Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Курсовая работа
Общественное сознание – сложное и многогранное явление Его исследование связано с немалыми трудностями, которые сказываются уже в том, что духовные яв...полностью>>
Психология->Реферат
Еще в Х IX веке издатель американской газеты "Atlantic Monthly" Джеймс Рассел Лауэлл отмечал: "Давление общественного мнения подобно ат...полностью>>
Психология->Реферат
Конфликт играл и играет важную роль в жизни общества и в жизнедеятельности в целом В этой связи неудивительно, что изучение конфликтов - тема, которая...полностью>>
Психология->Реферат
К А  Абульханова [1999] рассматривает инициативу как «свободную, отвечающую потребностям субъекта форму самовыражения, побудительный аспект деятельнос...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Формування адекватної мотивації використовується учителями фізичної культури (наприклад, для малоактивних дітей, яких більше приваблює можливість пограти в комп'ютерні Ігри, ніж у футбол чи волейбол), викладачі фізичного виховання (для підтримки інтересу до фізичної активності студентів), тренери (для удосконалювання підготовки спортсменів). Фізіотерапевти й інструктори по фізичній культурі постійно зіштовхуються з проблемою мотивації своїх пацієнтів і підопічних на продовження занять по програмі реабілітації чи програмі фізичних вправ. Ефективна робота їх багато в чому визначається тим, як він усвідомив сутність мотивації, включаючи фактори, що впливають на неї, а також методи її підвищення. Дуже часто саме здатність мотивувати людей відрізняє гарного фахівця від посереднього [40], Щоб підвищити рівень мотивації, необхідно аналізувати взаємодію особистісних і ситуаційних особливостей. Активація домінуючої мотивації визначає модель цілеспрямованої поведінки у фізичній культурі і спорті.

В області фізичної культури і спорту широко застосовується термін мотивація досягнення (Gill, 1986). Мотивація досягнення — це орієнтація людини на прагнення до успішного виконання завдання, наполегливість перед обличчям невдач і почуття гордості за виконання. У спортивному світі мотивацію досягнення звичайно зв'язують зі змагальністю. В умовах занять спортом і фізичною культурою мотивація досягнення фокусується на змаганні із самим собою, у той час як змагальність впливає на поведінку в ситуаціях соціальної оцінки. Змагальність і мотивація досягнення впливають на широке коло думок, поведінки і відчуттів.

Термін "мотивація", узятий у широкому значенні слова, використовується у всіх областях психології, що досліджують причини і механізми цілеспрямованої поведінки людини і тварин. Вивчення цього питання являє собою окреме дослідження. Обмежений обсяг бакалаврської роботи змушує нас змістити акцент і перейти безпосередньо до розгляду емоцій, як одного з ведучих механізмів регуляції цілеспрямованої поведінки, тісно пов'язаного з мотивацією.

При вирішенні питання про те, як, яким чином здійснюється регуляція динаміки поведінки, досліджуються прояви емоцій, суб'єктивних переживань (прагнень, бажань і т.п.) і установок у поводженні суб'єкта.

Існує визначений рівень мотивації, за межами якого виникає емоційна поведінка, тобто емоційні реакції трапляються лише тоді, коли мотивація стає досить сильною.

1.3 Фізіологічний і біосубстрат емоцій

Нейрогуморальні механізми реалізації емоцій зв'язані з гіпоталамо-адреналовою і симпатико-адреналовою системами.

У формуванні емоційного поведінки людини і тварин важлива роль належить гіпоталамусу і лімбічній системі [19, 21, 45] (Рис. 1.).Функції лімбічної системи різноманітні. Лімбічна система регулює позитивні і негативні емоції з усіма руховими, вегетативними й ендокринними їхніми компонентами . Від її залежить емоційне фарбування психічних процесів і зміни рухової активності

Вона створює мотивацію поведінка (визначену схильність). Виникнення емоцій має «оцінний вплив» на діяльність специфічних систем. Поразка

Рис. 1. Базовий фізіологічний субстрат емоцій (структури лімбічного мозку та гіпоталамуса, вид зверху, по Кригу, 1966)

1 — миндалевидне ядро, 2 — медіальная нюхова полоска; 3 — підмозковая звивина, 4 — поздовжня полоска, 5 — нюховий тракт, 6 — латеральная нюхова полоска, 7— нюховий горбик, 8 — гіппокамп, 9 — зубчата звивина, 10 — ніжка вуздечки, 11 — міжніжковьш вузол, 12 — сосцевидне тіло, 13 — переднє ядро таламуса, 14 — кінцева полоска, 75 — передняя спайка (по Кригу, 1966)

23 лобових часток (ділянок) приводить до глибоких порушень емоційної сфери людини. При цьому спостерігаються звичайно два симптоми: емоційна тупість чи розгальмовування нижчих емоцій і потягів, тобто в першу чергу страждають емоції вищого порядку, пов'язані з цілеспрямованою діяльністю, соціальними відносинами і творчістю.

Експериментальне ушкодження чи подразнення різних утворень лімбічної системи, гіпоталамуса чи нової кори приводить до збудження таких найважливіших поведінкових реакцій, як статева, харчова, оборонна і зв'язаних з ними емоційних станів.

У людини при пухлині гіпоталамуса виділяють дві групи емоційних розладів. Перша група зв'язана з поразкою заднього ядра і характеризується млявістю, зниженням Ініціативи, втратою інтересу до навколишнього; друга виникає при враженні передньої гіпоталамічної області і супроводжується збудженнями поведінки, ейфорією, сексуальним розгальмуванням.

У нормі емоційні механізми беруть участь у концентрації уваги, сприяють тому, що мислення зосереджується на вирішенні задачі доти, поки не буде досягнуте задоволення потреби. Грубі збудження пам'яті на поточні події описані в людей після двостороннього видалення гіппокампа і мигдалеподібного тіла.

Велику роль у формуванні емоційних реакцій грає кора лобових часток великого мозку. Про це свідчать результати спостережень над людьми, яким по ряду показань робилося перерізання білої речовини мозку в області лобових часток (лейкотомія). У людини кортикальний вплив на процеси, що здійснюються в емоційній сфері, виявляється в довільному зниженні, чи, навпаки, посиленні емоційного тонусу організму, в умінні керувати своїми емоційними реакціями. Але ефективність такої регуляції різна для міміко-соматичних і вегетативних компонентів емоційної поведінки і багато в чому залежить від Індивідуальних особливостей людини.

Гіпоталамус разом з лімбічним мозком і корою великих півкуль формує складні емоційні поведінкові реакції. Гіпотетичні "центри задоволення" у гіпоталамусі, на думку Прибрама , впливають на поведінку тварини, миттєво змінюючи спрямованість регуляторних реакцій.

Емоції завжди супроводжуються вегетативними й ендокринними реакціями. Це пояснюється тим, що будь яке емоційне збудження зв'язане з гіпоталамусом. Як відомо, гіпоталамус — це, по-перше, вищий вегетативний центр, що організує усі вегетативні компоненти емоцій (зміна артеріального тиску, частота серцевих скорочень, функції органів травної системи і т.д.), а, по-друге, самостійно і через гіпофіз керуючий багатьма ендокринними залозами, що й обумовлює виникнення ендокринного компонента емоцій (викид кортикотропіну, соматотропіну, статевих гормонів, кортикостероїдів і ін.).

Позитивні емоції підвищують силу життєвих процесів: дихання стає більш глибоким, пульс більш рівним, на щоках з'являється рум'янець, проходить втома. Вираженням позитивних емоцій є посмішка, сміх.

Негативні емоції впливають на здоров'я, пригнічують людину: вона стає млявою, розсіяною, апатичною, "згинається" під вагою горя. Різке вираження негативних емоцій — плач.

Варто мати на увазі, що позитивні емоції є важливим чинником у підвищенні загального рівня функціонування нервових структур, у забезпеченні їхньої мобілізаційної готовності до сприйняття інформації з зовнішнього світу. Досвідченим учителям відомо, що емоційний виклад матеріалу загострює увагу учнів І підвищує інтерес до навчання. Кожний з нас добре знає: коли настрій гарний, то і робота скориться. А як потрібні гарні емоції спортсмену, як вони допомагають йому боротись і перемагати! Лікарі стверджують, що люди з гарним настроєм рідше хворіють, а в періоди перемог рани у солдатів гоїлися швидше і краще.

Велика роль емоційних реакцій у спорті (позитивні емоції при виконанні фізичних вправ — "м'язова радість", радість перемоги і негативні незадоволеність спортивним результатом і ін).Позитивні емоції можуть значно підвищувати, а негативні — знижувати працездатність людини. Великі напруги, що супроводжують спортивну діяльність, особливо під час змагань, створюють і емоційну напругу — емоційний стрес. Від характеру протікання в організмі реакцій емоційного стресу залежить успішність рухової діяльності спортсмена.

Розділ 2. Суб'єктивно-об'єктивні регулятори у навчальному процесі

2.1 Поняття про цілеспрямовану поведінку

Поведінка — це властива живим істотам взаємодія з навколишнім середовищем, опосередкована їх зовнішньою (руховою) і внутрішньою (психічною) активністю [18]. Термін "поведінка" застосовують як до окремих особистостей та індивідів, так і до їхніх сукупностей. Еволюційне навчання в біології (Ч. Дарвін) дозволило пояснити доцільність поведінка живих істот, стимулювавши розробку об'єктивних методів дослідження поведінка в єдності його зовнішніх і внутрішніх проявів. На основі біологічного детермінізму склалося навчання про вищу нервову діяльність тварин, синонімом якої И.П. Павлов вважав поведінку.

Поведінка — один із засобів пристосування до різних зовнішніх умов і до їхніх змін. Вона вивчається не тільки психологією, але й іншими науками: біологічними, соціальними, а у визначених аспектах — і кібернетикою.

При різких змінах у навколишнім середовищі регуляція життєдіяльності у тварин і людини здійснюється за допомогою швидких реакцій, що можуть бути фізіологічними чи поведінковими. Важко провести чітку межу між фізіологічними і поведінковими реакціями, тому що останні неминуче бувають зв'язані з фізіологічними змінами.

В основі поведінки тварин і людини можуть лежати механізми декількох різних типів. Рефлекторні (і, ймовірно, нерефлекторні) реакції, дії, регульовані зворотними зв'язками, ендогенна (спонтанна) активність і центральні програми, що включаються під дією специфічних зовнішніх чи внутрішніх стимулів, — усі ці механізми працюють узгоджено, забезпечуючи добре координовану м'язову активність чи психічні процеси, доцільні в даній ситуації.

Людина використовує для адаптації до різних умов і ситуацій свою високу здатність до навчання й абстрактного мислення, що додає її поводженню в суспільстві гнучкість і мінливість (варіативність).

У структурі діяльності як різновиду поведінки розрізняють цілі і мотиви. У найбільш простій інтерпретації ціль (мета) — це те, заради чого (навіщо) діє людина; мотив — це те, чому діє людина (спонукальна причина). Зміни в поведінці, пов'язані з виникненням тієї чи іншої потреби, називають мотивованою поведінкою. В даний час у поясненні поведінки людини категорія цілі вкрай необхідна (Бехтерева, 1974; Леонтьев, 1975; Гальперин, 1976).

Відповідно до теорії функціональних систем, поведінка цілеспрямована і всі дії детерміновані метою. Цілеспрямованість поведінки живих організмів ніколи цілком не заперечувалася. Це визнання випливало з пристосувального характеру поведінки, спрямованого на виживання організму чи виду.

З погляду теорії функціональних систем кожен цілеспрямований поведінковий акт є активною ланкою певної функціональної системи, що забезпечує задоволення тієї чи іншої біологічної чи соціальної потреби тварин І людини. Звідси стає зрозумілим необхідність вивчення різних проявів цілеспрямованої діяльності живих істот не як окремого явища, а в цілісних саморегулюючих функціональних системах організму.

Більшість людей не потрібно переконувати в тім, що важливо визначати цілі, їх потрібно навчити ставити реальні цілі і розробляти програму їхнього досягнення.

Багато людей розглядають мету як прагнення до визначеної дії чи рівня інтелектуальної, фізичної підготовки чи майстерності (професіоналізму).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Мотивація в структурі учбової діяльності молодших школярів

    Дипломная работа >> Психология
    ... на уроці питання; учбово-пізнавальн ... які особливості прояву ... тей із середнім і високим рівнями шк ... які у цьому віці є ще слабким регулятором пізнання і поведінки, а й на природну допитливість, емоц ... на О. Особливості мотивації учіння дітей молодшого шкільного віку ...
  2. Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу Я і Україна

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... залежить від віку школярів. У дітей молодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприймання середовища, в середньому шкільному віці – ... звичок, які включаються в загальну структуру поведінки дитини і проявляються як її індивідуальні особливості. До ...
  3. Загальна характеристика емоцій дітей дошкільного віку

    Курсовая работа >> Психология
    ... і емоції. 1.3 Особливості розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці. Пізнання людини спрямоване на ...
  4. Психологічна характеристика сюжетно-рольової гри молодшого (середнього, старшого) дошкільника

    Курсовая работа >> Психология
    ... яка бвиконувала функції регулятора поведінки ... на машині їдуть два “шофери”, а обід готовлять трохи “матерів”. У дітей середнього дошкільного віку ... знавальної діяльності дітей дошкільного віку ... уроц ... зичної культури ... емоційної сфери - от неповний перелік особливостей ...
  5. Педагогічна майстерність. Підручник

    Книга >> Педагогика
    ... ку та контролю знань, активізація пізнавальної діяльності на уроках) і ситуативні (як відреагу-вати на те ... невербальної поведінки вчителя, яка впливає на створення емоційно-психолог ... на яку реакцію учнів розраховані. В реальних ситуаціях шкільного життя — на ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001741886138916