Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Литература и русский язык->Реферат
В период создания «Войны и мира» Толстой так определил замысел и свое эстетическое кредо: «Цель художника не в том, чтобы неоспоримо разрешить вопрос,...полностью>>
Литература и русский язык->Реферат
12 августа 18** г. десятилетний Николенька Иртеньев просыпается на третий день после своего дня рождения в семь часов утра. После утреннего туалета уч...полностью>>
Литература и русский язык->Реферат
Семьякнязя Василия Курагина.Для Толстого мир семьи - основа человеческогообщества. Семья Курагиных в романе предстает воплощением безнравственности.Ко...полностью>>
Литература и русский язык->Реферат
Лев Николаевич Толстой не нуждается в особых представлениях читателю. Отметим лишь тот общеизвестный факт, что всемирно известный писатель был еще и н...полностью>>

Главная > Книга >Литература и русский язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Хрестоматія Китайської Літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.)

中国古代文学作品选

У хрестоматії широко представлена перекладна й оригінальна давньокитайська література, зокрема народна та авторська поезія, міфологічна, літописна, філософська й історична проза. Відбір художніх творів здійснений з урахуванням пріоритетів китайської літературознавчої думки, а також навчальної програми “Історія зарубіжної літератури” для студентів спеціальності 6.030500 “Мова та література (китайська)”.

Для науковців-сходознавців, викладачів, студентів-філологів та учнів ліцеїв.


ПЕРЕДМОВА

Літературна творчість у Китаї завжди посідала виняткове місце, відіграючи значну роль у різноманітних сферах культурного життя. Довгий час вона була найпоширенішим заняттям китайців і мала всенародне визнання, виявляючи себе одночасно у майже протилежних сферах людської діяльності: від управління країною володарем до усамітнення буддійського чи даоського монаха. Причини високого статусу літератури криються насамперед в історико-культурних особливостях і традиціях цієї країни, як-от: божественне походження китайської писемності, шанобливе ставлення до красного письменства (вень), а надто до поезії (ши) як особливого виду тексту, що має релігійно-ритуальний зміст і натурфілософське осмислення тощо.

Китай – одна з найдревніших цивілізацій, що дивовижним чином збереглася донині у практично незайманому вигляді. Причиною тому є, вочевидь, надзвичайний традиціоналізм китайців. Вони свято берегли власну самобутність, не дозволяючи жодним зайдам зазіхати на їхні культурно-мистецькі надбання і привносити у китайську культуру чужі, часто деструктивні, елементи.

Книга, яку ви тримаєте перед собою, – перша у кількатомному проекті хрестоматії китайської літератури від найдавніших часів (ХІ ст. до н.е.) до сьогодення. Цей том охоплює період до початку ІІІ ст. н.е. (кінець доби Хань). Видання покликане ознайомити українського читача, передусім студентів, викладачів і науковців-сходознавців, з багатющою культурною і літературною спадщиною найдавнішого Китаю. Хрестоматія, що перед вами, – перша ластівка у цій кропіткій роботі, адже більша частина літературної спадщини Китаю не перекладена українською, а деякі твори не перекладалися навіть російською мовою, тому укладачам часто доводиться самотужки досліджувати специфіку оригіналів і перекладати їх.

Відбір художніх текстів до хрестоматії і, відповідно, до навчальної програми з китайської літератури, здійснювався досить ретельно, з урахуванням китайської літературної критики. Важливими й цінними для означеного літературного періоду є поетичні та прозові твори, і якщо переклади перших здійснювали виключно фахівці, то більші за обсягом прозові твори (або їх уривки) ми наводимо часом у подвійному перекладі з російської, адже робота укладачів хрестоматії з оригіналами зайняла б не один рік, а українські студенти-китаїсти давно вже відчувають гостру потребу в ґрунтовному зібранні творів давньої китайської літератури. Та слід запевнити вельмишановного читача, що використані нами російські переклади виконані досить адекватно, в чому ми мали нагоду пересвідчитися в процесі редагування текстів.

У вступних статтях до окремих розділів хрестоматії наводиться компаративний аналіз художніх творів, написаних у різні історичні періоди. Матеріал такого плану покликаний представити ту чи іншу пам’ятку в контексті традиції китайської літератури та порівняти її з подібними явищами в минулому, що має сприяти осмисленню студентами закономірностей розвитку літератури.

Слід зазначити, що предметний та іменний покажчики в кінці хрестоматії укладені за принципами значущості вказаних імен, назв і реалій для китайської культури та літератури. При цьому китайський еквівалент наводиться (у дужках) лише в тому випадку, якщо він є знаковим для цього історичного періоду, а отже, принциповим для вивчення даного курсу.

Сподіваємося, що дана хрестоматія допоможе належним чином ознайомитися з китайською літературою означеного періоду, послуговуючись майстерними художніми перекладами та оригінальними текстами, а також якомога глибше відчути неповторність китайської поезії, поринути в її нескінченну глибину, увійти у захопливий світ давнього Китаю. Щиро зичимо вам успіхів на цьому шляху!


І. МІФОЛОГІЯ

Міфи – своєрідна форма вираження свідомості найдавніших людей. Вони містять їхню світоглядну систему, частково висвітлюючи реалії тогочасного життя та відображаючи вірування в надприродні сили. Міфи знайомлять нас із уявленнями, що побутували на початковій стадії існування людства. За допомогою міфів людина намагалася пояснити явища навколишньої дійсності, ірраціональні та небезпечні. Через це кожна міфологічна система наповнена фантастичними, казковими сюжетами та персонажами. Досліджуючи розвиток людства в цілому, не можна не брати до уваги величезну цінність цих найдавніших творів.

Доля міфів кожної з низки древніх культур загальнолюдського значення (китайська, індійська, єгипетська, культура Межиріччя тощо) була неоднакова, і далеко не всі дійшли до наших днів. На жаль, матеріал китайської міфології значною мірою втрачений, і збереглися лише уривки, розсіяні по творах древніх авторів. Так, у філософських трактатах “Чжуан-цзи” («庄子»), “Мо-цзи” («墨子»), “Ханьфей-цзи” («韩非子»), “Вéсни та осені Люя” («吕氏春秋»), “Лє-цзи” («列子»), “Хуайнань-цзи” («淮南子») тощо можна знайти міфологічні сюжети. Навіть конфуціанські твори “Мен-цзи” («孟子») та “Сюнь-цзи” («荀子») містять кілька фрагментів древніх легенд.

І хоча китайська міфологія багата на казкові, фантастичні сюжети, та сучасні дослідники змушені користуватися лише їх фрагментами. Така ситуація зумовлена не лише тим, що з плином часу деякі твори зникли, а й тим, що давні ієрогліфи були надто складними для відтворення їх на можливих у той час матеріалах (камені, бронзі, бамбукових дощечках тощо). Проблема полягала в тому, що тогочасні вчені й письменники під час переписування або написання творів належним чином не заглиблювалися в семантику міфів і не приділяли їм належної уваги.

Більш того, деякі сюжети були відредаговані авторами трактатів відповідно до їхнього релігійно-філософського світосприйняття. Так, один і той самий міфологічний герой в різних творах міг бути змальований і як позитивний, і як негативний. Автори філософських творів часто заперечували фантастичні пояснення в міфах, намагаючись розглянути їх із раціональних позицій. Такий підхід спотворював міфологічні сюжети, породжуючи хибне їх розуміння.

Багатий міфологічний матеріал залишив нам перший китайський поет Цюй Юань (339-278 до н.е.) у поемі “Скорбота вигнанця” («离骚») та циклі “Дев’ять пісень” («九歌»). У творчому доробку автора варто виділити поему “Питання до неба” («天问»), де міфологічні уявлення постають перед судом скептичного розуму. Автор виголошує 172 питання, але на жодне з них не дає відповіді. Він оперує значним обсягом матеріалу, що робить цей твір цінним джерелом вивчення міфів і переказів давнього Китаю.

Єдиною збереженою до наших днів пам’яткою, що містить багато матеріалів про давньокитайські міфи, є “Каталог гір та морів” (“Шаньхайцзін”, «山海经»). Сюжети каталогу дійшли до нас майже без змін, зберігшись, однак, лише частково. Твір поділяється на дві частини: “Каталог гір” та “Каталог морів”. “Каталог гір” – “Шаньцзін” («山经») – містить описи рослин і тварин, найвідоміших гір і найбільших річок Китаю, а також злих і добрих духів, які населяли гори й ріки. “Каталог морів” – “Хайцзін” («海经») – подає оповіді про різноманітних дивних духів, зовнішній вигляд та звичаї народів далеких країн, які, згідно з синоцентричною концепцією давніх китайців, перебували на “окраїні землі” та за межами території проживання самих китайців. Це інформація здебільшого міфологічного характеру.

Існує кілька варіантів міфу про створення світу. За одним із них, на початку був первозданний Хаос (浑沌), який, розпавшись, і створив світ. Версію цього ж міфу можемо прочитати в трактаті даоса Чжуан Чжоу “Чжуан-цзи” («庄子»): “Володаря Південного моря звали Шу, володаря Північного – Ху. А володаря Серединного моря звали Хуньдунь (Хаос). Шу і Ху кілька разів приїздили до Хуньдуня в гості, і той дуже добре приймав їх. Щоб якось віддячити гостинному хазяїнові, Шу та Ху вирішили просвердлити йому в голові сім дірок. Вони сказали один одному: “Подивися, у кожного з нас є сім дірок у голові для того, щоб бачити, чути, їсти та нюхати, а в нього жодної дірки нема, треба просвердлити і йому”. Щодня вони свердлили по одній дірці, а на сьомий день Хуньдунь помер, і так було створено світ”.

Ще один міф називає творцем світу Паньгу (盘 古). За цією легендою, до початку сущого існував лише всесвіт, який був суцільним хаосом. Не було ні світла, ні звуків. Тоді з’явився Паньгу, який сокирою розрубав хаос. Легше повітря одразу ж поринуло вгору, і так утворилося небо, а важче опустилося донизу, і так утворилася земля. Небо щодня піднімалося на один чжан, а земля товстішала на один чжан, разом з ними і Паньгу зростав на один чжан. Так минуло 18 тисяч років, небо стало далеким-далеким, земля величезною, а Паньгу перетворився на велетня, який, стоячи на землі, підпирав плечима небо. Згодом Паньгу помер, а різні частини його тіла перетворилися на сонце, зірки, високі гори, стрімкі річки, густу траву тощо.

Існує досить оригінальний космогонічний міф про розподіл Землі та Неба і розділення людського та божественного світів. Відлуння цього сюжету можна побачити в легенді про чиновників Чжуна та Лі (“Шуцзін”, «书经»). У цій легенді оповідається про те, як раніше духи й люди вільно спілкувалися одне з одним, часто мандруючи між небом і землею. Через це у світі почався безлад. Мудрий правитель звелів чиновникам розірвати зв’язки між небом і землею. Тоді Чжун підняв небо догори, а Лі притиснув землю донизу. В цьому міфі зображено період, коли люди й боги мирно жили разом. Власне, це одна з найпопулярніших тем у китайській міфології – тема “золотої доби” (金代).

Кожен народ має власну “думку” про походження людини, свій власний міф. Давні греки вважали, що людей виліпив із глини Прометей, створивши їх за власною подобою. Скандинавські народи вірили, що людину вирізали з дерева троє братів – Один, Вілі та Ве. Китайська міфологія свідчить, що людей створила богиня Нюйва (女娲), виліпивши їх із глини. У міфі говориться: якось Нюйва самотньо сиділа біля річки й сумувала, тож, побачивши своє відображення у воді, вирішила зліпити з глини когось схожого на себе. Так з’явилася перша людина. Та коли на землі стало багато людей, Нюйва замислилася: люди помиратимуть, і весь час створювати нових і нових буде дуже обтяжливим заняттям. Тому вона поєднала чоловіків та жінок, навчила їх продовжувати свій рід і поклала на людей обов’язок виховувати дітей. Вона також установила, яким має бути шлюб. Тому наступні покоління поважали її як покровительку шлюбу і богиню, завдяки якій народжуються діти.

Оповідь “Нюйва латає небо” («女娲补天») є продовженням міфу про створення богинею людського роду. У цій легенді розповідається, що колись давно у світі сталася величезна катастрофа. Небо впало на землю, почалися пожежі й повені, хижі звірі спустилися з гір і почали полювати на людей – внаслідок цього всі народи опинилися на межі вимирання. На допомогу прийшла велика богиня, матір людського роду – Нюйва. Вона була розумною й мудрою, доброю та відважною. Богиня зарадила усім людським лихам: полагодила небо (див. уривок із твору Ван Чуна “Критичні судження”), приборкала хижих звірів, повернула ріки у їхні русла. Таким чином, богиня дала людям можливість щасливо жити, множитись і розвиватися далі.

Ще один бог, який допомагав людям та навчав їх, – це Фусі (伏羲). За одними переказами, він був чоловіком Нюйви, за іншими – її братом. Традиційно зображували їх у вигляді двох переплетених змієподібних тіл. Фусі навчив людей полювати, рибалити й варити м’ясо; він створив вісім триграм багуа (八卦) на позначення сторін і напівсторін світу та природних стихій, винайшов рибальську сітку та інші предмети. Фусі також приписували створення ієрогліфічної писемності, яка замінила вузликове письмо.

Існує чимало легенд про життя людей у давнину. У цих оповідях діють цілком реальні й напівлегендарні постаті, які водночас є і ватажками, і винахідниками. Наприклад, легенда про казкового героя Суйженя (燧人). Ім’я його можна перекласти як “людина, що здобула вогонь з допомогою тертя”. Ім’я походить від слова суй, що й означає знаряддя для добування вогню. У філософському трактаті “Ханьфей-цзи” («韩非子») розповідається про те, як у глибоку давнину люди дуже хворіли через вживання сирої їжі. Тоді з’явився святий мудрець, який видобув вогонь тертям (燧). Народ дуже зрадів і зробив його володарем Піднебесної, давши йому ім’я Суйженьши. Проте окремі міфи свідчать, що вогонь здобули Хуан-ді чи Фусі. У деяких пам’ятках Суйженя вважають одним із “трьох правителів” древності (三皇).

Найпопулярнішим із солярних міфологічних сюжетів є міф про Стрільця І (羿), або Хоу І (后羿). Вперше в письмовому вигляді він викладається у 8-му цзюані трактату “Хуайнань-цзи” («淮南子»). Після потопу, що трапився за часів царювання мудрого правителя Яо (尧) та був приборканий Великим Юєм (大禹), Піднебесна зазнала ще одного лиха. На небі раптом з’явилося відразу десять сонць, які просто спалювали землю. Загорілися ліси, почало плавитися каміння, від страшної спеки загинув увесь урожай на полях. Побачивши страждання людей та прислухавшись до їхніх молитов, боги послали Небесного Стрільця Хоу І знищити дев’ять із десяти сонць. Після його подвигу життя людей стало щасливим, а на землі запанували спокій і радість.

Ще одна виняткова постать китайської міфології – Хуан-ді (黄帝), або Жовтий імператор. Коли він народився, то відразу ж почав розмовляти. Хуан-ді був високого зросту (понад 9 чи), схожий на дракона, мав чотири ока й чотири обличчя. За системою уявлень, що склалася до VI ст. до н.е., Хуан-ді – поряд із чотирма правителями сторін світу – божество центру, фактично, верховний небесний бог (ототожнюється з культом верховного правителя Шан-ді, 上帝). Існувало п’ять божественних імператорів, кожен з яких співвідносився з однією планетою: Хуан-ді (黄帝, Жовтий – Сатурн), Бай-ді (白帝, Білий – Венера), Хей-ді (黑帝, Чорний – Меркурій), Чи-ді (赤帝, Червоний – Марс) та Цін-ді (青帝, Блакитний – Юпітер). Земна столиця Хуан-ді була локалізована у священних горах Куньлунь (昆仑). Хуан-ді приписують винайдення сокири, ступки, лука і стріл, одягу та взуття. Він навчив людей виготовляти дзвони і триноги, копати колодязі, майструвати вози та човни, майструвати деякі музичні інструменти (вважалося, що він зробив чарівний барабан зі шкіри драконоподібного бога грому). Згідно з “Хуайнань-цзи” («淮南子»), Хуан-ді перший встановив, чим має відрізнятися одяг чоловіків і жінок.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Історія педагогіки. Навчальний посібник

    Книга >> Педагогика
    ... і. Література. 1. К.А.Гельвецій. О человеке, его умственных способностях и его воспитании // Хрестоматия по ... ту - “Аранію”, “Царство китайське”, додано до цього географічний словник. ... ї витоки з найдавніших часів, лише на початку ХХ ст. доросла до того, щоб ...
  2. Історія педагогіки: курс лекцій

    Конспект >> Педагогика
    ... чних теорій від найдавніших часів до наших днів. Ві ... найдавніших китайських записів, зроблених на кістках і панцирах черепах. На рубежі II i I тисячол. до ... філософській літературі. У XII-XIII ст. почали з’являтися ... Він складає хрестоматію маленьких повчальних ...
  3. Вступ до мовознавства

    Лекция >> Иностранный язык
    ... домих з найдавніших часів життя ... У найдавніші часи це спостерігалося в китайській, давньогрецьк ... й дивергенції. Література 1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – ... А. Введение в языкознание: Хрестоматия. – Минск, 1984 ... іг у III ст. до н. е. представниками ...
  4. Створення видавництва СІЯЧ як важливий етап видавничої справи міста Черкаси

    Дипломная работа >> Журналистика
    ... тературою [64, c. 74]. Першим підручником, який був надрукований видавництвом, є хрестомат ... китайською мовою. У підручнику подається систематичний виклад подій в Україні від найдавніших часів і до ... Придніпров’я з найдавніших часів до середини XVII ст. / А. ...
  5. Культурологія (2)

    Методичка >> Культура и искусство
    ... Білий дім у Вашингтоні, Китайська стіна; відзнаки – особлив ... Программа базового курса, хрестоматия, словарь терминов. ... і К. Юнга. Література: а) Основна література: 1. Абрамов В.І. ... найдавніших часів сформувалось в українців шанобливе ставлення до землі, як до ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019588470458984