Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Курсовая работа
В современных условиях и предприниматели, непосредственно выступающие инициаторами новых проектов, и крупные промышленные компании, и государство отче...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
К венчурным обычно относятся небольшие предприятия, деятельность которых связана с большой степенью риска продвижения их продукции на рынке Обычно это...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Актуальность исследования обусловлена необходимостью создания конкурентоспособного, рыночно ориентированного нефтехимического комплекса и, соответстве...полностью>>
Экономика->Учебное пособие
До сих пор к инфраструктуре бизнеса мы относили лишь те элементы среды бизнеса, которые возникали в ходе взаимодействия субъектов бизнеса по горизонта...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Для нормального розвитку економіки, для забезпечення відтворювання необхідний постійний приплив засобів. Кількісне зростання інвестицій, їх напрям в різні сфери господарювання залежать від правильної інвестиційної політики. Вкладення засобів в наукомісткі, високотехнологічні програми впливає не тільки на виробництво товарів, їх споживацькі властивості, але і на умови праці, що кінець кінцем не може не відображатися на розвитку всього суспільства в цілому. Інвестиції, вкладені в цю сферу, дають уявлення про якісний рівень інвестицій. Якісний рівень і кількісне зростання інвестицій, їх співвідношення дають уявлення про проведення державою інвестиційної політики, її метою є пошук оптимального регулювання інвестиційної діяльності, національних і іноземних інвесторів. Практично з моменту перебудови господарського механізму Україна намагалася привернути іноземні інвестиції. На думку ведучих економістів на момент розпаду СРСР, Україна мала оптимістичні прогнози відносно очікуваного припливу зарубіжного капіталу. На користь цього свідчили наступні чинники:

  • низький рівень заробітної платні;

  • наявність джерел сировини для виробництва;

  • наявність великого ринку в 51 млн. чол.;

  • високий рівень освіти працездатного населення;

  • вигідне географічне положення;

  • недостатньо розроблене законодавство в сфері охорони навколишнього середовища;

  • наявність науково-технічних розробок світового рівня;

  • наявність розвинутої інфраструктури.

Протягом останніх років для України характерною є проблема нестачі фінансових ресурсів для оновлення виробництва, побудови нових виробничих об’єктів та споруд, які б відповідали вимогам сучасного ринкового середовища, розробки нових видів продукції, яка буде конкурентноспроможною на внутрішньому та світовому ринках. Це все вимагає значних інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх.

З іншого боку, інвестиційна діяльність (реалізація інвестиційних проектів) стимулює підвищення продуктивності праці на підприємствах за рахунок впровадження нових технологій та знижує витратність виробничих процесів, що сприяє нарощуванню темпів промислового виробництва та зростанню валового регіонального продукту. А це, в свою чергу, позитивно впливає на соціальні показники регіону.

До того ж важливим завданням є налагодження дієздатного та ефективного передатного механізму від центральних органів влади до регіональних. Адже відсутність обґрунтованої політики регіонального розвитку держави на попередньому етапі призвела не лише до зростання диспропорцій та загострення економічних і соціальних проблем, але й до суттєвої економічної й суспільно-політичної дезінтеграції держави.

Аналізу проблем державного регулювання інвестиційними процесами та здійснення інвестиційної діяльності підприємств, значення інвестиційного процесу для розвитку економіки країни присвячено чимало праць українських науковців серед яких найбільш вагомими є праці І.Богдана О.Дація, В.Гусєва, М.Корецького, Б.Колтинюка, І.Кулаги, Р.Кучукова, О.Лашка, В.Мартиненка, А.Пересади, Л.Соломатиной, Д.Черваньова, Є.Черняка, Б.Щукіна, В.Юрчишина А.Яковлєва та ін.

Однак у них розглядаються лише окремі аспекти порушуваних проблем, недостатньо досліджено механізми регулювання інвестиційної діяльності на регіональному рівні.

У західних країнах, крім традиційних способів залучення капіталу (акціонування, боргове фінансування, кредитування, оренда тощо), з’явились нові, так як франчайзинг, лізинг, форфейтинг, венчурне фінансування, селенг та інше. Вибір найсприятливішого способу забезпечує інвестору економію інвестиційних ресурсів та запобігає втратам на усіх стадіях життєвого циклу інвестицій.

У перехідний період в основі інвестиційної політики держави повинне бути гнучке поєднання адміністративних та економічних методів регулювання.

Зниження податкового тиску на підприємства може створити умови для формування у них власних фінансових джерел інвестицій – амортизаційних фондів і реінвестованої частини прибутку. Крім того, використання доходів від продажу акцій підприємств дасть змогу припинити спад виробництва і перейти від стагнації до економічного зростання. Однак таких ресурсів недостатньо для того, щоб зробити глибоку структурну перебудову економіки і забезпечити стабільне економічне зростання. Тому Україні потрібно залучати іноземні інвестиції, зокрема таких інвесторів, як ООН, Європейський Союз, Група Всесвітнього банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін. Кожна з цих організацій ставить перед потенційними інвесторами певні вимоги до оформлення передінвестиційної документації з зазначенням пріоритетних напрямів.

Пожвавлення процесу залучення іноземних інвестицій доручено безпосередньо Кабінету Міністрів України, Національному агентству реконструкції та економічної інтеграції.

Ефективність співробітництва з іноземними інвесторами значно залежить від вдалого вибору його форм. Проте для України важливішим є питання ефективності використання цих інвестицій. Адже, як засвідчив досвід останніх років, іноземні інвестиції скеровують, в першу чергу, на ліквідацію державної заборгованості минулих років, а не для безпосереднього інвестування в економіку країни.

Більшість вітчизняних підприємств функціонує завдяки довготерміновим кредитам Державного інвестиційного банку.

3.2 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства

З урахуванням ситуації, яка склалася не тільки на теренах нашої держави, але й за її межами розвиток діяльності багатьох підприємств та галузей стає під загрозу. Втручання держави в даний процес не може в повній мірі врегулювати відносини між господарюючими суб’єктами, оскільки як і економічна, так і політична ситуація знаходиться у кризовому стані.

Закриваються підприємства, знищується середній та малий бізнес, скорочується діяльність великих підприємств, інвестори відмовляються вкладати капітал в будь-які підприємства через нестабільність курсу іноземної валюти.

Також зазнають великих втрат корпорації, оскільки існує зв’язок між економічною діяльністю, об’ємом продажу акцій, доходами корпорацій і курсом акцій. Валютна нестабільність призводить до суттєвих збитків.

Основною причиною цього є віртуалізація економіки, яка створена за рахунок фондового ринку. Оскільки саме за допомогою фондового ринку відбувалося нарощування вартості підприємства, шляхом підняття цін на акції.

Але дана ціна не була забезпечена жодним матеріальним активом, тому при досить високій вартості підприємства, воно могло бути цілковитим банкрутом. Дана ситуація притаманна компаніям країн, де розвинутий фондовий ринок. Україна до них не належить, але теж потерпає від руйнівної сили кризи. Оскільки сучасний стан економічного розвитку країни в цілому характеризується високим рівнем зносу основних засобів досить низьким рівнем капіталізації підприємств, виникає необхідність стимулювання росту інвестицій в основний капітал підприємств, оскільки саме інвестиції забезпечують підвищення рівня розвитку економіки. В наслідок цього зростає необхідність проведення аналізу інвестиційної привабливості підприємств з метою визначення у здійсненні інвестицій.

Основними етапами проведення аналізу у економічній літературі є експрес-аналіз та поглиблений аналіз діяльності підприємства. Але дані напрями аналізу можуть забезпечити лише внутрішнє прийняття рішення – потреба в інвестиціях, визначення виду інвестицій (реальних чи фінансових), методи залучення інвестицій (шляхом авансування коштів у капітал підприємства, чи залучення кредитів). Але для інвесторів дані показники є недостатніми, оскільки методика визначення доцільності вкладення інвестицій в підприємство буде різнитися через те, що інвесторів цікавлять, в більшій мірі, показники прибутків, доходів, витрат, капіталу, кількості акцій та динаміка активів, зобов’язань, доходів і витрат. Кредитори ж більше зацікавленні у результатах показників платоспроможності, ліквідності, стійкості. Це спричинено рядом чинників, які наведенні на рис. 3.2.1.

Рис.3.2.1 Основні показники аналізу інвестиційної привабливості підприємства відповідно до джерела авансованих коштів

Провівши аналіз економічної літератури, стало зрозуміло, що основними методами визначення інвестиційної привабливості підприємства є загалом інтегральна оцінка інвестиційної привабливості, затверджена наказом Агенства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23 лютого 1998 р. № 22.

Сутність вищенаведеної методики полягає у проведенні аналізу за такими етапами:

1. оцінка фінансового стану об’єкта інвестування;

2. визначення вагомості групових та одиничних показників на основі експертних оцінок;

3. визначення частки розмаху варіаційної множини;

4. визначення ранжированого значення за кожним показником;

5. розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.

Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеву специфіку діяльності підприємств. Наприклад, для одних підприємств ознакою нормального функціонування та розвитку є перевищення необоротних активів над оборотними активами, то для інших дана ознака може бути сигналом неплатоспроможності та банкрутства. Або ж не враховуються фактори сезонності виробництва, державна підтримка підприємства. Для аналізу аграрних підприємств взагалі не взято до уваги такий необхідний об’єкт як земля, яка є основним активом для даної галузі.

Фінансовий аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить громіздким, оскільки передбачає розрахунок понад сорок показників за напрямами господарської діяльності підприємства. Отримані результати потребують обробки та узагальнення для визначення більш вагомих показників, для чого залучаються експерти (що тягне за собою додаткові витрати).

Досить часто виникають ситуації, коли показники різних блоків суперечать один одному, відображаючи протилежну тенденцію стану підприємства, через що неможливо його оцінити в кінцевому результаті.

Також розрізняють такі методи як внутрішня норма рентабельності, метод періоду повернення вкладання інвестицій, балансова норма рентабельності, індекс прибутковості, метод чистої сьогоднішньої вартості.

На заході досить розповсюдженим є метод рейтингової оцінки. Найбільш популярнішими є: Fortune 500, Global 1000, BusinessWeek 1000. Вони оцінюють інвестиційну привабливість, виходячи з фінансово-господарських показників підприємств: об’єми доходів, прибутків, активів; ефективність інвестицій; збільшення прибутків, доходів, працівників; рівень ринкової вартості компанії. Майже всі методи передбачають розрахунок коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта використання ресурсів, коефіцієнта частки позикових засобів, коефіцієнта прибутковості, деколи аналітики визначають норму прибутку на акціонерний капітал. Але при цьому не визначають природу походження прибутку та доходу. Тобто не проводять аналіз за видами діяльності.

Також проблемою є методика підрахунку основних показників діяльності підприємства. Оскільки наслідком переходу до ринкової економіки є зміна трактування та ієрархії показників, які характеризують фінансові результати діяльності підприємств та їх зміст, змінюються і методи здійснення аналізу.

Одним із основних показників при аналізі інвестиційної привабливості є прибуток, який є основним джерелом формування фінансових ресурсів та накопичення капіталу, укріплення фінансових та ринкових позицій суб’єкта господарювання, захисним механізмом від можливості банкрутства. Він створює базу економічного розвитку держави, підприємств, його власників та найманого персоналу. Даний показник відіграє досить велику роль при проведенні аналізу діяльності підприємства, зокрема аналізу інвестиційної привабливості. Інвестори намагаються працювати на вітчизняному ринку переважно в тих галузях, де сконцентровано найменше ризиків та гарантовані прибутки. Основною метою інвестицій є збільшення майна інвестора. Але в сучасній економічній літературі ще й досі не існує однозначної думки щодо визначення формування та аналізу данного показника. Особливо це стосується специфіки структури формування прибутку корпорацій, оскільки їх прибуток є консолідованим.

Але в теорії та практиці фінансового аналізу застосовують різні показники доходності капіталу, які різняться за метою застосування, методикою їх розрахунку, а також інтерпретації: рентабельність сукупного капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність операційного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність оборотного капіталу і т.д.

Аналіз руху фінансових ресурсів в основній, інвестиційній та фінансовій діяльності традиційно розглядається в прив’язці тільки з рухом грошових коштів. При цьому поділ грошових коштів на власні та залучені не лоділяються, негрошова форма фінансових ресурсів взагалі не враховується. Крім того, в аналізі руху фінансових ресурсів не включається поділ активів на власні та залучені, отримані від основної, інвестиційної та фінансової діяльності. Відповідно, і доходи, які проходять етапи утворення, розподілу і виплати, також не приймаються до уваги.

Окремої уваги потребують звітні сегменти корпоративних утворень, які проводять діяльність в різних сферах економіки. Тобто загальний прибуток корпорації складається з прибутків своїх відділень, тому вони повинні будуть розкривати той обсяг показників, що найбільш повно характеризуватиме результати їх роботи за різними видами діяльності.

Можна погодитися із Деньгою С.М., яка пропонує при оцінці інвестиційної привабливості враховувати генетичний аспект мікроекономічної системи, тобто здійснювати оцінку потенціалу розвитку підприємства, до якого відносить: капітал, техніку об’єкти права інтелектуальної власності, права на використання природних ресурсів, права на здійснення видів діяльності, права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування, кадровий потенціал підприємства, систему менеджменту підприємства, інформаційну систему, інформацію, та використовувати такі показники як питома вага вищевказаних об’єктів у загальній сумі активів підприємства, динаміка показників потенціалу та її питомої ваги, рентабельність вищеперерахованих ресурсів. Варто також при цьому враховувати структуру та природу формування прибутку. Тобто проводити аналіз за видами діяльності підприємства – від якої, в першу чергу отримує більший дохід, для визначення діяльності від якої найшвидше можна отримати ефекти від інвестицій та від якої даний ефект буде більш вагомим.

У США дуже значущим для аналітиків є застосування фінансових коефіцієнтів. Наприклад, дані про чистий доход компанії 100 тис. дол. будуть нести більше інформації, якщо до них додати об’єм продаж, за яким одержано дохід, а також дані про капітал, інвестований в підприємство.

Але, як вище зазначалося, прибуток підприємств різних галузей має різну структурну характеристику, а, отже, і ефект буде різний. Індивідуальність структури прибутку зумовлена безліччю факторів, окремі з них наведені в таблиці 3.2.1

Таблиця 3.2.1

Основні фактори, які впливають на діяльність підприємств різних галузей

Як видно з таблиці, кожна галузь характеризується своєю специфікою процесу виробництва та отримання доходу від господарської діяльності. Тому при аналізі підприємств різних галузей необхідно враховувати дані специфічні характеристики з метою ефективного оцінювання діяльності. Оскільки їх прибуток залежить від різної структури витрат та факторів впливу на їх діяльність, а також від основного виду діяльності даного суб’єкта господарювання, тому що одні й ті ж прибутки можуть бути охарактеризовані по різному. Наприклад, як зазначають Я. Комаринський та І. Яремчук, результати діяльності металургійних підприємств тісно взаємопов’язані із економічним циклом, але прибутки виробників тютюнових, алкогольних виробів залежать від вартості сировини та матеріалів, а також в цій галузі, як і у підприємств, що спеціалізуються на виробництві косметичних засобів, важливу роль відіграє реклама.

Тому базовий підхід до аналізу промисловості повинен бути скорегований відповідно до характеристик кожної окремої галузі та індивідуально до кожного підприємства. При проведенні аналізу інвестиційної привабливості діяльність будь-якого підприємства та його структурних підрозділів слід аналізувати індивідуально. Оскільки в тих галузях, в яких велика швидкість обороту капіталу, можна отримати велику віддачу на вкладений капітал, маючи невисокий рівень рентабельності продукції. У свою чергу, галузі в яких повільно обертається капітал, повинні мати високий рівень рентабельності продукції, для того, щоб мати змогу забезпечити необхідну норму доходу на авансований капітал.

Тому при аналізі необхідно взяти до уваги якість продукції підприємства, її необхідність на споживчому ринку, та обов’язково враховувати життєвий цикл товару. Оскільки дані складові є невід’ємною частиною один одного. При вкладенні інвестицій в певний вид продукції інвестор планує отримати якомога більший прибуток від її реалізації. При умові, якщо дана продукція не користуватиметься попитом на ринку, то витрати понесені інвестором не будуть покриті.

Окрім ризиків, які виникають при інвестуванні, велике значення відіграють ризики, які притаманні окремому виду діяльності. Для кожної галузі можна виділити окремі групи ризиків, окрім загальноприйнятих ризиків. Адже ризиків є досить різноманітна кількість, і вони притаманні кожній галузі діяльності.

Ефект від інвестиційної діяльності визначається через певний проміжок часу, тому досить імовірним є те, що підприємство, в яке було інвестовано кошти, може зазнати змін. Тобто понести витрати за ризиками, які притаманні даному виду діяльності. Наприклад, у області науково-технічного прогресу допустима вірогідність отримання результату на стадії фундаментальних досліджень складає 90-95 %; прикладних наукових розробок – 10-20 %; військово-конструкторських виникає необхідність при проведенні аналізу інвестиційної діяльності приділити належну увагу аналізу властивого ризику галузі, до якої відноситься підприємство.

Також підприємство може потерпати від ряду якісних чинників, що призводить до втрати прибутку інвестором. Дані чинники можуть бути обумовленими такими факторами, як:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту (на прикладі ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9")

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... реалізації інвестиційного проекту, і збуту результатів інвестиційного проекту. Маркетингові ризики збуту розробленого інвестиційного проекту включають наступн ... є зростання цін на електроенергію, в розрахунках по обгрунтуванню більш економічних печей були ...
  2. Обґрунтування інвестиційного проекту

    Реферат >> Экономика
    ... : «Обгрунтування інвестиційних проектів» Дніпропетровськ – 2011 Інвестиційний проект потрі ... реального інвестиційного проекту Оцінка і обґрунтування інвестиційних проектів ... величина поточної вартості інвестиційного проекту виходить завищеною (рідше заниженою, ...
  3. Cуб єкти інвестиційного процесу

    Реферат >> Финансы
    ... як учасник інвестиційного процесу. Кредитно-інвестиційна політика ... початок і, безперечно, з розвитком інвестиційного процесу буде покращуватись і вдосконалюватись ... В ряді випадків при обгрунтуванні інвестиційного проекту для інвестора стає очевидною ...
  4. Комерційний аналіз інвестиційного проекту

    Реферат >> Финансовые науки
    ... аналіз інвестиційного проекту План 1 Комерційний аналіз інвестиційного проекту 1.1 Мета і завдання комерційного аналізу ... є обговорення типових помилок, які припущені в обгрунтуванні проекту. Аналіз ринкового середовища містить діагностику ...
  5. Соціальний аналіз інвестиційного проекту

    Реферат >> Финансовые науки
    ... іальний аналіз інвестиційного проекту Зміст 1. Соціальний аналіз інвестиційного проекту 3 1.1 Мета ... 1. Соціальний аналіз інвестиційного проекту 1.1 Мета та зміст ... розробки концепції проекту Техніко-економічне обгрунтування проекту, його детальна розробка ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0015850067138672