Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Банковское дело->Реферат
Безналичные расчеты за товары и услуги осуществляются в различных формах, каждая из которых имеет специфические особенности в движении расчетных докум...полностью>>
Банковское дело->Реферат
Банки - весьма древнее экономическое изобретение. Считается, что первые банки возникли на Древнем Востоке в VIII в. до н. э., когда уровень благососто...полностью>>
Банковское дело->Задача
Студент получает достаточно теоретических знаний за годы обучения в институте, но совершенно не знает как применить их на практике. Практика, время и ...полностью>>
Банковское дело->Реферат
Ключевым элементом финансовой системы любого развитого государства сегодня является центральный банк, выступающий официальным проводником денежно-кред...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Банковское дело

Сохрани ссылку в одной из сетей:

І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до Україні у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів. Для того щоб оцінити економічні наслідки здійснення пропонованої реформи, звернемося до світового досвіду. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87% припадало на страхування життя. В середньому по Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. Разом з тим у світі на протязі останніх років спостерігається чітка тенденція зростання частки страхування життя в структурі всіх страхових платежів. За 10 років, починаючи з 1990 року вона зросла з 52% до 62%. В структурі ВВП частка страхування у середньому складає 6-10%, у Швейцарії – 12%, а в Південній Африці навіть 16%. В таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол. США, а в Швейцарії та Японії – навіть 4000 дол. США. Це лише деякі приклади, характеризують потенціал галузі в розвинутих країнах світу. Серед країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі по страхуванню складають майже 500 дол. США на душу населення, або 5% ВВП. В Польщі цей показник становить 124 дол. США та більше 3% ВВП і навіть в Росії – 42 дол. США на душу населення та 2,5 % ВВП.

В Україні це джерело майже повністю відсутнє. Ринок страхування в цілому в нас складає 1,6% ВВП, а страхування життя, того самого довгострокового інвестиційного ресурсу, – 0,5% від страхового ринку або 0,0078% ВВП. Отже, абсолютно зрозуміло, що галузь страхування життя потенційно є потужним джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій в економіку до 5-6% ВВП. Навіть зростання цього показника до 1% ВВП, що можливо досягнути в короткі терміни – це вже більше 2 млрд. гривень. При цьому слід враховувати, що, на відміну від реального сектору економіки, де для відновлення галузі потрібен значний часовий та фінансовий ресурс для повного технічного переозброєння підприємств, фінансовий сектор, при створенні сприятливих економічних умов здатен в короткі строки насичитися ресурсами.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування – це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави.

Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив’язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань.

Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні зрушення, які можуть відбутися в державі разом з запровадження чітких економічних перетворень, направлених на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

3.2. Удосконалення системи оподаткування страхових компаній.

Початок 2003 року став вдалим для страховиків життя, принаймні, у законодавчому плані: на їхню думку, підписання Президентом Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає серйозні пільги по довгостроковим накопичувальним договорам, стане першою половиною революції в українському „лайфовому” страхуванні. Стимулювання роботодавців до довгострокового накопичувального страхування життя своїх працівників — це перший прорив держави і страховиків, що веде до зменшення фінансового навантаження щодо вирішення соціальних проблем наших громадян державою і перерозподілу їх, як і у всьому цивілізованому світі, на страховий сектор [12]. Так, відповідно до прийнятого закону юридичні особи зможуть відносити платежі по довгостроковому накопичувальному страхуванню життя своїх співробітників на валові витрати, щоправда, тільки в межах 15% від заробітної плати, отриманої кожним конкретним співробітником, але не більше 6 тис. грн. у рік. Як відзначають страховики, на ринку спостерігається деякий ажіотаж, обумовлений різким сплеском інтересу до страхування життя з боку корпоративних клієнтів. Вступ у силу Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» зможе забезпечити в нинішньому році компаніям по страхуванню життя збір близько 60–70 млн грн. премій. Обсяг ринку може збільшитися в шість-сім разів, до 100 млн грн. Однак, роблячи настільки оптимістичні прогнози, експерти додають, що передбачати подальшу реакцію підприємств на закон досить складно. Адже, за винятком найбільш прибуткових, більшість компаній зацікавлена лише в страхуванні топ-менеджменту, причому на значні суми. З огляду на те, що документ містить 15%-е обмеження при віднесенні платежів на валові витрати, такі проекти стають не надто привабливими.

Як би там не було, але на відміну від ризикового сегменту, ріст лайфового ринку повинен відбутися винятково за рахунок класичного страхування, оскільки прийнятий закон передбачає серйозні бар'єри для здійснення зарплатних проектів і податкової оптимізації. Так, ст. 7 закону прописує при порушенні умов діючих договорів довгострокового страхування будь-якій зі сторін, у тому числі і при достроковому їхньому розірванні, штрафні санкції, які становлять для страховика 6%-й податок і пеню на отримані платежі. Підприємства ж у цій ситуації втрачають податкові пільги і повинні будуть сплатити обов'язкові збори по вже зробленим платежам разом з пенею. З іншого боку, з тексту закону однозначно не зрозуміло, що є базою оподатковування у випадку розірвання договору, і, таким чином, у цієї частини знову прийнята редакція стає безглуздою. Крім того, з огляду на те, що клієнтами компаній є не тільки юридичні, але й фізичні особи, що у силу різних причин досить часто розривають договори, суми штрафів можуть стати дуже значними, що ляже на плечі ні в чому не винних клієнтів страхових компаній. Є в законі й інші серйозні недоліки, зокрема плутанина з термінологією. Досить неоднозначне тлумачення може викликати формулювання одного з основних термінів — довгостроковий договір страхування життя. З огляду на те, що саме для таких угод передбачені пільги, різночитання можуть привести до жалюгідних результатів. Так, закон передбачає, що по цих договорах не повинні провадитися часткові виплати, однак із застереженням: за винятком випадків повної стійкої непрацездатності. Причому в жодному з законодавчих актів пояснення «повної непрацездатності» немає. Напрошується висновок, що її компанії будуть визначати самостійно, що дає непогану можливість для відкриття і проведення сірих і не доброчесних схем.

Надання податкових пільг для юридичних осіб — лише половина реформи, яка необхідна галузі. Реальний прорив у страхуванні життя можливий лише тоді, коли відповідні пільги будуть передбачені і для фізичних осіб. І якщо депутати приймуть закон «Про податок на доходи фізичних осіб» з пільгою для довгострокового накопичувального страхування життя, збори зі страхування життя в 2003 р. можуть перевищити 100 млн грн. Утім, прогнози експертів з цього питання не такі оптимістичні, і більшість з них вважає, що очікувати пільги для громадян треба буде ще дуже довго.

Рік 2003, на думку страховиків життя, стане роком довгоочікуваної реформи оподаткування цієї галузі. Перший крок на цьому шляху вже зроблено: з 1 січня 2003 року набрали чинності зміни до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Серед нововведень: юридичні особи дістануть певні пільги при страхуванні життя своїх працівників. Безперечно, це збільшить інтерес власників підприємств до такої послуги. Однак, як зазначають експерти, це лише половина необхідних для розвитку цього виду страхування законодавчих новацій.

"Страхові" пільги для підприємств - на думку експертів, прийняття змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" має докорінно змінити український ринок страхування життя, відкривши, зокрема, "зелений коридор" корпоративному лайфовому страхуванню. Якщо раніше платежі за довгостроковими договорами підприємствам доводилося платити з прибутку, що робило для них страхування досить непривабливим з економічного погляду, то за новим законом юридичні особи дістануть певні пільги, що, безперечно, має заохотити їхній інтерес до цієї послуги. Зокрема юридичні особи зможуть відносити платежі за довгостроковим накопичувальним страхуванням життя своїх працівників на валові витрати в межах 15% заробітної плати, отриманої кожним конкретним працівником протягом звітного періоду, щоправда, не більше 6000 гривень на рік.

Дуже багато підприємств раніше відмовлялося від страхування життя працівників, воно відносилося на прибуток, і вирішувати це питання мали акціонери підприємств. Тепер такі рішення входитимуть до повноважень менеджерів, які, безумовно, зацікавлені в страхуванні. Адже страхування життя працівників є одним з основних чинників їх утримання.

Крім того, законодавчі зміни дозволяють власникам підприємств використати нові схеми оптимізації оподаткування. Усе це, на думку експертів, мусить стимулювати інтенсивніший розвиток українського лайфового ринку. За рахунок залучення нових корпоративних клієнтів страховики життя планують зібрати цього року мінімум 60-70 млн грн премій, що стане для ринку досить серйозним показником. Адже, за даними Мінфіну, протягом дев’яти місяців 2002 року лайфовим страхуванням було залучено лише трохи більше 15 млн грн.

Наступним кроком, що має першорядне значення для ринку страхування життя, має стати прийняття вже існуючого законопроекту, який передбачає податкові пільги і для громадян. У разі набрання ним чинності обсяг зібраних цього року платежів може перевищити 100 млн грн. "Дуже важливо, щоб для фізичних осіб були створені рівні умови, тоді можна буде говорити про справді повноцінний розвиток ринку страхування життя.

Прийняття закону "Про оподаткування прибутку підприємств" можна розцінювати як початок пенсійної реформи в Україні. Адже саме довгострокове накопичувальне пенсійне страхування життя в більшості країн світу є підвалиною системи недержавного пенсійного забезпечення. По-перше, тільки страхові компанії можуть гарантувати розмір майбутніх пенсій, по-друге - разом з накопиченням персональної пенсії вони дають змогу вирішити проблему соціального захисту працівників і їхніх сімей при втраті годувальника, непрацездатності та інших трагічних подіях, які спричиняють негативні наслідки для людини або її сім’ї. Однак справжній "вибух" у цій сфері буде можливий лише з ухваленням закону "Про недержавне пенсійне забезпечення".

Проте нечіткість трактування закону ускладнить життя страховикам. Попри те, що закон матиме безсумнівно позитивний вплив на вітчизняний ринок страхування життя, він зможе вирішити далеко не всі проблеми лайфових компаній, а в деяких випадках - навіть створити нові. Так, деякі формулювання закону допускають двозначне їх трактування і потребують роз’яснень податковими органами. До таких, зокрема, належить термін "повна, стійка втрата працездатності", що фігурує у визначенні поняття "довгостроковий договір страхування" - одне з основних у законі. Достатньо сказати, що термін "повна" втрата працездатності на сьогодні залишається невизначеним з правового погляду, що може спричинити його "вільне" трактування ДПАУ. Є проблеми і з нормами, що регламентують оподаткування інвестиційного прибутку від страхової діяльності. Справа в тому, що термін "інвестиційний прибуток" також чітко не визначений в українському правовому полі.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Оцінка фінансового стану та діагностика ймовірності настання банкрутства ВАТ НАСК Оранта

    Курсовая работа >> Финансы
    ... оцінка фінансового стану в ВАТ НАСК «Оранта», визначення ... ри і любові, всього того, що оберігає нас у цьому житт ... для його збереження та дальшого розвитку, ... страхування; страхування подорожуючих за кордоном або на території Укра ... ємства у перспективі. Загальні ...
  2. Оцінка вартості підприємства

    Курсовая работа >> Экономика
    ... і розвитку оцінної діяльності, актуальність і запитана результатів, якій в умовах ринку фактично незаперечна. Оцінка ... плану розвитку підприємства; визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні; страхування ...
  3. Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

    Курсовая работа >> Банковское дело
    ... ів його розвитку, ... України кредитують населення, розробляючи свої положення про споживчий кредит. Розміри ... Оцінка кредитоспроможності. Кредитоспроможність - це здатність позичальника повністю та у визначений ... льне страхування ризику ... надто великих перспектив; • ...
  4. Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку

    Курсовая работа >> Банковское дело
    ... Оцінка кредитних ризиків і показники, що їх визначають 1.3 Визначення ... оцінки фінансової діяльності та поточного фінансового стану прохача кредиту, можливих перспектив розвитку ... оцінити синтетичним чином фінансову ситуацію підприємства з точки зору його житт ...
  5. Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне

    Курсовая работа >> Экономика
    ... розвитку господарства районну, оцінка вкладу господарства в розвиток господарського комплексу, оцінка міри підвищення рівня життя ... і визначення перспектив його розвитку застосовуються так ... ального страхування, ... В цілому розвитку українсько-закордонної ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0012571811676025