Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Ранний, “из ряда вон выходящий” подъем умственных способностей может быть предшественником подлинного таланта. Многие выдающиеся люди уже в детстве бл...полностью>>
Педагогика->Реферат
ОБРАЗ ЖИЗНИ - социологическая категория, характеризующая особенности и условия жизнедеятельности людей в обществе, социальной группе, территории и т. ...полностью>>
Педагогика->Реферат
Преподаватели высших учебных заведений экономического профиля не являются профессиональными педагогами, не имеют профессиональной психолого-педагогиче...полностью>>
Педагогика->Реферат
Сложившаяся социально-экономическая и политическая ситуация в России приводит к росту числа детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей. В...полностью>>

Главная > Реферат >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Основні напрями та зміст позашкільної освіти та виховання.

Зміст позашкільної освіти та виховання у порівняні з базовою і професійною освітою грунтується на інших засадах. Такими засадами є особистісні замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність.

Серед основних напрямів діяльності можна виділити:

Соціо-культурний – передбачає допомогу дитині у визначенні свого статусу, як особистості через включення її у систему соціальних відносин, зростання її престижу і авторитету, виконання участі у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних проблем суспільства.

Художньо-естетичний – забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку, і самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу.

Дослідницько-експерментальний – передбачає включення дітей і підлітків у науково-дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та їх перетворення в інструмент творчого освоєння світу.

Науково-технічний – спрямований на формування в дітей і підлітків техніко-технологічних знань, розширення їх політичного світогляду, задоволення потреб юної особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики та комп’ютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання тощо.

Еколого – природничий – забезпечує оволодіння знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне, усвідомлення себе частиною природи та можливість постійно спілкуватися з нею; формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду вирішення економічних проблем та передбачення можливих наслідків власної природо перетворюючої діяльності; залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності за збереження навколишнього середовища.

Туристсько – краєзнавчий – передбачає залучення до активної діяльності у сфері туризму і краєзнавства, дослідництва та пошук у сфері знань про комплексну генетичну картину життя певних території, вивчення окремих географічних об’єктів і явищ соціального життя у природно-історичному аспекті а також формування фізично-здорової і духовної розвиненої особистості.

Фізкультурно-оздоровчий – забезпечує науково обгрунтований об’єм рухової активності молоді, формування в неї навичок здорового способу життя як невід’ємного компоненту загальної культури особистості та оволодіння системою знань про людину, її повноцінний фізичний і духовний розвиток, формування фізичних здібностей, зміщення здоров’я, гармонії духу і тіло.

Військово-патріотичний – забезпечує формування громадянина, виховання високих духовних якостей і патріотичних почуттів та глибокої громадянської відповідальності за долю українського народу та держави, підготовку молодого покоління до військової служби.

Дозвілєєво-розважальний – передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування з однолітками у різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров’я, зняття психологічної напруги.

Такі напрямки діяльності мають створити умови для професійної орієнтації та самовизначення особистості, від формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності підготовку молоді до зміни професій, адаптації до ринкової економіки.

Пріоритетною метою розвитку позашкільної освіти та виховання є сприйняття становленню творчої особистості дитини, підлітка, молодої людини.

Позашкільна освіта та виховання мають сприяти:

  • Творчій спрямованості особистості, усвідомлення нею значення передусім творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її розвитку та життєдіяльності. (у мотиваційній сфері при вирішенні вихованих завдань слід відкривати для дитини сенс творчого життя, головною складовою якого є пізнання оточуючого світу, його перетворення на краще, життєва самореалізація);

  • Розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до впровадженого ризику, а також організованості, працелюбності порядності, відповідальності тощо.(Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей);

  • Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях. (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб’єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);

  • Розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам’яті, що формуватиме вміння визначити і розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;

  • Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажанню систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні оточуючого середовища;

  • Формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, емоційності, пластичності, працездатності) та відповідного до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, в процесі чого використовується найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретної дитини та підлітка;

  • Вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва із більш розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово тощо.

Основні типи позашкільних навчально-виховних закладів та форми роботи з ними.

В нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.

Тому, свою плідну діяльність розпочало багато типів позашкільних навчально-виховних закладів. Отже, опираючись на це структура позашкільної освіти та виховання включає в себе:

  • позашкільні заклади освіти;

  • інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо;

  • клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від форми власності та підпорядкування;

  • культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади, установи різних відомств;

  • різні організації, фонди, асоціації.

Основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: Палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності.

Орієнтовний перелік позашкільних закладів освіти досить широкий і гнучкий. Він забезпечує можливість дальшого вдосконалення мережі відповідно до сучасних вимог, актуальних потреб суспільства, дитячого та молодіжного середовища.

Відповідно до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, територіального розташування, та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти фу4нкціунують як комплексні або профільні. Пріоритети їх розвитку визначаються конкретними умовами і можливостями регіонів.

Відповідно до державного замовлення до віднесення до органу управління освіти визначається статус позашкільного закладу:

  • державний;

  • обласний;

  • міський;

  • районний.

Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих учнівських об’єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми і методи групової, індивідуальної і масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм і навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового і вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціо-культурних і виховних структур.

Центрами позашкільної освіти та виховання є також загально-освітні школи, ліцеї, гімназії тощо в складі навчально-виховних комплексів які забезпечують у специфічних умовах діяльності безперервність загальної середньої та позашкільної освіти та виховання учнівської молоді.

Основні завдання позашкільної освіти та виховання реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об’єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, які разом із закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти і сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості.

Відповідно до Конституції позашкільної освіти та виховання Постановою Кабінети Міністрів України від 26 січня 1994 року №45 Затверджено: Положення про позашкільний навчально-виховний заклад.

Даний документ включає в себе ряд розділів

І. Загальні положення.

Позашкільний навчально-виховний заклад – це широко доступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

Позашкільний навчально-виховний заклад організовує роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору типів закладів, вибір діяльності за інтересами.

До навчання у позашкільному навчально-виховному закладі залучаються вихованці, учні (студенти) в основному віко від 5 до18 років.

Позашкільний навчально-виховний заклад створюється відповідно до чинного законодавства за наявності належних умов для здійснення навчально-виховного процесу, необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів.

Засновниками позашкільних навчально-виховних закладів можуть бути державні, кооперативні, громадські організації, підприємства, установи, фізичні особи.

Позашкільний навчально-виховний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, актами законодавства України, зокрема законом України “Про освіту”. Конвенцію ООН про права дитини цим положенням і власним статутом.

Статут позашкільного навчально-виховного закладу розробляється на основі чинного законодавства, цього Положення.

У статуті зазначається повна назва закладу, його адреса, засновник підпорядкованість, мета і головні завдання діяльності, основні характеристики методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу: права, обов’язки та відповідальність його учасників, а також визначається порядок управління закладом і організації його фінансово-господарської та підприємницької діяльності, використання майна, внесення змін та доповнень до статуту тощо.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціальна педагогіка. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Педагогика
    ... та соціальної педагогіки Соціальна педагогіка – наука, що вивчає особливості організації соціального виховання, виховні можливості соціального середовища та ... алізованих навчальних закладах, зокрема позашкільних, соціально- педагогічну роботу з дітьми та підл ...
  2. Соціальний захист дітей-сиріт

    Курсовая работа >> Социология
    ... соціального захисту та адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА ... ії щодо вдосконалення мережі дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів тощо. Міністерство охорони ...
  3. Соціально-педагогічна реабілітація дітей-інвалідів як умова їх адаптації

    Реферат >> Астрономия
    ... установ надзвичайно важко. Одна з важливих задач соціального педагога у такий момент – допомогти матері та ... соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими можливостями, ... у загальних навчальних закладах або спеціальних позашкільних навчальних закладах. ...
  4. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму

    Курсовая работа >> Социология
    ... 'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльност ... іменко. Соціальнопедагогічні причинити поширення пияцтва серед молоді//Практична психологія та соціальна робота. -2004 ...
  5. Особливості розвитку соціально-педагогічних ідей та практики у 60-80 рр. ХХ ст

    Реферат >> Педагогика
    ... ість соціального педагога в позашкільних закладах збагатилася новими завданнями: забезпечення тісної взаємодії позашкільних установ зі школою ... навчальних закладів; вивчення можливостей ви- користання зарубіжного досвіду в організації соціально-педагог ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019519329071045