Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Реферат
Структура личности - концепция личности, обобщающая процессуально-иерархические подструктуры личности с субординацией низших подструктур высшим, включ...полностью>>
Психология->Реферат
Определенный возраст в жизни ребенка, или соответствующий период его развития,—это относительно замкнутый период, значение которого определяется прежд...полностью>>
Психология->Реферат
Известно, что каждый человек может "рассказывать" о себе самыми различными способами и средствами. Невербальное общение занимает важное место в процес...полностью>>
Психология->Реферат
Обращая свой взор в глубь веков, всегда и повсюду мы сталкиваемся в истории человечества с феноменом самоубийства. Не удивительно при этом, что самоуб...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

школяр вчитель колектив соціалізація

2.2 Саморозвиток особистості школяра в навчально-виховному процесі

Самовиховання – систематична і цілеспрямована діяльність особистості школяра, орієнтована на формування і вдосконалення його позитивних якостей та подолання негативних.

Самовиховання починається з самоусвідомлення – усвідомлення учнем себе як особистості, свого місця в суспільній діяльності.

Навчально-виховний процес зорієнтований на особистість, яка в результаті педагогічних впливів набуває знань, умінь і якостей самовдосконалення, досягає певного рівня розвитку компетентності: соціальної, полі культурної, інформаційної, комунікативної, а також компетентності саморозвитку, де очікуваним результатом буде – цілісна особистість, здатна до постійного самовдосконалення, яке залежить від поетапного формування якостей особистості в позаурочній діяльності (Додаток 2, 3):

• етика поведінки (1-4 кл.);

• самопізнання (5 кл.);

• самовиховання (6 кл.);

• самоосвіта (7 кл.);

• самоствердження (8 кл.);

• самовизначення (9 кл.);

саморегуляція (10 кл.);

самоактуалізація (11 кл.).

Отже, головне педагогічне завдання полягає у виведенні особистості дитини в режим саморозвитку на кожному віковому етапі підтримання і стимулювання цього режиму.

Специфічні особливості позаурочної діяльності в технології саморозвитку:

робота спрямована на самовиховання та самовдосконалення школярів, на перехід від виховання до самовиховання;

• позаурочна робота задовольняє потреби школяра в самопізнанні, самовираженні, самоствердженні, самовизначенні, самоврядуванні, самореалізації;

позаурочна діяльність включає різно манітні форми організації й називається клубним простором;

клубний простір розглядається як сфера реалізації потреб саморозвитку в позитивній діяльності, індивідуальних проявів, спроб, практичної перевірки одержаних знань про власну особистість;

у вільній діяльності дозвілля виражені всі необхідні для повноцінного формування особистості етапи; цілепокладан ня, планування, організація, реалізація цілей, аналіз та оцінка результатів.

Євген Глива наголошує, що самовиховна особистість має бути здатною:

• трактувати значення та функції суспільних інституцій;

• брати на себе відповідальність за долю групи, родини, громади;

• витримувати тиск від різних детермінант, що спричиняють тривогу, дискомфорт та усілякі невигоди без того, щоб вдаватись до захисних моделей інфантильної поведінки;

а також:

  • має самопошану та належну пошану до оточення;

  • відрізняє минуле від теперішнього і майбутнього;

  • бачить обмеження своїх можливостей, що не перешкоджає, проте, її самовпевненості стосовно досягнення реалістичних цілей;

  • має відчуття свободи;

  • має простір для спонтанності в самопрояві;

  • толерантна до самопроявів інших.

Риси, які впливають на успіх людини тобто є умовами розвитку її особистості:

  • висока чутливість;

  • емпатійність;

  • внутрішня свобода та індивідуальність;

  • сформовані загально інтелектуальні вміння.

А самоконтроль, дотримання моральних норм, правильне тлумачення функцій державно-суспільних інституцій, мотивація власних досягнень стають похідними від цих рис.

Потреба у самопізнанні, ствердженні як особистості, самореалізації є домінуючою, такою, що зумовлює поведінку учня. Відсутність умов для сприятливого розвитку даних потреб значною мірою впливає на становлення зрілої, самостійної, цілеспрямованої особистості. В свою чергу, особистість, що не спроможна стимулювати власний розвиток, в якої відсутнє прагнення до актуалізації своїх можливостей, є пасивним спостерігачем власного розвитку. Вона не здатна в повній мірі реалізувати свої можливості, використати власний потенціал в майбутньому.

Розвиток навичок самопізнання, самоаналізу, активної Я-позиції, сприяє виникненню потреби у самоактуалізації.

Це спричиняє зростання інтелектуальних і фізичних можливостей учнів визначає найбільш помітну рису їхньої поведінки - прагнення до самоствердження. Ним мотивуються залежно від умов сімейного виховання і успіхів як позитивні, так і негативні вчинки. Позитивні форми самоствердження полягають у досягненнях в навчанні, спорті, мистецтві тощо. Негативне самоствердження найчастіше здійснюється через дотримання норм учнівська субкультури.

Учнівська субкультура - це сукупність манер поведінки певної категорії юнаків та дівчат, особливо юнаків. Вона є виявом потреби у самоствердженні і певною компенсацією невдач у корисній діяльності: навчанні, спорті тощо.

Загальна суперечливість субкультури учнів породжує деякі типові прояви суперечливої поведінки:

• пред'явлення високих вимог до дорослих і поблажливе ставлення до власних недоліків;

• співіснування у свідомості і вчинках старшокласників принциповості у значному і безпринципності у малому, буденному;

• схильність до емоційно перебільшених переживань особистих неприємностей, які часом викликають неадекватні вчинки.

Отже, виходячи з вікових особливостей учнів, можна висунути такі основні завдання виховної роботи з ними.

  1. Допомога у формуванні світогляду і життєвої позиції, орієнтованої на чесність, працьовитість, самостійність, миролюбність, поступливість.

  2. Підготовка до майбутнього вибору професії і сімейного життя, виконання громадських обов'язків.

  3. Продовження формування орієнтації на гуманну поведінку через усвідомлення мотивів власних вчинків і уникнення неконструктивного психологічного захисту.

2.3 Використання соціально-педагогічних методів у навчально виховному процесі для повноцінної реалізації процесу соціалізації школяра

Згідно із ст. 14 Закону України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” завданнями суб’єктів ті які повинні виконувати соціально-педагогічну роботу, є:

• надання різноманітних соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соціальної допомоги, консультування дітей та молоді;

• розроблення та здійснення системи заходів по створенню умов, достатніх для життєдіяльності різних категорій дітей та молоді;

• здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді, проведення системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання;

розроблення та здійснення реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, морального, психічного та фізичного стану дітей та молоді, пристосування їх до безпечних соціальних та інших умов життєдіяльності, а також надання допомоги дітям, молоді, які зазнали жорстокості та насильства, потрапили в екстремальні ситуації.

Виходячи із завдань необхідно реалізувати соціально-комунікативний потенціал особистості учня у навчально-виховному, створити сприятливі умови для повноцінного психічного, соціального і духовного розвитку учнів. Формувати в них потреби до самовдосконалення.

Реалізувати програму соціально-комунікативного розвитку особистості, завданнями якого, є (Додаток 4):

  1. Формувати дружний, згуртований класний колектив в атмосфері захищеності і довіри через поєднання індивідуального виховання, виховання в колективі, самовиховання.

  2. Сприяти появі в учнів позитивного самоусвідомлення через пізнання власного «Я».

  3. Допомогти учневі у ствердженні як особистості через індивідуальне самовдосконалення та колективні форми творчої діяльності [3, 41].

Також необхідно використовувати автобіографічний та біографічний метод за допомогою методики "Я і моє життя в образах та картинках", мета якої полягає у формуванні умінь молодших школярів відтворювати власний життєвий шлях і коригувати набутий досвід у відповідності із загальнолюдськими цінностями.

Одним із ефективних методів які впливають на соціалізацію розвитку школяра – є ритмічна драматизація, яка передбачає узгоджені дії школярів. При цьому темп і вид рухів я задаю спеціальними командами, декламацією вірша, музикою. Темп подачі інформації, логічні наголоси, паузи підказують школярам тривалість, динаміку, послідовність дій. У подальшому ритмічна драматизація стає підготовчим етапом до драматизації авторських і складених учнями сюжетів, імпровізаційної драматизації, а драматизація віршів включає:

• колективне створення пантомімічного образу віршованого тексту через пантомімічне зображення описаних у вірші подій, реальних і уявних об'єктів, явищ природи тощо;

• колективне створення словесного образу віршованого тексту через хорову декламацію;

групове та індивідуальне творення словесно-пантомімічного образу віршованого тексту, перехід до міні-спектаклів.

Необхідно використовувати коррекційні методи в соціально педагогічній діяльності, як однієї з умов самовдосконалення особистості школяра, а саме метод рольової гри ( психодрами ).

Завданням психодрами як психокорекційного процесу є створення такого клімату в групі, у якому можливі максимальні прояви інсайту та катарсису (усвідомлення та відреагування за принципом «тут і тепер»).

Основними ролями в психодрамі є ролі режисера, протагоніста і «допоміжного Я». Керівник групи виконує роль режисера, терапевта й аналітика. Як режисер він допомагає створити в групі атмосферу безумовної довіри. У ролі терапевта спрямовує дію в потрібному психокоректуючому напрямку; у ролі аналітика обговорює дії всіх учасників психодрами, інтерпретуючи їхні поведінку, думки і почуття. Виконавець головної ролі в психодрамі називається протагоністом. Учасник, задіяний у роботі з протагоністом, виконує роль «допоміжного Я». Виконавці «допоміжного Я» повинні виконувати роль так, як вона описана протагоністом, або на основі своєї інтуїції, але обов'язково перебуваючи в стані «теле». Інші учасники групи складають аудиторію, яка відрізняється від звичайної театральної тим, що бере активну участь як у самій психодрамі, так і в наступному її обговоренні.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб

    Магистерская работа >> Социология
    ... йно визначилися 58% школярів, 41% знаходяться в процесі професійного ... і впливом соціально-економічних чинників на спосіб життя молодої людини. Трудова соціалізація молод ... інці молоді; створення умов для соціальної, психолого-педагогічної, медичної, правової ...
  2. Соціально-педагогічні та виховні можливості позашкільних навчально-виховних установ

    Реферат >> Педагогика
    ... на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних ... творчістю школяра, педагогічною, продумана організація тимчасового ... , який впливає на роботу з дітьми, є соціальне оточення табору, але допомагає ...
  3. Соціальна педагогіка. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Педагогика
    ... ізації виховання особистості з врахуванням конкретних соціальних умов середовища, їхнього впливу на педагогічний процес (М.П. Лукашевич, Т.В. Семигіна ... До соціально-педагогічних механізмів соціалізації можна віднести наступні: Традиційний механізм соціалізац ...
  4. Особливості розвитку соціально-педагогічних ідей та практики у 60-80 рр. ХХ ст

    Реферат >> Педагогика
    ... ни функції соціального виховання школярів. На другому етапі ... соціальних процесів (соціаль- ного розвитку особистості, її інтеграції в соціумі й педагогізації середовища), які відбуваються в різноманітних соціально-педагогічних інститутах соціуму під впливом ...
  5. Профілактика наркотичної залежності серед учнів, молоді у роботі соціального педагога

    Курсовая работа >> Педагогика
    ... одноліткам), перекручування процесу соціалізації, потреба в ... впливу на підлітків проводяться профілактичні заходи, виділяють такі види соціально педагог ... педагогічних засобів; – створення сприятливих для корекції адиктивної поведінки учнів умов соціального ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0026378631591797