Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Курсовая работа
Затраты по содержанию персонала заслуживают особого внимания, поскольку они составляют значительную часть бюджета предприятия На самом деле, точное пл...полностью>>
Экономика->Контрольная работа
Проанализировать динамику товарной продукции в действующих и сопоставимых ценах и нормах трудоемкости, оценить изменение ассортимента, определить влия...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
При осуществлении хозяйственно - производственной деятельности на любом предприятии естественным образом потребляются, сырье, материалы, топливо, энер...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
Одним из важнейших факторов увеличения объема производства продукции на предприятиях АПК является обеспеченность их основными фондами в необходимом ко...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

- або призначає наказом свого працівника, відповідального за роботу з митницею та який має право здійснювати декларування вантажів.

Документом, який підтверджує, що підприємство зробило митне декларування вантажу, є оформлена належним чином вантажна митна декларація (ВМД) [14].

Згідно з Законом № 959 [9] суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності за порушення цього Закону і пов'язаних з ним законів України несуть карну, адміністративну і фінансову відповідальність в порядку, встановленому чинним законодавством України. Крім того, статтею 37 Закону № 959 передбачені спеціальні санкції - санкції економічного характеру.

Спеціальні санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів ЗЕД України і іноземних суб'єктів господарської діяльності у разі порушення ними валютного, митного, податкового, іншого законодавства, а також у випадку, коли зроблені такими суб'єктами дії торкаються інтереси національної економічної безпеки. До спеціальних санкцій відносяться: індивідуальний режим ліцензування, припинення зовнішньоекономічної діяльності.

Карна відповідальність передбачена статтями 201, 207 і 208 КК.

У відповідності зі статтею 201 КК за контрабанду товарів у великих розмірах, а також історичних і культурних цінностей, отруйливих, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї і боєприпасів; стратегічно важливих сировинних товарів передбачена відповідальність у вигляді позбавлення свободи на термін від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди.

Контрабанда товарів вважається довершеною у великих розмірах, якщо їх вартість в тисячу і більше за рази перевищує 1 НМДГ.

Статтею 207 КК передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, за ухилення від повернення виручки у іноземній валюті у встановлені законодавством терміни. Покарання передбачене у вигляді штрафу в розмірі від 600 до 1 000 НМДГ або виправних робіт до 2 років або у вигляді обмеження свободи на термін до 3 років. За повторне таке порушення (або у великих розмірах) - у вигляді обмеження свободи на термін від 3 до 5 років або позбавлення свободи на термін до 3 років. За ті ж дії, якщо вони класифіковані як довершені в особливо великих розмірах, винні особи караються позбавленням свободи на термін від 3 до 7 років.

Особливо великі розміри - сума в 3 000 раз перевищує 1 НМДГ.

Статтею 208 КК передбачена відповідальність громадян України, а також посадових осіб підприємств за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Відповідальність передбачена у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 000 НМДГ або виправних робіт на термін до двох років або у вигляді обмеження свободи на термін від 2 до 4 років з конфіскацією валютних цінностей, які знаходяться на рахунках цих осіб. За ті ж самі дії, довершені повторно, - у вигляді позбавлення свободи на термін від 3 до 5 років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією валютних цінностей.

Адміністративна відповідальність передбачена статтею 162 КУоАП за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засіб платежу або як застава. Такі дії спричиняють попередження або накладення штрафу від 30 до 44 НМДГ (на сьогоднішній день - відповідно від 510 до 748 грн.) з конфіскацією валютних цінностей.

Перелік незаконних валютних операцій, приведений в даній статті, є вичерпним, отже, інші операції з валютними цінностями, наприклад дарування, надання в позику, отримання в спадщину, розмін, не будуть вважатися порушенням валютного законодавства.

Крім того, адміністративна відповідальність передбачена за порушення митного законодавства статтями 103 - 120 Митного кодексу України.

Фінансова відповідальність. Якщо карна і адміністративна відповідальність розповсюджується тільки на фізичних облич, то до фінансової відповідальності можуть притягуватися як фізичні, так і юридичні особи. Види порушень, за які суб'єкти ЗЕД можуть бути притягнуті до фінансової відповідальності, і розміри фінансових санкцій передбачені в різних нормативних актах.

Право застосовувати перераховані в таблиці фінансові санкції мають:

- Національний банк України - відносно банків і інших фінансово-кредитних установ;

- органи державної податкової служби - до інших суб'єктів ЗЕД - резидентам і нерезидентам.

Для контролю уповноваженими банками, митною службою та податковими інспекціями міжнародних розрахунків в Україні встановлені наступні норми:

а) при експорті товарів та послуг надходження валютної виручки на рахунок уповноваженого банка експортера повинно бути не пізніше ніж за 90 днів після оформлення експортної вантажно митної декларації, при цьому 50% валютної виручки повинно бути не пізніше ніж у 3-х денний термін продано на міжбанківському валютному ринку уповноваженим банком за розпорядженням експортера чи без розпорядження;

б) для імпортерів – надходження сплачених авансом товарів та послуг через митний кордон України повинно бути не пізніше ніж за 90 днів після оплати, при цьому куплена уповноваженим банком на міжбанківському валютному ринку валюта імпортеру для виконання авансового платежу по імпортному контракту повинна бути перерахована продавцю не пізніше ніж за 5 днів після покупки;

До резидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

- за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого Декретом, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків[2];

Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.

1.3 Експортні операції

Експорт товарів - це продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності (в тому числі з оплатою не в грошовій формі) з вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт.

Реекспорт товарів означає продаж нерезидентам і вивіз за межі України товарів, які були раніше імпортовані експортером на її територію.

Експорт капіталу - це вивіз капіталу в якій-небудь формі: у вигляді валютних коштів, продукції, послуг, прав інтелектуальної власності і інших немайнових прав.

Метою експортних операцій є отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Розділення поняття “експорт” в залежності від об'єкта експортної операції покладено в основу обліку таких операцій.

Експорт товарів (робіт, послуг) - це елемент зовнішньоекономічної діяльності, яка повинна супроводитися оформленням контракту. І в залежності від предмета контракту, його мети, умов постачання, платежу і інших істотних умов бухгалтер визначає, в якій сумі і в який момент потрібно відображати прибуток від експортної операції в бухгалтерському і податковому обліку.

Особливості бухгалтерського обліку експортних операцій по критеріям визнання прибутку встановлені Стандартами бухгалтерського обліку П(С)БУ 15 [21]. При цьому для товарів і продукції вони одні, а для послуг, робіт - інші. Але згідно із загальним правилом прибуток признається при збільшенні активу або зменшення зобов'язання, яке приводить до збільшення власного капіталу, при умові, що оцінка прибутку може бути достовірно визначена.

Збільшення активу при експортній операції передбачає виникнення дебіторської заборгованості іноземного партнера і одночасне суми прибутку повинно узгоджуватися з умовами постачання, відображеними в контракті: чи те в момент відвантаження товару зі складу, чи то в момент його передачі транспортній організації або передачі товару (робіт, послуг) за межами митного кордону України і т.п. Відповідно до норм П(С)БУ 15 в наказі про облікову політику підприємства необхідно заздалегідь передбачити, коли результат експортної операції відповідає критеріям визнання прибутку.

Звичайно прибуток при експорті товарів відбивається:

- при купівлі-продажу (крім договору на умовах постачання групи Е) - на дату митного оформлення. Якщо це умови постачання групи Е, - в момент відпустки товарів, продукції зі складу продавця;

- при експорті робіт (послуг) - на дату підписання акту виконаних робіт (послуг).

Тобто продавець самостійно визначає, на якому етапі операція експорту буде надійно відповідати критеріям визнання прибутку: в момент переходу прав власності на товар або на результати виконаних робіт, послуг або ж в момент оформлення митного (транспортного) документа.

При розв'язанні цього питання потрібно пам'ятати, що в бухгалтерському обліку не признаються прибутком:

- суми попередньої оплати (авансів) вартості продукції, товарів, робіт і послуг;

- суми надходжень за договорами комісії і іншими аналогічним договорами на користь комітента.

Як правило, експортні операції передбачають розрахунки у іноземній валюті. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про операції у іноземній валюті представлені в стандарті П(С)БУ 21 [22], на норми цього стандарту і треба орієнтуватися.

Прибуток від експортної операції відбивається у національній валюті України шляхом перерахунку інвалюти по курсу НБУ в момент первинного визнання прибутку і не перераховується надалі в зв'язку із зміною валютного курсу.

Сума отриманої передоплати (авансу) при включенні в склад прибутку (після відвантаження товару, надання робіт, послуг) перераховується по валютному курсу НБУ на дату її отримання, тобто залишається незмінною. Це виходить з норм П(С)БУ 21: стаття балансу - кредиторська заборгованість у вигляді отриманої передоплати названа немонетарною, тобто такою, погашення якої надалі здійсниться не грошовими коштами, а постачанням товарів, робіт, послуг. Ну а якщо це так, то в бухгалтерському обліку не будуть виникати курсові різниці при зміні валютного курсу НБУ в момент відвантаження товару (підписання акту). Отже, сума прибутку буде відбиватися по курсу НБУ на дату отримання передоплати, незважаючи на те, що в митних документах (ВМД, CMR і інш.) буде вказаний курс на момент митного оформлення.

У разі отримання передоплати частинами (авансами) по різних валютних курсах НБУ при погашенні кредиторської заборгованості в інвалюті прибуток на один і той же вид продукції, товарів, робіт і послуг може бути відображений:

- із застосуванням різних валютних курсів на дати отримання авансів - якщо підприємством вибраний метод ФІФО або ЛІФО [20];

- із застосуванням одного курсу по всіх отриманих авансах - якщо вибраний метод середньозваженого курсу.

При відвантаженні товарів на експорт підприємство неминуче несе витрати на його доставку, загрузку-перегрузку-розвантаження, сплачує митні збори, оплачує послуги декларантів і пр. Такі витрати вважаються витратами збуту і акумулюються на рахунку 93. В податковому обліку це валові витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

У валовий прибуток може включатися як сума отриманих авансів, так і сума, на яку відвантажені товари (надані послуги, виконані роботи) - в залежності від того, яке з подій відбувається першим (пп. 11.3.1 Закону [6]). Тому податковий облік експортних операцій з розрахунками у іноземній валюті відрізняється від бухгалтерського.

Так, прибутки, отримані (нараховані) у іноземній валюті в зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні по офіційному валютному курсу НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких прибутків, і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміною курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.1 Закону [6]). Тобто, якщо першою подією було отримання авансу, то валовий прибуток відбивається по курсу НБУ на дату його отримання; якщо першою подією було відвантаження товарів або підтверджений документально факт надання робіт, послуг, то валовий прибуток відбивається по курсу НБУ, що діяв на цю дату. Надалі сума прибутку не перераховується.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємств

    Книга >> Международное публичное право
    ... ійснення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. При здійсненні планування зовнішньоекономічної діяльності організації відбува ... і даних попереднього бюджетного періоду з обґрунтуванням пріоритетних напрямів скорочення чи ...
  2. Обґрунтування шляхів та методів удосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньо-економічної діяльності підприємств

    Дипломная работа >> Транспорт
    Обґрунтування шляхів та методів удосконалення системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств План 1. Вдосконалення діяльності ... підприємства та запобігання його банкрутству. Наведений тип стратегії притаманний ВАТ “ ...
  3. Дослідження можливості управління зовнішньоекономічною діяльністю на принципах маркетингу

    Дипломная работа >> Экономика
    ... сучасному етапі 1.4 Розробка стратегії завоювання зовнішнього ринку для ВАТ "Дніпропетровський ... зовнішньоекономічної діяльності передбачає обґрунтування довгострокових цілей фірми у спектрі її зовнішньоекономічних інтересів [23]. Вихід підприємства на зовн ...
  4. Механізм страхування зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ Бердичівський держлісгосп)

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... зовнішньоекономічних операцій підприємства (на прикладі ВАТ ... -економічного обґрунтування. Так, Програма ... дтримки держави. Розробка зазначеного проекту Закону Украї ... та зовнішньоекономічної діяльності Бердичівського державного лісогосподарського підприємства за ...
  5. Маркетингова діяльність підприємства при виході на зовнішній ринок

    Реферат >> Менеджмент
    ... яльності на підприємстві Об'єктом розробки плану маркетингу цієї роботи є весь асортимент сирної продукції підприємства «ВАТ ... ї діяльності. 2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства Аналіз експортно-імпортних операцій підприємства. Експортно ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0035359859466553