Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Курсовая работа
Оценка показателей динамики и структуры доходов населения является важнейшим элементом разработки комплексных прогнозов Доходы и покупательная способн...полностью>>
Экономика->Контрольная работа
где F10 – фонд заработной платы, который приходится на 10% работников с самой высокой зарплатой; F1 – фонд заработной платы, который приходится на 10%...полностью>>
Экономика->Контрольная работа
Прибыль как экономическая категория представляет собой денежное выражение стоимости реализованного чистого дохода, основную форму денежных накоплений ...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
В рыночной экономике прибыль занимает центральное место, выражая разносторонние экономические связи в воспроизводственном процессе и выступая в качест...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст

Вступ

1. Teоретичні аспекти управління якістю продукції на підприємстві

1.1 Поняття якості продукції. Оцінка рівнів якості

1.2 Загальна теорія управління і управління якістю продукції

1.3 Універсальна схема управління якістю продукції

1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві

2. Стандартизація та сертифікація продукції

2.1 Стаднартизація продукції

2.2 Роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, процесів та послуг

2.4 Загальні відомості про розвиток і сучасний стан сертифікації в Україні

3. Підвищення якості продукції на підприємстві

3.1 Ефективність і шляхи підвищення якості

3.2 Підвищення якості за допомогою нововведень

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Метою даної курсової роботи є розкриття однієї з основних економічних проблем: підвищення якості продукції.

Найважливішим джерелом зростання ефективності виробництва є постійне підвищення технічного рівня і якості продукції, що виготовляється на підприємстві. Для технічних систем характерна жорстка функціональна інтеграція всіх елементів, тому в них немає другорядних елементів, які можуть бути неякісно спроектовані і виготовлені. Таким чином, сучасний рівень розвитку науково-технічного процесу значно підняв рамки вимог до технічного рівня і якості виробів у цілому і їхніх окремих елементів зокрема. Системний підхід дозволяє об'єктивно вибирати масштаби і напрямки управління якістю, види продукції, форми і методи виробництва, що забезпечують найбільший ефект від зусиль і коштів, витрачених на підвищення якості продукції. Системний підхід до поліпшення якості продукції дозволяє закласти наукові основи у процес організації виробництва на промислових підприємствах, об'єднаннях.

Для досягнення поставленої мети у курсовій роботі будуть розглянуті наступні питання:

У першому розділі ми опишемо загальні принципи управління якістю, методи, за допомогою яких відбувається таке управління.

В другому розділі ми розглянемо стандартизацію та сертифікацію, так як вони є головним фактором в додержані якості продукції порівняно до світових стандартів. Також ми з’ясуємо яку роль відіграє стандартизація в конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

В третьому розділі ми опишемо шляхи за допомогою яких ми можемо підвисити якість продукції. Також ми запропонуємо ряд конкретних заходів за допомогою загальних принципів управління і розглянемо вплив нововведень на поліпшення якості виробів.

1. Teоретичні аспекти управління якістю продукції на підприємстві

1.1 Поняття якості продукції. Оцінка рівнів якості

Якість товару є основною складовою його конкурентоспроможності. Визначаючи якість продукту слід намагатися виділити властивості товару, якім надає перевагу споживач. Слід мати на увазі, що надати всі бажані якості товару практично неможливо, та й взагалі немає сенсу з точки зору вимог конкретних сегментів ринку, а також з точки зору забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми.

Якість включає в себе велику кількість компонентів. Насамперед до них відносяться техніко-економічні показники якості продукції, а також якість технології її виготовлення і експлуатаційні характеристики. Показники призначення продукції, надійності та довговічності, трудомісткість, матеріаломісткість, наукомісткість - є визначальними в цьому ряді.

В останні роки все більшого значення набувають і такі властивості та характеристики продукції, як екологічні, ергономічні, естетичні. Екологічні показники характеризують відповідність товару вимогам захисту навколишнього середовища і базуються на раціональному і бережливому природокористуванні. Ергономічні показники пов’язані з урахуванням властивостей і особливостей людського організму і покликані дотримуватись гігієнічних (освітлення, токсичність, шум, вібрація, запиленість), антропометричних (відповідність форми і конструкції виробу розмірам і конфігурації людського тіла), фізіологічних, психологічних та інших вимог. Естетичні показники визначають зовнішню форму і вид продукції, її дизайн, привабливість, виразність, емоційність впливу на споживача тощо.

При визначені рівня якості товару слід врахувати нормативні складові: відповідність продукції обов’язковим стандартам якості, прийнятим в законодавчому порядку в країнах-партнерах, куди передбачається її поставляти. Це особливо важливо в зв’язку з тим, що вже сам по собі факт невідповідності виробу, що випускається, прийнятим на конкретному ринку стандартам якості знімає питання можливості поставки і зводить нанівець всю іншу роботу по підвищенню рівня якості виробу. Таким чином, при плануванні виходу на новий ринок в першу чергу слід отримати інформацію по затвердженим в законодавчому порядку або прийнятим в торговій практиці стандартам якості і врахувати їх в роботі по удосконаленню продукту. Особливо жорсткими сьогодні стають в більшості країн стандарти якості, які забезпечують екологічну чистоту, високу ступінь уніфікації продукції, заходи безпеки і захисту здоров’я людини.

Важливим критерієм визначення якості виробу і відповідності його конкурентоспроможності є забезпечення патентної чистоти і патентного захисту товару. Патентна чистота забезпечується, якщо оригінальні технічні рішення, використані під час виробництва даного товару, здійснені лише розробниками підприємства-виробника або засновані на придбаній у інших фірм відповідній ліцензії і не підпадають під дію патентів в конкретних країнах. При наявності ліцензійної угоди, яка дозволяє виготовляти продукцію по відповідній технології, підприємство-виробник може її виготовляти для продажу, як правило, тільки на своєму внутрішньому ринку, якщо в угоді не було спеціально обумовлено право поставки товару на експорт. Відсутність патентної чистоти робить продукцію неконкурентоспроможною на відповідному ринку і служить суттєвою перепоною розвитку експортної діяльності.

Якість товару, його експлуатаційна безпека і надійність, дизайн, рівень післяпродажного обслуговування є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки та відповідно обумовлюють успіх або неуспіх фірми на ринку.

Сучасна ринкова економіка висуває принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов’язано з тим, що зараз життєздатність будь-якої фірми, її стійке становище на ринку товарів і послуг обумовлена рівнем конкурентоспроможності. В свою чергу конкурентоспроможність пов’язана з дією кількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних - рівень ціни і якість продукції. Причому другий фактор поступово виходить на перше місце.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень - характеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством в поточному періоді. Він визначається обчисленням взятих для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень якості окремих видів нової продукції визначається порівнянням їх техніко-експлуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості найкращих аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків.

Перспективний рівень якості виробів - такий рівень, якого можна досягти в майбутньому, враховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

Оптимальний рівень якості - такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.

Для визначення та контролю рівня якості окремих видів і всієї сукупності продукції, що виготовляється (проектується), використовується конкретна система показників:

одиничні - характеризують будь-яку одну властивість виробу;

комплексні - відображають кілька властивостей окремого виробу одночасно;

загальні - відображають якість усіх або багатьох видів продукції;

узагальнюючі - характеризують загальний рівень якості всієї сукупності продукції.

Найбільш численною є група одиничних показників якості продукції.

Методи оцінки рівня якості продукції:

Об’єктивний метод - означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, лабораторного аналізу і вимірювань. Такий метод дає найімовірніші результати і використовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Його застосовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці - продуктивності, потужності; предметів праці - вмісту металу в руді тощо; споживчих товарів - вологостійкості взуття, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо.

Органолептичний метод - базується на результатах аналізу сприйняття органами чуттів людини без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів. За цього методу використовується балова система оцінки показників якості, виходячи з певного переліку ознак (властивостей), що найбільш повно охоплюють якісні характеристики виробів. Кожній оцінці (відмінно, добре, задовільно, погано) відповідає певна кількість балів (наприклад, 5, 4, 3 і 0).

Диференційований метод - передбачає порівняння показників конкретного виробу з відповідними параметрами виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінювання рівня якості цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які за абсолютною величиною мають бути більші за одиницю або дорівнювати їй (за порівняння з вимогами стандартів чи технічних умов) чи наближатися до одиниці (за порівняння з еталонними виробами).

Комплексний метод - полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості виробу. Одним із варіантів комплексної оцінки якості є інтегральний показник, що обчислюється переважно як середньозважена арифметична величина з використанням коефіцієнтів вагомості (значущості) усіх розрахункових показників.

Система якості - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення загального управління якістю продукції. Системи якості підприємств створюються та сертифікуються для одержання максимально можливого прибутку і набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку. Ключові принципи формування системи якості:

підготовка всіх категорій персоналу (кадрів) найвищого професійного рівня;

безпосередня зацікавленість керівництва підприємства у повсякчасному позитивному розв’язанні проблем забезпечення якості продукції;

управління якістю продукції за участю всіх без винятку працівників підприємства; чіткий розподіл відповідальності між підрозділами та їхніми керівниками.

1.2 Загальна теорія управління і управління якістю продукції

Як відомо, застосування основних принципів теорії управління можливо до будь-якого предмета за деяких початкових умов. Такими основними умовами є: наявність програм поведінки керованого об'єкта або заданий, запланований рівень параметрів його стану; нестійкість об'єкта відносно програми і заданих параметрів, тобто об'єкт може ухилятися від заданої програми або планових значень параметра; наявність способів і засобів для виявлення і вимірювання відхилення об'єкта від заданої програми або значень параметрів; наявність можливості впливати на керований об'єкт із метою усунення виникаючих відхилень.

Механізм управління, відповідно до загальної теорії управління, виглядає так, як він представлений на рис.1.1

Рис.1.1 Типова блок-схема механізму управління

Розглядаючи початкові умови можливого застосування основних принципів загальної теорії управління і схему механізму управління до організації робіт з якості, можна з великою відповідальністю за об'єктивність скласти схему механізму управління якістю продукції. Але спочатку кілька попередніх міркувань про характер якості продукції як про об'єкт управління.

Програми якості з установленням значень показників можуть входити складовою частиною в усі можливі плани і програми проектно-конструкторських організацій, виробничих об'єднань підприємств, договірні зобов'язання. Показники якості обумовлюються в угодах на товарних біржах і при інших формах руху товарів.

Вимоги до якості встановлюються і фіксуються в нормативних і нормативно-технічних документах: державних, галузевих, фірмових стандартах, технічних умовах на продукцію, у технічних завданнях на проектування або модернізацію виробів, у кресленнях, технологічних картах і технологічних регламентах, у картах контролю якості тощо.

Зі сказаного стає очевидним, що перша умова по теорії управління у випадку з якістю задовольняється.

Звернемося до другої умови. Тут потрібно розглянути кілька ситуацій. Насамперед, варто вказати на те, що відхилення якості продукції від заданих параметрів відбувається, як правило, у гіршу сторону і має загальні і конкретні прояви.

До числа загальних відноситься моральний знос, фізичне і моральне старіння продукції, тобто втрата первісних властивостей при експлуатації і збереженні.

Нестійкість, мінливість якості продукції виявляється не тільки в двох загальних тенденціях фізичного і морального старіння. Мають місце так звані приватні відхилення якості від встановлених вимог. Вони надзвичайно різноманітні й обумовлені вже не економічною і технічною природою, а умовами зовнішнього характеру: порушеннями правил і умов експлуатації, помилками розробників і виробників, порушеннями виробничої дисципліни, дефектами устаткування, за допомогою якого виготовляється і використовується продукція тощо.

Нестійкість якості, обумовлена випадковими відхиленнями від заданих параметрів, має, відповідно, випадковий характер. Час їхньої появи можна очікувати тільки з певним ступенем імовірності.

Існує ще один фактор, який впливає на нестійкість оцінок якості - це нестійкість і мінливість потреб. Параметри продукції можуть суворо відповідати нормативній і технічній документації, але змінюються вимоги споживачів і якість при незмінних параметрах погіршується або втрачається зовсім.

Можна констатувати, що якість продукції знаходиться в постійному русі. Отже, якість визначає собою хронічно нестійкий об'єкт. Це об'єктивна реальність, з якою приходиться мати справу. Таким чином, якість задовольняє і другій умові загальної теорії управління.

У практичній діяльності люди відслідковують процес втрати властивостей якості, вимірюють і оцінюють ці зміни. Для того, щоб сповільнити процес фізичного старіння, встановлюються сприятливі експлуатаційні режими й умови збереження, використовуються різні профілактичні заходи для технічного обслуговування і поточного ремонту. Якщо погіршення якості переходить за межі допустимих значень, проводиться капітальний ремонт. Отже, третій і четвертій умовам загальної теорії управління якість також задовольняє.

При організації раціональної й ефективної роботи з якості, незалежно від її масштабів, форм і методів здійснення, завжди діють приблизно за такою схемою:

Визначення потреби і формулювання вимог до якості продукції (план, програма якості);

Надання початковому матеріалу необхідних властивостей (виконання плану, програми якості);

Перевірка відповідності отриманої якості пред'явленим вимогам (виявлення відхилень) або констатація відповідностей;

Вплив для усунення відхилень отриманої якості від заданого (зворотний зв'язок).

При такому погляді на послідовність дій по якості можна виявити явище, яке має велике значення для усієї філософії робіт з якості. Це наявність єдності й органічного сполучення прямих і зворотних зв'язків у всіх діях людей, пов'язаних зі створенням і використанням (споживанням) продукції.

1.3 Універсальна схема управління якістю продукції

Варіантів схеми управління якістю продукції може бути декілька. Опишемо універсальну схему (рис.1.2).

Вона складається з шести блоків. До числа факторів, що впливають на якість, відносяться:

верстати, машини, інше виробниче устаткування;

професійна майстерність, знання, навички, психофізичне здоров'я працівників.

Рис.1.2 Управління якістю продукції

Умови забезпечення якості, які обрамляють прямокутник факторів, більш численні. Сюди відносяться:

характер виробничого процесу, його інтенсивність, ритмічність, тривалість;

кліматичний стан навколишнього середовища і виробничих приміщень;

інтер'єр і виробничий дизайн;

характер матеріальних і моральних стимулів;

морально-психологічний клімат у виробничому колективі;

форми організації інформаційного обслуговування і рівень оснащеності робочих місць;

стан соціальний матеріального середовища працюючих.

Чому необхідний розподіл на фактори й умови? Що це нам дає?

Засоби виробництва і праця реально змінюють властивості сировини і початкових матеріалів до заданого рівня якості. На їхніх можливостях позначаються умови, у яких вони взаємодіють. Практика показує, що такий розподіл, такий підхід дозволяє не тільки більш чітко організувати роботи з якості, але й більш цілеспрямовано й ефективно визначати заходи для забезпечення потрібної якості.

При виникненні відхилення від заданих параметрів якості, що виявляються в блоці порівняння і приймання рішення, блок засобів впливу для усунення цих відхилень направляє зусилля або на фактори, або на умови, або одночасно на те й інше. Заходи впливу і їхнє сполучення залежать від характеру і величини відхилень якості і від ефективності тих або інших можливих варіантів усунення відхилень.

За універсальною схемою працюють усі, але найбільш часто робітники, майстри, контролери ВТК. Для них план по якості закладений у кресленнях, технологічних операційних і контрольних картах. Вони самі безпосередньо здійснюють порівняння фактичних і заданих у технологічній документації параметрів якості, самі, як правило, приймають рішення про те, яким способом, прийомом ліквідувати відхилення. Тут механізм управління якістю знаходиться в руках працівника, і діяльність його залежить від професійних навичок і знань. Він, так би мовити, закладений у самому працівнику і тих умовах, у яких йому приходиться трудитися.

У даному випадку універсальна схема управління якістю виступає як первинна схему, первинна ланка всієї складної, різноманітної роботи з якості.

Однак, чим вище рівень концентрації виробництва, його спеціалізації і кооперування, тим вище рівень системи якості, а, отже, складніше механізм, що забезпечує її функціонування.

1.4 Категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві

Для ефективної організації управління якістю продукції необхідно, щоб був не тільки ясно виділений об'єкт управління, але й щоб чітко були визначені категорії управління, тобто явища, що дозволяють краще усвідомити й організувати весь процес.

У відношенні управління якістю продукції варто виділити як мінімум наступні категорії:

Об'єкт управління - якість продукції. Іноді як об'єкт виступає конкурентноздатність, технічний рівень або який-небудь інший показник, характеристика. Як об'єкт управління може виступати або вся сукупність властивостей продукції, або якась їхня частина, група або окрема властивість.

Ціль управління - рівень і стан якості продукції з урахуванням економічних інтересів виробника і споживача, а також вимог безпеки та екологічності продукції. Мова йде про те, яку сукупність властивостей і який рівень якості потрібно задати, а потім досягти і забезпечити, щоб дана сукупність і даний рівень відповідали характеру потреби. При цьому виникають питання ефективності виробництва і споживання, доступності ціни для споживача, рівень собівартості і прибутковості продукції для її розробника і виробника. Не можна також випустити з уваги терміни розробки продукції, розгортання її виробництва і доведення до споживача, що прямо пов'язано з конкурентноздатністю.

Суб'єкт управління - керівні органи всіх рівнів і особи, покликані забезпечити досягнення і зміст планованого стану і рівня якості продукції.

Методи і засоби управління - способи, за допомогою яких керівні органи впливають на елементи виробничого процесу, забезпечуючи досягнення і підтримку планованого стану і рівня якості продукції. Управління якістю використовує наступні чотири типи методів:

1) економічні методи, що забезпечують створення економічних умов, які спонукують колективи підприємств, конструкторських, технологічних і інших організацій вивчати запити споживачів, створювати, виготовляти й обслуговувати продукцію, що задовольняє ці потреби і запити. До числа економічних методів відносяться: правила ціноутворення, умови кредитування, економічні санкції за недотримання вимог стандартів і технічних умов, правила відшкодування економічного збитку споживачу за реалізацію йому неякісної продукції;

2) методи матеріального стимулювання, які передбачають, з одного боку, заохочення працівників за створення і виготовлення високоякісної продукції (до числа цих методів відносяться: створення систем преміювання за високу якість, встановлення надбавок до заробітної плати й ін), а з іншого боку - стягнення за заподіяний збиток від її неякісності;

3) організаційно-розпорядницькі методи, які здійснюються за допомогою обов'язкових для виконання директив, наказів, вказівок керівників. До числа організаційно-розпорядницьких методів управління якістю продукції відносяться також вимоги нормативної документації;

4) виховні методи, які спричиняють вплив на свідомість і настрій учасників виробничого процесу, спонукують їх до високоякісної праці і чіткого виконання спеціальних функцій управління якістю продукції. До їхнього числа відносяться: моральне заохочення за високу якість продукції, виховання гордості за честь заводської марки.

Вибір методів управління якістю продукції і пошук їх найбільш ефективного сполучення - один із самих творчих моментів у створенні систем управління, оскільки вони впливають на людей, що беруть участь у процесі створення і виготовлення продукції, тобто на мобілізацію людського фактора.

Засоби управління включають оргтехніку (у тому числі, комп'ютери), засоби зв'язку, словом, усе те, що використовують органи й особи, які керують виконанням спеціальних функцій у системах управління якістю. До складу засобів управління якістю продукції також включаються:

банк нормативної документації, який регламентує показники якості продукції й організує виконання спеціальних функцій управління якістю;

метрологічні засоби, що включають (в залежності від рівня системи) державні еталони фізичних величин, зразкові і/або робочі засоби вимірювання;

державна система забезпечення єдності вимірів;

державна служба стандартних довідкових даних про властивості речовин і матеріалів.

Управлінські відносини, тобто відносини субординації (підпорядкування) і координації (співробітництва).

Відносини субординації зазвичай характеризуються вертикальними зв'язками від керівника до підлеглих. Зміст цих відносин визначається ступенем централізації і децентралізації функцій і задач управління якістю продукції. На рівні підприємства відносини субординації по управлінню якістю визначаються виробничою структурою підприємства і структурою діючої системи управління якістю. Управлінські відносини базуються на сполученні єдиноначальності, колегіальності, активності членів трудового колективу, на економічних, моральних і матеріальних стимулах.

Відносини координації характеризуються горизонтальними зв'язками між окремими працівниками й організаціями, що вступають у взаємодію заради забезпечення певного рівня якості продукції або його поліпшення.

При визначенні органів управління якістю продукції потрібно виходити з того, що управління якістю - органічна складова частина загального управління виробництвом, одна з його галузей, одна з його функцій. У силу цього вони не може протистояти один одному. Тому, як правило, управління якістю розвивається і виконується в рамках діючого апарата управління і полягає в більш чіткій і добре організованій діяльності по виявленню потреб, створенню, виготовленню й обслуговуванню продукції.

На рівні підприємства чи об'єднання управління якістю організується одним із двох способів. Перший полягає в чіткому розподілі функцій і задач управління якістю продукції між існуючими підрозділами і працівниками, періодичному перегляді як самих функцій і задач, так і їхнього розподілу заради поліпшення діяльності. При цьому не створюється спеціалізований орган - відділ управління якістю.

Другий припускає на додачу до першого варіанта виділення загальної функції координації і створення спеціального органа - відділу управління якістю. На цей відділ і покладається багато спеціальних функцій управління якістю продукції.

Кожний з цих двох варіантів має свої переваги і свої недоліки.

Зокрема, переваги першого варіанта полягають в тому, що всі учасники виробничого процесу несуть відповідальність за якість. Не виникає почуття того, що хтось за них несе цю відповідальність і повинний вирішувати всі питання, пов'язані з якістю. Недолік полягає в тому, що ряд координуючих функцій ніхто не виконує, ніхто не веде організаційних і методичних питань загального характеру.

Другий варіант позбавлений зазначеного недоліку, проте в працівників підприємства нерідко виникає почуття, що є спеціально виділені люди на підприємстві, які відповідають за якість, отже, вони і повинні вирішувати всі проблеми, пов'язані з якістю.

У будь-якому варіанті загальне керівництво системою управління якістю повинен очолювати керівник підприємства, відповідальний за всю діяльність підприємства і за економічні результати, які в умовах ринкової економіки не можуть бути високими при поганій якості продукції.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Управління якістю продукції ТОВ МТК

    Дипломная работа >> Менеджмент
    ... функціях.[36, с.127] На підприємстві діє комплексна система управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів (КСУЯП ... ів. На аналізованому підприємстві розробку заходів щодо удосконалення методів контролю якості виготовлення продукції, ...
  2. Принципи та удосконалювання сучасних методів управління якістю

    Дипломная работа >> Маркетинг
    ... ] На підприємстві діє система управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів (СУЯП і ЕВР), яка базується на наступних принципах: управління якістю продукц ...
  3. Організація технічного контролю і заходи з підвищення якості продукції на підприємстві

    Реферат >> Астрономия
    ... управління і управління якістю продукції 8 1.3. Універсальна схема управління якістю продукції 11 1.4. Категорії управління якістю продукції 13 1.5. Органи управління якістю продукції на підприємств ... в роботі по удосконаленню продукту. Особливо жорсткими ...
  4. Напрями вдосконалення системи управління якістю продукції і організації технічного контролю. ...

    Курсовая работа >> Экономика
    ... за якістю продукції на підприємстві При визначенні органів управління якістю продукції потрібно виходити з того, що управління якістю – ... та управління 2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукц ...
  5. Українська система управління якістю послуг на автомобільному транспорті

    Контрольная работа >> Транспорт
    ... якість яких відповідає потребам споживачів, забезпечується управлінням. Теоретичні основи управління якістю продукц ... і методичних рекомендацій щодо вдосконалення управління якістю послуг пасажирських автотранспортних підприємств. На підставі проведеного досл ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0017359256744385