Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономическая теория->Курсовая работа
В наше время цикличность экономики никого не удивляет: периоды подъема сменяются каждый раз спадом и обострением всех социальных и экономических пробл...полностью>>
Экономическая теория->Курсовая работа
Первая экономическая ценность, из которой человек научился извлекать для себя прибыль это наша планета Земля, которая богата различными видами ресурсо...полностью>>
Экономическая теория->Реферат
Ка­ко­вы же ос­нов­ные эта­пы ис­то­рии раз­ви­тия де­нег? Пер­вый этап- по­яв­ле­ние де­нег с вы­пол­не­ни­ем их функ­ций слу­чай­ны­ми то­ва­ра­ми; ...полностью>>
Экономическая теория->Курсовая работа
В данной курсовой работе я бы хотела раскрыть сущность фискальной политики, ее роль в государственной экономике и рассмотреть ее цели и структуру. Я д...полностью>>

Главная > Контрольная работа >Экономическая теория

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Економічний розвиток

1. Типи та моделі економічного розвитку

2. Сталий економічний розвиток

3. Цивілізаційний вимір економічного розвитку

1. Типи та моделі економічного розвитку

Характеристика типів і моделей економічного розвитку вимагає, насампе­ред, визначитися із розумінням сутності та змісту понять “ тип ”, “ модель ”, оскільки поза цим неможливо сформулювати ті ключові ознаки, за якими лише й можна розрізняти якісні відмінності та переваги того чи іншого типу економічного розвитку, тієї чи іншої концептуальної моделі розвитку, яка може забезпечити такі переваги.

Отже, тип, або типологія (давньогрецьк. – відбиток, форма, зразок +слово, вчення) як філософське поняття має декілька трактувань: 1) метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування економічних систем, об’єктів та їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу; 2) Резу­ль­тат типологічного описання та співставлення.

Типологія, як метод, спирається на виявлення схожості та відмінностей об’єктів, що вивчаються, на пошук надійних способів їх ідентифікації. У розви­не­ній теоретичній формі типологія намагається відобразити будову системи, що досліджується, виявити її закономірності. За способом побудови філософи розрізняють емпіричну та теоретичну типологію. В основі першої (емпіричної) лежить фіксація стійких ознак схожості та відмінностей, що виокремлені індуктивним шляхом. Теоретична типологізація передбачає побудову ідеальної моделі об’єкта, узагальнене вираження ознак, яке базується на визначенні системоутворюючих зв’язків, сформованій уяві про структурні рівні об’єкта.

Виступаючи результатом складної теоретичної реконструкції значної кіль­кості об’єктів, що досліджувалися, типізація, в залежності від спрямованості аналізу, може розглядатися: 1) як структурна; 2) як метод ідеальних типів, де тип – абстрактна конструкція, з якою зіставляються об’єкти, що досліджуються; 3) як метод конструйованих типів, де тип – певний об’єкт, що виділяється за рядом критеріїв серед інших об’єктів та розглядається в якості представника усієї їх сукупності. Отже, одну й ту ж систему на базі різних підходів та цілей дослід­жен­ня можна віднести до різних типів реально функціонуючих об’єктів [1].

Найбільш поширеними в економічних і філософських дослідженнях є два історично визначені типи розвитку із відповідними їм формами прояву, це: 1) природно історичний та 2) культурно – історичний типи економічного та соціа­льного розвитку.

Природно-історичний тип економічного розвитку базується на марксист­ській методології щодо характеристики економіко-історичних типів суспільства, тобто на принципах формаційної концепції розвитку, згідно з якою “ розвиток суспільства розглядається як певний “ лінійний ” процес проходження усіма етносами та країнами деяких спільних ступенів суспільного розвитку ” [2]. Його характерними рисами та ознаками є: детермінованість (опричиненість усіх процесів всередині системи); субординованість; історична послідовність розвитку економічних відносин; домінуюча роль власності у формуванні характеру праці, соціальної структури, розподілі результатів трудової діяльності, послідовна (поетапна) еволюція суспільних інституціональних форм економічної діяльності від найпростіших до надскладних форм, таких як: натуральне господарство, товарне господарство, капіталістичне ринкове господарство тощо.

Культурно-історичний тип розвитку по суті базується на принципах цивілі­заційного ­підходу, про який йшлося у попередній лекції. Характерними принципами та рисами такого типу розвитку називають: перехід від відтворювального (фор­маційного) до інноваційного (цивілізаційного) типу розвитку, за якого головною метою, формою існування та проблемою стає продукування нового, а саме: відтворення стає технічною процедурою; орієнтація розвитку на “ виробництво ” безлічі цивілізаційних станів, кожний із яких є унікальним, що перетворює процес виробництва на необмежене джерело руху та оновлення людства і людини.

Як зазначають дослідники закономірностей і проблем економічного розвитку, така орієнтація виробництва створює підстави та умови для переходу від дискретного, еволюційно - революційного до континуального, процесуального типу розвитку, за якого визначальним способом руху є постійна мінливість та якісне оновлення всіх елементів суспільного життя. Такий тип економічного розвитку, на думку філософів, випливає із самої природи соціальної дії суспіль­ства, кожної окремої людини: “ соціальна дія не фізична та не біологічна: вона – символічна (детермінована ціннісними, культурними програмами); нормативна (пов’язана з етносом); суб’єктивна (вільна, волюнтарна, егоїстична); часткова (не є всеохоплюючою) – й тільки тому соціальна ” [3].

Отже, домінуючим принципом культурно-історичного типу економічного розвитку стає його культурна складова, яка усе більше визначає усталену еконо­мічну (й не тільки) поведінку людини, суб’єкта економічної діяльності; усі форми власності визнаються рівноправними, жорстка детермінованість суб’єктив­них цілей і дій окремих суб’єктів господарювання втрачає свою силу.

Водночас, у сучасних наукових джерелах можна зустріти обґрунтування й інших типів економічного розвитку. Зокрема, відомий український дослідник проблем розвитку сучасної цивілізації А.С. Філіпенко виділяє, крім згаданих ви­ще, ще два типи економічного розвитку, які, власне, конкретизують механізми та чинники економічного розвитку сучасних національних економік. Це Тип І. - Відмежований розвиток, що спирається на динаміку внутрішнього розвитку, та Тип ІІ. – Асоціативний (з’єднувальний) – експортно орієнтований розвиток.

Відмежований тип розвитку (він має також назву “ текстильний ”) дослідники розглядають як етап на шляху становлення сучасного типу економічного розвитку, сучасної суспільної форми функціонування економічних систем. Основними рушійними силами такого типу розвитку є, по-перше, легка промисловість, а по-друге, приватне підприємництво, інвестиції виробничих і споживчих товарів приватного сектора домашніми господарствами. Часові межі його розповсюдження в історії економічного розвитку сучасних розвинених країн охоплюють, в основному, ХІХ століття. Саме в цей час були сформовані основні інститути сучасного ринкового господарства.

Другий, асоціативний (експортно-орієнтований) тип розвитку, ґрунтуєть­ся, на думку згадуваного А.С.Філіпенка, на рікардіанській моделі економічного розвитку, згідно з якою національна економіка отримує імпульси розвитку шляхом інтеграції в систему міжнародного поділу праці, відповідно із принципами порівняльних переваг. Стимулюється експортна активність, за якої дуже часто внутрішній ринок не отримує розвитку (залишається на низькому рівні). Вирішальним при цьому є положення про те, що вся економіка, її експортні галузі, так само як і сектори орієнтовані на внутрішній ринок, повністю включаються в конкуренцію на світовому ринку. Як ідеальна модель, цей тип розвитку спирається на принцип вільної торгівлі.

Визначення типу економічного розвитку, пов’язане із характеристикою ключових принципів та ознак функціонування економічної системи, дозволяє проводити науковий пошук найбільш ефективних, за даних умов, теоретичних моделей її функціонування. Водночас, слід зауважити, що жодна теоретична мо­дель не має наукового, виваженого характеру поза певною теоретичною концепцією економічного та соціального розвитку.

У свій час К. Маркс підкреслював, що будь-яка абстракція конкретна. Отже, сформована із застосуванням сучасної методології та на основі відповідної парадигми дослідження абстрактна концепція і модель соціально-еконо­мічного розвитку суспільства здатна стати конкретною основою визначення стратегіч­них цілей економічної політики держави, дозво­ляє провести цілеспрямований пошук ефективного інструментарію для реаліза­ції цих цілей на основі активізації інте­ресів основної маси суб’єктів економіч­ної діяльності.

Термін концепція (від латинського - conceptio - розуміння, система) має де­­­кілька варіантів тлумачень, серед яких, насамперед, можна виділити нас­ту­п­ні: це система поглядів, те чи інше розуміння явищ, процесів; єдиний, визначальний задум, провідна думка якогось твору, науко­вої праці, тощо.

Отже суть концептуального мислення, концептуального підходу до ро­зу­­міння тих чи інших процесів, тенденцій, закономірностей соціально-еконо­мі­ч­ного розвитку полягає, насамперед, у системному сприйманні про­це­сів, що від­бу­ва­ю­ть­ся у суспільстві, в економіці, та формуванні на цій основі систем­но­го ба­чен­ня віддалених стратегічних перспектив і результатів розвит­ку цих про­це­сів, необхідних напрямків їх трансформації. Тому формування ко­н­цепції ро­з­ви­т­­ку повинно базуватися на врахуванні ос­но­в­них переду­мов, про які, власне, вже йшлося вище. Це: системна уява про реальний стан справ у суспільстві; визначення глобальних стратегічних цілей розвитку суспільства та го­­с­­подарської системи, як його невід’ємного елемента; урахування особливостей механізму взаємозв’язку між усіма основ­ни­ми елементами метасистеми; визначення основних рис і структурних еле­ментів моделі трансфор­ма­ції суспільства, окремих його підсистем з позицій забезпечення динамізму та пе­рспектив його розвитку в цілому; наукове, аргументоване прогнозування можливих варіантів розвитку по­­дій, у тому разі за умов відсутності, або неадекватного функціонування та ви­користання якогось із елементів, фактору, що впливає на реалізацію визна­ча­ль­ного задуму.

Водночас, концептуальний підхід до аналізу проблем соціально-еконо­мі­ч­ного роз­вит­ку суспільства, його економічної і господарської систем обов’я­з­ко­во завер­шується фор­му­ва­нням певної моделі, що містить у собі теоре­ти­­ч­­ну конструкцію, схему та стру­­ктуру реально можливих економічних та со­ці­а­ль­них зв’язків, реалізація яких відбувається на основі системи поглядів та ос­но­в­ного задуму, закладених у концептуальному підході.

У перекладі модель (фр. modele - італ. modello - лат. modulus - міра, зразок, норма) має багато варі­ан­тів тлумачень, серед яких, на наш погляд, найбільш ці­ка­вими є: зразок якогось виробу для серійного виробництва; зразок конструкції чогось; відтворення предмету у зменшеному або збільшеному вигляді; схема, зображення, або опис якогось явища чи процесу у природі та суспільстві; формалізована та представлена системою рівнянь система взає­мо­зв’язків економічних явищ.

В економічному житті суспільства модель виступає не лише результатом існування певної концепції розвитку, аналогом системи зв’язків, яка може реа­ль­но існувати в разі вдалої реалізації провідного задуму певних суб’єктів полі­тичної та господарської діяльності, але й засобом, формою передбачення тен­ден­цій подальшого, більш віддаленого функціонування та розвитку того чи ін­шого об’єкту. Можливості такого використання моделей економічного розвит­ку значно зросли з появою математичних, числових методів виразу економіч­них взаємозв’язків, що дозволяє визначати та прогнозувати різні можливі, за да­них умов, варіанти становлення, функціонування та розвитку окремих змін­них елементів моделі.

Економічні моделі розрізняють за ознаками мети їх конструювання, фун­кціонального призначення та масштабів систем, суть яких вони відбивають. Іс­нують, наприклад: моделі прогностичні, імітаційні (дозволяють оцінити наслідки якоїсь дії), оптимізаційні (створюються з метою пошуку найкращих комбінацій для до­сягнення однієї або декількох цілей); моделі мікроекономічні та макроеко­но­мічні різного рівня: глобальні, що охоплюють економіку в цілому та секторальні; багатонаціональні, з інтегрованими операціями для економічного мо­делю­ван­ня, моделі для прогнозування розвитку світового господарства, що враховують, зокрема, динаміку потоків торгового обміну; регіонально-національні моделі, які забезпечують прогнози на основі інтегрованого аналізу національних та регіональних проблем.

Відомий японський економіст Наохіро Амая у праці "Японська еко­но­мі­ка перед вибором: процвітання або занепад" (1986, Токіо), виділив три можливі мо­делі економічного розвитку, використання яких безпосередньо впливає на структуру, стан і перспек­тиви розвитку суспільства, його внутрішніх суперечнос­тей. Це Модель Рікардо, Мо­дель Сталіна, та Проміжна модель (аналогом таким формам служать загальновідомі моделі: рікардіанська;централізованої економіки; модель змішаної економки).

Основним елементом у стру­к­ту­рі механізмів економічного розвитку в Моделі Рікардо є абсолютна роль ринкового меха­ніз­му, при нульовій ролі держави, в Моделі Сталіна - абсолютна роль дер­жави при нульовій ролі ринку, у Про­мі­ж­ній моделі - нескінченна різно­ма­ні­тність співвідношень між долями держави та приватного підприємництва у прийнятті рішень, їх мінливість, рухливість.

Однак, розвиток ринкового механізму на основі Моделі Рікардо створив умови, за яких вільна, нерегульована дія системи законів ринку, зокрема, кон­ку­ренції, попиту та пропозиції, спеціалізації, кооперації та інтеграції, концен­т­ра­ції та централізації виробництва і капіталів тощо, почала призводити до неба­жа­них, протилежних очікуваним, наслідків і результатів. Тенденція до моно­по­лі­за­ції сфе­ри виробництва та ринків збуту у різних галузях господарської сис­те­ми, яка набрала бурхливого розвитку в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., активно скорочувала поле прояву важелів вільної, або досконалої конкуренції, звужувала можливості прояву закону конкуренції взагалі і підри­ва­ла основи ав­томатизму в механізмі регулювання стосунків між економічно від­особленими суб’єктами виробництва, отже, врешті решт, гальмувала економічний розвиток. .

Модель Сталіна, за будь-яких умов, неминуче трансформується у мо­дель, що визначається як Пастки розвитку (Див. схему на рисунку 2.1) [4] (Ідея зображення подібних моде­лей у вигляді взаємопов’язаного набору порочних замкнених елементів нале­жить Р. Чамберсу).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Фінансування соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Бабушкінського району)

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... рою тип ринкової моделі країни. Сама ж структура видатків держави та ... плану економічного і соціального розвитку й удосконалення пропорцій в економіці, стійкий її розвиток ... спорт – опосередковано впливають на економічний розвиток держави. Вважаємо, що ...
  2. Місцеві бюджети та їх вплив на соціально-економічний розвиток адміністративного району

    Дипломная работа >> Финансы
    ... перспектив соціально-економічного розвитку регіонів. 1.3 Соціально-економічний розвиток району і ... . Мережа закладів нового типу – гімназій та ліцеїв залишається ... відходу від принципів побудови європейської моделі місцевого самоврядування. Відтак принципової ...
  3. Основи бюджетного регулювання економічного розвитку

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... переходу економіки країни на інноваційний тип розвитку, тобто ... необхідність переходу від моделі економічного розвитку, орієнтованого на стимулювання ... економічний розвиток України. Отже, сучасний стан економічного розвитку держави вимагає прозорості та ...
  4. Загальні закономірності світового економічного розвитку

    Курсовая работа >> Экономика
    ... тній конференції "Навколишнє середовище і розвиток" (Ріо-де-Жанейро, 1992 p.). З усього ... ігаючого типу відтворення, що істотно знизило щорічний обсяг ... сно іншої моделі економічного розвитку, загостренням проблеми ресурсів виробничого та особистого споживання ...
  5. Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ійного та збалансованого розвитку економіки. Розвиток машинобудування. ... диференційовані за типами підприємств, ... політичний ризик, економічний стан і прогноз економічного розвитку - 40 %. У ... літератури: Батрименко В. І. Моделі місцевого самоврядування: сві ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019299983978271