Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Астрономия->Реферат
Розбивочні роботи при будівництві доріг та штучних споруд проводять в такій послідовності: підготовчі роботи; відновлення траси і осей споруд; перенес...полностью>>
Астрономия->Реферат
Как отметил министр экономики Е. Ясин, спад в минувшем году замедлился, составив 3 процента против двадцати одного в 1994 году, но общая экономическая...полностью>>
Астрономия->Реферат
Память - сложный психический процесс, состоящий из нескольких частных процессов, связанных друг с другом. Память необходима человеку. Она позволяет ем...полностью>>
Астрономия->Статья
Назначение коробки передач - изменять силу тяги, скорость и направление движения автомобиля. У автомобильных двигателей с уменьшением частоты вращения...полностью>>

Главная > Реферат >Астрономия

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Дійсно фіскальна структура є дуже важливим фактором хоча часто рівень оподаткування і не вважають найважливішим фактором. Такі країни, як Нідерланди, Швеція і Данія, відомі своїм високим рівнем оподаткування, проте вони не відчувають браку інвестицій. Найважливішими для інвестора є ясність, прозорість і передбачуваність. Неясні чи суперечливі закони спричиняють до конфліктів з податковими інспекторами. У гіршому випадку це призводить до корупції з боку податкового інспектора, компанії або з обох сторін разом. Але навіть без корупції непередбачувано високі податки означають великий ризик, низькі прибутки і несприятливий інвестиційний клімат.

В той же час американські бізнесмени певні, що президент Кучма і його економічна команда висловлюють правильні думки про економічну реформу і бажання України приймати інвестиції. Президент Кучма дав ясно зрозуміти, що він хоче збільшення іноземних інвестицій в Україні. Він висловив бажання привабити в Україну протягом наступних п’яти років іноземні інвестиції в розмірі 40 мільярдів доларів.

Але для інвестора чи бізнесмена у їхній щоденній праці найважливішими чиновниками є не президент, не прем’єр і не голова Національного банку. Для інвестора чи бізнесмена головними є податковий інспектор, що приходить перевіряти його фірму, місцевий адміністратор, що видає жадані дозволи та ліцензії, митник, від якого залежить ввіз необхідного устаткування й сировини, представник Держстандарту, що оцінює продукт і дає дозвіл на його продаж.

Саме ці чиновники насправді дають знати іноземному інвесторові, чи чекають на нього в Україні. І до сьогоднішнього дня ці чиновники кажуть іноземному бізнесові, що на нього в Україні не чекають. Вони дають зрозуміти інвесторові, що провадити бізнес буде важко, що виникне сила силенна перешкод, що неможливо заздалегідь передбачити, якими саме будуть ці перешкоди, і що бюрократичні вигадки, примхи і присікування весь час стоятимуть на порядку денному. Вони надто часто дають зрозуміти інвесторові, що краще б він ішов зі своїми інвестиціями до якоїсь іншої країни.

Принаймні так розуміють іноземні інвестори постійні і довготривалі податкові перевірки. Про це здогадуються, коли чиновники на місцях вигадують безкінечні бюрократичні процедури, затягують видачу ліцензій або вимагають хабарів Коли митники затримують ввезені матеріали. Коли Держстандарт висуває нереальні умови сертифікації продукції.

Інвестори, які зараз міркують, чи варто йти до України, ще чекають на таку нормативну базу і податкову систему, які б заохочували, а не карали інвестиції, створення робочих місць та інновації; вони хочуть мати справу з чиновниками, які б полегшували, а не ускладнювали провадження бізнесу.

Щоб іноземні інвестори були готові вкладати свої капітали в Україну, вони постійно повинні відчувати послідовну політику на найвищому, середньому і нижчому щаблях урядування. Вони повинні відчувати політику підтримки бізнесу.

Адміністрація президента, Кабінет міністрів повинні запровадити достатню дисципліну в різних міністерствах і відомствах, які щодня працюють з бізнесом; інакше бізнес і надалі відчуватиме, що він не потрібний, а капітал і надалі плинутиме до інших країн замість України.

Особливо це стосується малого і середнього бізнесу. Цей сектор, про який часто забувають, може бути колосальним генератором робочих місць, інновацій та економічного росту. В Польщі малий бізнес створив два мільйони нових робочих місць лише за п’ять років. У Сполучених Штатах малий бізнес створює 52 відсотки валового національного продукту і забезпечує 54 відсотки всієї зайнятості.

Доки Україна не створить сприятливого інвестиційного клімату, тобто умов, за яких українські – й іноземні також – підприємці зможуть процвітати, Україна обділятиме саму себе, втрачаючи економічний ріст, робочі місця і доходи з податків, які можна було б збирати з таких підприємств. Український бізнес продовжуватиме діяти в тіні, з усіма викривленнями і втратами, що несе тіньова економіка для української господарської та фіскальної політики. А іноземний бізнес просто сторонитиметься України.

Серед інших важливих факторів формування сприятливого інвестиційного клімату можна назвати наступні:

  • Вивіз грошей за кордон. Як вже зазначалося, курс валют один з основних економічних ризиків інвестора, який існує в усьому світі, за винятком єврозони. Між тим, Національний банк України, намагаючись захистити курс гривні, ввів значну кількість обмежень на переказ грошей за кордон та з-за кордону. Гірше те, що ці обмеження щодня змінюються і дуже часто повідомляються комерційним банкам факсом у короткий проміжок часу. Не треба доводити, як це підриває впевненість інвесторів і зменшує їх бажання щодо інвестування.

  • Трудове законодавство. Інвестор, який наймає новий штат, хоче знати принципи поведінки з працівниками у разі згортання бізнесу і обсягів своїх операцій. Чи може він скоротити штат, чи повинен забезпечити людей робочими місцями до їх пенсійного віку? Чим важче звільнити людей з робочих місць, тим обережнішим буде інвестор при найманні працівників. Українське трудове законодавство зберігає комуністичні тенденції захисту прав працюючих, і, що дивно, дуже мало іноземних інвесторів висловлює скарги з цього приводу.

  • Непрозорість бізнесу. Дуже ненадійними є щорічні доповіді про баланс прибутків і витрат, що їх надають українські компанії (до того ж, їх важко одержати). Для запровадження у банках були створені західні облікові стандарти, але й досі вони залишаються невідомими багатьом бізнесменам. Звичайно, це стримує прагнення іноземних інвесторів співпрацювати з українськими компаніями. Більше того, в Україні чимало ділових операцій грунтується на особистих стосунках між керівництвом компаній і банків, які (операції) рідко бувають узаконеними.

  • Високий рівень злочинності. Злочинність загрожує безпеці, добробуту, здоров'ю і навіть життю людей. В економічному плані вона є серйозним фактором, який впливає на поведінку інвестора. Він вимушений турбуватися про охорону, оплату захисту тощо. Зрозуміло, що створення безпечного середовища для бізнесу є важливим завданням уряду.

  • Втручання уряду у справи бізнесу. Незважаючи на обіцянки розвивати ринкову економіку, український уряд постійно втручається у справи бізнесу. Це особливо помітно у банківській галузі, де здійснюється вплив на банки:

- щодо надання позик компаніям (особливо державним), які зазнали труднощів;

- щодо придбання в уряду облігацій скарбу при конвертації цих облігацій у довгострокові і менш прибуткові форми надання кредиту уряду.

Така практика підірвала фінансову спроможність банків, багато з яких, за західними стандартами, є банкрутами, а також довіру іноземних інвесторів до місцевих банків.

Уряд втручається і в діяльність інших галузей, наприклад, дозволяє, підтримує або навіть створює монополії на місцевому, обласному або державному рівнях. ДАК "Хліб України" та його різноманітні місцеві зернові елеватори або газовий сектор можуть бути прикладом такого втручання. Це, мабуть, забезпечує дуже великий прибуток певним компаніям і урядові, який отримує податок на прибуток, але жодний іноземний інвестор не захоче інвестувати у підприємства цих галузей.

Ключовими умовами, які можуть спонукати іноземного інвестора до діяльності в Україні, є:

  • рівноправність між місцевими та іноземними компаніями;

  • чесні умови конкуренції (однакове “поле для гри”);

  • антимонопольне (антитрастове) законодавство, гарантоване урядом і судом (зауважу, що антитрастове законодавство в Україні — це “табула раса”).

Отже, очевидно, що інвестування (особливо за кордон) — справа ризикована. Певні види ризику, властиві бізнесу (наприклад конкуренція), є здоровими, позаяк стимулюють нововведення, прогрес і процвітання. Інших видів ризику зусиллями уряду або інших організацій можна позбутися, забезпечивши сприятливіший інвестиційний клімат в Україні.

Для збільшення інвесторів Україні насамперед потрібно проаналізувати та усунути перешкоди на шляху іноземного інвестування. Впевнений, що це сприятиме розквіту України.

Компанії при інвестуванні у ту чи іншу країну враховують також і вторинні фактори:

  • діяльність у якомога більшій кількості країн;

  • рівень конкуренції;

  • рівень ставок ввізного мита або транспортних витрат.

Однак за всіх умов вони не інвестуватимуть, якщо не очікуватимуть на прибуток, до того ж порівняно вищий, ніж у іншій країні. Навіщо компанії інвестувати в Україну, якщо вона здатна заробити більше, скажімо, у США, Німеччині або Польщі? Отже, Україна конкурує на ринку інвестицій з іншими світовими країнами. І навіть коли в Україні будуть створені добрі умови для інвестування, вони можуть виявитися не досить сприятливими порівняно з іншими країнами. І цей чинник потрібно брати до уваги.

Компанії, які планують інвестувати в Україну, розуміють, що інвестування — це завжди дуже ризикований бізнес, і тому його слід правильно оцінити. Ризик, з яким стикаються компанії-інвестори, класифікують за трьома групами: комерційний; додатковий (в разі інвестування за кордон); зумовлений особливостями інвестиційного клімату у певній країні (зокрема в Україні).

На ступінь комерційного ризику впливають такі моменти:

  • попит на продукт;

  • платоспроможність покупців;

  • поведінка конкурентів;

  • можливість вивезення своєї продукції з України в інші держави.

Зазначені проблеми турбують будь-якого інвестора.

Спеціальні, додаткові ризики, що виникають при інвестуванні в іноземну країну, дуже важко оцінити, але їх обов’язково слід враховувати. Йдеться, наприклад, про відмінності менталітету і культури різних країн. Злиття нідерландських і бельгійських банків виявилося неможливим саме через відмінність менталітету і культури голландців та бельгійців, незважаючи на те, що банківські справи обидві країни вели голландською мовою. У більшості випадків мовна проблема є додатковим ускладненням.

Специфічною економічною проблемою інвестування за кордон є ризик, пов’язаний з коливанням курсів валют. Приміром, компанія інвестує в доларах, гульденах або євро, а прибутки з українських інвестицій отримуватиме в гривнях. Але виникає питання: якою буде різниця у курсі гривні до основних валют на той момент, коли інвестор захоче отримати хоча б дивіденди? Заходом певного запобігання ризику коливання курсу валют стало введення євро в 11 країнах Європейського Союзу. Однак в усіх інших країнах цей вид ризику залишається: в одних більший, в інших менший.

Інвестори зважають і на ризик, пов'язаний із інвестиційним кліматом, тобто регулятивною структурою і бізнес-кліматом у країні. В цьому аспекті Україна програє країнам Західної Європи, США, Канаді, меншою мірою країнам Центральної Європи. Саме у цій сфері український уряд і парламент мають поліпшити становище, бо нестабільність правової структури, непередбачуваність податкового тягаря — це чинники високого ризику для інвестора, які не сприяють інвестуванню у вашу країну.

Оже, аналіз факторів, здійснений вище, свідчить, що репутація України як складного місця для ведення як іноземного, так і українського бізнесу підтверджується. Необхідно змінити негативні фактори на позитивні. Для цього потрібні об'єднані зусилля науковців, фахівців та працівників усіх ієрархічних рівнів управління.

2.Аналіз сучасного інвестиційного клімату в Україні

2.1.Динаміка інвестиційної діяльності в Україні



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його поліпшення

    Дипломная работа >> Экономика
    ... ітики, наявності сприятливого інвестиційного клімату. На сьогодні інвестиційний клімат України не можна назвати ... , таким чином, сприятливий інвестиційний клімат в Україні. У регіонах можна впливати на інвестиційний клімат у рамках повноважень ...
  2. Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання

    Доклад >> Экономика
    ... іни „Господарське законодавство” на тему: „Інвестиційний клімат України:проблеми та шляхи їх подолання ... та зменшення рівня ризику інвестування. Інвестиційний клімат в Україні знаходи­ться у прямій залежності і з виправленням деформац ...
  3. Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... населення і створити, таким чином, сприятливий інвестиційний клімат в Україні. 2.3. Компетенція органів державної влади в сфер ... ідно зазначити негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні частих змін у системі дер­жавного управл ...
  4. Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... іжним каменем у структурі цих інвестицій є інвестиційний кредит. Українські банки вже активно включились ... технологій” Вісник НБУ, березень, 2004 рік. Інвестиційний клімат в Україні / За ред. Гайдуцького П. А. – К., Т-во “Знання ...
  5. Інвестиції в економіці України

    Дипломная работа >> Экономика
    ... в найближчі часи на Україні. 1.3 Оцінка інвестиційного клімату в Україні Інвестиційний клімат відіграє визначальну роль у прийнятт ... Детюк Т.Г. Інвестиційний клімат в Україні// Економіка і держава-2009-№1-с.31-34 Лазебник Л.Л. Інвестиційний клімат та економ ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019819736480713