Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Реферат
Развитие современного общества и уровень производственных сил настоятельно требуют особого внимания к проблемам обучения и воспитания. Воплощение науч...полностью>>
Психология->Реферат
Особливість дитини є складною психо-фізіологічною системою. Оскільки вихованням дітей займаються часто непідготовлені люди, це призводить до помилок, ...полностью>>
Психология->Реферат
В отличие от КоБС РФ, в ст.1 СК РФ четко сформулированы основные начала (цели и принципы) правового регулирования семейных отношений в Российской Феде...полностью>>
Психология->Реферат
Чёрный юмор — особый вид юмора, (в основном анекдотов) в котором комический эффект вызывается насмешками над смертью, здоровьем или иными темами, обыч...полностью>>

Главная > Реферат >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Гуманітарний інститут

Реферат на тему:

Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Виконала

Студентка ДК 306

Якименко Любов

Київ 2011



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічні фактори формування і регулювання економічної поведінки

Розділ 2. Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Висновки

Список використаних джерел



ВСТУП

Соціально-економічне пізнання завжди пов'язане з матеріально-практичною діяльністю людини по перетворенню навколишнього середовища. Саме в процесі цієї діяльності формується суб'єкт і виокремлюється об'єкт соціально-економічного пізнання. Причому суб'єктом соціально-економічного пізнання людина виступає не стільки тому, що вона наділена певними психологічними властивостями, скільки тому, що вона є суспільною людиною, особистістю, котра засвоїла досягнення матеріальної і духовної культури, нагромаджені суспільством до певного етапу свого розвитку.

Сказане зовсім не означає, що, визнаючи соціальну природу суб'єкта пізнання, ми цим самим знеособлюємо процес пізнання і виключаємо з нього суб'єкта. Справа в тому, що між суспільним (гносеологічним) суб'єктом і суб'єктом індивідуальним в ході соціально-економічного пізнання існує складний діалектичний взаємозв'язок. Адже суспільний суб'єкт реально проявляється тільки через пізнавальну діяльність окремих індивідів, індивідуальних суб'єктів. Але окремий індивід починає виконувати функції суспільного (гносеологічного) суб'єкта в пізнанні соціально-економічних явищ лише в тій мірі, в якій він засвоїв способи пізнавальної діяльності, нагромаджені гносеологічним суб'єктом. Водночас слід мати на увазі, що гносеологічний суб'єкт не тотожний сукупності індивідів або сукупності способів пізнавальної діяльності, якими володіють окремі індивіди. Способи пізнавальної діяльності, що ними володіють суспільні суб'єкти, завжди багатші за своїм змістом і обсягом.

Процес соціально-економічного пізнання передбачає наявність не тільки суб'єкта (суспільного та індивідуального), а й об'єкта. Об'єкт у соціально-економічному пізнанні це не просто будь-яке соціально-економічне явище, а тільки те явище, що включене у сферу людської діяльності. Скажімо приватизація як явище, як об'єктивна реальність виступає в ролі об'єкта тільки тоді, коли на це явище спрямована увага суб'єкта і коли воно (явище) стає предметом теоретичної або практичної діяльності суб'єкта. Якщо суб'єкт виступає активною стороною в соціально-економічному пізнанні, то об'єкт є пасивною стороною, тим, на що спрямована діяльність суб'єкта. Людину цікавлять предмети зовнішнього світу не самі по собі, а як об'єкти її діяльності, як такі що можуть бути використані і перетворені нею. Таким чином, процес пізнання соціально-економічних явищ виступає як процес активного освоєння суб'єктом об'єкта і дозволяє зробити наступні висновки: процес соціально-економічного пізнання виступає процесом творчим і активним, адже людина не чекає, коли соціально-економічні процеси та явища відобразяться у її свідомості. Вона сама, спираючись на пізнані закони розвитку природи, суспільства і людського мислення, створює пізнавальні структури і в процесі практичної діяльності перевіряє ступінь їх відповідності об'єктивній економічній реальності; будь-які знання, будучи продуктом діяльності суб'єкта, містять елемент суб'єктивного. Причому, будучи продуктом діяльності суб'єкта, пізнавальний образ завжди включає в себе елемент суб'єктивності не тільки у формі вираження нового знання, але й в його змісті. Саме цим пояснюється той факт, що одні і ті ж соціально-економічні процеси та явища за певних обставин отримують різне тлумачення. Наприклад, в таких процесах, як роздержавлення і приватизація, лібералізація цін, управління та зовнішньоекономічні відносини одні суб'єкти вбачають шлях до економічної стабільності та економічного зростання постсоціалістичних країн, а інші у вищеназваних процесах бачать основну причину економічної кризи. Водночас слід мати на увазі, що оскільки діяльність суб'єкта соціально-економічного пізнання спрямована на об'єкт і передбачає адекватне відображення його, остільки зміст знання обов'язково включає в себе і об'єктивний момент, який в силу практичної зумовленості пізнавального процесу є в кінцевому рахунку визначальним. А тому й, ми вправі характеризувати пізнавальний образ як суб'єктивний образ об'єктивного світу, процесу, явища; погляд на пізнавальний процес крізь призму суб'єктивних відносин дозволяє зрозуміти той факт, що пізнавальні структури не тільки несуть інформацію про об'єкт, але й відображають рівень суспільного розвитку, потреби і цілі суспільства, тобто демонструють соціальну обумовленість пізнавального процесу. За таких обставин добуті знання соціально-економічних явищ виступають не тільки як результат відношення індивідуального суб'єкта до об'єкта, а й як результат дослідження функціонування складної системи колективної, міжсуб'єктної діяльності.



РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАНЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Розуміння суб'єкт-об'єктних відносин у соціально-економічній сфері дозволяє зрозуміти суть такого феномену як економічна свідомість. Економічна свідомість становить собою цілеспрямоване відображення реально існуючих економічних процесів та явищ і відповідне уявне (в думках) реагування на них. Іншими словами, економічна свідомість - це усвідомлене соціально-економічне буття, це перероблення в мозку людини економічної інформації, точніше, з'ясування її походження, прийняття, передачі, збереження, конструювання певних дій та передбачення їх наслідків. Економічна свідомість формується і проявляється в діяльності суб'єкта. Адже суб'єкт пізнання, людина не тільки відображає економічні процеси та явища, але й активно відтворює їх в свідомості. Крім того, свідомість проявляє себе як мовна знакова діяльність.

У виникненні економічної свідомості вирішальну роль відіграють соціальність, оскільки вона:

дала можливість людині закріпляти, удосконалювати і передавати в поколіннях навички не тільки фізичної, але й розумової трудової діяльності;

стимулювала розвиток мовної і знакової діяльності, в результаті чого мова із засобу комунікації з часом перетворилася, якщо можна так сказати, в матеріальну оболонку мислення;

утворює ту систему об'єктивних відносин, в яких свідомість проявляється, трансформується у самосвідомість і реалізує себе в матеріальному та духовному виробництві.

На думку багатьох вчених, в економічній свідомості можна виокремити дві складові: предметну свідомість, тобто осмислення економічних процесів та явищ, що існують поза людиною, і самосвідомість, тобто осмислення людиною себе як суб'єкта економічних відносин, аналіз власних уявлень, думок, почуттів, переживань, вольових імпульсів, інтересів, цілей, поведінки, дій, місця в системі виробничих відносин тощо.

Зауважимо, що для реалізації економічних можливостей людини, адекватної поведінки в суспільстві важливими є обидві складові. Якщо людина правильно, адекватно осмислює навколишні економічні процеси та явища, то вона зможе і адекватно діяти. Скажімо, якщо власник акцій усвідомлює, що розмір дивіденду залежить, крім усього іншого, і від продуктивності його власної праці, то він намагатиметься діяти в напрямі її підвищення.

Не менше важливу роль в економічному житті відіграє правильна, адекватна самооцінка суб'єктом своїх можливостей, дій як суб'єкта економічної діяльності. Адекватна самооцінка передбачає критичне відношення до себе, постійне співставлення своїх можливостей, думок, дій і їх результатів з тими, що їх вимагають, диктують закони економічного розвитку, об'єктивна реальність. Неадекватна самооцінка обертається волюнтаризмом і суб'єктивізмом в економіці, які гальмують економічний розвиток.

В економічній свідомості прийнято виокремлювати три основні сфери: когнітивну, емоційну та мотиваційно-вольову. Когнітивна сфера в економічній свідомості включає в себе пізнавальні здібності людини, процес пізнання і результати пізнавальної діяльності. Пізнавальні здібності-це здатність людини до відчуття, сприйняття і уявлення; здатність концентрувати увагу на об'єкті пізнавальної діяльності; це наявність пам'яті, здатної відтворювати минулий досвід і тривалий час зберігати інформацію про події зовнішнього світу і реакціях організму й багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки; це здатність абстрактно і раціонально мислити й формулювати економічні поняття. Хоча пізнавальні здібності в значній мірі мають фізіологічне походження, відкидати суспільний, соціальний елемент у їх формуванні та розвитку навряд чи було б правильно. Адже, як свідчить людська практика, фізіологічні здібності, якщо їх не розвивати, згасають, зникають і, навпаки, навіть невеликі задатки до певного виду діяльності (в даному випадку до діяльності економічної) міцніють, множаться, якщо їх цілеспрямовано розвивати. Причому розвивати треба з дитячого віку. А тому й правильно роблять ті країни, які починають формувати економічне мислення, навчати основам економіки ще у дошкільний період. На жаль, в нашій країні розвиткові економічного мислення в учнівської молоді не надається належної уваги. Адже у більшості шкіл економічні курси не читаються. І це в той час, коли найвищі органи влади взяли . курс на розвиток підприємництва.

Емоційна сфера економічної свідомості охоплює психічні переживання та хвилювання, викликані певними економічними процесами та явищами, а також оцінку людиною того чи іншого конкретного явища, з яким вона має справу. В емоціях економічні явища відображаються не у вигляді образів, не самі по собі, а у відношенні до людини, суспільства, їх потреб, інтересів та ідеалів. Скажімо, такі економічні явища, як безробіття, інфляція, зростання вартості життя і т. ін. відображаються у вигляді стресових станів, відчаю, горя, ненависті т. п. Емоційна сфера економічної свідомості в значній мірі визначає поведінку суб'єктів економічної діяльності. Більше того, як переконує світовий досвід розвитку підприємництва, на поведінку суб'єктів господарської діяльності робить відповідний вплив емоційна сфера будь-якої свідомості, а не тільки економічної. Скажімо, сьогодні загальновизнано, що програш улюбленої футбольної команди опосередковано (через відповідний психічний стан працівників-болільників) обертається для виробництва значним зниженням продуктивності праці, та погіршенням інших кількісних і якісних показників.

Мотиваційно-вольова сфера економічної свідомості включає в себе мотиви, інтереси, потреби суб'єкта в єдності зі здатністю досягати мети, тобто здатністю до активних дій в напрямі досягнення усвідомленої мети. Мотиваційно-вольова сфера економічної свідомості чи не найбільше впливає на економічну поведінку суб'єктів економічної діяльності: спонукає до активної трудової діяльності або гальмує цю останню. Усвідомлюючи, що рівень заробітної плати є нижчим від його трудових зусиль, суб'єкт господарської діяльності буде прагнути або добитися підвищення заробітної плати, або працюватиме з меншими затратами робочої сили.

Зрозуміло, що в реальній дійсності усі сфери економічної свідомості взаємозв'язані й утворюють певну цілісність, яка і визначає поведінку кожного суб'єкта в той чи інший період і в тому чи іншому середовищі. Ні чим іншим, як високою економічною свідомістю можна пояснити порівняно високу продуктивність пращ, що мала місце в економіці нашої країни в 30-50-х роках XX століття. Це саме можна сказати й про інші країни. Коли ті чи інші фірми або навіть цілі галузі прагнули забезпечити більш високі темпи економічного зростання, вони поряд з іншим активно впливали на економічну свідомість людського фактора Причому цей вплив здійснювався з врахуванням певних джерел економічної свідомості, серед яких найважливішими є:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соціальна робота з людьми похилого віку

    Дипломная работа >> Социология
    ... років. За даними Інститута соціальних досліджень, ... є. У свідомості літньо ... соціальної роботи є: 1. Соціальні працівники використовують у своїй роботі різноманітні засоби і методи: 1) соціально-економ ... соціально-психологічної, педагогічної зміни його поведінки ...
  2. Соціальна реабілітація інвалідів. Курс лекцій

    Конспект >> Социология
    ... соціальне, фізичне й психічне здоров'я, але й результатом соціальної політики й суспільної свідомост ... єї поведінки; Соціальний чинник, що визначається соціальними і соціально-економічними ... віці від 55 років. За даними Інститута соціальних досліджень, 80% осіб ...
  3. Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб

    Магистерская работа >> Социология
    ... ів дослідження: а). теоретичні (аналіз соціологічної, соціально-педагогічної літератури та нормативних документів з проблеми дослідження); б). метод соціального ... молодіжної свідомості мають вплив на більшість форм поведінки та діяльност ...
  4. Соціологічний аналіз соціально демографічної структури

    Реферат >> Социология
    ... соціальних ролей і статусів. Цей процес проявляється в специфічно молодіжних формах пове­дінки й свідомост ... середині 90років - уже 18,3%. Дослідження показують ... соціальних знань життя. Соціальна зрілість — це, насамперед, широкі соціальні знання еко­номічно ...
  5. Соціально-педагогічна профілактика торгівлі жінками

    Курсовая работа >> Социология
    ... дослідження. Мета дослідження полягає у розкритті змісту соціально-педагогічно ... карті Європи 90років проблема все більше ... правових, політичних, соціальних, економічних, культурних, із ... людьми”; формування правової свідомості і правової поведінки в дівчат, ві ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0031900405883789