keyword is optional. The alias effec...полностью>>
Информатика, программирование->Лабораторная работа
Набір протоколів ТСР/ІР застосовують у мережах на базі ОС Unix, а також у глобальній мережі Internet. Розробку та супровід цих протоколів виконує ІАВ ...полностью>>
Информатика, программирование->Лабораторная работа
If you use the SGROUP BY clause in a SELECT statement, SQL divides the rows of a queried table into groups. In a query containing a SGROUP BY clause, ...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Информатика, программирование

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Курсова робота

Методи розкодування інформації

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації

1.1. Поняття кодування інформації

1.3. Знаковий метод фіксації інформації

1.3. Мова як основний засіб кодування й передачі інформації

1.3.1. Мова як засіб кодування інформації

1.3.2. Традиційна система письма.

1.3.3. Спеціальні системи письма.

Розділ 2. Характеристика деяких систем писемності як основного методу розкодування інформації

2.1. Клинопис.

2.2. Середньоперсидська писемність.

2.3. Критське піктографічне письмо.

2.4. Критське лінійне письмо.

2.5. Грецький алфавіт.

2.6. Латинський алфавіт.

2.7. Огам.

2.8. Давньогерманські руни.

2.9. Давньослов'янське письмо.

2.10. Глаголиця.

2.11. Кирилиця.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Як відомо, розвиток людства супроводжувався різноманітними досягненнями. Якщо поринути в історію, то побачимо, що, навчившись розмовляти і спілкуватися, люди винайшли й письмо. З цього приводу А.О. Білецький пише так: "В еволюції звукової сигналізації між світом тварин і світом людей з їхньою мовою незмірно величезний інтервал у часі. Найтриваліша доба у розвитку людських мов – це дописемна доба до винайдення письма. У цю добу відбулася так звана неолітична революція, тобто перехід від збирання й мисливства до землеробства та скотарства. За цією революцією сталися металургійна революція (обробка металів) і, нарешті, графічна революція – винайдення письма". Цивілізація також була свідком створення численних найрізноманітніших мов.

Про те, що таке мова, як вона виникла, як з'явилося писання, люди замислювалися вже у далекому минулому. Численні свідоцтва цьому ми знаходимо і в міфології багатьох народів стародавнього Ближнього Сходу, шумерських, акадських, єгипетських, хетських переказах, в яких знаходила вираз віра в створення мови і писання богами – як правило, покровителями відповідних міст-держав, а також віра в наявність у богів своєї мови, відмінної від людської.

Спеціальний же інтерес до мови прокидається, як свідчить історія, тоді, коли в центрі уваги людей опиняються основні його одиниці і правила їх вживання в мові. І його пробудженню в найдавніших державах Ближнього Сходу (Єгипет, Шумер, Вавілонія, Хетське царство, Угаріт, Фінікія та ін.) сприяли ті, багато в чому схожі проблемні ситуації, в яких стала усвідомлюватися необхідність забезпечити письмову фіксацію результатів різноманітної господарської, адміністративної, культової, дипломатичної і іншої діяльності і тим самим зробити можливою мовну комунікацію не залежною від чинників часу і простору.

Саме в близькосхідному регіоні були створені перші засвідчені людською історією системи письма. Тут близько 4-го тис. до н.е. з'явилася єгипетська ієрогліфіка, в 29-28 ст. до н.е. склався шумерський клинопис. Ці дві системи письма послужили прямими джерелами або "підказками" для формування багатьох подальших писемностей (перш за все в Передній Азії).

Мистецтво писемності у власному, термінологічному значенні припускає відчуття розчленовування звучної мови на дискретні і багато разів відтворні, пізнавані в різних контекстах мовні одиниці (такі, наприклад, як слова) і наявність інвентарю відтворних і пізнаваних в різних контекстах графічних знаків, що регулярно співвідносяться з певними мовними одиницями. Передуючі письму протописьменностi різних видів (і зокрема твори піктографії) не відповідали цим вимогам: вони забезпечували передачу лише смислової сторони повідомлень, а не передачу найзвучнішої мови і створюваних нею мовних одиниць. Вони, як правило, не володіли наборами стандартних графічних знаків, які мали б певне прочитання (значення).

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є інформаційна діяльність в суспільстві.

Предмет дослідження – методи розкодування інформації.

Метою курсової роботи є дослідження методів розкодування інформації.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

– охарактеризувати теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації;

– дослідити окремі системи  писемності як основного методу розкодування інформації.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Кушнаренка Н.М. [18], Удалової В.К. [17], Ильюшенка М.П. [11],  Воробйова Г.Г. [5], Партика З. В. [22], Истрина В.М. [12] та ін.

Головні методи дослідження – історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел. Бібліографія налічує 32 найменування.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації

1.1. Поняття кодування інформації

Неодмінною умовою процесу документування є кодування інформації.

Кодування інформації – це спеціально вироблена система прийомів (правил) фіксації інформації.

Основними атрибутами кодування є код, мова, знак, за допомогою яких інформація фіксується і передається у просторі та часі.

Код – це набір знаків, впорядкованих відповідно до певних правил тієї або іншої мови, для передачі інформації.

Мова – це складна система символів, кожний з яких має певне значення. Мовні символи, будучи загальноприйнятими і відповідно загальнозрозумілими в межах даного співтовариства, в процесі мови комбінуються один з одним, породжує різноманітні за своїм змістом повідомлення.

Знак – це мітка, предмет, яким позначається що-небудь (буква, цифра, отвір). Знак разом з його значенням називають символом.

Код, мова і знак дозволяють передавати інформацію в символічному вигляді, зручному для її кодування і декодування.

Системі кодування інформації властиві наступні відмінні риси:

1. Код повинен добре сприйматися, відтворюватися і передаватися. Цим визначаються особливості його форми – незмінність, однотипність і визначеність.

2. Код повинен бути однозначним, зрозумілим всім учасникам комунікаційного процесу – відправнику повідомлення і його одержувачу. З цією метою розробляється система правил, яка дозволяє кодувати і декодувати інформацію.

3. Кодів існує значно більше, чим матеріальних носіїв. Розрізняють наступні види кодів: алфавітний – система букв, цифровий – система цифр, алфавітно-цифровий – змішана система алфавітних і цифрових кодів, рельєфно-точковий – система опуклих точок (шифр Брайля), матричний – система поглиблень або отворів та ін. Використовуючи як код букви, можна фіксувати слова на різних мовах, отже, використовувати різні коди.

4. Вибір коду залежить від матеріального носія. Паперовим матеріальним носіям відповідають різні варіанти графічного зображення кодів. Хвилева природа матеріального носія визначає такий спосіб кодування, який базується на зміні довжини хвиль.

5. Інформація не залежить від вибраного коду. Одне і те ж повідомлення може бути передане на різних мовах, різними знаками. Повідомлення, передане по телетайпу за допомогою електромагнітних хвиль, може бути перетворено в текст. При перекладі з однієї системи кодування в іншу з'являються перешкоди, що частково спотворюють форму і сенс інформації.

6. Чим коротший код, тим довший текст. Існують писемності, у яких код величезний. Наприклад, китайські ієрогліфи. У нас теж є ієрогліфи. Але ієрогліфічні тексти, порівняно з текстами інших систем письма, короткі. Наприклад, якщо написати буквами номер сорок п'ять – знадобиться 14 букв, а якщо ієрогліфами, то потрібні три знаки №45. Проте якби для кожного слова був ієрогліф, то код був би, як в китайському письмі, багатотисячним [18, 71].

Вироблення коротких кодів – важливе завдання. Прикладом створення мови з коротким кодом, тобто з обмеженим словником, є Бейсік (Basic English). Назва складена з початкових букв таких слів: British American Scientific International Commercial English (британсько-американська наукова інтернаціональна комерційна англійська мова). Створив цю мову англійський філософ Огден в 1920-х роках. Було відібрано 850 найбільших слів, граматика обмежена найнеобхіднішими конструкціями.

1.3. Знаковий метод фіксації інформації

Документ містить соціальну інформацію, виражену в знаковій формі. Знаковість – одна з основних його ознак.

Документ – це оформлене у вигляді сукупності послідовних знаків інформаційне повідомлення. Знаки можуть бути у формі букв, отворів, точок, ліній, цифр і т.п. Від форми знаків і способів їх нанесення багато в чому залежать рівень представлення і сприйняття інформації, ступінь використання документів, компактність їх зберігання.

Вивченням знаків займається семіотика. Семіотика (від грец. semeion – знак, ознака) – наука, що вивчає загальні властивості знаків, їх систем і ситуацій в людському суспільстві.

Семіотика вивчається на трьох різних рівнях: 1) синтактика, 2) семантика, 3) прагматика [18, 74]. Синтактика розглядає способи поєднання знаків, які приводять в кінцевому результаті до формування текстів. Семантика аналізує поняття значення і смислу. Знак не тільки позначає який-небудь предмет або явище, але має і своє смислове (змістовне), і експресивне (виразне) значення. Прагматика займається відношенням "людина – знак".

Знакові системи, як вже мовилося, можуть бути природними (природні, або натуральні мови) і штучними (машинні, інформаційні мови, мови-посередники при машинному перекладі).

Семіотика тісно пов'язана з лінгвістикою. Лінгвістика – наука про мову, яка дозволяє відповісти на питання – що є слово, що є речення. Вона вивчає мову як систему взаємозв'язаних знаків.

Класиками семіотичної науки є американський вчений Чарльз Сандерс Пірс (1839-1914) і швейцарський лінгвіст Ф. де Соссюр (1857-1913). У нашій країні увага до семіотики виникла в 60-70-і роки (Ю.М. Лотман, A.M. Кондратов). Для документознавства особливий інтерес представляє класифікація знаків, запропонована А.В. Соколовим і Ц.Р. Кулешовим.

У широкому сенсі знак – це будь-яке фізичне явище, що має загальноприйняту або суб'єктивну інтерпретацію, яка звичайно залежить від навколишнього середовища.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Теорія інформації

    Контрольная работа >> Информатика, программирование
    ... нагромадження сигналів, та проводить її розкодування (наприклад, перетворює коливанням пові ... модії даних та методів утворюється інформація. Інформаційний обмін відбува ... суб’єктивними методами. Властивості інформації залежать як від властивостей методів, так і ...
  2. Культурологія (2)

    Методичка >> Культура и искусство
    ... метод, структурно-функціональний метод, семіотичний метод, порівняльно-історичний метод, психологічний метод ... ксації, трансляції і розкодуванні інформації, а саме на змісті інформації, що міститься в ... Семіотичний метод ґрунтується на інформаційно-семіотичному ...
  3. Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... дітям логіку основного методу роботи з книжкою - метод читання - розгляд, вчить ... радісно оволодіває практикою розкодування тексту (технікою читання), якщо ... сприймання, мислительну обробку й інтерпретацію інформації. Когнітивний напрям роботи з текстом ...
  4. Формування комплексу маркетингових комунікацій для просування банківських продуктів

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... передається від відправника до одержувача. Розкодування – процес, у ході якого одержувач нада ... банків, має постійне удосконалення методів використання інформації та комунікації. Сьогодн ...
  5. Маркетингові комунікації (4)

    Контрольная работа >> Маркетинг
    ... вони звернуться за порадою або інформацією. Метод ключових комунікаторів: експериментатор опиту ... , факси тощо; • розшифровування — це процес розкодування покупцем то­го, що хотів пов ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0056989192962646