Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Становлення та розвиток системи регулювання кредитної діяльності і комерційних банків перебуває в постійному русі залежно від зміни по­треб економічно...полностью>>
Астрономия->Реферат
В економічному житті суспільства явище заощадження знахо­диться в досить тісному зв'язку з явищем інвестування. Заоща­дження є основою інвестицій I. З...полностью>>
Астрономия->Реферат
З найдавніших часів кредитні операції проводились в умовах ризику неповерненння кредиту. Ця обставина викликала необхідність пошуку різних способів пр...полностью>>
Астрономия->Реферат
Під регулюванням банківської діяльності розуміють насамперед створення відповідної правової бази. По-перше, це розроблення та ухвалення законів, що ре...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

3. Вивчення соціальних позицій, ролей та

діяльності злочинців.

Існує чотири підходи до визначення та розуміння соціальних ролей:

1. Поведінка людини залежить від позицій, які вона займає в суспільстві. Це нормативне розуміння соціальної ролі.

Саме соціальна позиція – своєрідний вузол зв’язків у соціальних відношеннях, а роль – зміст вимог, що пред’являються до особи, яка займає цю позицію.

2. Роль – це спонтанна, вільна поведінка особи, що обумовлена її індивідуальними особливостями.

3. Роль – це зміст очікування інших людей та соціальних груп відносно того, як себе буде вести людина, яка займає певну позицію.

4. Роль – це продукт взаємодії соціальних факторів та внутрішнього світу людини.

В кримінології доцільно виходити із нормативного розуміння ролі.

Таким чином, соціальна позиція – це комплекс відносин у соціальному середовищі (системі). Кожній соціальній позиції відповідає сценарій ролі, що одночасно контролюється на три групи суб’єктів:

а) державу та її офіційні приписи (закони, підзаконні акти);

б) суспільство та не правові соціальні норми (моральні, етичні);

в) неофіційні суспільні структури (сім’я, групи співробітників тощо) та неписаних правил поведінки, соціальні очікування. Сюди ж відносяться і злочинні формування з їх своєрідними нормами поведінки та соціальними очікуваннями.

Розрізняють такі типи ролей:

- роль як сукупність нормативних приписів, що відповідають даній позиції;

- роль як розуміння особою того, що від неї вимагається і що вона має намір виконувати;

- фактичне виконання ролі в конкретних умовах місця та часу.

Кримінологічно значимими є такі соціально-ролеві ситуації:

1. Людина не займає багатьох соціальних позицій, які б дозволили їй ознайомитись з нормами держави “великого суспільства”, тобто суспільства з високим рівнем суспільної та індивідуальної правової психології, національної гідності, поваги до народу, його історії, і вести себе у відповідності вимогами права та моралі.

2. Особа займає одночасно позиції, які пов’язані з суперечливими вимогами, нормами поведінки, тобто у наявності конфлікт соціальних позицій та ролей (закон забороняє укриття злочинів від обліку, а керівництво органів міліції вимагає це робити).

3. Громадянин займає такі позиції, які прямо диктують протиправну, злочинну поведінку (член злочинної групи тощо).

4. Відсутність наслідування ролей та позицій, у результаті чого відзначається готовність особи дотримуватись правових норм у відповідній соціальній позиції (халатність, порушення правил охорони праці тощо).

5. Особа займає одні соціальні позиції, а орієнтується на інші (незаконне збагачення, хабарництво, т.д.).

6. Конфлікт вже виконаних та таких, які очікуються у майбутньому ролей (конфлікт реального та очікуваного).

В динамічному аспекті зустрічаються:

а) пряма послідовність соціальних позицій і ролей, які породжуються у певних взаємодіях злочину поведінки;

б) суттєве негативне поглиблення змісту соціальних ролей, коли вони із норм, що суперечили тільки вимогам моралі, перетворились у норми, які суперечать вимогам закону;

в) погіршення процесу нормального формування та нормальної життєдіяльності особи, через наявність чи відсутність у минулому певних соціальних ролей та позицій.

При аналізі діяльності осіб, які вчиняють злочини, враховуються такі обставини:

1) фактична поведінка осіб, що не відповідає змісту ролі;

2) особистість являє собою певну цілісність при всій багатоманітності її позицій та ролей, в діяльності вона проявляє себе саму у цій цілісності;

3) діяльність чинить на особу обережний вплив (обережний тому, що особа є вільною у своїй діяльності до того часу, поки не чинить злочину), при цьому, важливо чи не схвалюється поведінка, закріплення цієї поведінки взагалі та її результатів у свідомості особи. У цьому аспекті кримінологічно значимою є проблема безкарності частини злочинців, баланс досягнень та втрат злочинця у результаті протиправної діяльності.

Під час вивчення діяльності особи важливо знати такі моменти:

- чи є злочинне діяння ізольованим актом чи воно – кільце в ланцюгу певної системи вчинків;

- у якій сфері життя вчиняються злочини;

- чи є злочинна поведінка стрибком від норм до злочину, чи вона являє собою результат ескалації антигромадської поведінки. При цьому, виявляють факт:

а) порушень вимог, що відповідають нормальним для людини певного віку соціальним позиціям;

б) аморальних, але таких, що не суперечать праву вчинків;

в) протиправних поступків незлочинного характеру (адміністративних, дисциплінарних, т.д.).

Вивчення системи вчинків особистості, її діяльності у цілому допомагає виявити певні стереотипи поведінки, що стали для неї звичними способами реагування на ті чи інші обставини.

4. Потреби та мотиви злочинної діяльності.

Потреби – джерело інтелектуальної активності та поведінки людини. Вони відображають і його природні властивості (елементарні та природні потреби: в їжі, одягу, т.п.). При цьому вони завжди “соціально відтінені”, тобто мають чисто соціальні характеристики, що сформувались у суспільстві.

В науці виділяються такі види детермінації потреб:

- природні;

- матеріальні;

- духовні.

Потреби та їх прояви аналізуються в різних сферах життєдіяльності людини. Потреби проявляються в діяльності, формуються та корегуються в ній. Особливо гостро вже сформовані потреби дають знати про себе в умовах обмеженої можливості чи неможливості їх задоволення.

Потреби та інтереси досить сильно впливають на мотиваційну сферу особистості. Під нею розуміється вся сукупність мотивів, які формуються і розвиваються на протязі її життя.

Як відзначає професор В.В. Луньов, “Мотиваційна сфера є “центром” внутрішньої структури особистості, яка інтегрує її активність”. Цією позицією він заперечує в науці так званий “біхевіорський” підхід, який практично виключає суб’єктивний фактор з процесу причинності злочинної поведінки та обумовлює характер цієї поведінки виключно зовнішніми впливами н людину. Як відомо в науці, одне і те ж середовище, впливаючи на осіб та групи осіб з різними характеристиками потреб, інтересів та інших характеристик свідомості, на практиці обумовлює різні результати.

Є типи осіб, які активно перетворюють або “нелюдські” обставини, або “людські” у самому високому змісті цього слова (цивілізовані, ті що грунтуються на законі), але такі, що не влаштовують їх у силу позиції крайнього егоїзму, безмежного бажання до особистого збагачення, влади, популярності тощо.

Історія знала Нерона, Герострата і т.п. Вони є якимись пртотипами ряду і нині існують типів злочинців, які здатні активно створювати специфічні ситуації, варіанти їх взаємодії з соціальним середовищем (російський Чикотило, український Онопрієнко, т.д.).

Отже, в основі злочинної поведінки лежать певні спонукальні мотиви.

У науці виділяють такі їх види:

1) суспільно-політичні: управління державою, участь у політичному житті;

2) соціально-економічні:

- задоволення абсолютних, тобто найнеобхідніших, життєво важливих потреб;

- задоволення “відносних потреб”, що виникають в умовах соціально-економічної диференціації населення та порівняння людьми свого становища зі становищем оточуючих;

- досягнення свого ідеалу – деякого матеріального стандарту чи соціального статусу, на які зорієнтована дана особа;

3) насильницько-егоїстичні (агресивні у фізичному та психологічних планах):

- абсолютизація ідеї самоствердження, реалізація у будь-яких формах потреб та інтересів, що вже в особи є;

- самоствердження у тих формах, які можливі для особи в конкретних ситуаціях ( фізична розправа з особою, яка образила тощо);

4) легковажно-безвідповідальні:

- відсутність потреби та зацікавленості звіряти свої вчинки з існуючими нормами поведінки, законом;

- вибірковий характер загально слухняної поведінки (наприклад, лише в умовах суворого зовнішнього контролю або у спілкуванні з тими, хто має реальну владу).

Ці мотиви у злочинній поведінці та злочинності, як показує практика та наука, можуть проявлятись у різних сполученнях.

5. Ціннісно-нормативні характеристики свідомості особистості.

Передусім йдеться про ціннісні орієнтації – глибинні особистісні

характеристики, які вказують на найбільш значимі для особистості об’єкти, що цінуються нею.

Загальну класифікацію реакцій поведінки особистості на підставі орієнтацій обгрунтував соціолог Ядов В.А., який пов’язував їх з проблемними життєвими ситуаціями.

Кримінологічні дослідження особистості злочинця показали, що в системі ціннісних орієнтацій у них найвищі місця посідають індивідуально-плановоегоїстичні. При цьому найвищими цінностями для особи є власне матеріальне благополуччя, створення для цього найбільш сприятливих умов.

Категорії моралі та етики і похідні від них поняття (добро і зло, порядність і підлість тощо), мають кримінологічне значення.

Кримінологічні дослідження фіксують:

а) суттєві прогалини у моральній свідомості осіб, які вчиняють злочини;

б) викривлення, які ведуть до морального конфлікту з загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі, нормами моралі різних груп, подвійної моралі.

У всіх випадках при дослідженні особи злочинця виникає питання: Чому особу із зіпсованими потребами, інтересами, цінностями, моральними уявленнями не зупинив закон, у т.ч. кримінальний з його суворими санкціями? Відповідь на це питання вимагає аналізу правосвідомості людини. В кримінології такого роду дослідження активно проводились і провели до висновку про суттєву специфіку правосвідомості та правових установок злочинців, що виявляються при порівнянні їх з відповідними характеристиками осіб із контрольних груп, які ведуть себе правомірно тривалий час.

Якщо говорити про ставлення злочинців до закону в цілому, то злочинці не займають якоїсь особливої, чітко вираженої позиції.

У злочинців найбільш створеним є такий елемент правосвідомості, як ставлення до виконання правових приписів. Досить поширеним є також переконання, що закон можна порушити в конкретній ситуації, що ставить під загрозу будь-які особисті чи групові інтереси. Тут дає про себе знати і певна ієрархія цінностей особистості.

Кримінологічно значимими є також зміст економічної свідомості особистості, релігійного та ін. виховання, тим більше в нових економічних умовах, ситуації активізації псевдорелігійних тоталітарних сект, поширення порнографії тощо.

При цьому, на думку ряду вчених, потрібно врахувати такі моменти:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Економіко-кримінологічна теорія

    Реферат >> Астрономия
    ... : – має враховувати термінологію, що напрацьована у таких науках, як: кримінологія, економічна теорія, теор ... ія управління, фінансове право, цивільне, крим ...
  2. Кримінологічна політика у сфері боротьби з організованою злочинністю

    Реферат >> Астрономия
    ... є закономірне питання: якими є зміст кримінологічної політики нашо ... ій країні. Важко уявити розвиток кримінологічної науки і практичне прогнозування злочинності без ... ефективних споживачів кримінологічної інформації, серед яких мають бути як центральні, так ...
  3. Кримінологія (2)

    Шпаргалка >> Государство и право
    Предмет кримінології як науки. Формирование и успешное развитие любой науки во многом зависят от ... , так и в криминологической науке. 5. Методіки кримінологічних досліджень Наблюдение ... погіршилися їх основні криміно­логічні риси. Як зазначалось у відповідних ...
  4. Кримінологічне прогнозування злочинності

    Реферат >> Военная кафедра
    ... на два види: - прогнозування науки кримінології (прогнозування кримінологічних досліджень, визначення переспектив ... прогнозів складає сукупний кримінологічний прогноз. Будь-яке прогнозування проводиться з метою складання ...
  5. Аудит як форма фінансового контролю та складова адміністративно-правової інфраструктури детінізації економічних відносин в Україні

    Книга >> Бухгалтерский учет и аудит
    ... . Потрібно погодитися із дослідженнями кримінологів, які самі визнають що саме соц ... Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. – М.: Наука, 1964. – 152 с. Каленський М.М. Удосконалення фінансового ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0069608688354492