Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Культура и искусство->Реферат
Все большее число людей осознает, что приобщение к историческому прошлому - это не только знакомство с шедеврами мировой цивилизации, уникальными памя...полностью>>
Культура и искусство->Реферат
Миф, греч., древнее предание и повествование о божествах и обладающих сверхчеловеческой силой героях, в котором в конкретной форме выразились веровани...полностью>>
Культура и искусство->Реферат
Айседора Дункан (1877-1927) – известная американская танцовщица, первая начавшая танцевать в стиле модерн. Она оказала неизмеримо большое влияние на р...полностью>>
Культура и искусство->Реферат
Применительно к отечественной традиции принципиальное значение приобретает осмысление и содержательная характеристика основных приоритетов идеологичес...полностью>>

Главная > Реферат >Культура и искусство

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Бібліотечні асоціації – це добровільні громадські організації, які сприяють розвитку бібліотечної справи і удосконаленню бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства, підвищенню професійного рівня бібліотечно-інформаційних працівників. Вони є центрами розповсюдження, впровадження і освоєння результатів наукових досліджень, сучасних інформаційно-бібліотечних технологій і передового досвіду, нової професійної свідомості. Бібліотечні асоціації – це професійні об’єднання бібліотекарів і водночас – громадський управлінський блок, що існує паралельно з адміністративними структурами в соціальному інституті бібліотечної справи.

Професійні об’єднання бібліотекарів функціонують у різних країнах світу понад сто років. Наприкінці ХХ ст. у світі діяли 76 міжнародних та 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних асоціацій . Їх діяльність має важливе історико-культурне і соціокультурне значення. Відтворення цілісної наукової картини розвитку національних бібліотечних асоціацій у світі, осмислення основних функцій і напрямів функціонування, вивчення і запозичення прогресивного досвіду їхньої діяльності з урахуванням потреб і особливостей України – актуальне наукове і практичне завдання. Його вирішення сприятиме удосконаленню бібліотечної справи в нашій країні, професіоналізації бібліотечних працівників і, що є особливо важливим, – покращенню бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства.

Поява перших професійних бібліотечних об'єднань в останній чверті ХІХ ст. у США та Великобританії була обумовлена необхідністю розвитку бібліотек і бібліотечного обслуговування, потребами професіоналізації бібліотечної справи. Асоціації як соціальні об’єкти виникають як результат формулювання загальної мети через досягнення спільних цілей, вони створюються і функціонують як інструмент вирішення суспільно важливого завдання – розвитку бібліотеки як соціально-культурного інституту, що покликаний забезпечувати якісне бібліотечне обслуговування членів суспільства. Протягом п’ятдесяти років (1876–1925 рр.) після появи першої Американської бібліотечної асоціації в 1876 р. здійснювалася професіоналізація бібліотечної справи – утверджувалася бібліотечна професія: розвивалися її практика, наука, почали з’являтись перші навчальні заклади і асоціації практичних працівників, що є обов’язковою умовою перетворення непрофесійного заняття на сформовану професію. У цей період національні бібліотечні асоціації утворюються в різних країнах Європи та Азії: Великобританії (1877 р.), Японії (1892 р.), Німеччині (1900 р.), Франції (1906 р.), Данії (1905 р.), Фінляндії (1910 р.), Норвегії (1913 р.), Голландії (1912 р.), Швеції (1915 р.), Польщі (1917 р.), Росії (1908 р. та 1916 р.), Україні (1918 р.), Індії (1919 р.), Латвії (1923 р.), Естонії (1923 р.). Спостерігається перша спроба утворення бібліотечної асоціації у Австралії (1896–1902 рр.). У деяких країнах, зокрема в Україні, у першій чверті ХХ ст. утворення першої національної бібліотечної асоціації було обумовлено також національно-культурним відродженням початку ХХ ст. і пов’язане із виробленням засад утворення української держави. Але політичні умови для функціонування національної бібліотечної асоціації в Україні були несприятливими, і вона припинила свою діяльність.

Протягом перших п’ятдесяти років свого існування асоціації формулюють свої цілі, залучають нових членів, розбудовують структуру, визначають основні напрями та форми діяльності. Становлення бібліотечної освіти, розвиток науки і практики роботи бібліотек, вдосконалення взаємодії між книгозбірнями з метою покращення бібліотечного обслуговування читачів, законодавчі ініціативи, відкриття книгозбірень, формування їх нових видів, розвиток періодичних і неперіодичних видань, перші спроби лобіювання інтересів бібліотек – такі та інші напрями діяльності в різній мірі були притаманними всім національним асоціаціям, що діяли в кінці ХІХ – першій чверті ХХ ст. На початку 1990-х рр. проводяться також перші кампанії на підтримку бібліотек, зокрема бібліотечні тижні – Японською бібліотечною асоціацією; піднімаються питання захисту соціальних і матеріальних інтересів бібліотекарів Бібліотечною асоціацією Франції. Усі названі напрями, як показало дослідження, стануть провідними й набудуть свого розвитку у наступні роки.

Визначну роль у цей період відіграє Американська бібліотечна асоціація, яка була піонером громадського бібліотечного руху. Її досвід демократичного управління бібліотечною справою вивчали бібліотекарі в інших країнах і робили спроби його запозичити (Великобританія, Норвегія, Данія, Україна та ін.). Великою мірою успіх у розбудові діяльності Американської бібліотечної асоціації та її вплив на розвиток професії й галузі був обумовлений ініціативою її членів і керівників. Позитивним було і те, що керівництво Американської бібліотечної асоціації спромоглося залучити поряд із членськими внесками й кошти корпорації Карнегі, що уможливило реалізацію низки проектів та ініціатив. Відтоді фандрейзинг став важливим напрямом діяльності більшості національних бібліотечних асоціацій.

Надбання Американської бібліотечної асоціації та Бібліотечної асоціації Великобританії великою мірою вплинули на розвиток бібліотечної справи і бібліотечної професії у світі, визначили основні шляхи розвитку професійної бібліотечної освіти – американський і британський, які з урахуванням своїх політичних, соціальних та економічних особливостей будуть застосовувати в ХХ ст. бібліотекарі інших країн. Американська бібліотечна асоціація як національна професійна асоціація взяла на себе відповідальність за розробку та дотримання своїми членами відповідних освітніх стандартів, взяла на себе функції національного органу акредитації бібліотечних шкіл. 1925 р. вона вперше акредитувала 15 навчальних закладів різних рівнів, що готували бібліотечних працівників. Бібліотечна асоціація Великобританії від початку свого існування почала проводити іспити з бібліотечної справи та видавати кваліфікаційні посвідчення, щоб підтвердити відповідний професійних рівень бібліотекарів.

Протягом перших п’ятдесяти років розвитку національних бібліотечних асоціацій у результаті появи бібліотек різних видів і розвитку мереж книгозбірень у США та Великобританії почали утворюватися спеціальні національні бібліотечні асоціації: шкільних, медичних та інших бібліотек. У розбудові діяльності цих асоціацій спостерігалися спільні риси: приділялася увага розвитку структури об’єднання, члени збирали інформацію про наявні бібліотеки, робилися спроби кооперації та координації, розпочиналася видавнича діяльність. Національні асоціації ініціювали створення регіональних бібліотечних асоціацій (асоціацій штатів у США та регіональних асоціацій у Великобританії).

До періоду кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. належить і зародження міжнародної співпраці, яка проявлялася не тільки в участі зарубіжних колег у щорічних конференціях асоціацій, але й у реалізації спільних проектів (зокрема підготовці та виданні “Англо-американських правил каталогізації” в 1908 р.). У цей період виявилися тенденції, що призвели пізніше до створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА).

Період 1926–1950 рр. характеризується подальшим розгортанням діяльності національних бібліотечних асоціацій у США та Великобританії, появою нових тенденцій і напрямів їхнього функціонування. У цей період у США та Великобританії бібліотекарі були вже визнані як професійна група, а утворення асоціацій в інших країнах було викликане і водночас сприяло професіоналізації працівників бібліотек. Так, наприклад, 1946 р. бібліотечна професія була офіційно визнана в Індії.

Розвиток національних бібліотечних асоціацій у країнах Азії, Африки, Латинської Америки став можливим в умовах розпаду колоніальної системи, краху фашизму та японського мілітаризму. Як показало дослідження, у другій чверті ХХ ст. нові асоціації утворилися в багатьох країнах різних континентів, зокрема на Філіппінах (1923 р.), в Україні (1927 р.), Китаї (1925 р.), Південній Африці (1930 р.), Новій Зеландії (1930 р.), Литві (1931 р.), Індії (1933 р.), Аргентині (1937 р.), Австралії (1937 р.), Канаді (1943 р. та 1946 р.), Чехії (1946 р.), Словаччині (1946 р.). У Скандинавських країнах у другій чверті ХХ ст. розвинулися міцні національні бібліотечні асоціації, що опікувалися вдосконаленням бібліотечного обслуговування та професійним розвитком своїх членів. У деяких країнах асоціації зосереджувалися лише на окремих напрямах діяльності (Швейцарія, Франція). У європейських країнах з тоталітарним урядом, зокрема в Італії в 1930-х рр., бібліотечні об'єднання були невеликі та досить слабкі. У післявоєнний період діяльність об’єднань обмежувалася та ідеологізувалася в країнах, де утверджувалися режими «народної демократії» та тоталітарні диктатури.

Асоціації бібліотечних працівників у республіках колишнього СРСР почали виникати в 1920-х рр. й існували до 1937 р. У 1927 р. було зроблено спробу створити Всеукраїнську асоціацію працівників наукових бібліотек. Діяльність професійних громадських об’єднань у республіках колишнього СРСР обумовлювалась політичними та соціально-культурними чинниками. Радянська влада в ці роки шукала шляхи управління бібліотечною справою та впливу на працівників бібліотек. Книгозбірні та бібліотекарі включалися в систему комуністичного виховання, активно запроваджувалась виховна функція бібліотеки. Діяльність професійних бібліотечних об’єднань жорстко регламентувалась державою, а пізніше була заборонена. Такі ж тенденції тиску, обмеження та заборони спостерігались і в країнах, які після Другої світової війни стали країнами соціалістичного блоку.

У період 1926–1950 рр. продовжувався пошук оптимальної моделі національних бібліотечних асоціацій. У переважній більшості країн за основу була взята ознака території держави. Але робилися спроби утворення національних бібліотечних асоціацій на основі мовно-культурної ознаки, зокрема, в Канаді, де в 1943 р. виникла Канадська асоціація франкомовних бібліотекарів, а 1946 р. – англомовних. Починають роботу нові спеціальні національні бібліотечні об’єднання: в США – католицька, музична, театральна, теологічна асоціації, Асоціація бібліотек науково-дослідних установ; у Великобританії – Асоціація спеціальних бібліотек та інформаційних бюро (Aslib), медичних, довідкових і спеціальних книгозбірень, Асоціація дитячих бібліотекарів. Водночас існування багатьох об’єднань в одній країні дещо ослаблювало бібліотечну справу в цілому, бо жодна бібліотечна асоціація не могла виступати від імені всієї професії, представляти бібліотекарів у суспільстві як окрему професійну групу. Тому робилися спроби координувати діяльність спеціальних асоціацій у межах країни шляхом утворення комітетів із взаємодії та рад національних бібліотечних асоціацій або об’єднати діяльність спеціальних асоціацій в межах єдиного національного об’єднання. Такі структури розробляли стандарти з бібліотечної діяльності та книгодрукування, сприяли залученню філантропічної допомоги, тобто виконували певні функції квазінаціональної бібліотечної асоціації.

В означений період закладалися основи діяльності асоціацій як органів громадського управління бібліотечною справою, їхнього впливу на розвиток законодавства. Вперше бібліотечне мислення було піднято на національний рівень і дало підґрунтя для планування загальнодоступного бібліотечного обслуговування в національному масштабі. У США було затверджено національну законодавчу програму Американської бібліотечної асоціації й утворено федеральне бібліотечне агентство, організовано Офіс Американської бібліотечної асоціації у Вашингтоні. У Великобританії король став патроном, а граф Единбурзький – президентом Бібліотечної асоціації Великобританії, була укладена ліцензійна угода про знижки на комплектування бібліотек. Однак не всі асоціації були успішними в законодавчій діяльності (зокрема в Польщі у довоєнний період).

Провідними напрямами діяльності, що виникли в 1930-ті рр. і стали пріоритетними у ХХ ст., були підтримка інтелектуальної свободи як основи бібліотечної справи та боротьба з цензурою. Американській бібліотечній асоціації належать суттєві напрацювання в теоретичному, методологічному та методичному плані щодо концепції інтелектуальної свободи напередодні Другої світової війни та у повоєнні роки в період маккартизму, коли посилився тиск на бібліотеки. «Бібліотечний білль про права», прийнятий 1939 р. Американською бібліотечною асоціацією (з уточненнями 1948 р. і наступних років), став основним документом, що визначає професійні цінності бібліотекарів. Важливість цього напряму діяльності була визнана і через виділення спеціальної структури асоціації – Комітету з інтелектуальної свободи.

Кінець 1920-х та 1930-ті рр. характеризуються появою перших кодексів етики бібліотекаря, які розробила і затвердила Американська бібліотечна асоціація. Це стало ще одним важливим кроком в утвердженні бібліотечної професії.

Як показало дослідження, друга чверть ХХ ст. характеризується суттєвим внеском асоціацій у розвиток бібліотечної освіти не тільки в США та Великобританії, як це було в попередній період, але й у інших країнах. Національні асоціації США та Великобританії започаткували спонсорство студентів, написання підручників, проведення конференцій з питань освіти. У Великобританії була удосконалена система реєстраційних іспитів. Рада Бібліотечної асоціації прийняла рішення про допуск до них лише членів асоціації, що суттєво збільшило кількість її членів (з 897 чоловік у 1929 р. до 6357 – у 1940). Дослідження засвідчило, що практично всі національні бібліотечні асоціації цього періоду опікувалися створенням системи бібліотечної освіти, що мало великий вплив на визнання бібліотечної професії та професіоналізацію працівників книгозбірень.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціальна роль та вплив бібліотечного фонду на розвиток суспільства

    Реферат >> Социология
    ... автоматизацію бібліотечних процесів, що дозволить виконувати бібліотечну роботу на новому рівні. бібліотечний фонд ... їни про бібліотеки та бібліотечну справу Бібл. Вісн. – 1996. - №2. – С. 1-5. Концепція розвитку бібліотечної справи ...
  2. Бібліотечна класифікація і систематичний каталог

    Реферат >> Промышленность, производство
    ... використаної літератури 30 Вступ Бібліотечно-бібліографічні класифікаціні ситеми ... алу використовується метод описування. Бібліотечно-бібліографічна класифікація 1.1 ... . і допов. - К. : Знання, 2004. - 8. Сербін О.О. Бібліотечно-бібліографічна класифікація: не ...
  3. Розробка та організація роботи Web бібліотеки

    Дипломная работа >> Информатика, программирование
    ... формування бібліотечних фондів та обслуговування. З розвитком бібліотечних інформаці ... льне використання тільки в локальних бібліотечних мережах; · зменшення строку дії ... забезпечення безкоштовного доступу до бібліотечних матеріалів; 5.) формування колективу ...
  4. Бібліотека вищого навчального закладу і правила користування її фондами

    Реферат >> Литература и русский язык
    ... повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного ... йснює інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів. Орган ... ійної культури, бібліотекознавства та бібліографії. Пропагує бібліотечно-бібліографічні знання ...
  5. Постпрото нео бібліографія в концепції В.О. Фокеєва

    Реферат >> Промышленность, производство
    ... .). Це відомій бібліограф, бібліографознавець, історик книги, бібліотечної справи та бібліографії, журнал ... ї системи бібліографічної діяльності бібліотек», «Історія бібліотечної справи і бібліографії в Росії», «Бібліограф ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0030238628387451