Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Становлення та розвиток системи регулювання кредитної діяльності і комерційних банків перебуває в постійному русі залежно від зміни по­треб економічно...полностью>>
Астрономия->Реферат
В економічному житті суспільства явище заощадження знахо­диться в досить тісному зв'язку з явищем інвестування. Заоща­дження є основою інвестицій I. З...полностью>>
Астрономия->Реферат
З найдавніших часів кредитні операції проводились в умовах ризику неповерненння кредиту. Ця обставина викликала необхідність пошуку різних способів пр...полностью>>
Астрономия->Реферат
Під регулюванням банківської діяльності розуміють насамперед створення відповідної правової бази. По-перше, це розроблення та ухвалення законів, що ре...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Пізнання та оцінка вивчення злочинності.

Вивчення, аналіз злочинності являє собою єдність пізнання та оцінки.

У процесі пізнання дослідник отримує фактичні дані про злочинність, її своєрідну фотографію. Правда, мова йде про специфічне фото, яке відображене в системі показників (загальна кількість злочинів, число виявлених злочинців і т.п.).

Оцінка означає співвідношення нових даних з попередніми знаннями, уявленнями, гіпотезами. Тут суттєвими є мета аналізу злочинності і, відповідно, мета оцінки.

На підставі оцінки, таким чином, робляться висновки про правильність попередніх уявлень, вносяться корективи в плани заходів попередження злочинності.

Взагалі пізнання та оцінку можна розмежовувати хіба що тільки в абстракції. На практиці вони діалектично взаємопов’язані. Не можна давати оцінку злочинності без попереднього вивчення її “фотографії”, тобто без її пізнання, і практично неможливо її пізнання без висунення гіпотез та постановки конкретних завдань.

Зміст оцінки злочинності (кримінологічної, криміналістичної, публіцистичної і т.п.) включає мету пізнання, його спрямованість, визначає межі вивчення. У той же час сама оцінка залежить від результатів пізнання на попередніх етапах, його повноти і всебічності.

Злочинність аналізується одночасно з її наслідками. При цьому, беруться до уваги такі найбільш явні із них:

число потерпілих від злочину;

розмір матеріальних збитків, включаючи так звану втрачену вигоду;

соціальна запущеність певної частини населення;

кримінальна ураженість різних сфер життєдіяльності;

ступінь кримінального впливу на державні інститути;

зниження активності населення у протиборстві зі злочинністю.

Кінцевою метою аналізу злочинності є удосконалення боротьби з нею на

грунті виділення основних її напрямків, чіткого формування мети тих чи інших акцій, співставлення програм їх забезпечення, удосконалення профілактичної та правоохоронної діяльності. Відповідно і вивчення злочинності у цьому випадку носить багатоаспектний характер.

Виходячи з цього, важливо забезпечити цілеспрямованість аналітичної діяльності, правильно визначити її завдання, сформулювати вихідні гіпотези, бажано не одну, задати цьому аналізу певний програмний характер і зберігати готовність до отримання нових, нерідко неочікуваних, непрограмованих даних.

2. Джерела інформації про злочинність та її показники.

В процесі вивчення злочинності важливе значення має правильний відбір джерел інформації та показників злочинності.

Джерелами інформації про злочинність є:

  1. матеріали судової статистики;

  2. статистичні звіти МВС, прокуратури та інших правоохоронних

органів, у тому числі про зареєстрованих злочинів та виявлених

злочинців у розрізі всіх статей Кримінального кодексу;

  1. статистичні картки первинного обліку, у т.ч. дані, що відображають

відомості про злочин, про особу, яка його вчинила, про підсудного;

  1. показники соціально-економічної, соціально-демографічної та іншої

статистики (чисельність населення, вік і т.д.);

  1. дані про інші правопорушення (прояви пияцтва, наркоманії, тощо);

  2. матеріали узагальнення кримінальних справ, заяв, матеріалів, заяв про

злочини (так званий у науці виборочний метод пізнання);

  1. результати вивчення суспільної психології, правової свідомості,

суспільної думки про злочинність і боротьбу з нею;

  1. дані опитувань засуджених, осіб із контрольної групи, представників

різних соціальних груп населення;

  1. результати спостережень кримінологів;

  2. результати проведення експерементів.

Облік злочинності грунтується на реєстрації конкретних її проявів:

  1. фактів вчинення злочинів;

  2. осіб, які їх вчиняли;

  3. жертв злочинів;

  4. сум матеріальних збитків від злочинних діянь;

Проте сучасна статистика ці дані відображає вкрай неповно.

Перший показник джерел інформації про злочинність – кількість злочинів

– в принципі не може бути повністю відображений в статистиці, хоча б вже тому, що чимало злочинів вчиняються в умовах неочевидності, багато злочинців розробляють спеціальні заходи по маскуванню слідів злочинів, не всі потерпілі повідомляють про посягання на них.

З врахуванням цього доцільно аналізувати у взаємозв’язку щонайменше два статистичних показники:

  1. кількість розглянутих органами внутрішніх справ і прокуратури заяв

та повідомлень про злочини;

  1. число зареєстрованих ними злочинів.

Другий показник – кількість осіб, які вчинили злочини.

У статистиці відображається тільки кількість встановлених злочинців,

вина яких доведена;

а саме:

  • осіб, які згідно з чинним законодавством звільняються від

кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав (адміністративна відповідальність, передача матеріалів на розгляд громадськості, товариського суду, тощо);

  • осіб, справи щодо яких направлені в суди.

Друга категорія включає як засуджених, так і виправданих, а також осіб,

Справи щодо яких судом закриті або направлені на додаткове розслідування.

Третій показник – число потерпілих. Ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Четвертий показник – матеріальні збитки. Ці дані не співпадають з сумами матеріальних збитків, які визначаються судом по закінченні справи, так як у суді не завжди вдається довести підсудному суму збитків, які він реально спричинив через брак доходів, неповному та однобічність розслідування.

3. Коефіцієнти злочинності та її структура.

В науці та у практичній діяльності виділяють такі показники злочинності як: стан, структури динаміки.

При вивченні злочинності поряд з абсолютними даними використовуються відносні: коефіцієнти, питома вага чи частка.

В процесі аналізу поширеності злочинів встановлюються:

а) рівень злочинності – абсолютне число зареєстрованих злочинів і виявлених злочинців;

б) інтенсивність злочинності, що виражена в коефіцієнтах.

Коефіцієнти визначаються шляхом співставлення відомостей про злочинність з кількістю населення.

Якщо співставляються дані про кількість зареєстрованих злочинців, коефіцієнт визначається як КФ (коефіцієнт по особах), якщо показники про число засуджених – Кз.

Саме по коефіцієнтах здійснюється порівняння рівня злочинності в різних державах, регіонах держави, тощо.

Наприклад, співставлення абсолютних даних про зареєстровані злочини в Україні і в Росії ще ні про що не говорить, тому що в останній чисельність населення у тричі більша. Але коефіцієнт злочинності знімає ці відмінності.

Формула розрахунку коефіцієнта злочинності.

Кз = Кількість(кф) злочинів х 10 000/чисельність населення.

Розрахунок можна робити на І тис. Населення, 100 тис. і т.д.

Коефіцієнт злочинності може розраховуватись або на все деліктоздатне (в Україні – з 16 років, а по окремих злочинах – з 14).

Коли розрахунок здійснюється на все населення, коефіцієнт фактично відображає лише те, як населення страждає від злочинності (скільки зареєстрованих злочинів припадає на 10 тис., адже потерпілою може бути і малолітня дитина.

Коефіцієнт, який розрахований на населення у віці від 14 років показує кримінальну активність населення, те, наскільки інтенсивно воно відтворює поведінку.

У процесі вивчення окремих видів злочинності чи певних злочинів вираховується вираховується їх питома вага чи частка в загальній злочинності. Питома вага показує у відсотках їх частку щодо всіх зареєстрованих злочинів чи злочинів певного виду.

Про структуру злочинності судять за питомою вагою різних видів злочинності.

Як відмічається в літературі, “Структура злочинності це питома вага і співвідношення різних видів злочинів у їх загальному числі, за певний період часу на певній території”.

Ці види злочинності залежно від вихідних позицій і завдань аналізу виділяються за різними підставами (формах вини, суб’єктах і т.п.).

Структура злочинності відображається або в таблиці, або в діаграмі.

В науціта у практичній діяльності нерідко виявляється термін “стан злочинності”, тобто кількість зареєстрованих на певній території і за відповідний період злочинів. Разом з тим цей показник розглядався не обособлено, так як практично є “статичним” (“мертвим”), а поряд з іншими коефіцієнтами вивчення злочинності структурою, рівнем, т.п., що дає можливість повно та всебічно вивчити явище.

4. Вивчення злочинності в динаміці.

Злочинність вивчається у динаміці.

Розрізняють:

  1. поточний аналіз – співставлення даних про злочинність за рік з даними

за попередні роки;

  1. систематичний аналіз, при якому злочинність аналізується послідовно

по роках, при цьому виділяються певні періоди (5, 10 років) чи відповідні етапи розвитку суспільства (реформи, кризові явища і тому подібне);

  1. аналіз сезонних коливань злочинності, наприклад в курортних

місцевостях.

При вивченні злочинності в динаміці визначаються темпи приросту. Це – загальний термін, який використовується і у випадках зниження злочинності (плюс – при рості, мінус – при зниженні).

Темп приросту виражається у відсотках і показує на скільки відсотків збільшилось чи зменшилась кількість зареєстрованих злочинів чи інше число у порівнянні з базовим.

При цьому використовуються такі прийоми:

а) використання базових показників динаміки, коли дані за ряд років весь час співставляються з постійним базисом – даними початкового періоду (в % - приріст чи зниження);

б) використання ланцюгових показників динаміки, коли відбувається порівняння даних кожного року з попереднім (в % - приріст чи зниження до попереднього року).

На практиці частіше застосовується перший прийом, який більшою мірою співставимість відносних показників – відсртків, які відображають те, як співвідноситься злочинність минулих та майбутніх періодів. У цьому випадку постійно за 100 % приймаються дані першого року періоду, тобто абсолютне значення одного відсотка залишається незмінним.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Економіко-кримінологічна теорія

    Реферат >> Астрономия
    ... : – має враховувати термінологію, що напрацьована у таких науках, як: кримінологія, економічна теорія, теор ... ія управління, фінансове право, цивільне, крим ...
  2. Кримінологічна політика у сфері боротьби з організованою злочинністю

    Реферат >> Астрономия
    ... є закономірне питання: якими є зміст кримінологічної політики нашо ... ій країні. Важко уявити розвиток кримінологічної науки і практичне прогнозування злочинності без ... ефективних споживачів кримінологічної інформації, серед яких мають бути як центральні, так ...
  3. Кримінологія (2)

    Шпаргалка >> Государство и право
    Предмет кримінології як науки. Формирование и успешное развитие любой науки во многом зависят от ... , так и в криминологической науке. 5. Методіки кримінологічних досліджень Наблюдение ... погіршилися їх основні криміно­логічні риси. Як зазначалось у відповідних ...
  4. Кримінологічне прогнозування злочинності

    Реферат >> Военная кафедра
    ... на два види: - прогнозування науки кримінології (прогнозування кримінологічних досліджень, визначення переспектив ... прогнозів складає сукупний кримінологічний прогноз. Будь-яке прогнозування проводиться з метою складання ...
  5. Аудит як форма фінансового контролю та складова адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні

    Книга >> Бухгалтерский учет и аудит
    ... . Потрібно погодитися із дослідженнями кримінологів, які самі визнають що саме соц ... Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. – М.: Наука, 1964. – 152 с. Каленський М.М. Удосконалення фінансового ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0042400360107422