Поиск
Рекомендуем ознакомиться
Главная > Конспект >Безопасность жизнедеятельности
В Концепції освіти з напрямку «Безпека життєдіяльності» основною метою є підготовка особи до активної участі в забезпеченні тривалого повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється.
Основними завданнями освіти з БЖД є:
формування культури людини щодо небезпеки, її відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо;
забезпечення певного стану індивідуальної захищеності людини шляхом формування і розвитку тих якостей особи, що сприяють розвитку небезпеки, а також необхідних знань та умінь.
Даний Конспект лекцій відповідає програмі нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів освіти. Для зручнішого користування матеріал у ньому викладений у вигляді лекцій.
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ЗАНЯТТЯ 1.1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Учбове питання 1. Основні поняття і визначення теоретичних основ БЖД
У науковій теорії БЖД найважливішими поняттями є: середовище існування, діяльність, небезпека, ризик і безпека.
Середовище існування – це навколишнє нас природне середовище, в якому знаходиться людина і функціонують створені їм системи.
Включає виробничі, природні, побутові і ін. середовища. Ці середовища необхідно розглядати тільки в єдності і у взаємозв'язку, оскільки в процесі розвитку людства між людиною і середовищем незаселеного безперервно встановлювалася динамічна рівновага.
У теж час умови життєдіяльності людини визначаються станом навколишнього середовища незаселеного, наявністю шкідливих і небезпечних чинників.
Шкідливі чинники – негативні дії, від яких виникає поступово, протягом значного часу і приводить до погіршення самопочуття людини або захворювання.
Небезпечні чинники – негативні дії, від яких виникає швидко, іноді миттєво, викликаючи загибель людини.
Детальніше розглянемо «середовище існування» в темі 6.1.
Діяльність – це все різноманіття доцільних і усвідомлених дій людини у взаємодії з середовищем незаселеного.
Форми діяльності різноманітні: трудова, побутова, наукова, учбова, спортивна, ігрова, сценічна, творча, військова та інші. Діяльність – це необхідна умова існування людського суспільства.
Проте, будь-яка діяльність потенційно (приховано) небезпечна.
Життєдіяльність – це повсякденна діяльність і відпочинок, спосіб існування людини.
Аксіома про потенційну небезпеку.
Людська практика дає підстави для затвердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна (сидіти, стояти, йти, бігти, їхати і т.д.).
Небезпеки підстерігають людину не тільки на виробництві, але і у будь-якому вигляді діяльності в процесі життя – «від народження до вічності».
Ні у одному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже можна сформулювати наступний висновок: будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
Небезпека – центральне поняття БЖД, під яким розуміються явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах завдавати збитку здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки.
Ознаки, по яких визначається небезпека: загроза для життя, можливість нанесення шкоди здоров'ю, порушення умов нормального функціонування організму людини, нанесення шкоди навколишньому середовищу.
Небезпека за своєю природою буває потенційною (тобто прихованою), перманентною (постійною, безперервною) і тотальною (загальною, всеосяжною). На Землі не існує людини, якій не загрожувала б небезпека. Проте 99,99% людей про це не здогадуються. Їх свідомість працює в режимі відчуження від реальної дійсності.
Сфера небезпек визначається в основному сферою практичної діяльності людини (виробничою, гуманітарною, побутовою, спеціальною) і сукупністю природних і екологічних небезпек.
Небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, що і грають важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності:
Таксономія (від грецького - «класифікація») – це наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів.
Це можливість провести за певними ознаками класифікацію, що вносить певний порядок і строгість при вивченні такого складного поняття як небезпека. Оскільки небезпека є поняттям складним, таким, що має багато ознак, класифікація їх виконує важливу роль в організації наукового знання у області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Так, наприклад, небезпека класифікується:
За характером виникнення небезпеки діляться на 6 груп: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.
За характером впливу на людину: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
За ступенем і місцем локалізації: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.
Номенклатура небезпек – перелік назв, термінів, систематизованих за певною ознакою. В даний час представляється можливим представити загальну номенклатуру небезпек в алфавітному порядку.
При виконанні конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об'єктів (виробництв, цехів, робочих місць, процесів, професій і т.д.).
Така номенклатура включає повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес їх ідентифікації.
Ідентифікація небезпек – процес виявлення і встановлення кількісних, тимчасових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних і оперативних заходів, направлених на забезпечення життєдіяльності.
В процесі ідентифікації виявляються: номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Квантифікація – введення кількісних характеристик для оцінки складних, якісно визначуваних понять.
Застосовуються чисельні, бальні та інші прийоми квантифікації.
Найбільш поширеною оцінкою небезпеки є ризик.
Ризик – це кількісна оцінка небезпеки або рівень небезпеки, частота небезпеки. Ризик, не дивлячись на різноманітність чинників, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення і розвитку небезпеки. Це невід'ємний супутник суспільства і людини. Рівнем небезпеки можна управляти. Це твердження призвело до Концепції прийнятного ризику, яка заснована на розумінні недосяжності абсолютної безпеки.
Вона дозволяє визначити ризик (R) загибелі людини на виробництві, транспорті, в побуті і інших сферах.
Безпека – це стан діяльності, при якій з певною вірогідністю виключається прояв небезпек.
Безпека – це стан об'єкту захисту, при якому дія на нього всіх потоків речовини, енергії і інформації не перевищують максимально допустимих норм.
Реально існують системи безпеки: охорона праці, охорона природного середовища, БЖДЛ, захист в НС, пожежний захист, радіаційний захист, хімічний захист, національна безпека, глобальна безпека.
Безпека – це мета БЖД, а БЖД - це шляхи, засоби, методи її досягнення.
Поняття і визначення теоретичних основ БЖД дозволяють:
організувати наукові пізнання у області безпеки життєдіяльності;
глибоко вивчити природу небезпек і причинно-наслідковий зв'язок між небезпеками і небажаними наслідками;
представити перелік систематизованих небезпек за певними ознаками і кількісними характеристиками для розробки профілактичних і оперативних заходів щодо забезпечення життєдіяльності.
Учбове питання 2. Основні цілі і завдання БЖД як науки
Учбова дисципліна «Безпека життєдіяльності» (БЖД) введена в учбовий процес вищих навчальних закладів наказом Міністерства освіти і Начальника Штабу цивільної оборони України № 182/200 20 червня 1995 року.
Безпека життєдіяльності – це наука, що вивчає проблеми перебування людини в навколишньому середовищі під час трудової і іншої діяльності.
Цілі дисципліни БЖД – озброїти майбутніх фахівців і інженерні кадри теоретичними знаннями і практичними навиками, необхідними:
створення безпечних умов життєдіяльності;
проектування нової техніки і технологій відповідно до сучасних вимог з безпеки їх експлуатації і екології;
прогнозування можливої обстановки в НС мирного і військового часу і ухвалення грамотних рішень з захисту населення і персоналу об'єктів від можливих наслідків НС.
Завдання дисципліни БЖД:
розробка методів прогнозування і ухвалення рішень в умовах НС природного, техногенного і військового характеру з захисту населення і об'єктів від можливих наслідків, а також в ході їх ліквідації;
виявлення шкідливих, небезпечних і вражаючих чинників, вивчення їх впливу на людину і навколишнє середовище;
розробка заходів і способів захисту в умовах НС природного, техногенного і військового характеру.
Основою БЖД людини є Концепція ООН про постійний розвиток людства.
Метою Концепції ООН є створення умов для збалансованого, безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь.
Концепція ООН, сучасний незадовільний рівень безпеки людей вимагають істотних змін у всіх сферах забезпечення безпеки життя і діяльності людини, установах і органах управління, що дає можливість освіті бути такою, що випереджає на шляху рішення проблеми безпеки людини в умовах постійного розвитку людства.
У концепції БЖД людини розглядаються багатогранність сфер діяльності людини в середовищах існування: природному, виробничому, побутовому, міському, в НС мирного і військового часу і процесі пізнання складних зв'язків людського організму і середовища існування.
Дія людини на середовище існування, згідно законам фізики, викликає у відповідь протидії всіх її компонентів.
Організм людини безболісно переносить ті або інші дії до тих пір, поки вони не перевищують межі адаптації.
Ці сфери діяльності людини досліджуються в цілях забезпечення безпеки життєдіяльності.
БЖД як наукова дисципліна має власну теорію, методологію і методи і базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, екологія, охорона праці, цивільна оборона, ергономіка і ряду інших.
БЖД як наукова дисципліна ширша, універсальніша вищезгаданих дисциплін, які можна розглядати як окремі випадки забезпечення безпеки в конкретних ситуаціях.
А це означає, що БЖД не тільки наукова дисципліна, що вивчає небезпеки і захист від них, це інтегральна наука, що передбачає процес пізнання складних зв'язків людського організму і середовища існування, яке розглядає:
безпеку в природному навколишньому середовищі;
безпеку в побутовому середовищі;
безпеку у виробничому середовищі;
безпеку в міському середовищі;
надзвичайні ситуації мирного і військового часу.
Інтегральним показником БЖД – є тривалість життя людини.
Методологічною базою БЖД є системний аналіз, це сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки і забезпечення рішень з складних проблем безпеки людини.
Похожие страницы:
Охорона праці. Конспект лекцій
Конспект >> Безопасность жизнедеятельности... студенти під час прослуховування дисципліни «Безпека життєдіяльності» Рекомендовано для студентів напряму пі ... . 11. Рекомендована та використана література 1. Безпека життєдіяльності людини. Конспект лекцій. / В.В. Чубук, О.Г. Балюк, Ю.М. Губарєв, Г.І. ...Землевпорядне проектування. Конспект лекцій
Конспект >> География... і плануванню землевпорядних робіт. Конспект лекцій розраховано для забезпечення теоретичної ... техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини обґрунтуванням еколог ... спеціальності 5.070906 «Землевпорядкування» Конспект лекцій з дисципліни „Землевпорядне ...Цивільна оборона в сучасних умовах. Конспект лекцій
Конспект >> Военная кафедра... людей і рятувальних робіт, підвищенню безпеки життєдіяльності в умовах НС, використовуючи табличні ... МОДУЛЬ 2 ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 ЛЕКЦІЯ 6 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ТА ПІДГОТОВКА ... ЦО Питання, які розглядаються на лекції: 1. Довгострокові документи ЦО і документи ...Охорона праці в галузі. Конспект лекцій
Конспект >> Безопасность жизнедеятельности... тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці», а ... часу за видами занять (лекції, практичні заняття тощо) визначаються ... ісією з охорони праці та безпеки життєдіяльності Науково-методичної ради Міністерства ...Міжнародне економічне право. Конспект лекцій
Конспект >> Международное публичное правоКонспект лекцій з дисципліни Міжнародне економічне ... ів; зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діяльності; 4) боротьбаз міжнароднимтероризмом. СНД Орган ... погоджуються позиції з актуальних питань міжнародного життя, які становлять взаємний інтерес ...