Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Социология->Контрольная работа
В любом современном обществе функционируют социальные группы и слои населения, а также национальные общности. Они взаимосвязаны друг с другом. Между н...полностью>>
Социология->Реферат
Американский социолог К. Томас вычленил две модели описания конфликта: процессуальную и структурную. В процессуальной конфликтной модели акцент ставит...полностью>>
Социология->Творческая работа
Проблема наркомании сегодня является одной из самых острых и долгосрочных угроз здоровью нации, социально-политической и экономической стабильности и ...полностью>>
Социология->Реферат
Вопрос о том, что является, а что не является дискриминацией, достаточно запутан и не имеет однозначного решения. Традиционно под дискриминацией поним...полностью>>

Главная > Реферат >Социология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Теорії масового суспільства

Содержание

Загальна характеристика масового суспільства

Масове суспільство як новий соціальний стан

Соціальний характер людини в масовому суспільстві

Національна держава як форма існування масового суспільства

Теорії масового суспільства в 40-е - 60-е роки

Теорія соціального характеру в масовому суспільстві Дэвида Рисмена

Література

Загальна характеристика масового суспільства

"Масове суспільство" - поняття надзвичайно розповсюджене не тільки в науковій соціологічній літературі, але й у політичних, публічних, інформаційних сферах. Існують чіткі й цілком певні теоретичні утворення соціологічного мислення, які кваліфікуються як теорії масового суспільства. Реконструкція й експлікація таких теорій, покликана створити в остаточному підсумку цілісну соціологічну картину масового суспільства.

Соціологічні теорії масового суспільства формуються в XX ст. і їхньою основою є та реальна соціально-історична практика, який не існувало в попередні сторіччя. Масове суспільство як реальна соціальна, економічна й культурна практика формується на основі масового виробництва, масового споживання, масової культури. Всі ці явища виникають тільки в XX в. і тому вести пошук теорій масового суспільства серед більше ранніх теоретичних утворень, що ставляться до XIX в., і тим більше до XVIII в., не має змісту. Ні Ж. де Местр, ні навіть Г. Лебон, Г. Тард або А. де Токвиль, що фактично здійснювали консервативну критику певних рис суспільств XIX в., не можуть розглядатися в руслі теорій масового суспільства. Консервативна реакція, представлена в їхній творчості, - це реакція на широкий процес демократизації й вихід на історичну сцену демократичних мас, на формування промислового пролетаріату, на догляд у минуле станової системи соціальної стратифікації, оформлення нової системи класової стратифікації суспільства й демократичної політичної системи. Однак, демократичне суспільство й масове суспільство не тотожні, хоча й пересічні поняття.

Масове суспільство виникає в першій третині XX століття, насамперед як результат практичного втілення фордистського соціального й економічного проекту. Суспільство масового виробництва й масового споживання необхідно повинне мати зовсім певні характеристики. Спробуємо вказати основні.

Масове суспільство - це стандартизоване суспільство, або суспільство, у якому панує стандарт. Конвеєрна технологія масового виробництва необхідно припускає стандарт процесу виробництва, стандарт окремих операцій, стандарт продуктів. Стандарт виробництва вимагає стандартизованої робочої сили - по кваліфікації, культурному рівню, фізичній підготовленості й навіть по психічному габітусі. Стандарт стає рисою керування й контролю, типів організацій і стратегій. Стандарт проникає в сферу способу життя - стандартизується час дозвілля, тип відпочинку, тип споживання, самі споживані продукти. Свідоцтвом цього процесу стає виникнення масової моди, масового спорту, масових типів розваги й відпочинку й т.п.

Слід зазначити, що соціальне життя завжди було організовано відповідно до зразків і нормами, яким підкорялося поводження людей і які уніфікували це поводження. Стандарт, однак, відмінний від зразка - культурного, соціального й т.д. Зразок у своїй основі містить культурну або соціальну норму, походження якої варто шукати в релігійній свідомості, у цінностях високої культури, у нормативних системах, що обслуговують фундаментальні соціальні інститути.

Стандарт - технологічний. Його основа - технологічна норма. Його існування обумовлене функціональністю й тими технологічними коштами й методами, який він реалізується (саме це й було метою тейлоризму й фордизму).

Крім того, зразок ієрархічний. Існують різні соціальні норми й зразки для різних соціальних груп, вони ієрархічні так само, як ієрархічні ці групи - по культурним, соціальним, політичним ознаках.

Стандарт - демократичний. Він єдиний для всіх і не допускає скільки-небудь серйозний соціальної диференціації. Мода, відпочинок, розваги, споживання в широкому змісті слова й спосіб життя - все це, незважаючи на розходження в економічних можливостях, становить загальну соціально культурне середовище. Усі носять однаковий за стилем одяг (хоча він різниться за ціною); усі використовують автомобільний транспорт (хоча й різний по своїй якості); усі літають літаками - причому в однотипних, хоча й різному класі. Стандарт уніфікує всі й скасовує всі розходження за винятком одного - економічного розходження за рівнем доходу.

Демократизм стандарту проявляється також і в тім, що поширення культурних, споживчих, стильових стандартів, моди здійснюється не зверху долілиць, від соціальних верхів до соціальних низів, а навпаки, знизу - нагору. Соціальні верхи починають розділяти стандарти мас - у цьому специфіка масового суспільства. Воно існує як суспільство, у якому ієрархічний соціальний розподіл не підсилюється символічною ієрархією в споживанні, дозвіллі, стилі життя, а навпаки - усереднюються.

Механізмом загальної стандартизації в сфері споживання, у сфері моди, дозвілля й т.д. виступає реклама - механізм соціального контролю й формування уніфікованого, стандартизованого суспільства. Цей механізм виник разом зі становленням масового виробництва й масового споживання, але його розквіт пов'язаний з виникненням сучасних засобів масової інформації й комунікації.

Результатом цього процесу загальної стандартизації життя, укоріненого в системі масового виробництва й споживання, є оформлення нового типу культури - масової культури. Масова культура відмінна як від високої культури еліт, так і від народної культури. Вона не є формою деградації високої культури, так само як і соціальні маси не тотожні юрбі або соціальним низам.

Масова культура - це культура, що існує в масовому суспільстві. Вона має свої специфічні якості. По-перше, вона жорстко вв'язана з технічними коштами свого продукування й поширення - засобами масової інформації й комунікації. Загальнодоступність газет, радіо, театрів, бібліотек, а потім і телебачення, робить загальнодоступної й розповсюджувану по них інформацію, утримування й зразки культури, створює масову аудиторію у вигляді всього суспільства. Загальнодоступність і масовість аудиторії й дозволяє говорити про цю культуру як про масову.

По-друге, масова культура - це культура стандартизована. Стандарт масової культури також є слідством її технологічної тридцятилітнього. Колір, образ, звук, думка - все повинне придбати форму й розмір, диктуємо технічними стандартами й ЗМІ - газетами, радіо, телебаченням і т.д. Стандарт масової культури й стандарт культурних продуктів, які транслюються в масову аудиторію - це сама істотна характеристика цієї культури, що породжує дуже значимі процеси в суспільстві.

Стандарт, стандартизована масова культура створює тотальний соціальний еталон у національно-державному масштабі. У рамках масової культури формуються основні ціннісні орієнтації, колективні почуття, стандарти поводження, стилі, мода. Вони транслюються за допомогою ЗМІ на все суспільство в цілому, без обліку соціальних розходжень, географічного місця проживання, сімейної й релігійної приналежності й навіть безвідносно до віку. Абсолютно всі виявляються в сфері впливу ЗМІ й утримувань масової культури. Виникає зовсім новий стан тотальної культурної спільності, що згодом тільки підсилюється. Культурна гомогенізація суспільства (еліти розділяють цінності й стандарти мас, маси виявляються причетними високій культурі) - це вже зовсім новий соціальний стан.

Масова культура поєднує будь-яку класову й групову свідомість, будь-яку специфіковану культуру й займає домінуюче положення в суспільстві. Масова культура оформляє масове суспільство як суспільство, у якому, безумовно, є в наявності соціальна диференціація, але ця диференціація не підкріплюється диференціацією символічної. Культура стає капіталом, нею можна володіти, обмінювати, нею можна маніпулювати як грошима, вона стає розмінною монетою в соціальній взаємодії. Вона стає коштами - такими ж коштами взаємодії, як і гроші.

Масова культура, жорстко пов'язана зі ЗМІ, дозвіллям, модою й рекламою, настільки ж жорстко виявляється пов'язаної із принципами економічної рентабельності й у чинність цього стає тією самою культурною індустрією, про яку будуть настільки критично писати М. Хоркхаймер і Т. Адорно. Її комерційна успішність робить масову культуру бізнесом, але бізнесом залежним від інших сфер економіки й підприємництва. Вона перетворюється в залежну сферу, що здійснює маніпуляцію суспільною свідомістю, що впроваджує "замовлені" їй цінності, стандарти, стилі.

У результаті цих процесів масова культура здобуває чітку соціальну функціональність. Саме вона, а не якась інша "висока культура" стає інститутом, що здійснює контроль за нормативною сферою, формує процес соціалізації підростаючих поколінь і процес адаптації до постійно, що змінюються стандартам, стилям і т.д. усього іншого населення. Її функцією стає підтримка соціальної стабільності і єдності суспільства.

Крім зазначених рис і функцій масова культура володіє ще одною надзвичайно важливою якістю - вона становить основу сучасного суспільного дискурсу. Саме в рамках сучасних ЗМІ відбувається обговорення соціальних, політичних, етичних і інших всіляких проблем. На це звернув особливу увагу вже Ю. Хабермас, указавши, що майбутнє сучасної культури й суспільства пов'язане із широкою дискусією "критичної" громадськості, що повинна розгорнутися з питань "дорадчої демократії". На його думку, саме в рамках такої дискусії повинні визначатися основні суспільні цілі, організації й інститути, покликані ці мети реалізовувати. Подібна "дорадча демократія" є формою "самоконтрольованого процесу навчання" населення, його участі в керуванні суспільством, творенні нових політичних форм. Можливо все це тільки на базі сучасних ЗМІ й цінностей масової культури.

Масова культура, що є невід'ємною частиною масового суспільства, настільки ж значима, як і масове виробництво й масове споживання. Ці три компоненти й утворять три базисні характеристики масового суспільства. Отже, масове суспільство - це суспільство масового виробництва, масового споживання й масової культури.

Теорії масового суспільства, які створювалися в сфері соціологічної думки XX в., представляють собою безліч різних процесів, здійснених з різних теоретичних, методологічних і ідеологічних позицій. При цьому вони дуже рідко мають цілісний характер і створюють закінчену й вичерпну картину суспільства. Всі теорії масового суспільства можна розділити на дві більші групи: соціально критичні теорії масового суспільства, що виникли переважно в рамках європейської соціологічної думки; нейтральні теорії масового суспільства, сформульовані переважно в американській соціології.

Експлікації основних положень цих теорій і виявленню їхньої специфіки й оригінальності й буде присвячений подальший виклад.

Теорія масового суспільства Х. Ортеги-І-Гассета

Хосе Ортега-І-Гассет, відомий іспанський філософ, що приділяв чималу увагу проблемам соціології, у роботі "Повстання мас" сформулював широку популярність, що одержала, теорію масового суспільства.

Вигляд і склад будь-якої нової історичної епохи, будь-якого нового суспільства - це, як указує Ортега, завжди слідство зрушення: або внутрішнього - духовного, або зовнішнього - структурного. У рамках цього підходу він виявляє й структурні, і духовні причини становлення масового суспільства. Якщо спробувати "посилити" концепцію масового суспільства Ортеги-І-Гассета, то можна сказати, що вона складається із трьох блоків: загального діагнозу епохи, концепції соціального характеру й концепції кризи держави. Саме ці моменти ортегіанської теорії зберігають, на наш погляд, найбільшу актуальність.

Масове суспільство як новий соціальний стан

Теорія масового суспільства в Х. Ортеги-І-Гассета має рівною мірою систематичний і критичний характер. Він створює цілісну теорію масового суспільства, зберігаючи при цьому не тільки теоретичну, але й етичну дистанцію стосовно тієї реальності, що він описує. Звернемося спочатку до того, що можна назвати описовою частиною концепції Ортеги-І-Гассета.

Масовість проявляється в суспільстві всіляким образом. Епоха мас - це епоха гигантоманії - в архітектурі, у багатотисячних суспільних і політичних заходах, у пануванні смаку до всього великомасштабного. Великомасштабними стали умови життя, вони придбали планетарні розміри. Життя рядової людини вміщає події, що відбуваються на всій планеті, "простий смертний звично обживає увесь світ", весь простір. Але мир виріс і в часі. Археологія, наводить приклад Ортега, дивовижно розширила історичний простір. Імперії й цілі цивілізації, про які ми вчора ще не підозрювали, входять у свідомість, як нові континенти. Екрани й журнали доносять цю незапам'ятну стародавність до очей обивателя. До сказаного варто додати культ швидкості, що нині сповідають всі, культ руху, культ автомобіля й літака.

Але ще більш істотним, чим збільшення миру, є те, що "у світі всього стало більше". Усього, що можна придумати, побажати, створити, зруйнувати, знайти, ужити або відкинути. Можливості вибору, саме прояву, споживання розширилися багаторазово. Фільми й фотографії розважають рядової людини самими недоступними ландшафтами, газети й репродуктори приносять йому новини про рекорди й досягнення, технічних новинках. Все це створює відчуття казкової всемогутності. "Я говорю, - підкреслює Ортега, - не про якість життя, а про її напір, про її кількісний або потенційний ріст. Я сподіваюся, у такий спосіб точніше обрисувати світовідчування сучасної людини, його життєвий тонус, обумовлений свідомістю небувалих можливостей.

Масове суспільство - це багатолюдне суспільство в самому буквальному значенні слова. Це суспільство зростаючого стовпотворіння, загальної переповненості. "Міста переповнені. Удома переповнені. Готелі переповнені. Кафе вже не вміщають відвідувачів. Вулиці - перехожих. Приймальні медичних світил - хворих. Театри, якими б рутинними не були спектаклі, ломляться від публіки. Пляжі не вміщають купальників. Стає вічною проблемою - знайти місце".

Така зовнішня багатолюдність, масовість є найпершим і зовнішнім проявом масового суспільства, що оформилося в XX в. Суть же явища складається в повному захопленні масами суспільної влади. Це захоплення свідчить, на думку Ортеги, про серйозну кризу європейських народів і культур, що він іменує "повстанням мас".

Це "повстання" проявляється, по-перше, у тім, що сьогодні маси досягли такого рівня життя й добробуту, що колись призначався лише для деяких. Це колосальним образом розширило їхні матеріальні можливості. Вони досить успішно опановують і користуються технікою, що колись вимагала фахівців. При цьому особливо важливо те, що вони рівною мірою успішно користуються технікою не тільки матеріальної, але також юридичної й соціальної. По-друге, маси вийшли з покори, не підкоряються ніяким меншостям, не випливають за ним, не зважають на нього, а витісняють його і його заміщають.

Визначення масового суспільства, дане Ортегой виглядає в такий спосіб: юрба, що виникла на авансцені суспільства, раптово стала зримої. "Колись вона, виникаючи, залишалася непомітної, тіснилася десь у глибині сцени; тепер вона вийшла до рампи - і сьогодні вона головний персонаж. Солістів більше немає - один хор". Ключовим моментом для розуміння того, що таке масове суспільство, є саме ця фраза: солістів більше немає - один хор. Маса скасовує меншості. Суть справи, як підкреслює Ортега, в зрівнюванні. Ми живемо в епоху зрівнювання: зрівнюються багатства, культура, слабка й сильна стать, зрівнюються континенти.

Суспільство, як указує Ортега, завжди було динамічною єдністю меншостей і маси. Меншості - це сукупність осіб, виділених особливими якостями. Маса - не виділених нічим, це "середня людина", "загальний тип", обумовлений збігом думок, цілей, способом життя, що і відчуває себе таким же, як всі, і задоволений цією своєю нерозрізненістю. Типологічний розподіл на меншості й на маси не збігається ні з розподілом на соціальні класи, ні з їхньою ієрархією. "Поняття "маса"... не має на увазі робітників і взагалі позначає не соціальну приналежність, а той людський склад або спосіб життя, що сьогодні переважає й панує у всіх верствах суспільства, від верху до низу, і тому персоніфікує собою наш час". Це розподіл, скоріше, етичне - розподіл на ті, хто жадає від себе багато чого й сам на себе звалює тяготи й зобов'язання, і на ті, хто не вимагає нічого й для кого жити - це плисти за течією, залишаючись таким, як він є, не силкуючись перевершити себе. Ортега порівнює цей розподіл із двома галузями ортодоксального буддизму: Махаяною (більшим шляхом) і Хинаяною (малим шляхом). "Особливість нашого часу в тім і складається, що пересічні, не обманюючись щодо власної не оригінальності, безбоязно затверджують своє право на неї й нав'язують її всім і всюди". Пріоритет людини без прикмет і відмінностей перетворився із загальної ідеї або правового ідеалу в загальну психологічну установку.

Ортега називає наступні обставини становлення масового суспільства. По-перше, це причини демографічного характеру. За багатовіковий період своєї історії населення Європи не перевищувало ста вісімдесятьох мільйонів чоловік, але з 1800 по 1914 р. воно виросло до чотирьохсот шістдесятьох мільйонів. Людей об'єктивно стало значно більше. По-друге, економічні можливості, матеріальна забезпеченість як середніх, так і нижчих верств серйозно зросли. По-третє, Ортега вказує на соціальний порядок і відчуття гарантованості соціального існування (що звучить трохи дивно, якщо згадати кількість революцій у Європі в XIX в., у тому числі в Іспанії). Структурну й ідеологічну основу, причини всіх цих явищ становлять ліберальна демократія, експериментальна наука й промисловість. Два останніх фактори Ортега поєднує в одне поняття - "техніка".



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Масова комунікація парадокс сучасного суспільства

    Реферат >> Астрономия
    Реферат з інформатики Масова комунікація – парадокс сучасного суспільства Парадокс сучасності полягає в тім, ... законами та прогнозами класиків теорії інформаційного суспільства; а по-друге- ... того, що теорія інформаційного суспільства, яка направлена саме ...
  2. Теорії розвиненого індустріального суспільства середини XX століття

    Реферат >> Социология
    ... суспільства, розроблені представниками критичної теорії Франкфуртської школи, а також теорія індустріального суспільства Раймона Арона. Теор ... ченними мережами масового виробництва й масової культури нормативн ... іальне суспільство ще і як про масове суспільство. ...
  3. Шляхи формування громадянського суспільства в Україні

    Дипломная работа >> Социология
    ... праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить сво ... і основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є: • розширення масової бази влади, підвищення пол ...
  4. Проблеми і перспективи становлення громадянського суспільства в Україні

    Реферат >> Астрономия
    ... праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить сво ... і основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є: в розширення масової бази влади, підвищення пол ...
  5. Масова свідомість як складова суспільної свідомості

    Курсовая работа >> Психология
    ... зація потребує наявності масового суспільства та масової свідомості , члени ... є громадян – членів масового суспільства, носіїв масової свідомості, які ... парадоксів теорії масового суспільства та масової свідомості. З одного боку, масове суспільство породжу ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0073051452636719