Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Реферат
Все сказанное до сих пор об отражении отношений относилось к научному познанию отношений на основе теоретического мышления и представляло собой научно...полностью>>
Психология->Контрольная работа
На основании исследований Парсонса было дано следующее определение профориентации «Профессиональная ориентация - это процесс оказания помощи индивиду ...полностью>>
Психология->Курсовая работа
Одной из наиболее важных проблем обучения в современном колледже является адаптация организма не только к учебной нагрузке, но и к резкой смене окружа...полностью>>
Психология->Курсовая работа
И, конечно же, огромное количество контактов, в которые ежедневно вступает человек, требует от него выполнения целого ряда условий и правил, позволяющ...полностью>>

Главная > Реферат >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Психологія важковиховуваних підлітків

Вступ 2ст.

Розділ 1. Вікові та психологічні особливості неповнолітнього 9ст.

1.1 Соціальна дезадаптація як причина важковиховуваності і делінквентності у неповнолітніх 22ст.

1.2 Методи роботи з важкими дітьми 32ст.

1.3 Профілактична діяльність шкільного психолога щодо попередження злочинності серед неповнолітніх підлітків 36ст.

1.4 Психологія засуджених підлітків та їх адаптація до життя після покарання 61ст.

1.5 Моральне перевиховання неповнолітніх у виховно - трудових

колоніях 63ст. Розділ 2 Методика організації виховного процесу Макаренка 71ст.

Висновок 76ст.

Список використаної літератури 88ст.


Вступ

Причини важковиховуваності підлітків

Особливість дитини є складною психо-фізіологічною системою. Оскільки вихованням дітей займаються часто непідготовлені люди, це призводить до помилок, навіть до трагедій, у результаті чого з”являються “важкі”, педагогічно-занедбані, важковиховувані діти. Важковиховувані --- категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого- педагогічних, медико- біологічних умов з’являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.

Таким особам властиві:

Неправильно сформовані потреби: матеріальні переважають над моральними, більшість матеріальних потреб мають аморальний характер, для їх задоволення важковиховувані особи використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі.

Прагнення до спілкування з подібними до себе, перебування поза зв”язками з постійними учнівськими колективами.

Нерозвинута потреба пізнання навколишнього світу. Незадовільне навчання, ігнорування методів пізнавальної діяльності.

Спотворені естетичні потреби.

Нерозвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова.

Непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях.

Брак уявлень про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки.

Обмежені інтелектуальні інтереси, перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє їх перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення.

Приховування своїх вчинків від батьків, учителів та однокласників.

1. Важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Їм властиві: грубощі, брехливість, нечесність.

2. Педагогічно-занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно-корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну й правила поведінки, постійно проявляють негативні моральні якості особистості.

3. Підлітки-правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійних технічних училищ.

4. Неповнолітні злочинці, які скоїли кримінальні злочини, порушили правові норми й направлені судом до виправно-трудових колоній.

Першочергове значення для розвитку дитини як соціальної істоти має значення нормативів поведінки. Протягом раннього і дошкільного віку дитина через спілкування з навколишніми його людьми (дорослими, однолітками) засвоює соціальні норми поводження. Засвоєння норм, по-перше, передбачає, що дитина починає розуміти й осмислювати їхнє значення. Засвоєння норм, по-друге, передбачає далі, що у дитини в практиці спілкування з іншими людьми виробляються навички поводження. У навичці подана емоційно пережита спонукальна сила: коли дитина діє, порушуючи звичне поводження, це викликає відчуття дискомфорту. Засвоєння норм, по-третє, передбачає, що дитина переймається визначеним емоційним відношенням до цих норм. Розумове й емоційне відношення до моральних норм, до їхнього виконання розвивається у дитини через спілкування з дорослими. У моральному розвитку, як і у всякому іншому, здійснюється боротьба протилежностей. Від нашого життєвого досвіду найчастіше залишається непомітною можливість безпосереднього спостереження того, які позитивні досягнення особистості, як відбувається боротьба протилежностей і яким чином в особистості виявляються негативні якості і утворення. Негативні утворення --- це так звані асоціативні форми поводження і відповідні риси особистості, також є продуктом її визначеного розвитку і вони потребують спеціального вивчення.

Розвиток дітей у спілкуванні з іншими людьми буде неповним, якщо дитиною не рухає потреби бути визнаною. 

Але реалізація  цієї потреби може супроводжувати такі негативні утворення, 

як: 

- неправда
-  навмисне перекручування істини в корисливих цілях або заздрість
-   почуття   досади,   викликане  добробутом,   успіхом   іншого.
Повсякденне   життя  постійно  зштовхує  дитину  з  різноманітними
ситуаціями, одні з яких вона легко вирішує відповідно до моральних
норм поводження, інші ж провокують на порушення правил і неправду.
Вони   існують   об'єктивно:  це  проблемні   ситуації,   у   яких
відбувається  розбіжність  моральних норм  і  імпульсивних  бажань
дитини. Психологічно попавши в таку ситуацію, дитина може вирішити
її в такий спосіб:

1) виконати правило;
    2) задовольнити свою потребу і тим самим порушити правило, але
не приховувати цього;
    3)  реалізувавши  свою  потребу і порушивши  правило,  сховати
реальний стан справ, щоб уникнути осудження.
    У  дошкільному віці усе частіше самоствердження дитини одержує форми, 

  що   порушують  дисципліну.  У  неоднозначних   ситуаціях (ситуаціях    

“подвійної    мотивації”)    відбувається    сутичка безпосередніх імпульсивних

 бажань дітей і вимогами дорослих,  тоді дитина порушує правила.
    Важливим  для формування моральних почуттів дітей  є  уявлення про  

позитивні  зразки  поведінки. Наявність  їх  дозволяє  дитині передбачити  

емоційні наслідки вчинку, переживати задоволення  від
схвалення  своєї  поведінки  або невдоволення  від  негативної  її
оцінки.  Таке  передбачення є вирішальним у  формуванні  моральної
поведінки. Почуття самолюбства, гордощів, власної гідності, сорому
стають мотиваційними компонентами моральних якостей особистості.
    Проблеми   важковиховуваних   дітей   криється   передусім   у
соціальній  сфері.  Ще англійський соціаліст-утопіст  Роберт  Оуєн
(1771-1858)   стверджував,  що  асоціаційна,  злочинна   поведінка
індивіда  залежить  не  від  нього, а  від  системи,  в  якій  він
виховувався. “Знищить обставини, які сприяють створенню  злочинних
характерів,  і злочинців більше не буде; замініть їх  обставинами,
які   розраховані  на  створення  звичок  порядку,   регулярності,
стриманості, праці, - і людина буде володіти цими якостями”.
    Негативні чинники, що зумовлюють появу важковиховуваних дітей:
    1.  Неблагополуччя  в  сім’ї: неповна сім’я,  батьки  п’яниці,  ведуть  амо-

ральний спосіб  життя;  безвідповідальність батьків  за    виховання    дітей, 

  їх    психолого-педагогічна безграмотність;  негативні  приклади в моральній  поведінці;  брак
доброти,   сімейного   затишку,  любові   до   дітей   справжнього
батьківського   авторитету;   прояви   насильства,    жорстокості,
матеріальні нестатки.
    2.Низька педагогічна культура в благополучній сім’ї: батько  й
мати  працюють, освічені, інтелектуально розвинуті, є матеріальний
достаток, що проявляється у створенні для дітей “парникових” умов,
призводить до ослаблення внутрішніх сил особистості, матеріального
перенасичення, вседозволеності, не сформованості системи самовимог
і самоконтролю.
    3.   Недостатній   виховний  рівень  роботи   загальноосвітніх
закладах:   проявляється  у  перевантаженості  програм  навчальним
матеріалом,  який учень не може засвоїти. Це породжує  негативізм,
опір,  намагання   “втекти”  від  навчальної  діяльності,  почуття
власної  неповноцінності, меншовартості порівняно з іншими учнями;
прояви   негативізму  з  боку  вчителів-вихователів  до  учнів   з
моральними   вадами;  недостатній  рівень  педагогічної   культури
вихователів   (нетактовність,  грубощі,  авторитаризм   та   ін.);
ізоляція, відсторонення від цікавих колективних справ тощо.
    Особливості виховних впливів на дітей з несприятливими  рисами
характеру.
    Найгостріша і найболючіша проблема сучасної загальноосвітньої
школи  - погіршення дисципліни, зростання негативних проявів у
поведінці, правопорушення, злочини. Дослідження доводять, що в
більшості випадків (близько 80%) правопорушення дітей і підлітків
ніяк не можна назвати несподіваними, оскільки це - закономірний
наслідок тривалого негативного впливу; передусім сім’ї та школи.

Виховання  важких дітей - процес досить складний  і  тривалий,
ґрунтується  на загальних принципах виховання і виконує  відновну,
компенсаційну,   виправну,  стимулюючу   функції.   У   роботі   з
педагогічно недбалими дітьми варто використовувати такі принципи:
    - зв’язок перевиховання з цікавою продуктивною працею;
    -   організації  дитячого  колективу,  який  забезпечував   би
позитивний вплив на вихованця;
    -    опори  на  позитивні  якості  виховуваного  й  позитивний
соціальний досвід;
    -  органічного  поєднання  поваги  до  вихованців  з  існуючою
системою вимог;
    - єдності і систематичності педагогічних впливів;
    - індивідуального підходу до неї;
    -гуманного,  об’єктивного ставлення до  дитини  у  процесі  її
перевиховання;
    -стриманості,    розважливості,   недопустимості    афективної
поведінки педагога.
    У   процесі   подолання  “моральної  хвороби”  окремих   дітей
виділяють кілька етапів:
    1.Діагностичний.  Вивчають, аналізують позитивні  і  негативні
фактори виховання, умови що їх зумовили, визначають шляхи і засоби
нейтралізації  негативних тенденцій та актуалізації позитивного  в
поведінці  дитини.  Учитель  мусить мати  детальну  характеристику
занедбаного вихованця.
    2.Планування  і  визначення  змісту  роботи.  На  цьому  етапі
вихователі  які  спілкуються з “важким” учнем спільно  розробляють
детальний  план  перевиховання, визначають місце і  роль  у  цьому
процесі кожного вихователя.
    3.   Цілеспрямованої   педагогічної   діяльності.   Передбачає
реалізацію  планів щодо конкретної особистості. Це відбувається  с
залученням  всіх  хто  може позитивно вплинути  на  неї  (батьків,
родичів,  однокласників, учителів-вихователів та  ін.).  Координує
роботу класний керівник, аналізуючи соціально-психологічні зміни у
поведінці вихованця, розробляє подальші виховні заходи.
    У    педагогічній   практиці   трапляються   складні   випадки
своєрідного  “морального захворювання” дітей. Тому для  правильної
роботи   з   ними  проводять  педагогічні  консиліуми  за   участю
психолога,  вчителів,  батьків  дитини,  під  час  яких   всебічно
аналізують   причини,  що  спричинили  труднощі  у  житті   дітей,
особливості   їх   поведінки  і  накреслюють   шляхи   та   методи
перевиховання.
    Результативність   перевиховання  залежить  від   вразливості,
пластичності   та  сили  біологічних  задатків,   від   тривалості
негативного  досвіду  особистості, її готовності  до  виправлення.
Процес  перевиховання не однаково впливає на дітей. Найефективніше
виявляється  він щодо психологічно податливих дітей. Перевиховання
може  бути  малоефективним, якщо діти протидіятимуть йому  або  не
сприйматимуть його позитивно. Наслідки виховного процесу  залежать
від уміння педагога використати наявну позитивну базу особистості,
привити  її  до  активної  співпраці над собою.  Важливо  залучати
дитину  до корисної діяльності, забезпечити високий темп, емоційну
насиченість   життя  відповідно  до  індивідуальних   та   вікових
особливостей.   Водночас   необхідно  налагоджувати   доброзичливі
стосунки дітей з вчителями, батьками, ровесниками.
    Кожній  дитині необхідно допомогти сформувати суспільно  цінні
мотиви  навчання,  знайти  місце  в  колективі  друзів,  і  кожній
потрібно допомогти по-своєму. Головне ж, що потрібно всім дітям, -
це  увага,   зацікавленість  у кожному  з  них.  Сприяти  розвитку
індивідуальних особливостей, тактовно, поступово змінюючи  те,  що
заважає дитині знайти своє місце в житті і своїй сфері інтересів.
   М.М.Пришвін  писав,  що  “талант  до  чого-небудь  є   загальна
властивість майже усіх людей, а поводження у відношенні таланта  є
саме  особиста  справа, і що не талантом одна людина відрізняється
від  інших,  а  поводженням”. Мабуть, найбільш почесна  і  складна
задача  вчителя  -  так  організувати і  направити  поводження  (у широ-



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Трудновоспитуемость подростка. Акселерация

    Реферат >> Психология
    ... к незнакомцам. Как известно, в современной социальной психологии под конформностью принято понимать подчинение ... определяются его средой и модой времени. Трудновоспитуемость подростка проявляется так же в девиантном поведении ...
  2. Психология семейного воспитания (диагностико-коррекционный аспект)

    Учебное пособие >> Психология
    ... «дети с отклонениями в физическом и психическом развитии», «трудновоспитуемые подростки» и т. д., так как все эти понятия ... . Шорохова Е. В. Тенденция исследования личности в советской психологии// Проблемы психологии личности. — М.: Наука, 1982. — С. 15 ...
  3. Социально-педагогическая работа как направление деятельности с трудными подростками на базе сель (2)

    Дипломная работа >> Социология
    ... Анализ подходов к изучению здоровья в психологии //Психология и практика. Ежегодник Российского психологического ... 1.1 Психолого-педагогические особенности трудных подростков 1.2 Причины трудновоспитуемости подростков 1.3 Социально-педагогическая работа ...
  4. Девиантное поведение подростков (4)

    Реферат >> Психология
    ... своей личности не осознается труд­новоспитуемым подростком. Негативное отношение трудновоспитуемых подростков к со­циально одобряемым ... значимой деятельности подростка. Основная задача психолога в ходе коррекционной работы с подростками состоит в изменении ...
  5. Особенности личности и психолого-педагогическая поддержка дезадаптированных детей и подростков

    Реферат >> Психология
    ... Л. С. Выготский, одним из первых в отечественной психологии разрабатывавший проблему периодизации психического развития ... , прежде всего, поведенческая социальная дезадаптация трудновоспитуемых подростков, выражающаяся в различных асоциальных поступках и ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011889934539795