Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
АУДИТ ПЕРСОНАЛА (АП)– система консультационной поддержки, аналитической оценки и независимой экспертизы кадрового потенциала организации, позволяющая ...полностью>>
Государство и право->Реферат
Актуальность данной темы определяется, прежде всего, высокой степенью зависимости достижения высоких показателей эффективности деятельности предприяти...полностью>>
Государство и право->Реферат
Данная работа содержит описание эволюции управленческой мысли; показано, как развивалось управление, прежде чем оно сформировалось в систематизированн...полностью>>
Государство и право->Реферат
§1.  Общие положения.  Товарищество на вере, или коммандитное, отличается тем, что состоит из двух групп участников. Одни из них осуществляют предприн...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

2. Основні форми та методи державного регулювання розвитку регіонів

Економічна складова державної регіональної політики передбачає (Рис.2.1):

  • забезпечення економічної самодостатності областей через узгодження загальнодержавних інтересів та економічних пріоритетів з регіональними і місцевими;

  • раціональне розміщення продуктивних сил, реалізацію переваг територіального поділу праці;

  • створення нової системи управління комунальним сектором економіки;


Механізм державного регулювання розвитку регіонів

Законодавчо-нормативна база


Бюджетно-фінансове регулювання


Державне прогнозування та програмування розвитку регіонів


Пряме управління регіоном (комунальною та муніципальною власністю, забезпечення функціонування виробничої, ринкової та соціальної інфраструктурі тощо)


Соціальний захист населення


Рис. 2.1 Механізм державного регулювання розвитку регіонів

  • стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші області, здатні прискорити зростання національної економіки та сприяти реструктуризації власної економіки;

  • активізацію розвитку депресивних регіонів;

  • сприяння формуванню оптимальної структури господарського комплексу, здатної забезпечити найефективніший регіональний розвиток;

  • контроль з боку держави за зміною суспільних потреб, за дотриманням загальноекономічних, соціальних пріоритетів, забезпеченням досягнень у сфері науково-технічного прогресу (Рис. 2.2);

формування самодостатньої соціальної бази областей


встановлення державного і громадського контролю над місцевими органами влади за виконанням ними соціальних програм, ефективним використанням фінансових ресурсів

зосередження виплат

усіх видів соціальної

допомоги

у територіальних

громадах за місцем

проживання



реалізацію конституційних прав усіх громадян незалежно від місця їх проживання


забезпечення необхідних умов життєдіяльності населення


Рис. 2.2 Соціальний напрямок регіональної політики України

  • сприяння розвитку регіонального ринку та споживчого сектору економіки регіону;

  • створення різних типів спеціальних економічних зон як засобу стимулювання господарської діяльності в регіоні.

В Україні головними проблемами бюджетного регулювання розвитку регіонів в сучасних умовах є:

  • встановлення науково-обгрунтованих показників, що визначають і гарантують самостійність місцевих бюджетів;

  • збалансування бюджетної системи за територіями, доходами і витратами;

  • визначення частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті держави;

  • встановлення мінімальної частки доходів місцевих бюджетів, що формуються за рахунок власних доходів (показник реальної фінансової автономії) [7, с.183,184].

3. Проблеми сучасної регіональної політики України. Самоврядування територій

Найважливішою передумовою виконання місцевою адміністрацією своїх повноважень щодо управління економікою регіону є прогнозування економічного і соціального розвитку, яке покликане забезпечити певний життєвий рівень населення цієї території. Центральні органи державного управління концентрують свою діяльність на створенні та вдосконаленні законодавчої бази, місцеві органи влади - на вдосконаленні практики управління. Поєднання цих двох шляхів є запорукою успішного функціонування системи місцевої влади. Регулювання розвитку соціально-економічних процесів в Україні є прямим (безповоротно-цільове фінансування територій у вигляді субвенцій, субсидій, пільгових кредитів) та опосередкованим (податкові пільги, прискорена амортизація, відтермінування платежів, цільові кредити). Питання фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку регіону ґрунтується на системі взаємовідносин між центром, регіоном, суб'єктами господарювання на території, де зберігається управління економікою на різних ієрархічних рівнях у системі органів державної виконавчої влади. Головні проблеми сучасної регіональної політики України такі: формування регіональної соціально-економічної політики на засадах програм розвитку території з орієнтацією на конкурентоспроможність продукції та максимальну зайнятість населення; конкретизація пріоритетів та економічної доцільності формування в окремих регіонах держави вільних економічних зон; економічні і правові механізми забезпечення розвитку регіонів[11, с.505].

Самоврядування територій і вдосконалення управління треба вести, зважаючи на відомі приклади з історії, починаючи з устрою Київської Русі, Магдебурзького права, Конституції Пилипа Орлика. Ефективне управління будь-якою територією неможливе без надання їй широкої самостійності, економічної свободи і правової та економічної відповідальності. А для цього треба чітко розмежувати повноваження і відповідальність між місцевою владою та органами адміністрації, визначити механізм державного контролю за ефективністю витрат виробництва на підприємствах державної і недержавної форм власності, ввести нормативну базу використання ресурсів виробництва на державному рівні і доповнити її комплексом вимог стосовно ефективності використання виробничих ресурсів на регіональному рівні, контролювати ефективне використання мінерально-сировинних та природних ресурсів. Досвід Канади, США, Німеччини свідчить, що в основі управління розвитком окремих регіонів є Програма економічного розвитку (ПЕР). Вона покликана сприяти створенню та реалізації планів і програм соціально-економічного розвитку кожної території, що дає змогу підтримувати розвиток малого бізнесу в пріоритетних напрямах. Цей процес повинен мати інформаційну базу у вигляді комп'ютеризованої системи економічних даних, що забезпечить стратегічне економічне планування та дасть змогу бізнесменам проводити маркетингові дослідження ринку - дізнаватись про наявні в області та її адміністративних районах сировинні та людські ресурси, комунікації та сервісне обслуговування, фінансові, освітні установи тощо. ПЕР дає основу для успішної реалізації програм підтримки малого бізнесу, позичкового фонду, торгових місій та бізнес-інкубатора, які безпосередньо повинні використовувати інформаційну базу даних про стратегію розвитку як окремих регіонів, так і кожної області в цілому. У регіональному економічному розвитку одночасно враховують інтереси як громадського сектора, коли координують розвиток бізнесу з боку держадміністрації, яка надає землю, вільні будівлі, так і приватного бізнесу, який хоче провадити діяльність на цій території. Створення бази економічних даних дасть змогу використовувати наявні ресурси, вести маркетингові дослідження для координування діяльності галузей та видів виробництва, вивчати можливості розширення наявного бізнесу та розвитку нового. Це дасть змогу бізнесменам отримувати інформацію про ринок, на якому вони збираються працювати, наявну інфраструктуру, зосереджувати потрібні для цього ресурси. Щодо цього доцільним є вивчення досвіду Івано-Франківської області, де створена Регіональна агенція економічного розвитку (РАЕР), яка працює над проблемами забезпечення області енергоносіями та налагодження системи розрахунків за них; отримання стратегічних інвестицій для великих промислових підприємств; створення та впровадження галузевих регіональних програм та ін. Така організація не створює конкуренції ПЕР, оскільки її діяльність спрямована, головно, на великі підприємства та область у цілому. Регіональним органам управління потрібна інформація про фінансово-економічне становище підприємств, які розташовані на території цього регіону, повна та достовірна інформація про об'єкти винятково регіонального управління: охорони здоров'я, транспорту, культури, торгівлі, про економічні проблеми регіону, його трудові ресурси тощо. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств та регіонів передбачає доступ до нових джерел інформації, у тому числі до міжнародних [11, с.507]. З появою персональних комп'ютерів виникла принципова модернізація ідеї АСУ: від обчислювальних центрів і централізації управління до розподіленого обчислювального потенціалу. Це дало змогу уникнути однорідності технології опрацювання інформації та децентралізувати управління. Тому, як свідчить досвід, зокрема Донецької області та її регіонів, ця робота передбачає проектування системи інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ) як частини державної інформаційної системи. Початковою метою та головними завданнями СІАЗ є таке:

  • створення та постійний розвиток обчислювальних регіональних мереж, які повинні забезпечити доступ до регіональних банків даних максимальній кількості користувачів;

  • створення та ведення регіональних баз даних науково-технічної, патентної, економічної, соціальної, правової, фінансово-банківської, організаційно-довідкової, екологічної та іншої інформації;

  • забезпечення доступу до загальнодержавних та міжнародних інформаційно-обчислювальних систем баз даних.

У складі регіональної інформаційної обчислювальної системи мають бути:

    • інформатизація соціальної сфери, у тім числі культури, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, торгівлі, побутового обслуговування, соціологічного моніторингу тощо;

    • інформатизація сфери матеріального виробництва, в тому числі зв'язку та транспорту.

    • транспортної доступності та інтенсивності містобудівного освоєння; врахування вартості ділянки, що збільшується від периферії до центру міста.

У разі залучення приватного капіталу для реконструкції та будівництва кварталу міста треба досягти відповідної узгодженості між витратами на спорудження цих об'єктів, рентабельністю їхнього функціонального призначення, їхньою ринковою вартістю та окупністю витрат. Такий підхід орієнтований на інші передумови ведення реконструкції міських кварталів порівняно з тими, які використовують згідно з чинними нормативами. Наприклад, практика реформ місцевого самоврядування, проведених у Львові, перехід від галузевого принципу управління до територіального забезпечили оптимальний перерозподіл функцій управління, дали змогу вдосконалити розмежування функцій між департаментом, колишніми управліннями та районними адміністраціями тощо. Уперше в Україні місто Львів, починаючи з 1994 р., функціонує без районних рад, оскільки під час реорганізації управління містом вони саморозпустилися. Замість них створено п'ять районних адміністрацій, які підпорядковані безпосередньо міськвиконкому. Колишні управління перетворені на департаменти (вони мають права юридичних осіб, власні кошти, самостійно вирішують кадрові питання). Отже, у Львові утверджується «модернізована» система виконавчої влади, вдосконалюється координація дій управлінських структур різних рівнів, з'являються сприятливі умови для самоорганізації міського населення.

Голови районних адміністрацій входять до складу міського виконкому, кандидатуру кожного з них розглядають на сесії Львівської міської ради. Водночас керівники районних адміністрацій підпорядковані міському голові; вони мають змогу впливати на формування загальноміської політики, вносити обґрунтовані пропозиції щодо бюджетного, процесу, вирішувати проблеми, які виникають у житлово-комунальному господарстві, транспортному обслуговуванні, соціально-культурній сфері. Голова районної адміністрації не може бути депутатом міської ради, оскільки він - представник виконавчої влади. Отже, кожна інституція займається своєю справою: Львівська міська рада формує бюджетну політику та головні принципи соціально-економічного життя, районні адміністрації забезпечують оперативне управління, департаменти мерії розробляють перспективи розвитку міста, а міський голова вирішує всі питання координаційно-розпорядчого характеру, що віднесені до його компетенції згідно з чинним законодавством [11, с.509]. Однією з найважливіших проблем регіональної політики України є забезпечення продовольством регіонів України, її стан і розв’язання. Головною метою функціонування сільського господарства регіону є розробка і здійснення заходів щодо стабілізації й нарощування обсягу виробництва продукції для поліпшення забезпеченості населення продуктами харчування, задоволення виробничих потреб, вивезення продукції за межі регіону та експорту, формування резервів тощо Але в ряді випадків, особливо в останні роки, складається ситуація, при якій ряд регіонів неспроможні забезпечити збалансованість попиту і пропозиції бодай на основні 10 тваринних груп продовольства, а тому, наприклад, Донецька, Луганська та Київська області завжди будуть проблемними щодо насиченості продовольчими ресурсами [13, с.313]. Крім того, потрібно мати на увазі і те, що в Україні історично склалися регіональні зони торгового землеробства та тваринництва стосовно природно-кліматичних умов. Зони півдня, наприклад, спеціалізуються на виробництві зерна (високоякісна товарна пшениця, кукурудза, зернобобові), виробництві молока, свинини. Лісостепова зона спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряку, кормових, розвитку тваринництва. Полісся - зона товарної картоплі, льону, виробництва молока, яловичини. На жаль, у ряді регіонів в останній час змінюється зональна і мікрозональна спеціалізація аграрного розвитку, що негативно впливає на результати господарювання держави, виробників, розвиток продовольчих ринків. Наслідком процесів, які відбуваються, є погіршення забезпеченості населення продуктами харчування. Особливо суттєве протягом 1990-2002 рр. зменшення відбулося в споживанні продуктів харчування тваринного походження. Меншими темпами, але при наявності чіткої тенденції протягом 1990-2002 рр. зменшувалося споживання продуктів харчування рослинного походження. Підсумком ситуації, яка склалася, стало і суттєве зменшення за роки перетворень калорійності харчування. За рівнем її абсолютної величини Україна перейшла від рівня розвинутих країн (3500 ккал) до нижньої межі продовольчої безпеки (2500 ккал), а за споживанням протеїнів тваринного походження опинилася нижче цієї межі. Проблеми забезпечення продуктами харчування населення України в останні роки аналізуються в чисельних публікаціях, вони висвітлюються в розділах державних програм соціально-економічного розвитку України. Але у своїй більшості публікації стосуються аналізу ситуації на рівні України в цілому.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Регіональна економіка і регіональна політика

    Курсовая работа >> Экономика
    ... принципами сучасної регіональної політики ЄС визнано ... регіональної політики України, враховуючи активну участь України в європейському регіональному ... проблеми та протиріччя регіонального розвитку. У проекті Закону України «Про концепцію державної регіонально ...
  2. Регіональні особливості відтворення населення України

    Курсовая работа >> Социология
    ... в україні: сучасні проблеми та перспективи 3.1 Проблеми відтворення населення в сучасних умовах 3.2 Демографічна політика держави Висновок ... Демографічні процеси в Україні // Україна: аспекти праці. - №1, 2007. Регіональна політика України / За ред. Н.Г. ...
  3. Проблеми регіональної політики і РПС України

    Реферат >> Астрономия
    Лекція ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ І РПС УКРАЇНИ План Регіональна економічна політика України та шляхи її реалізації. Передумови ... і завдання регіональної політики на сучасному етапі розвитку і реформування економіки України? Що таке державні регіональн ...
  4. Проблеми розвитку залізничного транспорту в Україні

    Курсовая работа >> Экономика
    ... транспорту України 1.2 Сучасний стан галузі залізничного транспорту України 1.3 Проблеми забезпечення залізниці України транспортом ... та ін. - К.: КУЕТТ, 2007. - С.113-120 Регіональна політика України /За ред. Н.Г. Курдюкової. - К.: Наукова думка ...
  5. Національна і регіональна економіка України

    Учебное пособие >> Экономика
    ... ни "Проблеми національної і регіональної економіки України" 2. Поняття регіону і регіонального господарства 3. Регіональна структура і регіональна політика 1. Учбовий курс " Проблеми національної і регіонально ... арсенал сучасної регіональної економ ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0016989707946777