Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Дипломная работа
Степень изученности проблемы Проблема мотивации и мотивов поведения и деятельности рассматривается как одна из ключевых в области современной психолог...полностью>>
Психология->Реферат
Англійський психіатр угорського походження, Балинт, пише, що найчастіше вживаними ліками в медичній практиці є сам лікар Цей факт, хоча й відомий з не...полностью>>
Психология->Реферат
Актуальность темы заключается в том, что семья это базовый институт воспроизводства человеческих поколений, их первичной социализации, который оказыва...полностью>>
Психология->Курсовая работа
Проблема развития индивида, становление его как личности – кардинальная проблема в системе психологических знаний Как неповторимо детство человека, та...полностью>>

Главная > Конспект >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Розвиток асоціативної психології в ХІХ ст.

План:

1. Загальна характеристика асоціативної психології.

2. Зародження і розвиток асоціативної психології.

1. Загальна характеристика асоціативної психології.

На початку ХІХ ст. асоціативна психологія залишилась єдиною психологічною школою, предмет якої – свідомість – був визнаний всіма без виключення вченими. У класичних теоріях асоціанізму, які з‘явились на початку ХІХ ст., зміст свідомості розглядався як комплекс відчуттів і уявлень, поєднаних законами асоціацій.

Але вже у 40-50-х рр. почали виникати теорії, які визначили істотні зміни у розвитку науки. Насамперед мова йде про позитивізм, поява якого у 30-ті роки привела до перегляду критеріїв, яким мала відповідати наукова дисципліна. Засновник цього напрямку О.Конт вважав, що розвиток світогляду і пояснювальних принципів, що знаходяться в основі наукового знання, проходять три стадії: теологічну, метафізичну і наукову (або позитивного мислення). На його думку не тільки люди, але й окремі науки проходять ці стадії, а в деяких з них вони переплітаються, поєднуючи теоретичне дослідження з метафізикою і догматичною вірою.

Виходячи з цього, Конт ввів свою класифікацію наук, в якій особливо виділив т.зв. абстрактні науки, які мають справу не з предметами, а з процесами, при вивченні яких можна вивести всезагальні закони.

Психології в цій класифікації не знайшлося місця. Ні за предметом, ні, головне, за методом дослідження вона, на його думку, ніяк не могла претендувати на наявність позитивної парадигми. Конт відніс її до метафізичних і навіть частково до теологічних наук і вважав, що вона має відмовитися від статусу самостійної дисципліни, поєднавшись з біологією і соціологією (так він називав усі суспільні науки).

Таким чином, для того, щоб залишитися незалежною і об‘єктивною (позитивною) наукою, психології необхідно було переглянути свої основні методологічні принципи, і, насамперед, знайти об‘єктивний і точний метод дослідження душевного життя, який би не поступався методам природничо-наукових наук.

Провідні психологи ХІХ ст. – Д.С.Міль, Г.Спенсер, як і вчені інших напрямків, поділяли позитивістські погляди і прагнули трансформувати психологію в руслі позитивізму. Ще в 10-х роках ХХ ст. відомий психолог А.І.Введенський, кажучи про необхідність переробки психології, назвав свою психологію “психологія без метафізики”. Складність завдання метафізичної науки, також як і проблеми, що виникали при узгодженні єдиного шляху її подальшого розвитку, багато в чому і привело до методологічної кризи на початку ХХ ст., в результаті якої психологи поділились на окремі напрямки.

Протягом другої половини ХІХ ст. багато вчених (Д.С.Міль, Г.Спенсер, А. Бен, І.Ф.Гербарт, В.Вундт) пропонували свої варіанти побудови психології. Загальною була ідея про важливість перегляду предмету психології і введення нового предмету. Загальною залишалася думка про те, що самоспостереження не може залишитися основним методом, тому що він має бути надіндивідуальним і достовірним.

Критикуючи інтроспекцію ще І.Кант писав про неможливість перевірити її дані математикою. О.Конт в свою чергу вважав, що абсурдно думати, що душа може бути поділена на дві половини, одна з яких спостерігає за іншою. Не менш важливим був і той факт, що самоспостереження могло вважатися достовірним тільки у тому випадку, якщо психіка обмежується сферою свідомості.

Але вже до середини ХІХ ст. все більше вчених, особливо у Німеччині, слідом за Лейбніцем приходили до висновку про існування не тільки свідомих, але і несвідомих явищ. Дослідження психіки маленьких дітей і тварин, у яких самоспостереження неможливе, також доводило, що цей метод не може залишатися провідним і єдиним у психології.

Тому психологія повинна була, по-перше, навчитися використовувати спостереження за іншими, по-друге, розробити новий, об‘єктивний метод вивчення душевного життя.

З середини ХІХ ст. з‘являється все більше праць, які пропонують різноманітні варіанти. Це і метод логіки, запропонований Міллем, і метод проб і помилок Бена, і метод генетичного спостереження Сєченова, і, нарешті, експериментальний метод, розроблений Вундтом.

Ще одним чинником, який впливав на психологію в той період, була поява еволюційної теорії Дарвіна, яка мала вирішальне значення в повороті психології до природничих наук. Філософія, яка сама в той час переживала методологічну кризу і була під критикою позитивізму, не могла допомогти психології у вирішенні її проблем.

У той час активно розвивається природознавство, насамперед біологія і фізіологія. Вони давали психології знаряддя у боротьбі за об‘єктивність, допомагали сформулювати експериментальний підхід до психічного.

Теорія еволюції дозволила також переглянути постулати безнадійно застарілого механістичного детермінізму. Ідея про те, що метою психологічного розвитку є адаптація до середовища, структурувала багато відкритих до того часу фактів. Нова біологічна детермінанта давала можливість співвіднести рівні розвитку свідомості і поведінки, переглянувши предмет психології.

Розвиток асоціанізму у ХVІІІ - ХІХ ст.

Психолог

Свідомість

Зміст психіки

Метод дослідження

Гартлі

Свідомість

Відчуття, уява, почуття, фактично зміст психіки, в який входило два кола (велике і мале) і несвідомі елементи, були ширші предмету психології

Інтроспекція

Берклі, Юм, Міль, Браун

Свідомість

Відчуття, уява, почуття

Інтроспекція

Міль

Свідомість

Елементи психіки (відчуття, уява, почуття), психічні процеси

Логіка

Гербарт

Перцепція і апперцепція

Свідомі і несвідомі уявлення, які мають різну силу, тривалість і зв‘язок з минулим досвідом.

Інтроспективне вивчення динаміки уявлень

Бен

Зв‘язок свідомості і поведінки

Елементи психіки (відчуття, уявлення, почуття) і акти поведінки

Вивчення методом проб і помилок при переході від спонтанної до вольової поведінки

Спенсер

Асоціації між внутрішнім і зовнішнім

Психічні процеси й акти поведінки

Інтроспекція і спостереження

Вундт

Елементи пси-хіки, їх зв‘язки й закони, психо-логія народу

Елементарні і складні (вищі) пізнавальні процеси, складні і прості рухомі реакції

Експеримент, інтроспекція, аналіз продуктів творчості.

Кажучи про те, що психологія вивчає асоціації між зовнішнім і внутрішнім, Спенсер, як справедливо відмітив І.М.Сєченов, вивів психологію із сфери свідомості у сферу поведінки. Це не тільки розширило галузь її досліджень, але й дозволило досліджувати експеримент, об‘єктивну перевірку отриманих фактів. Таке розуміння предмету дозволило знайти підґрунтя, для того щоб сказати, що психологія із науки про свідомість трансформується в науку про пізнавальні процеси. Це відповідало не тільки логіці її розвитку, але й вимогам позитивізму, оскільки в центрі дослідження був вже не предмет (свідомість), а процес. Еволюційний підхід надавав також можливість вивчати не сформовану психіку, а таку, яка тільки формується, прослідкувати етапи її становлення, відкрити нові психологічні закономірності. Тому генетичний метод отримав все більшого розповсюдження і привів до появи генетичної (вікової) психології.

Асоціація (від лат. аssociatio – поєднання, з‘єднання) зв‘язок між психічними явищами, при якому актуалізація (сприйняття, уява) одного з них викликає появу іншого. Поняття про асоціацію склалось у філософських вчених древнього світу. Від констатації факту асоціації (наприклад, сприйняття предмету викликає образ його власника) психологічна думка перейшла до його пояснення процесами в середині організму. Це надало поняттю про асоціацію детерміністичний зміст: виникнення у свідомості образу без як правило зовнішнього подразника, який його викликає, відбувалась за рахунок закріплених у минулому досвіді зв‘язку тілесних процесів, які, згідно Арістотелю, можуть зближуватись і створювати міцні з‘єднання в силу їх суміжності, схожості або контрасту. Коли один із членів з‘єднання виникає в душі, він автоматично викликає решту, які скриті в організмі. Термін “асоціація ідей” ввів Дж. Локк, котрий протипоставив асоціацію зв‘язкам на основі розуму. Поняття про асоціацію стало ключовим для багатьох психологічних систем ХVІІІ–ХІХ ст. психофізичною основою асоціацію є умовний рефлекс.

Асоціанізм – один з основних напрямків світової психологічної думки, який пояснював динаміку психічних процесів принципом асоціації. Вперше постулати асоціанізму були сформульовані Арістотелем, який висунув ідею про те, що образи, які виникли без видимої зовнішньої причини, є продуктом асоціації.

У ХVІІ ст. цю ідею закріпило механіко-детерміністське вчення про психіку. Організм являвся у вигляді машини, що запам‘ятовував слід зовнішніх проявів, так що прояв одного зі слідів автоматично тягне за собою прояв іншого. У ХVІІІ ст. принцип асоціації ідей був розповсюджений на всю область психічного, але отримав принципово різну трактову: з одного боку Дж. Берклі та Д.Юм розглядали його як зв‘язок феноменів у свідомості суб‘єкту, а з другого – Д.Гартлі – створив систему матеріалістичного асоціанізму.

На початку ХІХ ст. з‘явились концепції, які поєднали асоціацію від її тілесного суб‘єкту, представили її у вигляді іманентного принципу свідомості (Т.Браун, Джеймс Міль, Джон Стюарт Міль). Утвердився погляд, згідно з яким: 1) психіка (ототожнена з інтроперспективно зрозумілим пізнанням) побудова із елементів – відчуттів, найпростіших відчувань; 2) елементи – первинні, складні психічні утворювання (уявлення, думки), почуття – вторинні і виникають через асоціації; 3) умовами виникнення асоціацій є суміжність двох психічних процесів; 4) закріплення асоціацій обумовлено жвавістю елементів, що асоціюються та частотою повторення асоціацій у досвіді.

Асоціанізм був перетворений на новій основі дякуючи успіху біології й нейрофізіології. Г.Гельмгольц використав новий погляд на асоціацію у своїх дослідженнях органів відчуттів. Ч.Дарвін – коли пояснював емоції, І.М.Сєченов – у вченні про рефлекси головного мозку. Еволюційний підхід Г.Спенсера вніс в асоціанізм проблему розвитку психіки у філогенезі і прийшов до важливого висновку про адаптивну функцію психіки у поведінці.

У 80-90-ті роки ХІХ ст. були здійснені багаточисельні дослідження умов виникнення та актуалізації асоціацій (Г.Еббінгаузер, Г.Мюллер та ін.). Разом з тим була показана обмеженість механістичного трактування асоціації. Детерміністичні елементи асоціацій були сприйняті у трансформованому вигляді вчення Павлова про обумовлені рефлекси, а також – на інших методологічних основах – американським біхевіоризмом. Вивчення асоціацій з метою виявлення особливостей різних психічних процесів використовується і у сучасній психології частково, проблема смислових асоціацій, їх роль у навчанні і т.ін.).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Історія педагогіки: курс лекцій

    Конспект >> Педагогика
    ... курсу «Історія педагогіки» 1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки» Розвиток ... філософ, психолог і педагог. Він був прихильником асоціативної психології. Народився в ... лекції на учительських курсах у ряді міст ...
  2. Історія психології. Лекції. Предмет історії психології

    Конспект >> Психология
    ... ійснив значний вплив на розвиток асоціативної психології. Він, як і Кондильяк ... психологии.-М., 1996. ЛЕКЦІЯ 9 Тема 8 Розвиток психології в Україні План: 1. Виникнення та розвиток психології в XVII ст. 2. Подальший розвиток психології (XVIII ст.). 3. Психолог ...
  3. Історія економіки та економічної думки. Курс лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... ктивно-психологічною школою, яка ознаменувала розвиток пол ... Курс лекций. — М., 1997. Всемирная история экономической мысли. В 6-ти томах. 1987-1997. П.І. Юхименко. Істор ... від соціалістів-утопістів. Значення цієї прац ... та рівноправної асоціації майбут­нього",— ...
  4. Історія України. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> История
    ... ст. – К., 1995. Історія України в особах: Литовсько-польська доба. – К., 1997. Історія України: Курс лекц ... гальмували й розвиток промислового виробництва. ... онерним товариствам. Ініціативних підприємц ... вільних асоціацій виробник ... ускладнювали психологічна, ...
  5. Історія України від найдавніших часів до сьогодні. Конспект лекцій

    Конспект >> История
    ... І половині XVI ст. розвиток фільваркової системи, ... (Катеринославський Ініціативний комітет ... О. Історія України. – с.280-324. Історія України: Курс лекцій. – ... катастрофи; – сформований психологічний клімат ... вропейським Союзом, асоційованим членом якого ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018839836120605