Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Ранний, “из ряда вон выходящий” подъем умственных способностей может быть предшественником подлинного таланта. Многие выдающиеся люди уже в детстве бл...полностью>>
Педагогика->Реферат
ОБРАЗ ЖИЗНИ - социологическая категория, характеризующая особенности и условия жизнедеятельности людей в обществе, социальной группе, территории и т. ...полностью>>
Педагогика->Реферат
Преподаватели высших учебных заведений экономического профиля не являются профессиональными педагогами, не имеют профессиональной психолого-педагогиче...полностью>>
Педагогика->Реферат
Сложившаяся социально-экономическая и политическая ситуация в России приводит к росту числа детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей. В...полностью>>

Главная > Реферат >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Навчально-виховний процес у закладі здійснюється диференційованого, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їх вікових особливостей.

Кількісний склад гуртка, кількість годин в тиждень на один гурток, кількість додаткових годин в тиждень для індивідуальної роботи і тривалість занять визначається педагогічними працівниками, характером діяльності та віком школярів. Педагогічний колектив Будинку школяра працює відповідно до розкладу занять, затвердженого директором.

Будинок школяра організовує та здійснює різноманітні масові заходи, проводить методичну роботу. Відповідно до рішення засновника на підставі відповідних угод та з урахуванням попиту позашкільного закладу надається організаційно-методична допомога педагогічним колективам шкіл, іншим навчально-виховним закладам регіону, молодіжним, дитячим та громадським організаціям.

У відповідальності з основними положеннями господарського механізму в народній освіті і зразковим положенням про позашкільну установу, а також в межах утвердження в установленому порядку, фонду заробітної плати Будинку школяра має 2 відділи: художньої творчості та технічної, який об’єднує слідуючі напрямки: декоративно-прикладного мистецтва, художньої самодіяльності, технічної та художньої творчості.

Будинок школяра організовує і проводить різноманітні масові заклади:

- змагання, виставки, конкурси, зустрічі;

- здійснює пошук сучасних форм роботи, взаємодіє з іншими позашкільними закладами і організаціями;

- надає інструктивно-методичну, організаційну і практичну допомогу в проведенні позашкільної роботи з учнями в школах;

- організовує роботу методоб’єднання педагогів організаторів, керівників гуртків, секцій, шкіл району;

- розробляє і впроваджує нові перспективні форми і методи роботи, експериментальні програми.

Методична робота спрямована на вдосконалення змісту, форм і методів виховної діяльності Будинку школяра, позашкільного виховання учнів.

Управління Будинку школяра здійснюється його засновниками і місцевими органами державної виконавчої влади в межах повноважень передбачених чинним законодавством.

Контроль за діяльністю Будинку школяра щодо забезпечення належного рівня позакласної додаткової освіти, навчання і виховання дітей за інтересами здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.

Основна задача дитячої спортивної школи (ДСШ) – надання допомоги загальноосвітній школі в підготовці юних спортсменів і загального фізкультурного активу для ведення масової діяльності із фізичного виховання і спорту. Прийом в дитячу спортивну школу проводиться на основі підбору найбільш підготовлених дітей (завдяки результатам змагань і спеціальних іспитів), робота ведеться з одного або з декількох видів спорту.

Станції юних техніків являються організаційними інструктивно-методичними центрами роботи з дітьми загальноосвітніх шкіл. Вони допомагають розвивати творчість школярів, розробляють примірні програми і методику занять в технічних гуртках, тематику їх моделювання, методику конструювання приборів, моделей, технічних установ. Тут виникають різні творчі об’єднання за інтересами: гуртки, конструкторське бюро і т. д. Віддалені станції мають радіозв’язок, радіостанції, кіностудії, постійні технічні виставки.

Разом з інститутом вчителів станції юних техніків організовують також підготовку і підвищення кваліфікації керівників тенісних гуртків, проводять конкурси, змагання моделістів – школярів, науково-технічні олімпіади, злети і виставки робіт юних техніків і інші міроприємств, направлені на пропаганду нової техніки і розвитку технічної творчості, вивчають кращі можливості такої діяльності в школах, позашкільних закладах, дають консультації з питань технічної творчості і методики гурткової роботи. Свою діяльність станції юних техніків ведуть в тісному контакті з комітетом ДОСААФ.

Станції юних натуралістів надають всесторонню допомогу школам у вихованні підростаючого покоління глибокого інтересу до природи і сільського господарства у формуванні у дітей вмінь і навичок здібної діяльності і в їхній підготовці до загально-корисної праці. Вони ведуть роботу по вивченню і охороні природи рідного краю, виправляють діяльність учнівських бригад, проводять злети юних натуралістів і Дослідників сільського господарства, а також традиційні масові міроприємтсва: День лісу, День птахів, Свято урожаю та інші.

Станції юннатів мають різні лабораторії (овочівництва і садівництва, садівництва, охорона природи, агрохімії, механізації сільського господарства, зоології та інші), методичні кабінети, навчально-дослідницька діяльність, пасіки, техніку.

Екскурсійно-туристичні станції – в центрі екскурсійно-туристичної і краєзнавчої роботи з школярами. При їх діяльності в школах водяться гуртки, секції, клуби і товариства юних туристів, краєзнавці, мандрівників альпіністів. Вони мають прокатні бази і пункти туристичного спорядження. Під час канікул ці позашкільні заклади організовують екскурсійні бази і оздоровчі табори, інструктивно-методичні виставки, масові походи, злети, конференції юних туристів і краєзнавців, беруть участь у проведенні експедицій і походів школярів.

Дитячі театри виховують у дітей високі моральні якості, формують етичний смак, розширюють їх світогляд засобами мистецтва при кожному дитячому театрі існує педагогічний колектив, який проводить різнозмістовну роботу з юними глядачами вчителями і батьками. Його члени чергують на гастролях, відповідають на питання глядачів, організовують їх зустрічі з артистами. Тут працює також актив школярів-любителів мистецтва, яке являється зв’язковим між театром і школою. Активісти пропагують театральне мистецтво серед тих, хто вчиться і випускають стінгазети, посвячені гастролям і акторам, організовують “ уроки театру”.

Дитячі театри виїжджають в школи на конференції, диспути, творчі вечори, допомагають школярам в організації художньої самодіяльності, проводять День відкритих дверей для театрів колективів шкільної художньої самодіяльності.

Робота дитячої бібліотеки направлена на надання допомоги школярам в присвоєні завдання з основних наук, на виховання культури читання, любові до книги.

В основі діяльності дитячої бібліотеки лежить індивідуальне керівництво читання дітей. Бесіди з ними проводяться при виборі в обміні книг, в книжкових виписка, у каталогах. Тут проводиться і масова робота: літературні ранки, читальні конференції, літературні вечори, конкурси мандрівними людьми.

Дитяча бібліотека – методичний центр всіх бібліотек, які ведуть роботу з дітьми. Тут здійснюється підвищення кваліфікації бібліотечних робітників, бібліотекарів, вчителів, батьків.

Виховні можливості дитячих оздоровчих таборів.

Дитячий оздоровчий табір є позашкільним закладом школярів віком від 6 до 14 років, який створюється на час літніх і зимових канікул профспілковим спільно з підприємствами, закладами і організаціями.

Розміщуються табори, як правило, за змістом маючи у своєму розпорядженні стаціонарну базу або ж приміщення пансіонатів, санаторіїв, туристичних закладів, а також в наметових містечках.

Термін перебування дітей в таборах визначаються профспілковими комітетами із врахуванням рекомендацій органів охорони здоров’я, природньо-кліматичних умов і складають в період літніх канікул 21-26 днів, в період осінніх 7-8 днів, зимових 8-10днів, весняних 10-12 днів.

В таборі з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей і учнівської молоді, створюють я загони, групи та інші об’єднання, чисельність яких, не повинна перевищувати 25 чоловік для дітей віком 6-9 років і 30 чоловік в кожній. Вони об’єднуються в групи чисельність до 35 чоловік в кожній.

В Україні різноманітними формами оздоровлення і відпочинку охоплено понад 7 млн. вихованців дитячих дошкільних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

В роботі дитячих оздоровчих таборів розумно пропонується відпочинок, праця і спорт, з пізнавальною, систематичною, технічною творчістю школяра, спорт, з пізнавальною естетичною технічною творчістю школяра, педагогічною, продумана організація тимчасового дитячого колективу з індивідуальним охопленням кожної дитини різними видами діяльності.

Дитячі оздоровчі заклади здійснюють принцип наступності і безперервності виховання, виконують по відношенню до школи компенсуючу функцію, дають можливість дітям не лише відпочити, зняти фізичне і психічне навантаження навчального року, але й створюють нові умови для збагачення їх соціального досвіду отримання перевірки і застосування нових знань і вмінь в різноманітній практичній діяльності, яка наповнена грою, романтикою і базується на розвитку дитячої ініціативи самодіяльності.

Простий підрахунок свідчить про те, що під час літніх канікул діти можуть використовувати для улюбленої справи, ігор, спорту, відпочинку 975 годин. і, як вказують дослідження по інтенсивності спілкування вихователя з дітьми одна табірна зміна (21-26 днів) дорівнює року.

До особливостей дитячого оздоровчого закладу дослідники відносять також широкий вибір різних видів діяльності, багатство колективних творчих справ, до яких залучаються школяр, їх змінність та яскраву емоційну забарвленість, романтику, гру, інтерес.

В процесі різноманітної виховної діяльності табору проходить розвиток особистості дитини в колективі органічних дітей, дітей і оточуючого середовища.

Оздоровчий і виховний процес у таборі здійснюються у сприятливих умовах природного і соціального оточення. Все, що розкинулося навколо дитячого оздоровчого табору, може виявитися нейтральною зоною, а може стати важливим виховним фактором. Табір і його околиці – нове, незнайоме для дитини оточення. Воно, звісно, приваблює дитину і треба їй допомогти проникнути в нього.

Виховним фактором, який впливає на роботу з дітьми, є соціальне оточення табору, але допомагає розширити дитячий світогляд, закінчити знання, отримані в школі. Розміщені поруч з табором підприємств, культурно-освітні установи дають можливість познайомити дітей з сучасними виробництвами, історичними пам’яткам, можуть стати “школою” під відкритим небом.

Свої особливості має і тимчасовий дитячий колектив, який поряд із загальними ознаками має свою специфіку і короткочасність існування (від 10 днів до2-х місяців, в таборах санаторного типу); здібність (тимчасове об’єднання членів різних постійних колективів); цілодобовий контроль вихованці, різновіковий склад загонів.

У новому товариському оточенні дитині хочеться показати всі свої здібності, сили і вміння, проявити кращі якості характеру. Під час тісного активного спілкування інтенсивніше і повніше розкривається особистість школяра. Інколи в таких умовах скоріше можна помітити те. Що в школі залишається прихованим.

Діти приїжджають в табір з різним настроєм. Частина з них позитивно відноситься до нього, знає його традиції, має друзів. Вони, як правило прагнуть тримати участь у всіх справах, із задоволенням виконують доручення вихователів, проявляють ініціативу. Поряд з тим хочеться звернути увагу на групи дітей, які займають “очікувальну позицію”. Це ті що приїхали в табір вперше, з різних причин не мали колективі. Тому, тому ввійшовши в життя тимчасового колективу, вони готові до будь-якої діяльності що б проявити себе, заслужити схвалення ровесників, але першими активності не проявляють.

Час школярів потрапивши в новий колектив, веде себе зухвало з викликом ухиляється від колективних справ, (не виконує розпоряджень, щоденно обурюється режимом дня і т.д.).

Одна з характерних рис тимчасового дитячого колективу полягає в тому, що кожний день вимагає від кожної дитини зокрема власної самовіддачі. В таборі є можливість знайти улюблену справу на заняттях гуртків, секцій, творчих клубів, майстерень. Важливим є те, щоб кожна дитина відчувала себе необхідною для колективу. В таборі велика кількість справ, які працюють не поряд один з одним і (як в класі), а спільно Такий підхід до роботи дозволяє всім без винятку знайти собі улюблену справу протягом дня. Якщо хтось залишається пасивним в одних справах, то може добитися в інших.

У тісному активному спілкуванні повніше розкривається здібності дитини. Тут скоріше помітно, що в школі приховується від вчителів і однокласників. Протягом табірної зміни кожен учень приймає участь у 50-70 виховних заходах.

Такий об’єм виховної роботи з колективом класу в умовах школи здійснюється потягом майже цілого навчального року.

Проте все позитивне, що закладене в оздоровчих і виховних функціях табору не завжди реалізується. Масова практика дає багато прикладів низького рівня ефективності виховної роботи табору, відсутності необхідної роботи табору, відсутності необхідної координації різних видів діяльності табору механічно переносяться багато шкільних форм роботи, недостатньо враховується вікові особливості дітей. Тому невипадково останнім часом ми зустрічаємося з фактами формалізму, безтурботного проведення часу, відсутністю романтики, дитячим розрахуванням, низьким рівнем підготовки педагогічних кадрів. Головна небезпека криється в тому, що багато таборів все частіше перетворюється в “дитячі пансіонати”, “будинки відпочинку”.

Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували. Протягом зміни (21-26 днів) загін має виконати не одну цікаву і важливу справу. Зокрема навчитися корисного ремесла, провести спартакіаду, організувати корисні справи і т. д.

Звичайно, що реалізація завдань і змісту роботи таборів. Їх оздоровчої і виховної функції залежить від педагогічного колективу табору, його виховного потенціалу, методично-обгрунтованої логіки табірної зміни та педагогічної майстерності вихователів. Дитячі оздоровчі заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог володіє високим моральними якостями, достатнім рівнем знань. Користується авторитет. Діти люблять насамперед педагогів, в яких вони бачать людей справи, високо-кваліфікованих спеціалістів. А серед них в більшості випадків, діти віддають перевагу найбільш чуйним і добрим.

Головною фігурою в дитячих оздоровчих таборах є вихователі. Їх число встановлюється таким чином: дві посади вихователя на кожну групу дітей. Крім того на два-три загони є посада підмінного вихователя.

Керівником великого колективу дітей і дорослих є начальник табору. В його функціональні обов’язки входить не лише загальне керівництво життєдіяльністю табору, а й створення необхідних умов для проведення педагогічним колективом оздоровчої та виховної роботи, а також діяльності дитячих організацій.

В документах, які регламентують штатний розклад табору визначено і посаду вожатих та вихователів. Вожатий організовує діяльність загону чи іншого дитячого об’єднання. Педагог — вихователь домагається виконання дітьми розпорядку дня, організовує їх побут спільно з вожатими, при допомозі застосування різних форм колективної і індивідуальної роботи забезпечує умови для розвитку інтересів дітей, проводить оздоровчі заходи.

В організації життя дитячого колективу і вожатому і вихователю необхідно спиратись на ініціативу , самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в них кожної дитини.

В таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною.

Від вожатого і вихователя вимагають, в першу чергу любові до дітей - дітей вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію.

В колективі педагогів повинні бути строгі і вимогливі вихователі, м'якого і ліричного складу люди. Справа в тому, що ідентичності виховання досягти не можливо, бо вони люди, а кожна людина унікальна. Важливо підкреслити, що такої ідентичності добиватися і не слід. Єдиний підхід до дітей не включає різноманітності способів взаємодії на них із сторони педагогів.

Вихована діяльність педагогічного колективу складна і ,багатогранна, охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, і вимагає координації всіх його зусиль.

Як правило, табірна зміна триває 21 - 26 табірних днів. В організації чітко визначаються три періоди: організаційний, основний, підсумковий.

Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір свята відкриття табірної зміни. В цей термін проходить адаптація дітей до життя в таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу, формуються органи самоврядування. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно вирішити на протязі дня педагогічному колективу.

  1. познайомити дітей з вимогами, що стосуються відносин з дорослими в таборі і середині загону, організації їх побуту і режиму дня.

  2. Розповісти дітям про табір і його історію, традиції, про людей, що працюють у ньому

  3. Дати дітям можливість познайомитися один з одним. Найбільш вдалим варіантом є “Вогник знайомств”. Він може проводитися у формі знайомитись “розкажи мені про себе”

Основний період починається з ранку після відкриття табірної зміни. За роки своєї роботи табори визначили найбільш педагогічно виправдану логіку табірного дня, яка співпадає з режимними моментами кожний ранок починається з ранкової гімнастики, потім по самообслуговуванню, ранкова лінійка, сніданок, загонові справи на свіжому повітрі, обід, відпочинок, підвечірок, робота гуртків. Загальнотабірні справи, вечеря, перегляд кінофільмів, загонові вогники, аналіз проведеного дня, сон.

підсумковий період закінчує діяльність табірної зміни. Діти працюють з табором, збираються додому.

Життя табору відзначається своїм темпом і різноманітністю. Тут немає часу на тривалу підготовку. Справи повинні бути організовані так, кожен мав можливість попробувати свої сили і в художній самодіяльності, і в спорті, і в творчій праці, і т.д. Така різностороння діяльність забезпечується різними формами роботи (збори, лінійки, концерти, свята, ігри, змагання, вишивка). Активний відпочинок дітей передбачає тісний зв'язок роботи табору з оточуючим життям, навколишньою природою.

В кінці хочу підсумувати те, що позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку виховання підростаючого покоління. А це сприяє створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.

Список
використаної літератури:

  1. Галузинський В.М. Педагогіка. Київ., “Вища школа” 1995 р.

  2. Калечіц Т.Н. Позакласна і позашкільна робота з дітьми. Москва., “Просвещение”, 1980 р.

  3. Соя М. М., Я.В. Луцький. Виховна робота в дитячих оздоровчих закладах. Івано-Франківськ, 1995 р.

  4. Молодь і дозвілля. Київ, 1996 р.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціальна педагогіка. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Педагогика
    ... та соціальної педагогіки Соціальна педагогіка – наука, що вивчає особливості організації соціального виховання, виховні можливості соціального середовища та ... алізованих навчальних закладах, зокрема позашкільних, соціально- педагогічну роботу з дітьми та підл ...
  2. Соціальний захист дітей-сиріт

    Курсовая работа >> Социология
    ... соціального захисту та адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА ... ії щодо вдосконалення мережі дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів тощо. Міністерство охорони ...
  3. Соціально-педагогічна реабілітація дітей-інвалідів як умова їх адаптації

    Реферат >> Астрономия
    ... установ надзвичайно важко. Одна з важливих задач соціального педагога у такий момент – допомогти матері та ... соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими можливостями, ... у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах. ...
  4. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму

    Курсовая работа >> Социология
    ... 'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльност ... іменко. Соціальнопедагогічні причинити поширення пияцтва серед молоді//Практична психологія та соціальна робота. -2004 ...
  5. Особливості розвитку соціально-педагогічних ідей та практики у 60-80 рр. ХХ ст

    Реферат >> Педагогика
    ... ість соціального педагога в позашкільних закладах збагатилася новими завданнями: забезпечення тісної взаємодії позашкільних установ зі школою ... навчальних закладів; вивчення можливостей ви- користання зарубіжного досвіду в організації соціально-педагог ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0014560222625732