Конспект лекцій. Безпека життєдіяльності

При цьому передбачається:

- створення проектної експертизи з питань техногенної безпеки з метою приведення інженерно-технологічних рішень у відповідність з вимогами безпеки на стадії проектування об'єктів виробництва;

- проведення досліджень з питань удосконалення технологічних процесів і впровадження в практику результатів цих робіт з погляду безпечної експлуатації;

- розробка і впровадження систем ефективного блокування і локалізації осередків аварії у межах промислової зони;

- створення захисних смуг і окремих інженерних конструкцій, що застережують проникнення наслідків надзвичайної ситуації за межі території об'єктів.

3) Комплекс заходів медико-організаційного напряму передбачає забезпечення початкової і тривалої медичної допомоги потерпілим в результаті можливої надзвичайної ситуації. Сюди відноситься:

- визначення основних типів поразок людини згідно специфіки можливої надзвичайної ситуації з метою забезпечення необхідного рівня кваліфікації медичного персоналу;

- створення необхідних запасів препаратів і відповідної медичної техніки, а в деяких випадках засобів індивідуального захисту;

- створення мобілізаційних шарів медичних бригад швидкого реагування і відробіток навиків роботи в екстремальних умовах;

- визначення основних і тимчасових місць подальшого лікування і відновлення потерпілих і евакуйованих з одночасним рішенням проблем матеріального забезпечення вказаних об'єктів.

4) Комплекс заходів інформаційного характеру розглядає питання максимально швидкого отримання і передачі об'єктивної інформації про розвиток надзвичайної ситуації і впливу її наслідків на навколишнє середовище. Передбачає:

- створення надійних систем екстреного сповіщення і постійного інформування населення про стан небезпечного об'єкту і розвиток можливих негативних подій на ньому;

- створення надійних дублюючих систем різних видів всередині і поза небезпечним об'єктом;

- забезпечення потреб населення в об'єктивній інформації про можливі надзвичайні ситуації і розповсюдження планів і сценаріїв поведінки під час реалізації потенційної загрози.

5) Комплекс заходів науково-практичного напряму передбачає дослідження проблем науковими методами і включає наступні напрями:

- визначення сукупності методів дослідження із забезпеченням відповідною матеріально-технічною і організаційною базою;

- вивчення перспектив розвитку, складання прогнозів і наукових рекомендацій до можливих напрямів подальшого розвитку небезпечного виробництва;

- створення науково обґрунтованих моделей і сценаріїв розвитку надзвичайних ситуацій і необхідних дій виробничого персоналу, ліквідаційних служб і населення в зоні можливого ураження;

- забезпечення відповідної теоретико-практичної підготовки фахівців з урахуванням міжнародного досвіду з даної проблеми;

- встановлення необхідних зв'язків із зарубіжними аналогічними інститутами з метою обміну інформацією і координації зусиль по дослідженню питань управління ризиком техногенних аварій.

6) Комплекс заходів фінансово-ресурсного напряму забезпечує формування необхідної матеріальної бази для попередження, зниження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. При цьому передбачається:

- створення специфічних фондів ризику, які формуються в результаті надходжень за рахунок особливої державної політики в галузі оподаткування, страхування, кредитування, штрафів і різних виплат;

- створення регіональних резервів матеріальних ресурсів для забезпечення ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій.

7) Заходи в галузі права передбачають організацію правової і законодавчої бази, яка гарантувала б право суб'єктів держави на безпечне існування. Сюди відноситься:

- контроль за дотриманням існуючих законодавчих актів в цій сфері (Закон про охорону навколишнього природного середовища, акти про охорону праці, медико-гігієнічні норми, порядок ліцензування діяльності небезпечних виробництв і т. д.) з можливим внесенням поправок і змін до них;

- розробка нових законодавчих і нормативних актів, регулюючих розвиток небезпечного виробництва і обмін інформацією навколо нього;

- проведення адаптації вітчизняних правових норм з даного питання в системі відповідного міжнародного права.

8) Комплекс заходів територіально-організаційного напряму передбачає забезпечення ефективного просторового розподілу системи управління ризиком. Включає наступні групи заходів:

- створення централізованого Координаційного Центру з боротьби з несприятливими подіями в межах держави;

- забезпечення розвитку підлеглих Центру регіональних систем безпеки, спосіб і форма функціонування яких залежать від соціально-економічних і природно-географічних особливостей регіонів;

- формування структур міжнародної співпраці в галузі безпеки на рівнях суміжних країн і міжнародної співпраці в цілому.

9) Комплекс заходів контролю передбачає проведення багаторівневого контролю за дотриманням і виконанням вимог і рекомендацій законодавства і відповідних інститутів з зниження рівня техногенної безпеки. Сюди відноситься:

- створення системи державної інспекції і контролю за розвитком і функціонуванням потенційно небезпечного виробництва;

- забезпечення можливостей для проведення експертизи положення небезпечних виробництв незалежними експертами і фахівцями міжнародних контрольних органів;

- забезпечення отримання об'єктивної інформації представниками громадськості і іншими зацікавленими сторонами.

10) Моніторинг екологічної безпеки потенційно небезпечного виробництва передбачає виконання таких завдань:

- створення необхідних матеріальних, адміністративних, фінансових, правових передумов для організації державної мережі моніторингу;

- наукове обґрунтування і законодавчо оформлене позначення об'єктів моніторингу і системи економічних і технологічних показників, стеження за якими є обов'язковим;

- матеріально-технічне і науково-організаційне забезпечення ефективної взаємодії відповідних державних управлінських структур і компонентів моніторингу;

- ефективне управління ризиком встановлює певні вимоги до заходів, направлених на зниження небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій як головної ланки механізму регулювання ризиком.

Дані заходи повинні об'єктивно відповідати вимогам комплексності, універсальності і специфічності. З погляду комплексності передбачається, що заходи проводяться необхідно цілим комплексом і на основі глибоких досліджень. Одиничність проведення заходів і їх «випадковість» повністю виключаються. Універсальність заходів розглядається як прийнятність їх проведення в надзвичайних ситуаціях природного і антропогенного характеру. Специфічність полягає в певних структурних особливостях комплексів заходів в процесі пониження вірогідності виникнення небезпечних ситуацій. Вона досягається тісною співпрацею зацікавлених державних структур з науковими організаціями, які ведуть дослідження в даній галузі. Крім того, результатом вказаної співпраці виступає науково обґрунтована концепція.

Розгляд, внесення поправок і змін і подальше впровадження в життя основних положень концепції управління ризиком дасть можливість найближчим часом забезпечити прийнятий рівень безпеки життєдіяльності економіки і суспільства.

ТЕМА 3. ФІЗІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

ЗАНЯТТЯ 3.1. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ЗДОРОВ'Я І БЕЗПЕКИ

Учбове питання 1. Основи фізіології систем організму

Фізіологія системи кровообігу

Життєдіяльність організму можлива лише за умови доставки до кожної клітки живильних речовин, кисню, води і видалення продуктів обміну речовин, що виділяються кліткою. Це завдання виконує судинна система, що є системою трубок, що містять кров і лімфу, і серце  центральний орган, що обумовлює рух цієї рідини.

Основні кровотворні органи: кістковий мозок, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза.

Серце і кровоносні судини утворюють замкнуту систему, по якій кров рухається завдяки скороченням серцевого м'яза і гладких міоцитів стінок судин.

Кровоносні судини  порожнисті трубчасті структурні елементи кровоносної системи, сприяючі циркуляції крові в організмі. Кровоносні судини представлені аортою, артеріями, що несуть кров від серця; венами, що несуть кров до серця; і мікроциркулярним руслом, що складаються з артерій, капілярів і вен.

Найбільш важливий відділ кровоносної системи  капіляри, саме вони здійснюють обмін речовин і газообмін.

Об'єм крові (загальна кількість крові) в організмі дорослої людини складає в середньому 6 - 8% від маси тіла, що відповідає 5 - 6 л.

Полягає кров з рідкої частини плазми і зважених в ній формених елементів: еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.

Лейкоцити  безбарвні, функціонально різноманітні, рухомі клітки, здатні захоплювати і переварювати мікроорганізми і чужорідні частинки, а також виробляти антитіла. Еритроцити - без'ядерні клітки крові із замкнутою кровоносною системою, що містить гемоглобін. Вони переносять кисень від легенів до тканин тіла, а від них до легенів - вуглекислий газ. Еритроцити утворюються в кістковому мозку. Тромбоцити  кров'яні пластинки, що є структурами неправильної форми, оточеними мембраною і позбавлені ядра; беруть участь в процесі згортання крові.

Кров, циркулююча в судинах, виконує наступні функції:

Транспортна – перенесення різних речовин: кисню, вуглекислого газу, живильних речовин, гормонів, медіаторів, електролітів, ферментів і ін.

Дихальна (різновид транспортної функції) – перенесення кисню від легенів до тканин організму, вуглекислого газу від кліток до легенів.

Трофічна (різновид транспортної функції) – перенесення основних живильних речовин від органів травлення до тканин організму.

Екскреторна (різновид транспортної функції) – транспорт кінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти і ін.), надлишку води, органічних і мінеральних речовин до органів їх виділення (нирки, потові залози, легені, кишечник).

1. Охорона праці. Конспект лекцій

   Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
   ... студенти під час прослуховування дисципліни «Безпека життєдіяльності» Рекомендовано для студентів напряму пі ... . 11. Рекомендована та використана література 1. Безпека життєдіяльності людини. Конспект лекцій. / В.В. Чубук, О.Г. Балюк, Ю.М. Губарєв, Г.І. ...

2. Землевпорядне проектування. Конспект лекцій

   Конспект >> География
   ... і плануванню землевпорядних робіт. Конспект лекцій розраховано для забезпечення теоретичної ... техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини обґрунтуванням еколог ... спеціальності 5.070906 «Землевпорядкування» Конспект лекцій з дисципліни „Землевпорядне ...

3. Цивільна оборона в сучасних умовах. Конспект лекцій

   Конспект >> Военная кафедра
   ... людей і рятувальних робіт, підвищенню безпеки життєдіяльності в умовах НС, використовуючи табличні ... МОДУЛЬ 2 ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 ЛЕКЦІЯ 6 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ТА ПІДГОТОВКА ... ЦО Питання, які розглядаються на лекції: 1. Довгострокові документи ЦО і документи ...

4. Охорона праці в галузі. Конспект лекцій

   Конспект >> Безопасность жизнедеятельности
   ... тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці», а ... часу за видами занять (лекції, практичні заняття тощо) визначаються ... ісією з охорони праці та безпеки життєдіяльності Науково-методичної ради Міністерства ...

5. Міжнародне економічне право. Конспект лекцій

   Конспект >> Международное публичное право
   Конспект лекцій з дисципліни Міжнародне економічне ... ів; зміцнення регіональної без­пеки в усіх сфе­рах діяльності; 4) боротьбаз міжнароднимтероризмом. СНД Орган ... погоджуються позиції з акту­альних питань міжнародного життя, які становлять взаємний інтерес ...

Хочу больше похожих работ...