Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Реферат
Игра - самостоятельная деятельность дошкольников. В игре, как во всякой творческой коллективной деятельности, происходит столкновение умов, характеров...полностью>>
Педагогика->Реферат
В настоящее время ученые, педагоги, психологи неоднократно обращаются к проблеме учителя, давая этому понятию иные названия, например, «компетенции», ...полностью>>
Педагогика->Конспект
Необходимость разработки концепции непрерывного математического развития ребенка дошкольного возраста обусловлена, с одной стороны, современными требо...полностью>>
Педагогика->Реферат
Социальные и экономические перемены, происходящие в современном обществе, приводят к существенным изменениям в области образования. В наши дни как выс...полностью>>

Главная > Конспект >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Типи відхилень


Таблиця

Коротка характеристика відхилень від норми у соціальній педагогіці

Тип відхилення від норми

Характеристика і причини відхилення

Заходи з діагностики і надання допомоги

Фізичні:

хронічні соматичні та інфекційні захворювання; порушення зору, порушення слуху, порушення опорно-рухового аппарату

Насамперед пов’язані зі здоров’ям людини і визначаються медичними показниками (у медицині для кожної вікової і статевої групи дітей визначаються відповідні показники: зріст, вага, об’єм грудей тощо), які характеризують здоров’я дитини).

Причини фізичних відхилень:

- спадкові фактори;

- зовнішні обставини (склдана екологічна ситуація, незадовільна якість питної води, зниження загального рівня життя сім’ї тощо.

Класифікаця (шкала обмежених можливостей ВООЗ, 1986):

- недуг – будь-яка втрата або аномалія психічних чи фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що ускладнює певну діяльність;

- обмежена можливість – будь-які обмеження або втрата здатності (внаслідок наявності дефекта) виконувати певну діяльність в межах того, що вважається нормою для людини;
- недієздатність (інвалідність) – будь-який наслідок дефекта або обмеження можливостей конкретної людини, що чинить перепони або обмежує виконання нею певної нормативної ролі, виходячи з вікових, статевих або соціальних факторов.

Для діагностики фізичних і психічних недоліків створюється постійна міжвідомча психолого-медико-педагогічна комісія, до задач якої входить:

- проведення якомога більш раннього психолого-медико-педагогічного обстеження дітей, і виявлення особливостей їхнього розвитку з метою встановлення діагнозу і задоволення прав дитини на здобуття освіти;

- консультування батьків (або законних їх представників), педагогічних, медичних працівників, соціальних педагогів та ін. фахівців з питань, пов’язаних із спеціальними умовами для здобуття дітьми освіти.

Встановлення фізичного або психічного порушення у дитини зумовлює створення певних умов, зокрема спеціальних освітніх установ для дітей з порушеннями слуху, зору, мовлення, психіки, опорно-рухового апарату, зі складними порушеннями, для дітей, що мають хронічні соматичні та інфекційні захворювання.

В умовах впровадження в Україні поруч із спеціальною освітою, інклюзивної моделі навчання, діти з фізичними і психічними порушеннями за створення належних умов, рішенням батьків можуть здобувати освіту у звичайних освітніх установах.
Діти цих категорій, як правило, потребують соціально-педагогічної допомоги. В умовах впровадження інклюзивної моделі освіти соціально-педагогічна діяльність з соціалізації дітей з психофізичними порушеннями набуває ососбливої значущості.

Психічні:

затримка психічного розвитку; розумова відсталість;

порушення мови;

порушення емоційно-вольової сфери; обдарованість

Насамперед пов’язані з розумовим розвитком дитини, її психічними недоліками.

До цієї групи належать затримки психічного розвитку (ЗПР) та розумової відсталості дітей. Причини таких порушень:

- уроджені дефекти нервової системи

- хвороби, травми тощо.

У дітей може виявлятися різний ступінь вираження розумової відсталості: від легкої – дебільність до глибокої – ідіотиї.

До психічних відхилень належать порушення мовлення різного ступеня складності: від порушення вимови і заікання до складних дефектів з порушеннями читання та письма.

Різновидом психічних відхилень є порушення емоційно-вольової сфери дитини.

Як крайні форми цього виду порушень виступають аутизм (грецьк. сам) – стан психіки, що характерізується замкненістю, відсутністю потреби в спілкуванні, і суїцид – спроби самогубства.

Як особливу групу відхилень іноді розглядають обдарованість дітей.

Педагогічні:

відхилення у здобутті загальної освіти;

відхилення у здобутті професійної освіти

Насамперед педагогічні відхилення стосуються стандартів освіти.

Можна говорити про норму здобуття або нездобуття (що є відхиленням) освіти.

До відхилень від норми належить не здобуття загальної середньої освіти. До такої категорії відностяь дітей, які не відвідують школу; закінчили тільки початкову школу; не отримали загальної середньої освіти.

Причини таких відхилень:

- прогули в школі, низька успішність навчання;

- неблагополуччя в сім’ї, що може спричинити схильність дітей до бродяжництва;

- екологічні і соціальні катаклізми, що можуть зумовити втрату батьків, фізичні каліцтва тощо;

- відхилення у психічному і фізичному розвитку дітей тощо.

Головним особистісним утрудненням дітей, які не здобули належного рівня середньої освіти, є їхнє подальше професійне самовизначення (виступає провідною діяльністю для підлітка, який закінчив 9 класів, старшокласників) і здобуття професійної освіти.

Здобуття бажаної професійної освіти може бути ускладнено об’єктивними і суб’єктивними причинами. До об’єктивних належать:

- зменшення кількості навчальних закладів початкової професійної освіти;

- середню і вищу професійну освіту можливо здобути на конкурсній основі;

- поширення платності навчання, збільшення його вартості тощо.

До суб’єктивних належать:

- відхилення у психічному і фізичному розвитку дітей;

- неналежний рівень здобуття середньої освіти;

- неможливість самостійно професійно самовизначитися у зв’язку з порушенням соціального розвитку на попередніх етапах;

- неадекватна оцінка своїх можливостей тощо.

Особливе значення у цьому плані має професійна освіта дітей з інвалідністю і дітей, які знаходяться у місцях позбавлення волі.

Надання допомоги дітям, які мають відхилення у здобутті загальної середньої та професійної освіти, залежить від категорії дітей, інших особливостей. Для дітей з порушеннями психофізичного розвитку існують спеціальні навчальні заклади, або вони мають змогу здобути освіту в інклюзивному навчальному закладі за допомоги професійно підготовлених фахівців.

Можливості надання допомоги залежать також від інших чинників:

- місця проживання дитини (місто, сільська місцевість);

- сім’я, в якій виховується дитина (особливі проблеми відчувають діти з соціально неблагополучних сімей, а також сімей переселенців, біженців тощо).

Для дітей, які мають проблеми зі здоров’ям, навчання може проводитися на дому індивідуально. Однак при цьому не всі предмети, передбачені стандартом, викладаються; ізоляція від шкільного колективу негативно впливає на соціальний розвиток дитини.

Спеціальної соціально-педагогічної допомоги фахівця потребують ті діти, які не можуть самостійно обрати вид професійної діяльності у зв’язку з порушенням соціального розвитку на попередніх етапах.

Соціальні:

сирітство; девіантна поведінка: алкоголізм, токсікоманія, наркоманія, проституція, бездоглядність, бродяжництво, правопорушення, злочинність

Cоціальні відхилення пов’язані з поняттям «соціальна норма» – правила, зразок дії або міра допустимого (дозволеної або обов’язкової) поведінки або діяльності людей або соціальних груп, які офіційно встановлено або склалися на тому чи іншому етапі розвитку суспільства.

До категорії дітей з відхиленнями у поведнці відносять дітей, чия поведінка не відповідає нормам і правилам, прийнятим у даному суспільстві.
Причини відхилень у поведінці дітей можуть бути пов’язані з:

- труднощами підліткового перехідного віку;

- несприятливою ситуацією розвитку в сім’ї дитини;

- невизначеністю соціального становища в суспільстві, нестабільністю соціально-економічного розвитку країни;

- виникненням екстремальних ситуацій, з яких дитина самостій не взмозі знайти вихід тощо.

Серед дітей, що мають відхилення у соціальному розвитку, необхідно також визначити таку категорію, як діти, позбавлені батьківського піклування. Це діти-сироти, так звані „соціальні сироти” – діти, які мають біологічних батьків, але з різного роду причин не живуть із ними.

В Україні створено систему соціально-педагогічної роботи з дітьми девіантної поведінки.

У неспеціалізованих навчальних закладах, зокрема позашкільних, соціально-

педагогічну роботу з дітьми та підлітками з девіантною поведінкою

координують і здійснюють психологічні служби, соціальні педагоги та

педагоги-організатори.

До системи соціального захисту й профілактики правопорушень серед

неповнолітніх належать органи і служби в справах неповнолітніх,

загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної

реабілітації, виховно-трудові колонії Міністерства внутрішніх справ.

Для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існують спеціальні освітні і соціальні установи. До них належать: будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, соціально-реабілітаційні центри допомоги дітям, соціальні притулки тощо.

Категорії дітей, з якими працює соціальний педагог

У соціологічній, психологічній і педагогічні літературі достатньо грунтовно вивчено проблеми дітей з відхиленнями у поведінці, різновидами якого є дитячий алкоголізм, токсикоманія, наркоманія, проституція, бедоглядність, бродяжництво, правопорушення, злочинність. У науковій педагогічній літературі у для позначення цієї категорії дітей використовують поняття „дитина з девіантною поведінкою”, „дитина з асоціальною поведінкою”; опреують термінами „девіантна поведінка”, „делінквент”, „аддиктивна поведінка” тощо.

Девіантна поведінка розглядається як дії, що не відповідають офіційно встановленим або таким, що склалися в даному суспільстві (соціальній групі) моральним і правовим нормам і такі, що призводять порушника (девіанта) до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання; основними видами такої поведінки є наркоманія, алкоголізм, суїцид, проституція, сексуальні девіації. Делінквент правопорушник, злочинець. У США цей термін застосовують до неповнолітніх, визнаних винними у кримінальних злочинах. Аддиктивну поведінку трактують як особливий тип деструктивної поведінки, який виражається у прагненні до відходу від реальності шляхом спеціальної зміни свого психічного стану. Виділяють такі основні види аддикцій: 1) зловживання однією або декількома речовинами, які змінюють психічний стан, наприклад, алкоголь, наркотики, ліки, різноманітні отрути; 2) участь в азартних іграх, зокрема комп’ютерних; 3) сексуальна аддиктивна поведінка; 4) переїдання і голодування; 5) „роботоголізм”; 5) довготривале прослуховування музики, заснованої на ритмах тощо.

У соціальній педагогіці і теорії соціальної роботи застосовуються поняття „проблемна ситуація”, „ризик”, „група ризику”(діти з інвалідністю, діти з неповних родин, діти з малозабезпечених родин, „діти вулиці”, кинуті дітей, діти-утікачі, діти-сироти; діти, які страждають на алкоголізм, токсикоманію, наркоманію; діти, які зазнали насильство, діти девіантної поведінки і т. ін., аналізуються групи проблем, що виникають у житті дитини.

Будь-яке відхилення не можна розглядати в „чистому вигляді”, воно, як правило інтегрує інші види відхилень. У нормативних документах в Україні та Російській Федерації (Закони України „Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю”, “Про соціальні послуги”; федеральний Закон Російської Федерації „Про основні гарантії прав дитини в Російській Федерації” та ін.), а також сучасних соціально-педагогічних працях (М.А. Галагузова, Ж.В. Петрочко та ін.), використовуються поняття „складні життєві обставини”, „діти, які опинилися у складних життєвих обставинах”. До цієї категорії належать фактично усі діти, про яких йшла мова вище: діти, позбавлені батьківського піклування; діти з психофізичними порушеннями; діти – жертви збройних і міжнаціональних конфліктів, екологічних і техногенних катастроф, стихійний лих; діти – жертви насильства; діти, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі у виховних колоніях; діти, які перебувають у спеціальних навчально-виховних установах; діти які проживають у малозабезпечених сім’ях; діти з відхиленнями у поведінці; діти, життєдіяльність яких об’єктивно порушено в результаті обставин, що склалися, і які не можуть подолати дані обставини самостійно або за допомогою сім’ї (М.А. Галагузова).

Поняття “складні життєві обставини” визначено, відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальні послуги”, як умови, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю або за станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, брак житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо). Разом з тим, Ж.В. Петрочко зазначає, що відповідно до чинного законодавства, представлений перелік складних життєвих обставин не є вичерпним. Ж.В. Петрочко розглядає у межах категорії “діти, які опинилися у складних життєвих обставинах” дітей, які проживають у сім’ях, що опинилися у складних життєвих обставинах, і стосовно яких є загроза вилучення із сімейного оточення; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; бездоглядних та безпритульних дітей. У російських соціально-педагогічних працях перелік дітей, яких відносять до категорії “дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах”, є ширшим.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Психологія та педагогіка. Конспект лекцій

    Лекция >> Психология
    ... ще формується, є соціальна педагогіка. Головна функція соціальної педагогіки – досліджувати проблеми ... . 1. 2.Волкова Н. П. Педагогіка.– К.: Академія, 2002. – 576 с., розд. 1. 3.Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка. Опорний конспект лекцій: методичний пос ...
  2. Педагогіка. Фіцула. Підручник

    Книга >> Педагогика
    ... стала розвиватися соціальна педагогіка як галузь педагогіки, яка ... ди, лекції, диспути та інші. Педагогіка народного календаря ... прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ... і магнітофонне опитування; опорні сигнали; без страху ...
  3. Основи педагогіки вищої школи. Лекції

    Конспект >> Педагогика
    ... . Будучи наукою суспільною та соціальною, педагогіка вищої школи не може об ... ів можлива за допомогою опорних сигналів. Для кожної тем лекції розробляється лист ... є порядок викладення матеріалу лекції в плані або конспекті лекцій, який затверджується начальником ...
  4. Історія України. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> История
    ... –912) поча­лося зі створення опорних пунктів центральної вла­ди ... журнал. – 2002. – № 6. Лекція 4 Галицько-Волинське і Литовське князівства ... ка. – К., 1992. Щербак В.О. Українське козацтво: Формування соціального ... збільшення кількості педагогічних інститутів і ...
  5. Загальні основи педагогіки вищої школи. організація педагогічного процесу та зміст освіти у вищій школі

    Конспект >> Педагогика
    ... ідний фактор соціального і економічного прогресу. Опорний конспект  Предмет, об’єкт і завдання педагогіки ... зв’язків. Методика читання лекції: чітка структура лекції, логіка викладу, повідомлення ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0023880004882812