Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Медицина, здоровье->Курсовая работа
В актуализации темы показывается значимость организации фирменной торговли Белита – Витекс для создания комфортных условий покупателям, положительного...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
Знакомство человека с переломами костей произошло в доисторические времена. Боль, деформация, конечности и невозможность ею пользоваться породили иммо...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
Для предупреждения распространения инфекционных заболеваний проводится изоляция больных в инфекционный стационар по клиническим и эпидемиологическим п...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
«Миллиарды микробов населяют стихии и повсюду окружают нас. Незримо они сопутствуют человеку на всем его жизненном пути, властно вторгаясь в его жизнь...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Медицина, здоровье

Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНЕСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ

ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «БІОЛОГІЯ»

КАФЕДРА БОТАНІКИ

Онкогенетика : сучасний стан і персективи розвитку

ДИПЛОМНА РОБОТА

студентки 51 групи

Лямаєвой Марини Вікторівни

Науковий керівник:

доцент Н.Ф.Тимчук

Консультант:

ст. викладач Л.Г. Кудряшова

Рецензент:

ст. викладач- Г.С. Потапенко

ХАРКІВ, 2010

ПЛАН.

ЗМІСТ.

ВСТУП 3- 6

  1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. 7-75

    1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОНКОГЕНЕТИКИ ТА ПРОВІДНІ ВЧЕНІ, ЯКІ ЗАЙМАЛИСЯ ЦІЄЮ ПРОБЛЕМОЮ. 7-12

    2. СУЧАСНИЙ СТАН ОНКОГЕНЕТИКИ, ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ПУХЛИН ТА ГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ПУХЛИН. 12-40

    3. ГЕОГРАФІЯ РАКУ ТА ВПЛИВ ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. 41-49

    4. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОНКОГЕНЕТИЦІ. 49-53

    5. СПАДКОВІСТЬ ТА ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. 53-66

    6. ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ ТА ОНКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. 66-69

    7. ПРОФІЛАКТИКА ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ. 69-75

  2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ. 76

  3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЮВАННЯ. 77-82

  4. ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ БІОЛОГІЇ. 82-148

    1. АНАЛІЗ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ. 82-90

    2. МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ-КОНФЕРЕНЦІЇ. 90-139

    3. ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ 140-148

  5. ВИСНОВКИ. 149-150

  6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 151-155

  7. ДОДАТКИ. 156-173

ВСТУП.

На сучасному етапі в медицині нема жодної проблеми, яка б привертала до себе таку увагу, як проблема рака. До питань про природу рака, причини його виникнення та способи лікування привернута увага не лише спеціалістів-онкологів, але й фізиків, хіміків, біологів, генетиків та медиків різних спеціальностей. Ці питання вивчаються не тільки в спеціальних науково-дослідних онкологічних інститутах, але й у численних наукових установах інших профілів: інститутах фізики та хімії, на кафедрах університетів та різних вищих учбових закладів.

Цей підвищений інтерес до проблеми рака не випадковий. Справа в тому, що протягом останніх десятиліть медицина досягла великих успіхів у боротьбі з інфекційними захворюваннями і багато з них

( чума, холера, віспа, малярія та ін.) в економічно розвинутих країнах повністю ліквідовані, але кількість людей, що вмирають від раку в цих країнах, не тільки не зменшилася, а навіть зростає. Внаслідок цього докорінно змінилось співвідношення між різними хворобами, структурою захворюваності та причинами смерті.

Якщо на початку століття рак серед причин смерті займав сьоме місце, уступаючи перші місця туберкульозу, запаленню легень, гострим інфекційним хворобам, хворобам серця і судин, то тепер рак та інші злоякісні пухлини займають друге місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням. З кожних 100 померлих 16 вмирає від раку. А в усьому світі це становить близько 2 мільйонів чоловік на рік.

Проблема боротьби зі злоякісними новотворами є не тільки однією з актуальних у медицині, але й торкається багатьох аспектів соціального життя суспільства. У більшості промислово розвинутих країн смертність від злоякісних пухлин займає друге місце і реально зростає, головним чином через постаріння населення і погіршення екології. Так, у останні два десятиліття число чоловіків, що загинули від раку легень, зросло на 40%. У жінок 20% загального приросту смертності припадає на рак молочної залози.

Протягом останніх 15-20 років у світі та в Україні спостерігається загальний ріст частоти захворюваності злоякісними пухлинами. У середньому приріст загальної захворюваності складає приблизно 1,8-2% на рік.

На даний час у статистиці злоякісних пухлин прийнято визначати три основних показники.

Це – інтенсивні показники, що обчислюються на 100 тисяч населення.

  1. Показник захворюваності: число вперше зареєстрованих хворих протягом року на 100 тисяч населення.

  2. Показник смертності: число померлих від злоякісних пухлин за рік на 100 тисяч населення.

  3. Показник загальної захворюваності: контингент усіх хворих, що знаходяться на обліку, на 100 тисяч населення.

Якщо показник смертності може бути визначений згідно лікарських довідок про смерть, то показник захворюваності може бути визначний тільки при планомірному обліку усіх хворих на злоякісні пухлини.

В Україні з 1932 року введена повсюдна система територіального обліку онкохворих. З 1996 року працює Національний канцер-регістр.

Останнім часом у більшості країн світу визнана необхідність державного підходу до організації протиракової боротьби. З 1959 року існує створений під егідою ВООЗ Міжнародний Протираковий Союз, основним завданням якого є координація зусиль міжнародного співтовариства в боротьбі зі злоякісними новотворами.

Рак — хвороба літніх людей. В індустріально розвинених країнах Заходу він займає друге місце після серцево-судинних захворювань в переліку причин смерті і, не дивлячись на зусилля медиків, не поступається ним вже багато десятиріч підряд. Відбувається навіть зростання захворюваності раком в цих країнах (з 1960 по 1980 — в півтора рази), це пов'язано, як вважають, з постарінням населення і погіршенням екологічних умов у великих містах. Шість мільйонів померлих (в 1996 — 6,3 млн.) — така щорічна дань людства злоякісним пухлинам.

В Україні створена єдина система організації онкослужби, що включає республіканську, обласні та периферічні ланки. В усіх великих містах функціонують обласні й міські онкологічні диспансери.

Профілактика та раннє розпізнавання злоякісних пухлин у людини є актуальними. В наш час в онкології існує певна криза, оскільки, не дивлячись на застосування численних радикальних операцій, використання комплексної хіміотерапії, рентгено-радіотерапії, виживання хворих не підвищується, а смертність зростає. При цьому спостерігається збільшення числа первинно захворівших.

Неухильне зростання захворюваності злоякісними новоутвореннями молочної залози, тіла матки і яєчника в більшості економічно розвинутих країн світу диктує необхідність проведення комплексних досліджень з використанням сучасних методичних підходів з метою ранньої діагностики передпухлинної патології, а також оптимізації профілактичних заходів. Доцільним є створення регістрів ракових сімей, що має місце в ряді розвинутих країн.

Несприятлива екологічна обстановка в Україні, особливо в промислових районах, а також унікальна обстановка в Україні, яка виникла внаслідок Чорнобильскої катастрофи, обумовлює актуальність вивчення зв′язку захворюваності злоякісними новоутвореннями репродуктивної системи і молочної залози жінок з зовнішньосередовищними факторами.

Матеріалом для дослідження були відомості про захворюваність злоякісними новоутвореннями населення міста Харкова з 1996 по 2003 роки.

На підставі всього вищесказаного актуальність цієї проблеми очевидна.

Метою нашої роботи було дослідити динаміку онкозахворюваності серед популяції міста Харкова, та України. Це необхідно для обгрунтування здорового образу життя, як беззаперечної норми для всіх.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

  1. розшукати і опрацювати наукову літературу з даної проблеми;

  2. ознайомитися та опрацювати статистичні дані щодо онкозахворюваності по місту Харкову та України в цілому;

  3. на підставі цих даних скласти наочний ілюстративний матеріал;

  4. розробити методичні заходи для вчителів біології та валеології спрямовані на формування здорового образу життя у учнів;

  5. узагальнити матеріали і зробити обгрунтовані висновки.

Робота виконувалась на кафедрі ботаніки, лабараторії з генетики ХДПУ ім. Г.С.Сковороди і Обласного онкодиспансера міста Харкова.

Висловлюю подяку науковому керівнику Н.Ф. Тимчук, співробітникам Онкодиспансеру, співробітникам кафедри ботаніки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди за надану мені допомогу.

  1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

1.1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ОНКОГЕНЕТИКИ ТА ПРОВІДНІ ВЧЕНІ, ЯКІ ЗАЙМАЛИСЯ ЦІЄЮ ПРОБЛЕМОЮ.

ОНКОГЕНЕТИКА В УКРАЇНІ.

Основні закони спадковості мають безпосереднє відношення до пояснення виникнення та розвитку пухлин, саме тому сформувалась онкогенетика, як гілка клінічної онкології.

Визначаючим моментом у стабільності онкогенетики В Україні став проведений у 1971 році 4-й Міжнародний конгрес генетики людини (Париж), на трьох секційних засіданнях якого були вперше викладені відомості про генетику раку та відмічено шляхи подальшого її розвитку. В тому ж 1971 р. за ініціативою директора Інституту проблем онкології АН України Р.Є.Кавецького було створено відділ цитогенетики пухлин, у 1982 році перейменований у відділ генетики пухлинного росту ( зав.відділом – Засл. діяч науки України, проф. К.П.Ганіна).

У 1973-1975 рр. співробітниками кафедри удосконалення лікарів МОЗ СРСР під керівництвом Засл. діяча науки України, професора І.Т.Шевченко були проведені клініко-генеалогічні дослідження родоводів у хворих із злоякісними пухлинами та передпухлинними захворюваннями молочної залози, шлунку, прямої кишки, легень, шкіри та пігментної тканини. У Львівському медичному інституті МОЗ УРСР під керівництвом професора А.І.Гнатишака на кафедрі онкології разом із співробітниками інших кафедр вивчали цитогенетичні аспекти пухлин з метою розробки методів ранньої діагностики, прогнозування та індивідуального лікування. В Києві, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луганську, Тернополі, Полтаві, Харкові також вирішували окремі питання онкогенетики.

У 1983 р. успішно пройшла в Полтаві 2 Республіканська конференція на тему: « Питання онкогенетики». На ній були розглянуті слідуючі розділи: клінічна окогенетика, популяційна клітинна генетика, мутагенез та канцерогенез. До того часу в країні сформувались два наукових центри по онкогенетиці – в Інституті проблем онкології ім. Р.Є.Кавецького АН УРСР ( Київ) та ВОНЦ АМН СРСР (Москва), пізніше в Інституті онкології Молдавії.

В Інституті проблем онкології АН УРСР під керівництвом К.П.Ганіної створено та розвивається оригінальний науковий напрям – цитогенетична діагностика в онкоморфології. В результаті проведених досліджень доведена принципова можливість та цілеспрямованість використання цитогенетичних показників при морфологічній діагностиці передпухлинних та пухлинних процесів людини для виявлення вогнищ малігнізації, їх диференціації з доброякісними проліфератами, визначення ступеня анаплазії злоякісних пухлин та прогнозування протікання пухлинного процесу.

Радіаційний мутагенез вивчався співробітниками Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології МОЗ УРСР. На основі обліку кількості хромосомних аберацій в клітинах кісткового мозку осіб, яких піддавали гамма-опроміненню з терапевтичною метою, після одноразового опромінення в залежності від дози та часу, після лікувального впливу, створена двофакторна математична модель, яка дозволяє з достатньо високою точністю оцінити мутаційний процес.

У відділі генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України та на кафедрі медичної генетики Київського інституту вдосконалення лікарів ( зав.- проф. Т.І.Бужієвська) основним напрямом робіт було вивчення генетичних наслідків впливу факторів навколишнього середовища на людину, деяких генетичних мутацій в канцерогенезі та взаємозв′язок мутагенезу та злоякісної трансформації.



Загрузить файл

Похожие страницы:

Поиск не дал результатов..

Generated in 0.0020711421966553