Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Дипломная работа
Актуальность темы исследования обусловлена осознанием кризисных явлений в российском обществе, которые обострили социальную проблематику, в частности,...полностью>>
Социология->Реферат
Беспрерывная смена поколений влечет за собой изменение вкусов, культуры, поведения, интересов, приоритетов и ценностей… Эти изменения затрагивают все ...полностью>>
Социология->Курсовая работа
Актуальность вопросов изучения профессиональных рисков в России в настоящее время резко увеличивается Это в первую очередь связано со становлением стр...полностью>>
Социология->Курсовая работа
Наркотики известны человечеству с незапамятных времен Древние источники свидетельствуют о том, что наркотики употреблялись в Месопотамии, Египте, Инди...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Дані соціологічних досліджень свідчать, що лише третина опитуваних вважає себе господарем виробництва на своєму робочому місці (на рівні дільниць — 34%, цехів — 1-2%, підприємств — 0,5-1%). Як видно, почуття господаря більш-менш проявляється у сфері безпосереднього прикладання праці і практично зникає, коли йдеться про верхні "поверхи" підприємства. Одержані дані свідчать і про те, що робітники, звільняючись від ідеологічного гніту командно-адміністративного механізму, все менш плекають ілюзію щодо свого реального місця в системі виробничих відносин, що складаються.

Аналіз відповідей на питання про взаємовідносини робітників і управлінського персоналу зафіксував початок краху ще одного міфу казарменого соціалізму — про творчу співдружність робітничого класу і технічної інтелігенції, Обстеження виявило реальне існування "двох світів" — "роботяг" і "начальників", відносини між якими далекі від партнерських. Тільки 40-45% респондентів відзначили, що до їх думки прислуховуються бригадири і майстри, 20-25% — начальники змін і дільниць, 10-13% — начальники цехів і лише 2—3% — провідні спеціалісти й представники адміністрації; 25-30% не мають сумніву щодо того, що "з думкою робітників на підприємстві не рахується ніхто".

На підставі результатів опитувань можна зробити висновок, що робітники в сучасних умовах ще не готові до активної участі в управлінні. Багато з них просто не відчувають потреби ні в правах, ні в відповідальності за виробництво. На запитання про те, чи вносили робітники конкретні пропозиції для поліпшення організації виробничого і суспільного життя колективу в останні два-три роки, лише 10-12% опитуваних відповіли ствердно. Тривогу в суспільстві викликає те, що апатія і розчарування серед робітників посилюються. Лише 5-6% респондентів мають намір співробітничати з адміністрацією у вирішенні загальних завдань; значна їх частина міцно зберігає рецидиви застійних років — утриманські настрої, безладність, низьку правову культуру.

Подібні характеристики можна сформулювати і щодо інших соціальних груп, що переживають на даному етапі болісне прозріння і шукають оптимальних шляхів оновлення.

Таким чином, якщо в країнах Заходу превалюючим є процес інтеграції соціальної структури (розмиваються відмінності щодо ролі суспільної організації праці, змінюється соціальний і професійно-кваліфікаційний рівень працівників сільськогосподарського виробництва, відбувається становлення середнього класу, як найбільш вагомого фактора стабільності ієрархічної структури), то в посткомуністичних країнах поряд з процесами інтеграції, що виникають об'єктивно під впливом науково-технічного прогресу, значно виразніше проявляється поглиблення диференціації і навіть поляризації соціальних груп, вимивання середніх прошарків, посилення соціальної напруженості в соціально-класовому, соціально-етнічному і в соціально-демографічному відношеннях. Найважливіші наслідки цієї тенденції — зростаюча деструктуризація та дестратифікація частин економічно активного населення, пов'язаного з державною власністю. У цих людей зростає занепокоєність, відчуття соціальної деградації, втрата соціальної самоідентифікації на підставі нечітких економічних інтересів. Це впливає на соціальне почуття даної категорії населення, яка включає робітничий клас, селянство й інтелігенцію. Відбувається люмпенізація, маргіналізація цих соціальних груп з усіма випливаючими звідси економічними, політичними та моральними наслідками. Складність полягає також у тому, що соціальна структура радянського суспільства — продукт не тільки 70-річної, а й всієї його багатовікової історії. Нині оновлення зазначеної структури ускладнюється необхідністю подолання недоліків, що нагромаджувалися в ній віками. Шлях до виправлення складний і довготривалий. Його пошук потребує глибокого знання й розуміння законів розвитку соціальної структури, формування нових соціальних відносин.

Висновок

В сучасному суспільстві функціонує безліч соціальних груп. Соціальна верства, група, тобто люди між якими здійснюються певні контакти, спілкування, є спільні Інтереси, потреби, цінності, мета. Спільність, в основі якої лежать зв'язки типу взаємодії з приводу об'єднання, солідарності, узгодженості спільних зусиль становлять соціальну групу. Безліч соціальних груп в суспільстві обумовлена різноманітністю ознак вирішуваних ними завдань і проблем. Адже об'єднують людей в спільності професійні інтереси, релігія, етнічні ознаки та ін. Соціальні групи розрізняються між собою і іншими ознаками, особливостями, властивостями. Так, є соціальні групи, для яких характерна наявність безпосередніх особистих взаємодій, контактів. Бувають малі і великі соціальні групи (класові, територіальні, національні) спільності, формальні та неформальні. Виділяються серед соціальних груп і за метою, тобто групи навмисно створені, сформовані для вирішення тієї або іншої групової єдиної мети. Мета може бути господарська (підприємство, комплекс, цех та ін.), науково-дослідницька (науково-дослідний інститут, лабораторія, конструкторське бюро та ін.), політична (політична партія, суспільно-політичні рухи та ін.), освітня та ін. Наявність більш або менш жорсткої системи взаємних прав і обов'язків учасників соціальної групи, контролю за додержанням зобов’язань, угод, поділ функцій, статусів і ролей учасників спільності і обумовлює навмисність створення за метою конкретних та інших соціальних груп.

Нині в українському постсоціалістинному суспільстві відбуваються активні процеси поглиблення соціальної диференціації і посилення поляризації соціальних груп. Змінюється соціальний статус багатьох з них, відбувається становлення нового типу соціальної структури. її вивчення з позицій вчорашніх уявлень, в основі яких лежить ленінська методологія класів, не можливе. Цьому більше сприяє теорія соціальної стратифікації, яка активно розробляється як західними, так І вітчизняними вченими. Але й вона не позбавлена недоліків, не є абсолютно досконалою. Сучасні соціальні системи мають тенденцію до ускладнення своїх структур, що вимагає розробки нових методологічних підходів до їх вивчення.

2. Практическое задание

Анализ социологического исследования

В.Д. Патрушев, Г.П. Бессокирная «Динамика основных ценностей повседневной деятельности и мотивов труда московских рабочих в 1990-е годы» // Социологические исследования. - 2003. - №4. - с. 72-84

Тема исследования: «Динамика основных ценностей повседневной деятельности и мотивов труда московских рабочих в 1990-е годы».

Ценности жизни, мотивы деятельности и ценностные ориентации привлекают в последние годы все большее внимание социологов нашей страны. Имеется достаточно большое число публикаций, посвященных этой проблеме. Однако накопленный эмпирический материал очень разнороден и мало сопоставим, поскольку получен социологами, работающими в разных направлениях, в исследованиях с разными целями и задачами. А между тем проблема изучения динамики ценностей жизни, ценностных ориентации людей и мотивов их деятельности приобретает большое значение: смена общественного строя, произошедшая на протяжении 90-х годов, привела к изменению условий жизни и труда, интересов различных групп населения. Представление об этих изменениях значимо не только в теоретическом плане, но и для корректировки социальной политики.

В статье предпринимается попытка выявить изменения места труда в составе ценностей повседневной деятельности, а также в мотивах труда московских рабочих в период с 1990 по 2000 гг. Ценности повседневной деятельности рассматривают как составную часть ценностей жизни. Подробнее останавливаются лишь на ценностях, связанных с трудом, поскольку ценности, относящиеся к сфере семейно-бытовой деятельности и свободного времени, требуют специального анализа.

Анализ основывается на материалах трех исследований, проведенных сектором рабочего и внерабочего времени Института социологии РАН. Первое из них проведено в январе 1990 г. на Томилинском заводе полупроводников (ТЗПП), находящемся в Московской области. Его целью было изучение отношения к труду и рабочему времени в трудовом коллективе. Завод еще функционировал как единое целое. В ходе исследования было опрошено 427 рабочих.

Второе исследование было осуществлено в 1993/1994 гг. на 6 предприятиях Москвы, различающихся по формам собственности ("Станкоконструкция" - арендное; швейная фабрика "Панинтер" - частное; 1-й Московский завод радиодеталей - акционерное; Московский комбинат твердых сплавов - акционерное; "Хертель" - совместное российско-германское; "Моден" - совместное российско-итальянское). Главной задачей исследования было выявление различий в трудовом поведении рабочих под влиянием разных форм собственности предприятий.

Третье исследование проведено на трех московских предприятиях в 1999/2000 гг. Это также промышленные предприятия разных форм собственности: частное предприятие (швейная фабрика), акционерное предприятие (кондитерская фабрика) и предприятие военно-промышленного комплекса (ВПК). Два первых были успешными, третье - нет. В анализ включены результаты анкетирования 224 женщин и 10 мужчин на швейной фабрике; 163 женщин и 76 мужчин на кондитерской фабрике и 112 мужчин и 9 женщин на предприятии ВПК.

Во всех трех исследованиях в целях изучения ценностей повседневной деятельности респондентам было предложено выбрать 2-3 из перечисленных вариантов ответа или написать свой вариант. В отношении мотивов труда в первом исследовании опрашиваемым было предложено выбрать до 4-х вариантов ответа. В двух других рабочие должны были выбрать 2-3 варианта ответа.

Безусловно, следует учитывать, что предприятия, на которых проводились исследования, не представляют все отрасли хозяйства Москвы и области. Соответственно, данные опросов характеризуют лишь мнения рабочих обследуемых предприятий, однако общую картину мнений московских рабочих они все же отражают.

При анализе выделены два периода:

1)1990-1993/1994 гг.

2) 1993/1994-1999/2000 гг.

Анализ осуществлялся отдельно по работающим на предприятиях с разными формами собственности, мужчинам и женщинам, поскольку их ценности и мотивы несколько отличаются. Сделана попытка объединить однородные ценности повседневной деятельности в четыре группы:

  1. труд (на предприятии, в фирме и т.д.);

  2. семья, материальное благополучие, воспитание детей;

  3. свободное время (общение, отдых, развлечения);

  4. здоровье.

Мотивы труда объединены в три группы:

1) материальные ("больше зарабатывать");

2) связанные с содержанием труда ("реализовать свои личные способности и др.");

3) социальные ("общаться с людьми, принести пользу людям и др.").

Объединение однородных по содержанию ценностей и мотивов, хотя и не бесспорное, позволяет более четко видеть тенденции изменений.

Сравнительный анализ жизненных ценностей и мотивов труда показал, что в первой половине 1990-х гг. влияние формы собственности предприятия на жизненные ценности и мотивы труда было весьма незначительным. В 1990 г. основными ценностями у рабочих были семья и труд, а также здоровье. На последних местах - занятия в свободное время: общение, отдых и развлечения, спорт и др.

Прошло немного лет, и иерархия основных ценностей повседневной деятельности существенно изменилась. Ценность труда на предприятии снизилась как у мужчин, так и у женщин более чем в 2 раза, а ценность семьи, ее материального благосостояния, воспитания детей возросла. Следует отметить, что ценность труда на предприятии снизилась и на акционерных, и на частном и совместных предприятиях.

Расчет удельного веса опрошенных, выбравших различные ценности, фиксируемые в ходе исследований, не позволяет их группировать. Поэтому представленные произошедшие в течение 1990-1994 гг. изменения в ценностях повседневной деятельности позволяют проводить их укрупнение и расчет удельного веса от числа ответов. Этот метод имеет свои недостатки. Основной из них - удельный вес ответов зависит от числа ценностей, фиксируемых в ходе исследований. Оно же в разные годы было неодинаковым. Естественно, значения удельного веса отдельных ценностей при использовании этого метода меньше, чем при расчете от числа опрошенных. Исходя из этих соображений, в статье приведены и те, и другие показатели.

Если в 1990 г. ценность труда на предприятии для рабочих-мужчин составляла 23,4%, то в 1993/1994 гг. - 15,2%; семьи соответственно - 33,5 и 48,0%; свободного времени - 25,2 и 11,9%; здоровья - 17,9 и 24,9% от числа их ответов. Аналогичные тенденции наблюдаются и у женщин.

Итак, уже в начале 90-х годов произошло резкое повышение ценностей семьи и здоровья и снижение ценностей труда и свободного времени у мужчин и у женщин, как на акционерных, так и на частном и совместных предприятиях. Труд в иерархии ценностей опустился на третье место. Разрыв между ценностями семьи и труда существенно увеличился. Ценность свободного времени - на последнем месте.

Сравнение данных исследований на предприятиях Москвы в 1993/1994 и 1999/2000 гг. показывает, как изменились ценности повседневной жизни рабочих в этот период. Ценность труда на предприятии в последние годы повысилась. Если в 1993/1994 гг. ее отметили 25,5%, то в 1999/2000 гг. -62,1% опрошенных рабочих-мужчин. Ценность свободного времени продолжала снижаться.

Анализ показал, что изменения во второй половине 90-х годов были незначительными по сравнению с первой половиной. Только некоторые изменения в структуре ценностей повседневной деятельности статистически значимы. Общей тенденцией и для мужчин, и для женщин было дальнейшее снижение ценности свободного времени. Частота выбора труда в качестве основной ценности повседневной деятельности выросла только у мужчин. У женщин наблюдался дальнейший рост ценностей семьи

Среди мотивов труда первое место, как и в предшествующий период, занимал заработок. Его отметили абсолютное большинство опрошенных на предприятиях всех форм собственности. В то же время, большинство московских рабочих по-прежнему не удовлетворены размером заработной платы, и считают, что получают меньше, чем заслуживают. Только каждый третий из опрошенных был удовлетворен размером заработной платы (средний балл 2,1 - неудовлетворительная оценка) и только 1 из 6-ти считал, что зарплата соответствует трудовому вкладу. Даже на акционерном предприятии, где весной 2000 г. среднемесячный заработок составлял 3129 рублей, размером заработной платы были удовлетворены лишь 21,3% рабочих (средний балл 2,4), и только 1 из 4-х респондентов полагал, что он получает столько, сколько заслуживает.

Анализ данных исследовании позволил сделать следующие основные выводы.

  1. Среди ценностей повседневной жизни у московских рабочих на первом месте семья. В первой половине 90-х годов ценность семьи существенно возросла как у мужчин, так и у женщин. В дальнейшем рост ценности семьи наблюдался только у женщин. На втором месте среди основных ценностей повседневной деятельности здоровье. Ценность здоровья также возросла в первой половине десятилетия.

  2. Ценность труда в начале 90-х годов существенно снизилась, а во второй половине несколько возросла. Однако разрыв между ценностями семьи и труда на предприятии не уменьшился.

  3. Мотивация труда рабочих в прошлом десятилетии претерпела определенные изменения. Среди основных тенденций: гипертрофированный рост мотива заработка и появление нового мотива - "гарантия занятости". Произошло некоторое снижение значимости общения как мотива труда. В то же время заметное распространение получил мотив отношений с руководством и коллегами по работе. Среди основных мотивов труда у московских рабочих - по-прежнему реализация способностей.

  4. Распространенные способы выживания рабочих (дополнительные приработки, труд в саду и огороде) существенно уменьшают размеры свободного времени. Неудивительно, что наибольшие изменения произошли именно в отношении ценности свободного времени. Ее снижение имело место как в первой, так и во второй половине 90-х. В результате свободное время оказалось на последнем месте в иерархии основных ценностей повседневной деятельности.

  5. Перемены в иерархии ценностей повседневной деятельности, формирование достижительных мотивов труда возможны только при улучшении общей социально-экономической ситуации в стране.

Список літератури

  1. Воронов Ю.П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М., 1974.

  2. Заславская Т.И., Рывкина Р. В. Социология экономической жизни Новосибирск Наука, 1991.

  3. Здравомыслов А.Г. Методология и процедуры социологических исследований. - М., 1969.

  4. Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование. - М., 1975.

  5. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. - Киев, 1982., Рабочая книга социолога. - М., 1983.

  6. Социальные аспекты экономической реформы - К Наукова думка, 1991г.

  7. Социология: Курс лекций / А.А. Райдугин, К.А. Райдугин. – М.: Владос, 1995 -192с.

  8. Соціологія: курс лекцій / В.М. Піча та інш. К.: Заповіт , 1996. -344с.

  9. Соціологія: Підручник / за заг.ред. проф.В.П. Андрущенка, проф.М.І. Горлача. Харьків – Київ. 1998. – 624с.

  10. Шнейдерман Н.А., «Рождаемость и меры ее регулирования», // «Социология и жизнь», изд. Мысль, Москва, 1991 г.

  11. Экономическая социология и перестройка/Под ред. Р.В. Рывкиной М. Прогресс, 1989.

  12. Ядов В.А. Социологическое исследование. Методология, программа, методы. - М., 1972.



Похожие страницы:

  1. Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології

    Контрольная работа >> Социология
    ... ї соціології та переходом до розробки, методів "розуміючої соціології", проблем соціальної дії та взаємодії. Проблематика ... , соціальна група, соціальний факт тощо. Новий і вищий рівень розвитку соціології пов'язують з розвитком соціології в США ...
  2. Соціологія як наука про суспільство (2)

    Учебное пособие >> Социология
    ... ість соціальних теорій (соціологія журналістики у тому числі), тобто вся проблематика. Соціологія ма ... і області суспільного життя. Соціологія і історія. Між соціологією і історією багато загального. І та і інша науки вивчають все ...
  3. Соціологія як наука. Військова соціологія в системі соціологічного знання

    Реферат >> Социология
    ... соціальних груп до суспільства в цілому), часом існування (від кількох днів до стор ... та відносини). Один із творців сучасної військово-соціолог ... військової проблематики; друга частина ... соціології – закономірності функціонування та розвитку Збройних Сил як соц ...
  4. Соціологія як наука. Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології

    Реферат >> Социология
    ... і розвитку та вдосконалення досліджуваного об´єкта. Розрізняють дві основні групи категорій соціолог ... засобами, ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними проблемами. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються ...
  5. Соціологія політики

    Реферат >> Социология
    ... і її із соціологічних засад (із залученням власного потенціалу та інструментарію — концепцій, теорій, методів). її проблематика ... влади. Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики Історію становлення соціології політики ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001270055770874