Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Биология->Лекция
Людина як біологічна істота,з одного боку, підпорядкована тим самим закономірностям розвитку, що й інші біологічні об’єкти. А з іншого, як соціальна і...полностью>>
Биология->Реферат
Изучение функциональной асимметрии больших полушарий головного мозга началось в середине 19 века на пациентах с очаговыми поражениями головного мозга,...полностью>>
Биология->Шпаргалка
Прогресс в развитии медицины и общества приводит к относительному возрастанию доли генетически обусловленной патологии в заболеваемости, смертности, с...полностью>>
Биология->Практическая работа
При наличии доминантного гена S (генотип SS или Ss) окраска шерсти у мышей, морских свинок, собак, лошадей и других животных равномерная и пятнистость...полностью>>

Главная > Конспект >Биология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Предмет генетики та її місце в системі природничих наук

  1. Предмет генетики та її місце в системі природничих наук

  2. Основні розділи генетики.

  3. Методи генетики. Гібридологічний аналіз, його значення.

  4. Історія генетики, її витоки, етапи розвитку. Значення генетики.

Предмет генетики. Генетика - наука про спадковість і мінливість. Спадковість звичайно визначають як здатність організмів відтворювати собі подібне, як властивість батьківських особин передавати свої ознаки й властивості потомству. Цим терміном визначають також подібність родинних особин між собою.

Ч. Дарвін відзначав, що нащадки, як правило, не є точною копією батьківських особин, тому що поряд зі спадковістю їм властива мінливість, що проявляється в розходженнях окремих органів, ознак або властивостей, або комплексу їх у нащадків у порівнянні з батьками й родичами.

Завданням генетики є вивчення передачі спадковості від батьків нащадкам. Наступність між поколіннями здійснюється шляхом полового, безстатевого або вегетативного розмноження. При половому розмноженні виникнення нового покоління відбувається в результаті злиття материнських і батьківської полових клітин, тому нащадки несуть ознаки обох батьківських форм. Полові клітини становлять мізерно малу частку багатоклітинного організму. Вони містять спадкоємну інформацію - сукупність генів - одиниць спадковості. Спадкоємна інформація визначає чіткий план онтогенезу, у процесі якого розвиваються й формуються! специфічні для даної Особини властивості й ознаки.

Поряд з терміном «спадковість» у генетику застосовують терміни «успадкування» і «спадкоємність». Спадкуванням називають процес передачі спадкоємних задатків або спадкоємної інформації від одного покоління іншому, у результаті чого в нащадків формуються певні ознаки й властивості, властивим батьківським особинам. Терміном «спадкоємність» позначають частку генетичної мінливості в загальної фенотипвої мінливості ознаки в конкретній популяції тварин або рослин.

Особлива увага в генетику приділяється вивченню мінливості - здатності організмів змінюватися під дією спадкоємних і неспадкоємних факторів. Розрізняють спадкоємну (генотипову) мінливість і неспадкоємну, виникаючу під впливом зовнішнього середовища й, що проявляється у виді модифікацій.

Сучасне вивчення спадковості й мінливості ведеться на різних рівнях організації живої матірки - молекулярний, клітинному, орган змінюємо й популяції; норм; при цьому використають різні методи досліджень.

Основні розділи. Розділ генетики, що вивчає явище спадковості на клітинному рівні, має назву цитогенетики. У розділі вивчають ядерну та цитоплазматичну спадковість, поведінку хромосом під час мітозу та мейозу, можливі порушення, структуру та реплікацію ДНК.

У наступному розділі вивчають спадковість, закономірності успадкування та способи взаємодії генів. У окремому розділі вивчають біологію визначення статі і зчеплене зі статтю успадкування, природне і штучне перевизначення статі.

Вивчення особливостей генетичного аналізу у мікроорганізмів і ряд знань з біохімії дозволяють зрозуміти механізми, методи, можливості, значення і відносну небезпеку генної інженерії.

Розуміння генетичних основ онтогенезу дозволяє регулювати план розвитку організму завдяки онтогенетичній мінливості й адаптаційних можливостей, визначити стадії та критичні періоди розвитку, знати термін дії гена і фактори його диференціальної активації.

Закономірності успадкування в популяціях дозволяють встановити фактори генетичної динаміки популяцій: інбридинг, мутаційний тягар, неспрямованість мутацій, дрейф генів, адаптивну цінність генотипів, коефіцієнт відбору.

Вивчення генетики людини відкриває можливості для медичної генетики: спадкові хвороби та їх поширення, причини виникнення вроджених і спадкових захворювань, фактори, що їх провокують, рання діагностика.

Генетичні основи розглядають селекцію як науку і як технологію, піднімають її роль в інтенсифікації виробництва аграрної продукції, дозволяють прогнозувати результати схрещування.

Основные этапы развития генетики. К началу XX в. в рас­тениеводстве и животноводстве был накоплен эксперименталь­ный материал о наследовании потомками признаков родитель­ских форм. Особенно ценные данные были получены во второй половине XVIII в. И. Кельрейтером, который изучал получен­ные им гибриды у 54 видов растений и установил ряд законо­мерностей в наследовании признаков: равное влияние на при­знак отцовской и материнской форм, возврат признака у гибри­да к одной из исходных родительских форм. Он впервые обра­тил внимание на дискретный характер наследования признаков, установил наличие пола у растений. Важное значение имели работы О. Сажре и Ш. Нодена во Франции, Т. Найта в Англии, А. Т. Болотова и К- Ф. Рулье в России, а также многих других ученых и практиков, которые наблюдали и описывали харак­тер наследования признаков у растений и животных при внутри­видовом и межвидовом скрещиваниях.

Ч. Дарвин (1809—1882) в своей работе «Происхождение видов» (1859) и в последующих трудах обобщил опыт и на­блюдения практиков и естествоиспытателей по изучению явле­ний наследственности н изменчивости, которые наряду с отбо­ром являются движущими факторами эволюции органической природы. В работе «Временная гипотеза пангенезиса» Дарвин сделал попытку объяснить, каким образом осуществляется пере­дача признаков и свойств от родителей потомкам. Эволюцион­ная теория Дарвина сыграла важную роль в дальнейшем развитии генетики, обусловила возникновение ряда гипотез и тео­рии, объясняющих сущность наследственности и изменчивости.

Основоположником генетики принято считать Г. Менделя (1822—1884), который впервые разработал метод научного под­хода к изучению наследственности и в своих опытах с расти­тельными гибридами установил важнейшие законы наследова­ния признаков. Результаты своих исследований Мендель доло­жил на заседании общества естествоиспытателей в г. Брно (Че­хословакия) и опубликовал в трудах этого общества в 1865 г. работу под скромным названием «Опыты над растительными гибридами». К сожалению, эта работа не была должным обра­зом оценена современниками и во второй половине XIX в. не оказала существенного влияния на дальнейшее развитие ге­нетики.

В 1900 г. Г. де Фриз (1848—1935) в Голландии, К. Корренс (1864—1933) в Германии и Э. Чермак (1871 — 1962) в Австрии независимо друг от друга установили, что полученные ими ре­зультаты по наследованию признаков у растительных гибридов полностью согласуются с данными Г. Менделя, который за 35 лет до них сформулировал правила наследственности. Г. де Фриз предложил установленные Г. Менделем правила назы­вать законами наследования признаков.

С 1900 г. началось интенсивное развитие науки о наслед­ственности и изменчивости, и в 1906 г. по предложению англий­ского ученого В. Бэтсона (1861 —1926) она получила название «генетика» от латинского слова geneo—порождаю. На различ­ных видах животных и растений были проверены законы Г. Менделя и установлена их универсальность. Вместе с тем имеющиеся отклонения в фенотипическом проявлении призна­ков у гибридов, в характере расщепления гибридов показали сложные взаимодействия генов. Важную роль в развитии гене­тики сыграли исследования В. Бэтсона, который изучал насле­дование признаков у кур, бабочек, лабораторных грызунов; шведского ученого Г. Нильссона-Эле по генетике количествен­ных признаков и полимерии; датчанина В. Иогансена (1857— 1927), создавшего учение о чистых линиях, которым были предложены термины «ген», «генотип», «фенотип».

Цитологические исследования Т. Бовери (1862—1915) по­казали наличие параллелизма в поведении хромосом в мейозе и при оплодотворении с наследованием признаков у гибридов, что послужило предпосылкой для развития хромосомной теории наследственности, основоположником которой является Т. Г. Морган (1861 — 1945), который вместе с А. Стертевантом (1892—1970) и К. Бриджесом (1889—1938) установил, что на­следственные факторы — гены — локализованы в хромосомах клеточного ядра.

Лекция генетических Kapf, доказан хромосомный механизм опре­деления пола. Хромосомная теория наследственности была крупнейшим достижением генетики и сыграла ведущую роль в ее дальнейшем развитии, становлении молекулярной био­логии.

Большой интерес к генетическим исследованиям был и у рус­ских ученых. В 1912 г. в России вышла книга профессора Е. А. Галанова (1872—1931) «Менделизм», в которой были представлены исследования в области генетики. Ю. А. Филипченко (1882 — 1930) в 191.3 г. впервые стал читать курс генетики в университетах России, создал кафедру генетики и экспериментальной зоологии в Петроградском университете, написал целую серию работ по частной генетике растении и животных. В этот период стали интенсивно развиваться генетические исследования, связанные с прикладными вопросами сельского хозяйства, например сравнительная генетика как теоретическая основа селекции культурных растении, блестяще разработанная Н. И. Вавиловым (1887 —1943), установившим один из величай­ших законов генетики — закон гомологических рядов в наслед­ственной изменчивости. И. В. Мичурин (1855—1935) на осно­вании экспериментальной работы теоретически обосновал закономерности наследования признаков у многолетних плодо­вых растении. II последующие годы в СССР были созданы генетические школы Н. К. Кольцова (1872—1940), А. С. Серебровского (189U- 1948), М. Ф Иванова (1871 — 1935). С. Н. Давыденкова (1881 — 1961) разрабатывал проблемы медицинской генетики.

Важное значение для развития генетики имели работы по получению и изучению индуцированных мутаций. О возможно­сти спонтанного изменения признака или свойства у отдельных особей писал Ч. Дарвин. В 1902 г. Г. де Фриз создал и опуб­ликовал основные теоретические положения мутационной тео­рии. В 1925 г. Г.А. Надеон и И.С. Филиппов и Ленинграде наблюдали мутационные изменения у дрожжевых и плесневых грибом под действием ионизирующей радиации. В 1927 г в США Г. Меллером (1890—1967) были получены мутации у плодовой мушки (Drosophila nietanogaster) в результате воз­действия рентгеновских лучей. Эти работы послужили началом широкого круга исследований по изучению характера мутацион­ной изменчивости, разработке методов их получения, проверке и поискам факторов, вызывающих мутации. Большой вклад В развитие .мутагенеза и его прикладное использование внесли советские генетики Н. П. Дубинин, В. В, Сахаров. М. Е. Лобашов, С. М. Гершлинзон, И. А. Рапопорт. В растениеводстве успешно разрабатывается методика получения геномных мута­ций, обусловленных изменением числа хромосом в клетках растений, — полиплоидия, А. Р. Жебрак, Л. П. Бреславец получали полиплоидные формы у растений. Г. Д. Карпеченко эксперимен­тально показал возможность создания новых видов растений методом аллополиплоидии. В. Л. Рыбин осуществил реконструкцию (воссоздание) существующего вида растений — культурной липы.

В развитие генетики популяций и разработку генетических аспектов эволюционной теории большой вклад внесли русские ученые С. С. Четвериков (1880-1959), И. И. Шмальгаузен (1884-1963), Н. П. Дубинин. Для разработки генетических методов ^лекции животных важное значение имели работы М.Ф. Иванова, А. С. Серебровского, С. Г. Давыдова и др.

С 1944 г. начались интенсивные исследования явлений наследственности и изменчивости на молекулярном уровне. 1944 т американский генетик О. Эвери с сотрудниками показал, что ведущая роль в сохранении и передаче наследственной информации принадлежит ДНК. Это открытие послужило началом развития молекулярной генетики. Важное значение для развития молекулярной генетики имели успехи в области биохимии нуклеиновых кислот, проводимые В. А. Энгельгардом и его грудниками в Институте молекулярной биологии АН СССР, американским биохимиком Э. Чаргаффом и др.

В 1953 г. Ф. Крик и Д. Уотсон разработали модель структурной формулы молекулы ДНК; в 1961 — 1965 гг. М. Ниренберг и С. Очао расшифровали генетический код. Было установлено, го дезоксирибонуклеиновая кислота содержит наследственную информацию, специфическую для каждого вида и особи, и что гены являются функциональными единицами гигантских моле­кул ДИК, которая способна самокопироваться и таким образом сохраняться в поколениях. Наследственная информация реали­зуется в процессе синтеза белка, при этом важную роль играют рибонуклеиновые кислоты —информационная (иРНК), рибосомальная (рРНК) и транспортная (тРНК).



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Наука екологія її завдання і цілі

    Реферат >> Государство и право
    ... сце перебування та logos – наука. Так Геккель назвав науку, що вивчає організацію та ... сукупність предметів та явищ з ... генетики, біофізики, але вона також пов’язана з іншими природничими науками ... системі законів, правил та принципів екології та ...
  2. Предмет і завдання екології Методи екологічних досліджень

    Реферат >> Астрономия
    ... та довкіллям, про структуру і функціонування надорганізмових систем ... та раціонального використання природних ресурсів. Предметом ... ії, яка мала місце в одній кра ... нтереси вчених різних природничих наук: систематиків, морфологів, генетиків, біохіміків, фізіолог ...
  3. Наука культура народів світу в ХХ столітті

    Реферат >> Астрономия
    ... існує. У природничих науках чільне місце посідали квантова ... учений Т. Морган започаткували генетикунауку про передачу спадкових ознак ... вних філософських систем побудувати загальновизнану ... і та скульптурі, а й у мистецтві меблів, тканин, предметів побуту ...
  4. Предмет і значення дисципліни Основи екології Наукові основи раціонального природокористування

    Реферат >> Астрономия
    ... сце перебування та logos – наука. Так Геккель назвав науку, що вивчає організацію та ... деяку сукупність предметів та явищ з точки ... генетики, біофізики, але вона також пов’язана з іншими природничими науками ... та функціонування природних та створених людиною систем ...
  5. Філософські проблеми сучасної науки

    Курсовая работа >> Философия
    ... математичний апарат популяційної генетики і синтетичної теорії ... створив і розвинув теорію концептуальних систем розвитку хімії.[2] У "Логіці" ... науки є проблема пізнання суті процесів та явищ, що мають місце ... бази викладання предметів природничого циклу з ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.002647876739502