Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Педагогика->Книга
У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання і виховання учнів залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, —...полностью>>
Педагогика->Доклад
В общем педагогическом процессе развивается и процесс воспитания. Традиционно он рассматривается отдельно, потому что имеет свои особенности и его нел...полностью>>
Педагогика->Доклад
2.Психологический аспект цели воспитания. Переданный воспитуемому социальный опыт приобретает при передаче психологическую форму, когда внешние требов...полностью>>
Педагогика->Доклад
От сложившихся воспитательных отношений. Воздействие на ребенка осуществляется через его отношение к окружающему, в том числе и через его отношение к ...полностью>>

Главная > Дипломная работа >Педагогика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Серед інших умінь цієї групи виняткову роль для розвитку пізнавальних здібностей відіграє вміння міркувати, оволодіти яким дуже складно. Ефективним засобом навчання дітей міркувати є використання алгоритмів і різноманітних зорових опор (схем, таблиць, символів).

Загальнопізнавальні вміння і навички. Ядро навчання – індивідуальна мислительна діяльність учня. Це той самий процес, до якого багато вчителів спонукає дитину коротким словом: „Думай!” Якби малюк був сміливішим, він запитав би у свого наставника: „А як це зробити?” Справді, наказуючи учневі думати, мало хто з учителів уявляє повною мірою, що в цей напружений момент йому треба досить швидко і безпомилково на очах усього класу виконати різні мислительні операції, серед багатьох способів вибрати один. Як полегшити шлях до самостійного мислення? Очевидно, слід не пускати його на самоплив, а цілеспрямовано керувати цим процесом. Оскільки мислительних операцій багато, то найперше, що має знати педагог, що об’єднує їх і в чому специфіка кожної.

Складниками всіх видів діяльності О.М. Леонтьєв називав дії. „Людська діяльність не існує інакше, як у формі дій або ланцюга дій”. „...Способи реалізації дій я називаю операціями”. Звідси ми робимо висновок, що структура будь-якої розумової дії складається з певних операцій. Відомо, що в основі всіх розумових дій лежать процеси аналізу і синтезу, тобто розкладання й об’єднання. Виконуючи їх, учень спостерігає, виділяє ознаки, частини, диференціює, встановлює зв’язки. Тому й формування кожного загальнопізнавального вміння передбачає опору на ці операції.

Дослідження психологів і дидактів показують різні шляхи формування в молодших школярів пізнавальних умінь (В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, В.Ф. Паламарчук) [22].

Вчителі спеціально формують у молодших школярів пізнавальні прийоми поетапним оволодінням ними. Зокрема, спочатку проводять підготовчі вправляння, які дають учням змогу набути досвіду виконання елементарних операцій: виділення ознак, диференціювання істотного і неістотного, розчленування поняття, первинне узагальнення. Тобто це ті операції, без яких неможливе жодне із загальнопізнавальних умінь, іншими словами – це азбука мислення. На етапі підготовчих вправ у всіх класах значну увагу треба приділити умінню аналізувати слова, речення, описувати різні об’єкти.

Ще одна з умов повноцінності навчання – формування в молодших школярів контрольно-оцінних умінь і навичок.

Компонент, що контролює навчальну діяльність, треба спеціально формувати. Учні повинні використовувати уміння і навички самоконтролю, який може бути прогнозуючим, поопераційним і підсумковим.

Безпосередньо самоконтроль виявляється у формі системи взаємооберненого зв’язку між змістом роботи та діями учнів. Будь-який контроль тісно пов’язаний з оцінкою, оскільки в процесі контролю не тільки визначається ступінь правильності дій і результатів, а й висловлюються оцінні судження щодо якості роботи. Тому контрольні й оцінні вміння взаємопов’язані, хоч кожне виконує специфічну роль у навчальній діяльності. Якщо самоконтроль має випереджальний характер, він обов’язково пов’язаний з плануванням наступних дій, прогнозуванням результату.

Контроль за кінцевим результатом поширений у початкових класах: як вивчено вірш, які вставлено літери, підкреслено слова, чи правильно розв’язано приклади, чи точно виміряно стрічку та ін. Але коли формуються складне вміння чи розгорнутий спосіб дії, тоді найбільшу цінність має поопераційний контроль, який забезпечує свідоме виконання завдання на всіх його етапах, своєчасне виправлення помилок.

Поопераційний контроль лежить в основі програмованого навчання і коментованого управління розумовою діяльністю учнів.

Самоконтроль учнів перших-других класів здійснюється в основному за добре засвоєним зразком, коли діти оволодівають способом дії тією мірою, яка забезпечує самостійність їх виконання. В третіх-четвертих класах важливу роль відіграють опосередковані засоби: опора на схему, алгоритм, володіння спеціальними прийомами самоперевірки.

3. Нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності.

Обов’язковими якостями творчої людини є: уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість Мислення, розвинена уява, уміння створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятись від стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків. Усі ці якості, нехай і в елементарній формі, ми повинні виявляти, розвивати і закріпляти, починаючи з перших років навчання, .у процесі самостійної пошукової діяльності, що передбачає активне вправляння дітей у творчих завданнях.

Розкриємо основні напрями цієї роботи.

Щоразу, готуючись до уроку, вчитель розв’язує принципове питання, як краще організувати засвоєння нового матеріалу. Встановлено, що протягом початкового навчання для учнів доступні та ефективні п’ять форм пошукової діяльності.

Дослідження показали, що критеріями відбору навчального матеріалу, який планують для організації пошукової діяльності молодших школярів на уроці, є такі:

1) зв’язок нового із засвоєним матеріалом;

2) можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

3) наявність суперечностей між опорними і новими знаннями;

4) готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.

Кожна з форм організації має свої функції в набутті школярами досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за допомогою прийомів розумової діяльності діти вдосконалюють уміння аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Евристична бесіда. Цей метод – ефективний спосіб керівництва частково-пошуковою діяльністю учнів. У ній вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне розв’язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна й для слабко підготовлених учнів, які вчаться логічних міркувань на зразках [50].

Реалізація розвивальних функцій бесіди починається з постановки проблеми, коли створюють ситуацію необхідності пошуку нового знання. Тут учитель навмисно загострює увагу дітей на об’єкті пошуку. Коли сформульовано проблему, учні під керівництвом учителя відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують засвоєні знання. Це робиться з метою усвідомлення: чи можна в цьому разі застосувати відомий шлях (тоді проблему розв’язують сильніші учні з місця на основі перенесення); чи треба шукати нові способи розв’язку проблеми.

Подаємо основні етапи роботи вчителя і учнів під час евристичної бесіди.

Діяльність учителя

Створення умов для виникнення проблемної ситуації.

Стимулювання учнів до формулювання проблеми.

Керівництво процесом пошуку допоміжних запитань і засобів, стимулювання до спостережень, порівняння, застосування раніше здобутих знань у новій ситуації.

Корекція висновку.

Діяльність учнів

Усвідомлення неможливості застосувати відомий спосіб.

Формулювання проблеми.

Висунення припущень щодо розв’язування проблеми, їх випробування.

Формулювання висновку.

Для структури евристичної бесіди характерне чергування репродуктивних і продуктивних запитань, що потребують напруженої розумової діяльності: усвідомити суперечність, побачити проблему, сформулювати її, висловити різні припущення, визначити правильний спосіб.

Чим вища готовність учнів до участі в пошуковій діяльності, тим ширші кроки пошуку; чим точніше запитання вчителя, тим стрункіша структура бесіди. Можна сказати, що структура бесіди – не послідовність запитань і відповідей, а їх можливий взаємозв’язок, вихідним моментом якого є проблема – кульмінація цього методу, а завершення – розв’язкою.

Отже, внесок евристичної бесіди у формування пошукової діяльності в тому, що діти під керівництвом учителя проходять повний цикл пошуку, розгорнутість якого залежить від рівня їхньої підготовленості й точності запитань.

Метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об’єкта визначаються на основі його подібності з іншими. У логіці встановлено, що вірогідність здобутих знань на основі аналогії залежить від певних умов:

  1. кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою;

  2. спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сторони порівнювальних об’єктів;

  3. ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об’єкта, повинні бути такого самому типу, як й інші ознаки – спільні для обох предметів.

Міркування за аналогією ґрунтуються на операції порівняння у формі співвіднесення і зіставлення істотних ознак об’єктів, а сам процес відбувається на основі аналізу, абстрагування, синтезу. За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгоритмічна й евристична. Молодшим учням доступні всі три, але в підручниках метод аналогії, на жаль, використовується обмежено.

Асоціативна аналогія відбувається на рівні репродуктивної діяльності, висновки на її основі мають ситуативний характер. Але для молодших школярів – це доступний і цікавий засіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій, її розвитку сприяють ігрові завдання: „Що на що схоже?”, „Хто так співає, хто так кричить?”, „Словесне плетиво” та ін. Останнє завдання продуктивне і для розвитку мовлення дітей.

Інші функції в розвитку пізнавальних здібностей молодших учнів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про можливість його застосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.

Високий рівень самостійності мислення учнів – обов’язкова умова застосування евристичної аналогії. Суть її в тому, що на основі подібності явищ або об’єктів, які, здавалося б, не можна порівнювати, виникають здогадки, припущення про спосіб розв’язання проблеми, шукані ознаки. Цей вид аналогії може забезпечити лише високий ступінь абстрактного мислення учнів, їхньої аналітико-синтетичної діяльності.

Самостійне ознайомлення з новим матеріалом. Розвивальні функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію і виконання учнями у взаємозв’язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних задач: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх [32].

Приведемо перелік орієнтирів для вчителя, які можуть стати поштовхом для використання завдань для самостійного ознайомлення учнів з новим матеріалом:

  • міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал;

  • можливість актуалізації опорних знань виконанням підготовчих вправ;

  • доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику;

  • рівень сформованості вмінь працювати з підручником, картками, достатній темп письма і читання.

Дослідницькі завдання. Великі можливості для формування досвіду творчої діяльності має дослідницький метод. Нерідко вчителі вважають його недоступним для молодших школярів. Так, він справді складний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, потребує від них розвинених пошукових умінь. Дослідження педагога Т.М. Байбари, показало, що виконання учнями третіх-четвертих класів елементарних дослідницьких завдань – не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом початкової школи учні спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.

За умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки учні цілком спроможні виконувати тривалі дослідницькі завдання. Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним встановленням причинно-наслідкових зв’язків, засвоєння властивостей об’єктів шляхом експериментального „відкриття” під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти самостійно на деяких етапах разом з учителем планують хід роботи, відбирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, у дослідницькому методі працює увесь діапазон пошукових умінь.

Щоб захопити школярів дослідженнями, бажано прищепити їм смак до вдумливого нагромадження і осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об’єктами, які відкривають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні, місяць. Формування досвіду пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, а й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... ураховуватися і в організації гри у дитячому садку, і на уроках у початковій школі, і в усіх сферах ... поза увагою інші принципи: принципи розвитку на уроках мови читацьких інтересів ... якій реалізуються всі функції навчання: освітня, виховна, розвивальна, ...
  2. Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоров я у початковій школі

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... навчання (В. Оконь), треті відносять проблемне навчання до категорії принципу ... зації навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров’я" в початковій школ ... і. Розвивальні ... навчання на уроках з „ Основ здоров'я" в початковій школі, ми повністю можемо реал ...
  3. Формування загальнонавчальних умінь першокласників на уроках Я і Україна

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... істу навчання, розробка завдань із логічним навантаженням, розробка засобів їх методичної реалізації на уроках «Я і Україна» ... його розподіл за роками протягом навчання в початковій школі. Пропонований перелік може уточнювати вчитель ...
  4. Система роботи з розвитку звязного мовлення учнів на уроках української мови 5-12 клас

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... принципи навчання української мови Поряд із загальнодидактичними принципами в методиці навчання ... реалізація є важливою умовою розвивального навчання ... у початковій школі. ... І. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови// Початкова школа. – 2008. – ...
  5. Компютерна підтримка уроків математики у початковій школі

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... на уроках математики у початковій школі. Об’єктом дослідження є процес навчання ... вивчаються, явища, процеси; реалізація прикладної спрямованості навчання математики з використанням І ... вчителем на основі наступних принципів: Доступність. В цьому принципі ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0013818740844727