Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Физкультура и спорт->Курсовая работа
Актуальность темы заключается в том, что туризм играет все более важную роль в мировой экономике, поэтому во многих странах мира эта отрасль глубоко р...полностью>>
Физкультура и спорт->Реферат
Развитие туризма осуществляется в определенной естественной и социальной среде, которая оказывает решающее влияние на ее результаты. Это влияние не вс...полностью>>
Физкультура и спорт->Реферат
Ульяновск расположен на холмистой равнине на высоте 80-160 метров над уровнем моря. Перепады высот в черте города составляют от 0 до 60 метров. Причём...полностью>>
Физкультура и спорт->Доклад
Италия входит в число государств Шенгенского соглашения. Иностранные граждане получают Шенгенскую визу в консульстве той страны, которая является осно...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Физкультура и спорт

Сохрани ссылку в одной из сетей:

• підготовка та видання популяризаційних матеріалів, в яких висвітлюється діяльність парку (календарів, путівників, листівок тощо);

• організація "гуртків друзів ландшафтного парку" серед молоді та дорослих;

• допомога в організації та проведенні польових практик студентів, участь у симпозіумах та конференціях, на яких обговорюються проблеми регіональних ландшафтних парків.

Особливої уваги вимагає здійснення в парках туризму, в т.ч. екологічного. Істотне значення для розвитку туристичних функцій має положення території в мережах туристичних шляхів, трас і елементів зв'язку міжнародного значення. Ландшафтні умови є базою туризму, вони стають в умовах сучасної цивілізації предметом зацікавлення суспільства.

В парках можливий розвиток різних форм краєзнавчого, навчального туризму та інших форм таких як пішохідний, водний, велосипедний, кінний, рибальський, мисливський, "фотографічне сафарі". Специфічною є організація так званого "наукового туризму" для відвідування з відповідним оформленням науковцями різних країн цінних природних ділянок з метою ознайомлення і проведення наукових досліджень. Ця форма туризму успішно розвивається нині в різних країнах. Можливим також є проведення на базі регіональних ландшафтних парків регламентованої польової студентської практики, насамперед для географів та біологів.

Особливе значення для України має нині екологічний туризм, туризм у трансдержавних регіонах та альтернативний туризм. Останній напрямок включає нерегульовані форми проведення вільного часу під час туристичних виїздів, сполучення туризму з іншими заняттями та з іншим способом життя. Значну роль будуть відігравати регіональні ландшафтні парки у так званих "трансграничних охоронних поясах (смугах, зонах)", які проектуються нині у прикордонних місцевостях. Вони будуть створені на кордоні з Росією, Білоруссю, Польщею. Трансграничні природоохоронні пояси будуть включати природно-заповідні, в першу чергу поліфункціональні території з різним характером режиму на суміжних територіях різних держав. Має бути встановлений також особливий режим користування на територіях ведення господарства в цих смугах. Формування цих поясів дозволить зменшити денатуралізацію природного середовища, покращити екологічну ситуацію, сприятиме повноцінному розвитку індустрії рекреації, раціональному використанню природного, історико-архітектурного, етнографічного потенціалу регіонів. Все це може істотно вплинути на розвиток туризму (насамперед, екологічного) у таких регіонах, що сприятиме розширенню екологічної просвіти в Україні, особливо в даних регіонах, а в майбутньому можливий розвиток міжнародних взаємовідносин на регіональному рівні з приводу туризму на транскордонних територіях.

Еколого-освітня діяльність національних та природних парків України досить добре відпрацьована. Розвиток екологічного туристичного потенціалу регулюється ст. 42 закону України „Про природно-заповідний фонд України”. В україні нині існує 17 національних природних парків, і половина з них займається розвитком екотуризму.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТОМИРЩИНИ

Географічне положення: розташована на Правобережній Україні, у центральній частині Полісся. Річки належать до басейну Дніпра. Притоки Дніпра – Тетерів, Ірша, Ірпінь. Притоки Прип’яті – Случ, Уж, Уборть. Великі площі на Поліссі займають болота. Ландшафт – рівнинна поверхня, на півдні густо порізана ярами, річковими долинами. Водні ресурси: понад 200 малих річок, головна з яких - Тетерів (притока Дніпра).

Площа: 29,9 тис. кв. км.

Населення: 1432,7 тис. Щільність населення - 47,9 осіб на 1 кв. км.

Адміністративно-територіальний розподіл: 23 райони.

Обласний центр: м. Житомир.

Влада: керівництво Житомирської облдержадміністрації складається з голови, першого заступника голови облдержадміністрації; заступника голови облдержадміністрації з питань інформаційної сфери, релігій, національностей, культури, спорту; заступника голови облдержадміністрації з питань гуманітарної і соціальної сфери; заступника голови облдержадміністрації з питань промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку; заступника голови облдержадміністрації з питань будівництва, житлового, комунального та шляхового господарства; заступника голови облдержадміністрації з питань розвитку територій і зовнішньоекономічних зв'язків; заступника голови облдержадміністрації з питань сільського господарства і продовольства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення; заступника голови облдержадміністрації з політико-правових питань і заступника голови з питань організації діяльності апарату облдержадміністрації з організаційної, правової, кадрової і контрольної роботи.

Клімат: помірно континентальний. Літо тепле і вологе, зима м’яка. Середня температура липня +19°C, січня –6°C. Кількість опадів становить 600-650 мм. Найбільша кількість – навесні і влітку у вигляді дощу.

Природно-рекреаційний потенціал: бальнеологічний курорт лісостепової зони, розташований на півдні м. Житомира, на березі річки Тетерев. Для лікування застосовується радонова гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-магнієва вода. Корисні копалини: налагоджено видобуток титанових руд, динасових кварцитів, кольорового напівдорогоцінного каміння - берилу, топазу, кварцу; є необмежені запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадориту, граніту, габро); родовища високоякісного пірофіліту, унікальне родовище кварцитів.

Транспортна мережа: основні залізничні вузли – Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Добре розвинений автомобільний транспорт. Житомир поєднаний авіаційними лініями з великими містами України. Економічний потенціал: Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, деревообробна промисловість та промисловість будівельних матеріалів. В області виробляється 48% загальноукраїнського обсягу фарфоро-фаянсового посуду, 33% лляних тканин і панчішно-шкарпеткових виробів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 61%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 403 промислові підприємства, функціонує 372 малі промислові підприємства.

Сільське господарство: Житомирщина – регіон, де значного розвитку набуло хмелярство і льонарство. Тут збирають 75% українського хмелю і 30% льону-довгунця. Культура і традиції: культурно-архітектурні пам'ятки в Овручі, Житомирі, Новоград-Волинську відносяться до періоду існування Київської Русі; в області є пам'ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба і пейзажний парк у містечку Верхівнянську, де жив і працював видатний французький письменник О. де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П.Корольова.

РОЗДІЛ 4. ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ ПО ЖИТОМИРЩИНІ

Зупинка 1. м. Житомир

Житомир - областний центр, що стоїть на берегах р. Тетерів і її притоки Кам'янки. Датою його заснування вважають 884 рік. З тим часом пов'язана легенда про дружинника київських князів Житомира, який заснував на високому березі Кам'янки поселення. Воно дало початок місту. За іншими переказами, про словосполучення "жито міряти" або "жити в мирі". В Житомирі є Преображенський катедральний собор, 1864. Збудований на місці Василіянської церкви (1771). Висота храму 53 м.

Житомирська духовна семінарія - навчальний заклад Києво-Житомирської дієцезії римо-католицької церкви в Україні.

Починаючи з ХVII ст. всi майбутнi священики мали проходити обов’язкове навчання в духовних семiнарiях. Вже тодi iснували такi навчальні заклади: Єпархiальнi (Кракiв, Кєльце), єзуїтськi (Сандомир, Люблiн) i мiсiонерськi (Люблiн, Кракiв). Щодо Київської Єпархiї, то до середини ХVIII ст. ресурс душпастирiв поповнювався завдяки винятково iнiцiативi єпископiв та їх вмiнню домовлятися з керiвництвом вище эгаданних семiнарiй або монашеських орденiв про вiдрядження молодцх священикiв на Україну. Папа Бенедикт ХIV в 1740 р. видав буллу в якiй зобов’язав єпископiв закласти в кожнiй єпархiї свою власну семiнарiю i зробити акцент на вихованнi молодого клеру.

В 1749 р. єпископом Київської єпархiї призначили Каетано Солтика, який теж мав конкретне доручення впродовж трьох рокiв закласти семiнарiю. Можна припустити, що вiн активно взявся за справу. Iснує iнформацiя, що в 1750 р. схоластик київського капiтулу ксьондз Михайло Гурський заповiдав власнi кошти 10 тис. злотих та щорiчнi вiдсотки на утримання вихованцiв, тодi б чоловiк. Отже, правдоподiбно, що в 1750—1751 рр. в Житомирi робились спроби налагодити нанчання молодi.

В 1784 роцi єпископом було призначено вже вiдомого нам Каспара Цецiшевського. Вiн вирiшує сконцентрувати весь капiтал вiд заповiтiв ксьондза Гурського (10 тис.), єпископа Солтика (решта в 32 тис.) та вiдсотки вiд нерухомостi в Фастовi (68 тис.) в одному мiсцi, на рахунку семiнарiї. Це закрiплено актом капiтулу 19 линия 1785 року i затверджено в Римi 11 сiчня 1788 року. І щоб остаточно забезпечити стабiльне фiнансування процесу навчання i непов’язувати його з вiдрахування вiдсоткiв вiд майна єпископського, Цецiшевський власним коштом будує та заселяє в степу, неподалiк Фастова, село Фастiвка, дохід вiд якого (5500 злотих повнiстю спрямовусться на потреби семiнарiї. Це рiшення єпископа вiд 15 березня 1790 року затвердив Київський капiтул актом 15 линия 1791 року.

Що ж до самого навчання, то ще в 1784 роцi Цецiшевський вiдвiдав в Варшавi ксьондза Миколу Семенського, вiзитатора мiсiонерських громад св. Вiнцента, i домовився з ним про вiдрядження до Житомирськї семiнарiї 3-х священикiв для педагогичної працi. Закупив власним коштом пiдручники, релiгiйну лiтературу, iнше обладнання для семiнарiї. Будинок, що побудував єпископ Солтик, вiдремонтував i вiддав для помешкання вчителiв та вихованцiв. Власноручно написав устав для внутрiшнього життя семiнарiї, який затверджено 6 травня 1785 року. В якiйсь мiрi цю дату можна вважати днем народження Житомирської семiнарiї.

В той час на терені Луцькот – Житомирської єпархії існувало три духовні семінарії (Луцьк, Житомир, Олика). На самому початку 40-х рокiв ХIХ ст. єпископ Михайло Пiвницький вирiшив повернути власну резиденцiю до Житомира. Що ж до єпархiальних семiнарiй, то найбiльш правдоподiбно передбачалося об’єднати всi три навчальні заклади в єдиний i розташувати його також в Житомирi. Скорiш за все має рацiю iсторик кс. Вичавський (ОГМ), коли стверджує, що Пiвницькому сподобалася iдея оселити майбутню семiнарiю, при Житомирському францисканському монастирі (можливо, в першу чергу, з фiнансової точки зору) i вiн iнспiрував його закритгя.

І дiйсно, такий указ Миколи І вiдбувся 12 листопада 1842 року. Монахи залишили Житомир i в їхнiх примiщеннях розташувалися семiнаристи. Але безпосередньо самий костьол св. Яна з Дуклі та деяке майно ще залишалося пiд опiкою францисканцiв майже три наступнi роки. Можливо, це було викликано фiнансовою неспроможнiстю семiнарii утримувати додатково ще i храм.

Пiсля польського повстання 1863 року, наказом київського, волинського та подiльського генерал-губернатора Безака вiд 21 вересня 1866 лiквiдована Кам’янецька семiнарiя. Частка вихованцiв продовжили навчання в Житомирi, на кошти що видiлив єпископ Боровський. 1919 р., пiсля встановлення в мiстi влади бiльшовикiв, семiнаристи на чолi зректором та єпископом Годлевським були змушенi евакуюватися до Олики.

Органiзацiйно-господарськими питаннями на новому мiсцi керував ксьондз Фелiкс Шиарбаховський i вихованцiв розташували в замку родини Радзивiллiв, 29 червия 1920 року в Олицькому колегiатському костьолi пiд керiвництвом єпископа Дубовського вiдбулися урочистостi з нагоди чергового випуску молодих священикiн. Але тодi ж, пiд тиском бiльшовицьких вiйськ семiнарiї довелося евакуюватися далi, до Гнезно. Пiсля замирення мiж Росiсю та Польщею семiнарiя повернулася до Луцька в 1922 роцi.

Таким чином, пiд тиском iсторичних обставин Житомирська духовна семiнарiя продовжили своє iсвування в 1922—1941 рр. пiд прапором Луцької. Подальше воєнне лихолiття та вiдновлення на всiй територiї Украiни радянського суспiльно- полiтичного устрою зробили неможливим навiть саме питання про будь-яке вiдродженвя органiзацiйних структур римсько—католицької Церкви, в тому числi i духовного навчального закладу.



Похожие страницы:

  1. Туристичні ресурси Київської області

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... , Полтавською, на заході з Житомирською областями, на півночі з Гомельською областю Білорусії. Міське населення становить ... туристично-екскурсійної діяльності в Київській області. ІІ. ПРИРОДНО- РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ КИЇВЩИНИ київський рекреац ...
  2. Курортно-рекреаційний комплекс України. Основні проблеми і перспективи розвитку

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... існуючих технологій і матеріальних можливостей . Рекреаційно-туристичні ресурси можна умовно поділити на ... івській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, у Житомирській, Волинській, Івано-Франківській, Терноп ...
  3. Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

    Дипломная работа >> Физкультура и спорт
    ... ї 2378 48 2049 21 24 Житомирської 539 42 266 32 - Закарпатсько ... охорони рекреаційних ресурсів Херсонської області. Автореферат дисертації к.геог.н.,- Одеса, - 2000 - 20 с. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний ...
  4. Фактори, що сприяють розвитку рекреації в Україні

    Реферат >> Физкультура и спорт
    ... ій, Житомирській, Черкаській областях ліси виконують функції водорегулювання, водоохоро-ни, ґрунтозахисту. Кліматичні ресурси ... іональні перспективи - №1 (14), 2001 7. Мацола В.І.: «Рекреаційно-туристичний комплекс України» – Львів, 1999
  5. Розвиток і розширення туризму в Україні

    Курсовая работа >> Физкультура и спорт
    ... , Тернопільська, Хмельницька, Ровенська області; 3. Житомирсько-Вінницький (буферний): Житомирська, Вінницька області; 4. Київський (центральний ... і, в тому числі екскурсійної. Без сумніву, рекреаційно-туристичні ресурси України досить значн ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0031669139862061