Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Финансы->Реферат
Основная цель деятельности коммерческого банка – получение максимальной прибыли при обеспечении устойчивого длительного функционирования и прочной поз...полностью>>
Финансы->Реферат
Целью производственной практики для студентов 4 курса специальности «Финансы и кредит» специализации «Государственные и муниципальные финансы» в орган...полностью>>
Финансы->Реферат
Корпорация единственная организационно - правовая форма, обособленность от владельцев которой, признается законом. Таким образом, владельцы корпорации...полностью>>
Финансы->Реферат
базируется на том, что потенциальный инвестор не заплатит за предприятие сумму выше, чем текущая стоимость будущих доходов. Собственник не продает сво...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Финансы

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Поразка у війні вимагала ще більшої кількості грошей. Країни-переможниці наклали репарації в розмірі 132 млрд золотих марок, які необхідно було виплатити в короткий термін. Емісія після війни привела до того, що до червня 1923 р грошова маса збільшилась приблизно в 90 разів, ціни –в 180 разів, а курс долара –в 230 разів. Так один долар в червні 1921 р дорівнював 65 марок, а липні 1922р -420, в січні 1923 р. -7260, а в червні 1923 -100000, в жовтні 25млрд, в листопаді -4,2 трлн марок. В забепеченні репараційних сумпереможці з Німеччини все що, було цінного, а в 1923 р. франко-бельгійські війська окупували Рурську область, яка давала 90% вугілля і 50% металу Німеччини, щоб беперешкодно вивезти продукцію цих галузей. Рейхсбанк продовжував друкувати гроші і до кінця 1923 року об`єм паперових грошей досяг майже 500 квінтиліонів марок, а на чорному ринку курс долара склав 10 трлн рейхсмарок.

Історія Німеччини того часу знає унікальні приклади цін. Хлібина коштувала 430 млрд марок (0,29 марки до війни). Для оплати елементарних послуг було необхідно мати буквально мішки готівкових грошей,які вже наступного дня втрачали свою цінність ситуація вимагала грошової реформи.

В кінці 1923 р. була введена нова валюта –рентна марка, випущена Рентним банком. Вона обмінювалась у співвідношенні 1:1 трлн рейхсмарок і на сорок процентів забезпечувалася золотом та іноземною валютою. В перехідний період паралельно функціонували два емісійних банки –Рентний і Рейхсбанк. Капіталом Рентного банку було не золото, а боргові зобов`язання його засновників –власників сільськогосподарських земель, промисловців, торговцій і власників банків. Забезпеченням цих зобов`язань були закладні листки і облігації чотирьох процентної вартості їх підприємств. Однак зобов`язання засновникыв банку, як ы банкноти. Обыковувались в золотих марках. Ресурси склали 3,2 млрд марок. З них 1,2 млрд. кредитувались уряду для покриття його заборгованості Рейхсбанку і збалансування бюджета. Така ж сума передавалась Рейхбанку для кредитування приватних господарств, а залишкові марки залишались в резерві. Після завершення грошової реформи в серпні 1924 р і вилучення по мірі погашення заборгованості рентних марок із обігу Рентний банк перестав існувати, його функції передались реорганізованому Рейхсбанку.

Був встановлений твердий курс -4,2 марки за долар, що точно відповідало довоєнного паритету золотої марки. Фактично країна перейшла до золотодивізного стандарту. До того ж в 1924 р. на допомогу Німеччині прийшли США вони

запропонували план Дауеса, згідно якого Німеччина одержала від США і Англії позики в розмірі 30 млрд . золотих марок для відновлення промисловості. Прибутки промисловості повинні були йти на виплати репарацій Англії і Франції, а Англії і Франції - повернути свої воєнні борги США.

В 1929 році план Дауеса був замінений планом Юнга. Цей план передбачав ще бвльші поступки Німеччині. Суми репарацій значно скорочувались і виплачувати їх Німеччина повинна була порівняно невеликими щорічними платежами до 1988 р. Але світова економічна криза перервала здійснення плану Юнгна. 1932році були скасовані всі репарації. Крім того, в кризовий період 1929-1933 роках був скасований золотодевізний стандарт і встановлена система нерозмінних кредитних грошей.

В 1933 році до влади прийшов Гтлер і проголосив своє правління третім рейхом(третьою імперією). Закон про кредитну систему 1934 року надав Рейхсбанку виключні права, а з 1939 року Рейхсбанк повністю підкорився фюреру. Особливістю гітлерівської економіки стало жорстке регулювання цін,що порушило ринкові відносини. Був встановлений низький рівень цін на товари народного споживання, що призвело до їх дифіциту та і необхідності введення карткової системи на продовольство. Крім того, загальна мілітаризація економіки та початок Другої світової війни потребували грошових вливань і як наслідок кількість грошей збільшилась з56,4 млрд. До 298 млрд. Марок. Інфляція наближалась до 600% порівняно з довоєнним рівнем. Антиінфляційні міри зводились до контролю за цінами і зарплатою.

Післявоєнна Німеччина була розділена на чотири окупаційні зони ( американську, англійську, французьку і радянську). В 1945 році в радянській зоні всі відділення Рейхсбанку були закриті. В 1946-1947 роках в американській і французьких зонах були відкриті центральні банки земель, які функціонували на принципах Федеральної резервної системи США. В 1948 році були засновані чотири центральних банки земель в британській зоні. З кінця 1946 року до весни1948 року в землях (адміністративно-територіяльні одиниці) в границях до воєнної Німеччини було відкрито11 центральних банків земель. Оскільки границі окупованих зон не співпадали з адміністративно-територіальним поділом, то,

наприклад, на території землі Баден-В`юнтерберг, яка виявилась в трьох окупаційних зонах, в 1947 році було відкрито три ценральних банки. Першого березня 1948 році всі банки земель створили Банк німецьких земель так сформувалися два рівні грошової системи Німеччини: Банк німецьких земель і центральні банки земель.

Головним архітектором економіки післявоєнної Німеччини став Л. Ерхард. Основними принципами перетворень були вільні ціни, підприємництво і грошова реформа. Вранці 21 червня 1948 року рейхсмарки були об`явлені не дійсними. Сорок з них кожен житель міг обміняти на сорок нових дойчмарок, пізніше ще двадцять. Таким чином шістдесят рейхсмарок обмінювались по курсу1:1 до дойчмарок. Всі марки поверх цієї суми мінялися по іншому курсу -1 дойчмарка прирівнювалась до десяти дойчмарок. Пенсії, заробітна плата, орендна плата переводились у співвідношенні1:1 тобто виплачувались в попередньому розмірі. Половину готівки і заощаджень можна було обміняти по курсу 1:10. Тим часово «заморожена» друга половина пізніше обмінювалась в співвідношенні 1:20. Грошові зобов`язання підприємств перераховувались у співвідношенні 1:10. Підприємства, одержавши готівку для виплати першої зарплати, в подальшому повинні були існувати за рахунок реалізації своєї продукції.

В результаті всіх девальввацій середнє обміне співвідношення рейхс марок і нових дойчмарок склало 10: 0,65. Таким чином об`єм грошей зменшився на 93,5 % (по масі рейхсмарок). 24 червня 1948 року пройшла повна лібералізація цін. Зник «чорний ринок». Магазини заповнились товарами. Ціни до кінця року зросли не в звичних 2-4 рази, а лише на декілька процентів тим не менше, випущених в обіг грошей економіці було явно не достатньо і до кінця 1948 року грошова маса збільшилась більш ніж в два рази. Після приєднання до Бреттон-Вудської валютної системи і прийняття конституції ФРН в 1949 році був встановлений золотодоларовий стандарт. Німецька марка прирівнювалась до долара в співвідношені 3,33:1. В вересні 1949 року ціна долара зросла з 3,33 дойчмарки до 4,2 і лише в березні 1961 року була проведена ревальвація иарки (один долар=4 марки). Девальвація німецької марки

восени 1949 року була викликана дефіцитом торгового балансу. В 1950 році через раптовий зріст цін на імпортну сировину в результаті початку корейської війни дифіцит торгового балансу став ще більшим.

В 1953 році ФРН вступила в Міжнародний валютний фонд, який зафіксував золотий вміст марки на рівні 0,211588 г чистого золота. В 1976 році золотий паритет був скасований.

Перші гроші Німеччини після Другої світової війни друкувалися в Лондоні (купюра в п`ять марок ) і США з використанням офсетного друку. На купюрах були відсутні водяні знаки на території ФРН друкування грошей відновилося тільки в 1955.

IV РОЗДІЛ РЕГУЛЮВАННЯ ФІАНСОВОГО РИНКУ ФРАНЦІЇ

4.1РЕГУЛЮВАННЯ ФОНДОВОГО РИНКУ ФРАНЦІЇ

Сообливості організації ринку

Дві основні реформи французького ринку цінних паперів –дематеріалізація цінних паперів(1984 рік) та впровадження системи «поставки проти платежу» (1991рік), що відповідним чином вплинуло на систему регулювання ринку.

Усі рахунки в цінних паперах ведуться в електронній формі, для чого відкривається поточний рахунок, який дублюється в SIKOVAM.тобто цінних паперів у документарній формі у Франції не існує.

У 1999 ринок звичайних акцій інтегрується в євроринок, зокрема акції котируються в євро. Також конвертуються в євро державні боргові папери, нові ж випускаються тільки тільки в євро.

Організовані ринки:

  • Товариство французьких бірж (SBF):

  • Біржа опціонів( MONEP);

  • Біржа ф`ючерсів(MATIF).

Регіональні фондові біржі закриті в 1991 році.

Депозитарні послуги надає центральний депозитарій –SICOVAM.

Розрахункові системи RELIT(акції та облігації) та SATYRNE (казначейські зобов`язання пов`язані з SICOVAM.

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ

Закон про модернізацію фінансової діяльності(1996рік).

Структура регулювання

1.Міністерство економіки та фінансів :

    • Здійснює загальне регулювання фінансових ринків;

    • Затверджує акти Ради з фінансових ринків(CMF)післяконсультацій з Комісією з біржових операцій.

3.Комісія з біржових операцій (COB).

  1. банківська комісія : має повноваження по нагляду за грошовим ринком.

Вона здійснює:

-моніторинг за дотримання нормативних актів CRBF$

  • моніторинг фінансового стану кредитних установ та інвестиційних компаній;

  • нагяд за їх платоспроможністю.

Комісія має право:

  • вимагати інформацію, пояснення, докази;

  • накладати фтрафи за порушення;

  • видавати попередження менеджменту;

  • накладати штрафи на керівництво і персонал

4.Комітет з банківського та фінансового регулювання CRBFвстановлює:

  • правила для кредитних установ та інвестиційних фірм;

  • вимоги щодо мінімального капіталу, придбання частки в інвестиційних фірмах, здійснення певних видів діяльності.

  • Норми: ліквідності, платоспроможності, розподілу ризику.

Головою Комітету є міністр економіки та фінансів, заступником Голова банку франції, інші п`ять членів призначаються міністром.

5.Комітет по кредитних установах та інвестиційних компаніях (СЕСЕІ) приймає окремі рішення щодо:

  • Видачі дозволів на надання інвестиційних послуг інвестиційним фірмам та кредитним установам,

  • Скасування дозволів інвестиційним фірмам, щл не є компаніями з управління портфелем,

  • Здійснює нагляд за інвестиційними фірмами і процесі їх ліквідації.

Комітет складається з 7 осіб, очолює його голова Банку Франції.

Завдання та повноваження регулюйочьго органу

Комісія з біржових операцій –незалежний адміністративний орган, який:

  • Видає ліцензії взаємним фондам (SICAV) керуючим інвестиційними фондами;

  • Контролює розкриття інформації емітентами та використання інсайдерської інформації;

  • Здійснює нагляд за дотриманням законодавства з цінних паперів;

  • Розглядає скарги інвесторів;

  • Встановлює етичні кодекси;

  • Укладає угоди з контролюючими органами інших країн.

Комісія має право: накладати санкції, зокрема штрафи; направляти матеріали до прокуратури; забороняти або відміняти лістинг цінних паперів.

Комісія складається з голови та дев`яти членів. Вона представляє річний звіт Президенту та парламенту.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Ринок фінансових послуг. Навчальний посібник

    Книга >> Финансовые науки
    ... ринку фінансових послуг. Розвиток законодавчого регулювання ринку фінансових послуг в країнах з розвинутою економікою. Основи правового регулювання ринку фінансових ... про ці випуски. Законодавство України, як і законодавства інших країн, покладає на інституц ...
  2. Ринок праці в економічній системі

    Реферат >> Астрономия
    ... ї влади необхід­них фінансових і матеріальних коштів, ... які пе­редбачені законодавством про працю та зайнят ... тимчасо­вих робочих місць, розвиток нестандартних форм зайнятості, ... внутрішній ринки тісно пов'язані. У країнах з розви­нутою економікою може переважати ...
  3. Економіка підприємства. Опорний конспект лекцій

    Конспект >> Экономическая теория
    ... персоналом в розвинутих країнах. Тема ... фінансових втрат від техніко-економічного ... країнах з ринковою орієнтацією економіки існують біржовий і позабіржовий ринки ... економічний розвиток кожної країни ... з урахуванням вимог законодавства. Результати стандартизації ...
  4. Розвиток малого підприємництва

    Реферат >> Астрономия
    ... розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та уста­леність законодавства, фінансова ... 1,5%, В США – 8%. Нині у багатьох країнах з розвинутою економікою в малому бізнесі зайнято від 5 до 15 ... розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг; ініціювання фінансово ...
  5. Економіка праці та соціально-трудових відносин (2)

    Конспект >> Экономическая теория
    ... внутрішній ринки тісно пов’язані. У країнах з розвинутою економікою може переважати як ... працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю у процесі ... і приватизація економіки, розвиток малого і середнього бізнесу, фінансово-економічна стабілізац ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011708736419678