Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

География->Реферат
Географічне розташування - країна розміщується у південно-західній частині Північної Америки. Межує зі США - на півночі (кордон - 3326 км), з Гватемал...полностью>>
География->Реферат
Географічне розташування - Румунія розміщена у центрі Європи. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північно...полностью>>
География->Реферат
Франція сприймається у світі як своєрідний еталон європейської культури, демократії і поваги до людини-творця. Такий імідж країни обумовлений тривалим...полностью>>
География->Реферат
Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Європі. Межує з Чехією (спільний кордон - 362 км), Німеччиною (784 км), Угорщиною (366 км)...полностью>>

Главная > Конспект >География

Сохрани ссылку в одной из сетей:

а – сталактит; б - сталагміт

При з'єднанні сталактитів і сталагмітів утворюються печерні колони, які отримали назву сталагнатів. Їх висота досягає іноді десятків метрів. Внутрішня будова сталагнатів, характер їх поверхні аналогічні сталактитам і сталагмітам.

Кожен з відомих мінералів характеризується певними фізичними властивостями. Головними з них є: густина, твердість, крихкість, пластичність, спайність, злам, забарвлення, блиск, прозорість, світлозаломлення, теплові властивості (теплове розширення, теплові перетворення), електропровідність, піроелектрика, п'єзоелектрика, магнітність, радіоактивність та ін. На основі цих властивостей мінерали поділяються на класи.

Мінерали, що складають гірські породи земної кори, а також місячні породи і породи метеоритів, називаються основними породо- і рудотворними мінералами. Більша частина породотворних мінералів належить до класу силікатів, карбонатів, оксидів, хлоридів і сульфатів. За процентним відношенням в породі виділяють головні (основні) породотворні мінерали (понад 10%), другорядні (1-10%) і акцесорні (менше 1 %). Найбільш розповсюдженими породотворними мінералами є кварц, польові шпати, слюди, амфіболіти, піроксени, олівін, глинисті мінерали тощо.

За кольором розрізняють породотворні мінерали: світлі - кварц, польові шпати, фельдшпатоїди та інші; темноколірні - біотит, амфіболи, піроксени, олівін та інші. За складом головних породотворних мінералів виділяють: силікатні, карбонатні і галогенні гірські породи. За парагенезом породотворних мінералів виділяють різні типи гірських порід. Породотворні мінерали, які визначають найменування породи, називаються кардинальними (наприклад, кварц, мікроклін, олігоклаз в гранатах).

Всі мінерали групуються в 6 типів, кожний з яких за характером кислоти поділяють на відповідні класи.

Самородними елементами називається клас мінералів, хімічний склад яких відповідає хімічним елементам. Цей клас утворює самостійний тип. Серед самородних елементів розрізняють близько 80 мінералів, які представлені самородними металами, напівметалами і неметалами. Серед металів найбільше розповсюджені: Си, Аu, Ag, Pt та платиноїди. Рідше зустрічаються самородні Ві, Sn, Hg. Досить рідкісні Рl, Zn, In. Відкрито також самородні Аl, Cr, Cd, Со.

Тип сульфідів – це природні сірчані сполуки металів та деяких неметалів, які в хімічному відношенні розглядаються як солі сірководневої кислоти (H2S). Головними елементами, які утворюють сульфіди, є: Ре, Zn, Си, Мо, Ag, Hg, РЬ, Ві, Ni, Со, Мп, V, Ga, Ge, As, Sb. До типу сульфідів належать похідні H2S, H2Se, Н2Те. Серед них виділяють два класи: клас моносульфідів - галеніт, сфалерит, кіновар, піротин, пірит, марказит, молібденіт; клас полісульфідів - халькопірит, арсенопірит.

Тип оксидів і гідрооксидів – це клас мінералів представлений хімічними сполуками кисню з різними хімічними елементами, що нараховує близько 300 мінеральних видів. Найбільше розповсюджені природні оксиди Si, Ре, Мn, Аl, меншою мірою - Си, U. Утворення природних оксидів пов'язане з різними геологічними процесами - ендогенними, екзогенними, метаморфічними. Важливе практичне значення природних оксидів визначається тим, що до них належать важливі рудні мінерали. Наприклад: магнетит, гематит, піролюзит, каситерит, ільменіт, рутил та інші мінерали, а також кварц, корунд, рубін, сапфір, ювелірні різновидності хризоберилу.

Тип солей кисневих кислот. До цього типу належить переважна більшість відомих мінералів земної кори, які залежно від кислоти (за рахунок якої вони утворились) поділяються на такі класи:

1) клас силікатів - олівін, гpанати, циркон, топаз, каолініт, ніфелін;

2) клас боратів - борацит;

3) клас фосфатів - апатит, бірюза;

4) клас карбонатів - кальцит, магнезит, доломіт, малахіт;

5) клас вольфраматів - шеєліт, вольфраміт;

6) клас сульфатів - ангідрит, барит, гіпс;

7) клас нітратів - натрієва селітра, калієва селітра.

Тип галоїдів. До цього типу належать солі галоїдних кислот (HF, НСl, НВ та HI), в яких водень заміщується лужними або лужноземельними металами, або Си, Рb, Ag, Hg і Мn. З кристалохімічної позиції - це характерні сполуки з координаційним типом зв'язку. В даному типі виділяють два класи:

1) клас фторидів - флюорит;

2) клас хлоридів - галіт, сильвін.

Тип вуглеводневих (органічних) мінералів. До цього типу належать солі органічних кислот, бітуми і смоли. З огляду кристалохімії - це молекулярні сполуки із залишковим типом зв'язку. В даному типі виділяють такі класи:

1) клас твердих вуглеводнів - озокерит;

2) клас ліптобіолітів (викопних смол) - бурштин.

1.5 Гірські породи та їх класифікація

В земній корі та на її поверхні під дією різноманітних геологічних процесів сформувалися і продовжують формуватися різноманітні асоціації мінералів, які одержали назву “гірські породи”.

Гірські породи - це природні мінеральні агрегати, які складають літосферу Землі у вигляді самостійних геологічних тіл. Традиційно, під гірськими породами розуміють тільки тверді тіла, хоча в ширшому розумінні до них також відносять воду, нафту, природні гази. Вважається, що гірськими породами складені верхні оболонки планет земної групи, а також Місяць та астероїди.

Залежно від умов формування, серед гірських порід виділяють три основні генетичні групи:

а) магматичні породи, які утворилися в процесі кристалізації або застигання складного природного розплаву - магми (лави);

б) осадові породи, які утворилися за рахунок механічного, хімічного і біологічного процесів в приповерхневій зоні земної кори;

в) метаморфічні породи, формування яких пов'язане з переродженням (перекристалізацією) первинних осадових або магматичних гірських порід на відповідних глибинах земної кори під впливом різноманітних фізико-хімічних факторів.

Незважаючи на відокремленість виділених вище трьох основних груп гірських порід, деякі з них пов'язані між собою перехідними групами. Так, магматичні та осадові породи мають проміжну групу вулканічно-уламкових порід. Крім того, як магматичні, так і осадові породи можуть бути різною мірою метаморфізованими, аж до повного переплавлення.

Магматичні та метаморфічні гірські породи складають близько 90% об'єму земної кори, решта 10% припадає на долю осадових гірських порід, але вони займають близько 75% площі земної поверхні.

Практичне значення гірських порід надзвичайно велике. З ними генетично пов'язані більшість рудних і нерудних корисних копалин, в тому числі вода, нафта і газ. Часто гірські породи самі є корисними копалинами, тобто об'єктами розробки. Це різноманітні будівельні матеріали (піски, гравій, вапняки, гpаніти, базальти та ін.), апатити, фосфорити, різноманітні солі. Крім того, всі види господарської діяльності відбуваються на поверхні геологічного середовища, яке складається з різноманітних гірських порід.

Магматичні гірські породи

Джерелом утворення магматичних гірських порід є магма або лава.

Магма - це розплавлена вогняно-рідинна маса, переважно силікатного складу, яка виникла в земній корі або верхній мантії та утворила при застиганні магматичні гірські породи. Магма – складний розчин великої кількості хімічних елементів і сполук, серед яких переважають Si, Аl, Ре, Mg, Мn, Са, Na, К, 0, Н, S, СІ, Р. Кристалізація цих компонентів може проходити як в надрах Землі, так і на її поверхні.

В вулканічних областях магма досягає земної поверхні і виливається у вигляді лави. Вона утворює в жерлах вулканів екструзивні тіла або викидається з газами у вигляді попелу. Останній, у суміші з уламками бокових порід та осадовим матеріалом, формує різноманітні туфи.

Лава - це гаряча рідинна або повністю розплавлена маса гірських порід, вилита або витиснута на поверхню Землі під час вулканічного виверження. Вона відрізняється від магми відсутністю летких компонентів, деякими геологічними і фізико-хімічними властивостями.

Магматичні маси, що застигають на глибині, утворюють різні за формою і розмірами інтрузивні тіла. За розмірами вони бувають від дрібних, що виповнюють тріщини, до величезних масивів, які охоплюють площу в багато тисяч кв. км. Серед вилитих на поверхню вулканічних гірських порід, переважають базальти, а серед сформованих на глибині - граніти.

Гірські породи, що утворилися при кристалізації магми на глибині, одержали назву інтрузивних. Породи, які утворилися в результаті затвердіння лави на поверхні Землі або на незначних глибинах, названі ефузивними. Окремо виділяють, так звані, жильні породи. Їх формування пов'язане з проникненням магми по тріщинах у бокові породи.

Природні магми мають різний хімічний склад. Однак склад початкової магми остаточно не відомий. Деякі вчені вважають, що початковою була базальтова магма, з якої в процесі еволюції виникають всі інші типи магми. Інші вважають, що спочатку існували два типи магми - гранітна і базальтова.

Мінеральний склад магматичних гірських порід тісно пов'язаний з їх хімічним складом. Одночасно він також залежить від умов формування окремої породи. Інтрузивні породи формуються на значних глибинах, що сприяє повільній і повній розкристалізації магми з утворенням цілої гами мінералів. Застигання лави, яка вилилась на поверхню Землі, призводить до повної втрати летких компонентів, що сприяє швидкому застиганню. В більшості випадків утворюється склоподібна маса з незначною кількістю кристалічних вкраплень окремих мінералів.

Магма може зазнати перетворень і змінити свій склад, попадаючи в інші умови, ніж ті, в яких вона утворилась. Це призводить до утворення різних за мінеральним складом гірських порід. Диференціація магми може відбуватись до розкристалізації або в процесі кристалізації. Місцем диференціації може бути проміжне магматичне джерело або місце її застигання.

Магма - складний розчин, в якому випадання твердих фаз визначається законом діючих мас і розчинністю компонентів. Тому в багатій на алюмосилікати і лужні компоненти магмі, польові шпати виділяються раніше від темноколірних мінералів. А у сильно перенасичених кремнеземом - першим часто виділяється кварц. Навіть в магмі одного складу кристалізація змінюється залежно від температури, тиску і вмісту летких компонентів.

Детальне вивчення магматичних порід дозволило розробити відповідні класифікації. Найбільш обґрунтованими класифікаціями магматичних порід є класифікації, які базуються на хімічному і мінеральному складі. Одночасно всі класифікації відображають специфіку формування і умови утворення тієї чи іншої породи.

Головним компонентом, покладеним в основу хімічної класифікації магматичних інтрузивних та ефузивних гірських порід, є вміст в них SiO2. Залежно від вмісту SiO2 всі магматичні породи об'єднують в чотири групи. Окремо виділяють групу лужних порід (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Класифікація магматичних гірських порід

п/п

Типи порід

Породи

Мінеральний склад

Інтрузивні

ефузивні

І

Ультра-основні SiO2 < 45%

перидо-тити,

дуніти, піро-

ксеніти

пікрити, кім-

берліти

олівін, піроксен, рудні мінерали, рідко рогова обманка

ІІ

Основні

SiO2 45 – 52%

габро,

лабрадо-рити

базальти

основний плагіоклаз, піроксени, біотит, олівін

ІІІ

Середні

SiO2 52 – 65%

діорити, квар-

цеві діорити

андезити, анде-

зитові порфіри

середній плагіоклаз, рогова обманка, слюди, калієвий польовий шпат

IV

Кислі

SiO2 > 65%

граніти,

гранодіорити

ріоліти,

дацити

кварц, польові шпати, кислий плагіоклаз, слюди

V

Лужні

Na2O + K2O + Li2O 9 – 12%

нормальні сіє-

ніти, лужні сієніти, ніфелінові сієніти

трахіти, трахі-

тові порфіри,

фоноліти

ніфелін, альбіт, ортоклаз, авгіт



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Основи замлевпорядкування та кадастру. Курс лекцій

    Конспект >> География
    ... та завдання курсу «Землевпорядкування та ... чного режимів, руйнування геологічних відслонень, ... характеризуються добре вираженими геоморфологічними і гі ... І.А. Іверонов у лекціях, які читав ... основи; система координат картографічної основи.      Картографічна основа ...
  2. Курс лекций по Корпоративной культуре

    Реферат >> Государство и право
    ... ОНАЛЬНОЇ МОРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ПО КУРСУ «КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ» СКЛАЛА ... економісти і правники США в основу поняття "корпорація" покладають правову форму ... установчі (установчий) документи є основою для формування системи корпоративного управл ...
  3. Землевпорядне проектування. Конспект лекцій

    Конспект >> География
    ... Розділ 1. Теоретичні основи землевпорядного проектування..............................................................14 1. Методолог ... інженерно-геологічних вишукувань описують геоморфологічну будову ... ідними органами. Курс лекцій цього розділу ...
  4. Геоэкологический мониторинг

    Реферат >> Геология
    ... практической деятельности. В основу работы положен курс лекций по геоэкологическому мониторингу, ... , гидрографии, построении ЦМР на основе данных стереосъемки и т.д.); - ... 2) Комитет Российской Федерации по геологии и использованиюнедр, а ныне ...
  5. История развития почвоведения в Санкт-Петербургском государственном университете

    Реферат >> История
    ... экономического общества Усов читает курс лекций по сельскому хозяйству. С ... учёного-геолога, созданию плодотворного научного «сплава» на основе существовавших ... годы кафедрой заведовал блестящий почвовед-геоморфолог, выдающийся исследователь Северо-Запада ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014598369598389