Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Маркетинг->Бизнес-план
Любая работа требует от человека осмысления целей, порядка действий и возможных результатов. Эта координация намеченных мер, опосредованная планом, по...полностью>>
Маркетинг->Реферат
История описывает развитие государств и народностей, обобщает и обрабатывает человеческий опыт. Нельзя понять настоящее развитие, не зная прошлого. Ис...полностью>>
Маркетинг->Реферат
Актуальность темы исследования заключается в анализе современных процессов трансформации социально-экономических отношений и создании эффективных сист...полностью>>
Маркетинг->Реферат
Потребность маркетолога в знаниях из области психологии бесспорна. В современном мире, рост конкуренции вынуждает все ближе изучать своего потребителя...полностью>>

Главная > Реферат >Маркетинг

Сохрани ссылку в одной из сетей:

33


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра філософських і соціальних наук

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Масові комунікації

на тему:

Пропаганда як форма комунікації

Студентка 1 курсу 1 групи

Факультету економіки, менеджменту і права

денна форма навчання

Тоцька Марія Олександрівна

Науковий керівник

Терлецька І.В.

Київ 2010

ПЛАН

Вступ……………………………………………..………………………………………3

Розділ 1 Пропаганда як предмет вивчення……………………………………………5

    1. Історія пропаганди………………………………………………………………….5

1.2 Пропаганда як предмет вивчення масової культури……………………………..9

Розділ 2 Поняття пропаганди…………………………………………………………16

2.1 Пропаганда як політична комунікація…………………………………………...16

2.2 Структура пропаганди…………………………………………………………….19

Розділ 3 Технології та прийоми пропаганди………………………………………...23

3.1 Маніпулятивні психотехнології у пропаганді…………………………………...23

3.2 Прийоми пропаганди……………………………………………………………...26

Висновки………………………………………………………………………………30

Список використаної літератури……………………………………………………..31

Вступ

Дана робота являє собою дослідження пропаганди як однієї з форм комунікації.

Актуальність визначається значущою роллю пропаганди в суспільстві. Ця комунікація може бути, як негативної, так і позитивною і здатна нести як користь, так і деградацію. В останні роки популярним інструментом стає пропаганда здорового способу життя, гуманного ставлення до тварин та інші. Тому погляди вчених різних дисциплін все частіше досліджують структуру, елементи та закономірності пропаганди.

Об'єктом дослідження виступає масова комунікація як складова частина соціальної реальності.

Предмет дослідження - моделі пропаганди як комунікації.

Мета роботи: з'ясувати специфіку пропаганди як комунікації та засоби комунікації, її особливості та комунікативні моделі.

У ході виконання роботи перед нами стоять наступні завдання:

1. Охарактеризувати поняття політичної комунікації, до розряду якої належить і пропаганда.

2. Описати пропаганду як засіб політичної комунікації, порівняти її з агітацією та паблік рілейшенз.

3. Розглянути маніпулятивні психотехнології та їх значення у пропаганді, досліди методи та прийоми пропагандистських кампаній.

4. З’ясувати важливу роль вивчення пропаганди як масової культури та історію її розвитку.

У роботі використовуються різні вітчизняні та зарубіжні джерела, як у перекладі, так і в оригіналі. Використана література відноситься до наукових видань, що досліджує основи політичної комунікації та практику пропаганди, паблік рілейшенз, політичної і соціальної реклами.

Дослідження пропаганди з точки зору теорії комунікації займалися, починаючи з 20-х років минулого століття, за кордоном - вчені Липпман У., Лассуелл Г.Д., Аронсон Е., у вітчизняній науці - Конецький В.П., Терін В.П ., Назаров М.М., Соловйов А.І., Федотова Л.М., Грушин Б.А., Дрідзе Т.М., Войтасік Л. та багато інших. Їхні роботи, як і роботи інших авторів, наприклад, Почепцова Г.Г., Цуладзе А.М., є теоретичною основою даної творчої роботи. Ступінь наукової розробленості комунікативного акту пропаганди є досить високою.

Перед початком виконання роботи автором формулюється гіпотеза про те, що пропаганда може містити в собі соціальну небезпеку, тому вона повинна бути позитивною, демократичною, спрямованої на розвиток соціуму. Досягнення мети пропаганди можливо при вивченні її комунікативного процесу та дотримання всіх правил комунікації.

Методологія дослідження включає в себе метод зіставного аналізу, синтезу, індукції, аналогії та описовий метод.

Порівняльний аналіз дає можливість розчленувати теоретичні дані, почерпнуті з літературних джерел на окремі елементи з розглядом кожного з них окремо. Потім синтез об'єднує всі дані, отримані в результаті аналізу. Але, синтез в дослідженні літературного твору - не просте підведення підсумків аналізу. Він допомагає логічно зв'язати основні елементи теорії для виведення практичних результатів.

Індуктивний метод, у свою чергу, допомагає досліджувати риси характеру головних героїв від приватного до загального. Можна зробити висновок, встановити взаємозв'язок між окремими рисами героїв і умов, в яких вони перебувають.

Розділ 1 Пропаганда як предмет вивчення

1.1 Історія пропаганди

Використання пропаганди сходить своїми філософськими і теоретичними корінням до античної Греції. Вона широко використовувалася в Римській імперії в епоху раннього християнства. Велику роль зіграла пропаганда у релігійних конфліктах періоду Реформації. У боротьбі проти католицької церкви Мартін Лютер використовував друк, яка стала ідеальним засобом поширення пропагандистських матеріалів. Кожне нове засіб комунікації швидко приймалося на озброєння пропагандистами, особливо в період американської і французької революцій, а пізніше Наполеоном. До кінця XIX ст. вдосконалення засобів масової комунікації (ЗМК) призвело до безпрецедентного підвищення ефективності пропаганди; зростання СМЯ і вдосконалення транспортної системи викликали формування масової аудиторії для пропаганди, розширили її використання і підвищили ефективність. Кожне з ЗМК - друкована продукція, кіно, радіо, а потім і телебачення - внесло свій специфічний внесок у вдосконалення технічних прийомів пропаганди. Радіо створило можливості для безперервної міжнародної пропаганди, в той час як телебачення загострило проблеми «культурного імперіалізму». Це привело до висування багатьма країнами «третього світу» вимоги про встановлення нового міжнародного інформаційного порядку (НМІП).

Кожна велика система масової комунікації, що виникла в XIX-XX ст., Має свої специфічні позитивні і негативні сторони. Але всіх їх об'єднувала здатність встановлювати прямі зв'язки з громадськістю, минаючи традиційні інститути соціалізації, такі, як церква, школа, сім'я і політична система. Саме ця здатність до «прямого зв'язку» була використана тими, хто прагнув нав'язати масової аудиторії свої власні цілі, - будь то рекламний агент, який намагається переконати публіку купити той чи інший товар, чи політик, «продає» свій політичний курс.

У міру збільшення ролі газети в поширенні інформації громадськість виявлялася у все більш зростаючої залежності від повсякденної інформації. Це пояснювалося рядом причин. По-перше, залишалося мало конкуруючих голосів, крім комерційних газет і книг. По-друге, навіть ці конкуруючі джерела новин не могли змагатися в оперативності і послідовності. По-третє, газети з самого початку не приховували, що вони не збираються бути політично нейтральними, і апелювали до упередженням своїх читачів. По-четверте, принципи демократичної політичної Системи вимагали, щоб електорат завжди був у курсі справи щодо функціонування цієї системи, і спочатку тільки газети могли забезпечити це. По-п'яте, пересічний громадянин не мав ні достатньо часу, ні власної організації, щоб встигати за розвитком політичних подій, і в силу цього був змушений покладатися на газетний інформацію. Нарешті, по-шосте, газети пропонували не лише політичну й економічну інформацію. Публікуючи матеріали розважального характеру і місцеві новини, вони привчали пересічних людей розглядати себе як частину більш широкого світу, що реагує на події, що відбуваються.

Саме існування цього загального уявлення про світ зробило можливим функціонування пропаганди, яка може бути ефективною лише у разі її спрямованості на конкретні соціальні групи. Поступове розширення сфери діяльності СМЯ в XIX і XX ст. не тільки призвело до появи класової аудиторії, але й самі засоби масової комунікації стали представляти себе в якості експертів. СМЯ, таким чином, стали одночасно збирачами і розповсюджувачами інформації. Це дозволило їм діяти в якості каналу розповсюдження інформації для спрямованого впливу на громадську думку.

Ще більше значення мало те, що в XIX ст. - Першій половині XX ст. здійснився перехід від традиційного до сучасного суспільства, яке в західній соціології отримало назву «масового суспільства». Широке розповсюдження отримала концепція «соціальної дезорганізації» і «соціальної дезінтеграції», викликаних індустріалізацією та урбанізацією. Прийнято вважати, що засоби масової комунікації сприяли вульгаризації культури, що задовольняє смаки народних мас на найнижчому рівні. Марксистські теоретики розглядали СМЯ як винахід капіталістичної системи, покликане ввести населення в стан політичної летаргії. Панування негативної концепції «масового суспільства» в інтелектуальних колах в першій половині XX ст. стало важливим чинником формування установок і подальших спроб контролювати СМЯ. Саме в такому інтелектуальному контексті і слід аналізувати тенденції розвитку пропаганди.

Хоча в XX ст. читацька аудиторія газет трохи скоротилася, вони все ще продовжують залишатися важливим джерелом інформації. У періоди двох світових воєн головним джерелом інформації для широкої публіки були газети, які активно використовувалися в цілях пропаганди. Незважаючи на поширення радіо і телебачення (ТБ) газети і сьогодні продовжують залишатися джерелом більш докладної і більш глибокої інформації. Це справедливо й щодо журналів, таких, наприклад, як «Тайм», «Ньюсуїк» та інші, в яких форму підбору матеріалів і манеру трактування можна розглядати як пропаганду. Навіть такий нешкідливий, на перший погляд, журнал, як «Рідерс дайджест», є пропагандистським інструментом його видавця.

Не завжди в повній мірі оцінюється значення книг як засоби пропаганди. Хоча книга і має обмежене поширення, вона може впливати на значно ширше коло людей, ніж її безпосередні читачі. Глибина аналізу міститься в книгах інформації робить їх потужним джерелом пропаганди. Протягом всієї історії людства книги відігравали ключову роль у формуванні ідей і установок в широких масштабах. Так, Біблія навіть для тих, хто її не читав, залишається джерелом соціальних і культурних цінностей, які формують значною мірою їхній спосіб життя, а «Походження видів» Ч. Дарвіна і «Хатина дядька Тома» Г. Б. Стоу були джерелами великих конфліктів в американському суспільстві. З цієї точки зору не можна також ігнорувати книги З. Фрейда, що зробили помітний вплив на ідеї про природу людини. Якщо б одна з самих пропагандистських книг XX ст. «Майн кампф» Гітлера, вперше опублікована в 1926 р. в Німеччині, була сприйнята серйозно, ще до її появи в англійському виданні в 1939 р. відношення міжнародної дипломатії до німецьких завоювань в 30-х роках могло бути зовсім іншим.

Що стосується кіно, то, незважаючи на величезні можливості, закладені в ньому, воно не стало потужним пропагандистським зброєю, хоча його критики і висловлювали побоювання на цей рахунок. Причина цього, можливо, полягає в його популярності як одного з видів розваг, а не як інструменту цілеспрямованого розповсюдження інформації. Кіно також не вдалося виконати своє первісне призначення як освітнього інституту і каналу пропаганди. З усіх СМЯ кіно володіє самим потужним потенціалом емоційного впливу на аудиторію, пропонуючи більш глибокий рівень ідентифікації з дійовими особами і тим, що відбувається на екрані, ніж у будь-який інший галузі масової культури. Проте систематичні зусилля урядів або інших організацій використовувати кіно як канал передачі пропагандистських матеріалів у цілому не мали особливого успіху. Разом з тим кіно домоглося величезних успіхів у поширенні свого впливу на аудиторію в таких сферах, як формування норм поведінки і стилів одягу, меблів та архітектурний дизайн, манери і т.д. У цих сферах кіно показало себе активним творцем несвідомих психологічних установок, продемонструвало свою здатність за певних обставин стати серйозним джерелом соціальної та культурної інформації.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Формування комплексу маркетингових комунікацій для просування банківських продуктів

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... маркетингових комунікацій: реклама, пропаганда, паблік рілейшнз, персональний продаж та стимулювання збуту, як напрямок комунікац ... є працювати як засіб бізнес-комунікацій тоді, коли інформація, яку він несе, в тій або іншій формі буде ...
  2. Прикладні моделі комунікації

    Реферат >> Социология
    ... пропаганди Чакотіна. Модель комунікації Лассвела і Холскі. Висновки Список використаної літератури Вступ Комунікац ... мови. Модель Ньюкомба має форму рівнобедреного трикутника, вершини якого представляють, відповідно ...
  3. Шляхи підвищення маркетингової діяльності ТОВ Нові комунікації

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... стимулювання збуту, пропаганда, “паблік рілейшнз”, які є складовими частинами комплексу маркетингових комунікацій (КМК). Дамо ... визначення цілей реклами Реклама є неособистими формами комунікації, здійснювані через посредство платних ...
  4. Текст як модель комунікативного акту

    Дипломная работа >> Астрономия
    ... . Таким чином, якщо діалог як форма комунікативного акту заснований на пост ... нню управляти громадською думкою, практиці комунікації, як дотепно зауважує в дужках до ... миров в мифе, сказке, анекдоте, рекламе, пропаганде и паблик рилейшинз. - К., 1997. - 128 ...
  5. Комунікаційна політика готельних ланцюгів

    Реферат >> Маркетинг
    ... ється значення таких елементів комунікаційного комплексу, як паблік рілейшнз і пабл ... істю, непряма реклама) - це форма пропаганди, що покликана створити громадську думку ... істю, непряма реклама) - це форма пропаганди, що покликана створити громадську думку ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.00331711769104