Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Лекция
Общий генетический закон развития высших психических функций человека, который является основой культурно-исторической концепции развития человека: «В...полностью>>
Педагогика->Контрольная работа
В настоящее время усиливается направленность системы образования на реализацию образовательных потребностей человека и ценности национальной и мировой...полностью>>
Педагогика->Реферат
Современная подготовка специалистов предъявляет к учебному процессу новые требования, как в части его содержания, методов, средств и форм, так и в час...полностью>>
Педагогика->Контрольная работа
Отрасль научного знания, которая изучает и исследует проблемы образования и обучения, называется дидактикой. В дидактике научно обосновываются законом...полностью>>

Главная > Конспект >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливості соціального розвитку особистості

у підлітковому, ранньому юнацькомі віці

Відповідно концепції Ж. Піаже, у віці від 11-12 до 14-15 років відбувається остання фундаментальна децентрація – дитина вивільняється від конкретної прив’язаності до даних у полі сприйняття об’єктів й починає розглядати світ з точки зору того, як його можна змінити. Саме в цьому віці, за Піаже, остаточно формується особистість, будується програма життя.

Значущою в контексті дослідження проблеми соціального становлення особистості підлітка є культурноісторична концепція Л.С. Виготського, наукові праці представників його школи (Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, А.Р. Лурія, О.М. Леонтьєв та ін.). Зокрема, Виготський розглядав проблему інтересів у перехідному віці, вважаючи її „ключем до всієї проблеми психологічного розвитку підлітка”. Відповідно психологом визначено основні групи інтересів підлітків („домінантів”):

  • „егоцентрична домінанта” (інтерес підлітка до власної особистості);

  • „домінанта далечини” (установка підлітка на великі масштаби, які для нього більш суб’єктивно властиві, ніж близькі, сьогоднішні);

  • „домінанта зусиль” (тяга підлітка до супротиву, подоланню вольовим напруженням, що іноді вивляються у впертості, хуліганстві, боротьбі проти виховного авторитету, протесті тощо);

  • „домінанта романтики” (прагнення підлітка до невідомого, ризикованого, до пригод, до героїзму.

За Л.С. Виготським, важливими новоутвореннями підліткового віку є розвиток рефлексії і на її основі самосвідомості. Розвиток рефлексії у підлітка не обмежується лише внутрішніми змінами самої особистості, у зв’язку із виникненням самосвідомості для підлітка стає можливим і більш глибоке й широке розуміння інших людей. Таким чином, за Виготським, розвиток самосвідомості найбільшою мірою залежить від культурного змісту середовища.

Підліткам властиві спрямованість у майбутнє, стурбованість соціальними проблемами (війни і миру, екології тощо). Втім, соціокультурні зміни, трансформації соціально-психологічної ситуації в суспільстві зумовлюють „вакуум віри”, пасивність, дефіцит духовних контактів, гуманістичних начал особистості. Тому важливо уберегти їх від соціальної фрустрації, сприяти зростанню. Інакше вони сконцентрують у собі соціально-психологічні характеристики „маргіналів”, що створюватимуть їм труднощі при інтеграції в соціальні інститути та соціальні відносини.

Однією з характерних рис підліткового віку психологи вважають схильність до радикалізму – тобто дотримання радикальних (крайніх, вирішальних) поглядів і дій, схильність до бескомпромісних суджень .

У підлітковому віці втрачають свою актуальність стосунки з батьками, вчителями, а найважливішими стають стосунки з однолітками. Таким чином, значну роль у становленні та особистісному самовизначенні референтні групи як інститути соціалізації. Ціннісні орієнтації референтної групи значню мірою визначають соціально-психологічне обличчя підлітка .

Таким чином, важливішим новоутворенням підліткового періоду є становлення нового рівня самосвідомості, зміна Я-концепції (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, Е. Ериксон, І.С. Кон), відкриття та становлення соціального „Я” (І.С. Кон).

Провідними потребами у підлітковому віці виступають потреби у самоствердженні й у спілкуванні з однолітками, остання розглядається також як провідна діяльність (Д.Б. Ельконін). Згідно з іншою точкою зору, провідною діяльністю у цей період є просоціальна діяльність, що визначається потребою підлітка зайняти певне місце в житті суспільства (Д.І. Фельдштейн).

Просоціальна діяльність підлітків, на думку Д.І. Фельдштейна, являє собою новий рівень розвитку діяльності дитини із засвоєння мотивів, цілей діяльності, норм людських взаємовідносин, її певний етап, сенситивний підлітковому віку, оскільки у ньому у найбільшій мірі полягають тенденції розвитку підлітка, що прагне оцінювати самого себе у системі „я і моя участь у житті суспільства”, „я і моя корисність суспільству”

Особливе значення у розвитку самосвідомості підлітка має формування власного образу фізичного Я – уявлення про свій тілесний образ, порівняння та оцінювання себе з точки зору еталона „мужності” або „жіночості”. Уявлення про свою зовнішність є найважливішм у самосвідомості підлітка, що пов’язано із тим, що ознаки дорослості насамперед виявляються у зміні його тіла і виступають чинником його статусу у товаристві ровесників. З такими особливостями самосвідомості пов’язані явища нервової анорексії, булімії, що частіше спостерігаються у дівчат-підлітків. Тяжко переживаються у цьому віці фізичні ознаки статевого дозрівання організму – прищі, непропорційний розвиток частин тіла та ін.

Таким чином, особливості підліткового віку як „кризового”, „перехідного”, „маргінального”, можуть зумовити різної міри проблеми соціального становлення особистості.

Досліджуючи розвиток особистості у ранньому юнацькому віці (від 15/16 до 17/18 років), розглядають його натуральний і соціальний ряди. Для нас має суттєве значення власне соціальний ряд. Отже, на думку психологів, у цьому віці особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, вивчає власний внутрішній світ, власну індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє.

Як центральне новоутворення раннього юнацького віку розглядають особистісне самовизначення, що постає як потреба юнаків і дівчат зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити своє місце в суспільстві, зрозуміти себе і свої можливості. У такому контексті говорять про становлення ідентичності як усвідомленої індивідом самототожності. Допомагаючи людині визначити своє місце у суспільстві, особистісна ідентичність забезпечує основу для соціальних порівнянь – порівнянь себе із ровесниками, дорослими, своїм ідеалом, а також із собою у минулому, актуальному теперішньому, потенційному близькому і віддіаленому майбутньому.

У ранній юності основними є потреби у самореалізації, самовираженні, з’ясуванні сенсу життя. Старші школяри не просто пізнають навколишню дійсність, у них виникає потреба сформувати власні погляди на мораль, на світ, ставлення до нього, розібратися у своїх особистісних і життєвих проблемах. У ранньому юнацькому віці інтенсивно формується світогляд як система поглядів на об’єктивний світ і місце у ньому людини.

Формування світогляду включає в себе соціальну орієнтацію особистості – усвідомлення своєї належності до соціальної спільноти (національної, професійної, вікової), вибір свого майбутнього соціального становища і шляхів його досягнення.

Загальні світоглядні пошуки в ранній юності конкретизуються у життєвих планах; чим соціально більш зрілим є юнак, тим більше його прагнення спрямовані у майбутнє, тим активніше формуються у нього пов’язані з перспективою життя моральні настанови.

Особливості соціального становлення у підлітковому, ранньому юнацькому віці зумовлюють необхідність соціально-педагогічної підтримки особистості, створення оптимальних умов для її соціального становлення.

Норма і відхилення: поняття і характеристики

У будь-якому суспільстві незалежно від того, на якій стадії розвитку воно знаходиться - чи то процвітаюча, економічно розвинена країна або розвивається суспільство, є люди, які потребують особливої ​​уваги до себе. Це - люди, які мають якісь відхилення у фізичному, психічному чи соціальному розвитку. Такі люди завжди виділялися в особливу групу, в суспільстві та державі складалося особливе ставлення до них. Однак у різні часи в залежності від конкретних культурно-історичних умов ставлення до цієї категорії людей було самим різним: в одних суспільствах, як, наприклад, у Стародавній Спарті, воно відрізнялося крайньою жорстокістю аж до їх фізичного знищення, в інших було милосердно-жалісливим.

В сучасних США і західноєвропейських державах практично реалізується концепція інтеграції людей, що мають ті чи інші відхилення, в суспільство, згідно з якою ці люди розглядаються як звичайні, рівноправні його члени, тільки мають певні проблеми або обмежені можливості. Поняття «людина з проблемами» широко використовується в США, а поняття «люди з обмеженими можливостями» більш властиво для європейських країн.
Сьогодні проблема ставлення до людей з обмеженими можливостями, насамперед здоров'я, стає все більш актуальною внаслідок того, що їх число, як у всьому світі, так і в Росії, має стійку тенденцію до збільшення, змінити яку, за прогнозами ЮНЕСКО, світова спільнота в найближчим часом не зможе. Тому зростання числа осіб з обмеженими можливостями, і перш за все дітей, слід розглядати як постійно діючий фактор, що вимагає не окремих, приватних, а планомірних соціальних рішень.

Поняття норми широко використовується в медицині, психології, педагогіки, соціології та інших науках. Спроба дати точне і єдино вірне визначення цьому поняттю, швидше за все, приречена на невдачу. Так, наприклад, тільки в медицині вчені нараховують до 200 його визначень.
Складність у визначенні поняття «норма» не тільки термінологічна, але й змістовна. Наприклад, моральні норми не можуть бути раз і назавжди зафіксовані у всіх без винятку спільнотах, тому що вони, по-перше, мають національну специфіку, а крім того з часом перетворюються, змінюються. Так, у США після другої світової війни протягом двох-трьох десятиліть куріння було звичайним, «нормальним» явищем, до якого суспільство ставилося цілком лояльно. У теперішній же час, коли суспільство включилося в боротьбу проти цієї шкідливої ​​для здоров'я людини звички, куріння вважається ознакою поганого тону.

Причому, чим демократичніше суспільство, тим терпиміше воно відноситься до нестандартних форм прояву особистості, в той час як тоталітарні режими схильні суворо регламентувати поведінку людини, жорстоко карати, якщо допускається відхилення від запропонованих норм.
При цьому важливо пам'ятати, що норма - це якесь ідеальне утворення, умовне позначення об'єктивної реальності, якийсь середньостатистичний показник, що характеризує реальну дійсність, але не існуючий в ній. Використання поняття норми в суспільних науках можна порівняти з використанням поняття «ідеальний газ» у фізиці. У природі такого газу немає, однак завдяки цьому поняттю фізикам вдалося зробити багато відкриттів. Закони виявляються для ідеального газу, але в кожному конкретному, реальному випадку робиться певна поправка, вводиться певний коефіцієнт для того чи іншого реального газу.

У медицині, психології, соціології є свої показники, параметри, характеристики норми. Те, що не відповідає нормі, позначається іншим словом - «відхилення».
Для соціальної педагогіки поняття «норма» і «відхилення від норми» - дуже важливі. Вони використовуються для характеристики процесу розвитку та соціальної поведінки дитини.
Відхилення можуть носити як негативний, так і позитивний характер. Наприклад, відхиленнями від норми у розвитку дитини є і розумова відсталість і талановитість. Такі негативні відхилення в поведінці, як злочинність, алкоголізм, наркоманія та ін, роблять негативний вплив і на процес соціального становлення людини, і на розвиток суспільства в цілому. Позитивні ж відхилення в поведінці, до яких можна віднести всі форми соціальної творчості: економічну підприємливість, наукове і художню творчість та ін, навпаки, служать розвитку соціальної системи, заміні старих норм новими.
У соціальній педагогіці поняття «норма» і «відхилення» дозволяють виділити певну точку відліку, щодо якої можна уточнювати причини, що викликають ті чи інші відхилення, з'ясовувати, яким чином вони впливають на процес соціалізації дитини, і на основі цього будувати практичну соціально-педагогічну діяльність .



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Психологія та педагогіка. Конспект лекцій

    Лекция >> Психология
    ... ще формується, є соціальна педагогіка. Головна функція соціальної педагогіки – досліджувати проблеми ... . 1. 2.Волкова Н. П. Педагогіка.– К.: Академія, 2002. – 576 с., розд. 1. 3.Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка. Опорний конспект лекцій: методичний пос ...
  2. Педагогіка. Фіцула. Підручник

    Книга >> Педагогика
    ... стала розвиватися соціальна педагогіка як галузь педагогіки, яка ... ди, лекції, диспути та інші. Педагогіка народного календаря ... прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ... і магнітофонне опитування; опорні сигнали; без страху ...
  3. Основи педагогіки вищої школи. Лекції

    Конспект >> Педагогика
    ... . Будучи наукою суспільною та соціальною, педагогіка вищої школи не може об ... ів можлива за допомогою опорних сигналів. Для кожної тем лекції розробляється лист ... є порядок викладення матеріалу лекції в плані або конспекті лекцій, який затверджується начальником ...
  4. Історія України. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> История
    ... –912) поча­лося зі створення опорних пунктів центральної вла­ди ... журнал. – 2002. – № 6. Лекція 4 Галицько-Волинське і Литовське князівства ... ка. – К., 1992. Щербак В.О. Українське козацтво: Формування соціального ... збільшення кількості педагогічних інститутів і ...
  5. Загальні основи педагогіки вищої школи. організація педагогічного процесу та зміст освіти у вищій школі

    Конспект >> Педагогика
    ... ідний фактор соціального і економічного прогресу. Опорний конспект  Предмет, об’єкт і завдання педагогіки ... зв’язків. Методика читання лекції: чітка структура лекції, логіка викладу, повідомлення ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0018279552459717