Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Иностранный язык->Реферат
In economics, factors of production (or productive inputs or resources) are any commodities or services used to produce goods and services. 'Factors o...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
Настоящее исследование посвящено анализу функционирования экспрессивной и оценочной лексики в современном немецком рекламном тексте. Данная работа вып...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
The 15th century was a time of change for knighthood. Knights no longer fought for their lords in return for land, since the feudal summons had long b...полностью>>
Иностранный язык->Реферат
No man is an island, all of us live in society. Since childhood people are involved in cognitive process. Some scientists claimed that categorization ...полностью>>

Главная > Реферат >Иностранный язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Соціальна лінгвістика і її предмет

  1. Визначення соціолінгвістики та її предмета.

  2. Проблеми сучасних соціолінгвістичних досліджень.

  3. Напрямки соціолінгвістичних досліджень.

  4. Історія становлення соціолінгвістики.

  5. Методи соціолінгвістичних досліджень.

І. Визначення соціолінгвістики та її предмета

Соціальна лінгвістика (соціолінгвістика) – напрям мовознавства, що вивчає суспільну зумовленість виникнення, розвитку й функціонування мови, дію суспільства на мову й мови на суспільство.

За час існування в мовознавстві соціолінгвістичного напряму він мав і має дотепер декілька різних найменувань: соціологія мови, соціологічна лінгвістика, соціологічне мовознавством, лінгвістична соціологія, лінгвосоціологія, соціолінгвістика, соціальна лінгвістика та інші.

Термін соціолінгвістика вперше використав в 1952 р. американський дослідник Герман Каррі. Цією назвою був позначений напрям, який фактично вже існував у мовознавстві і свою головну мету вбачав у дослідженні мови як явища суспільного. У середині ХХ ст. у мовознавстві найуживаніші були два терміни – соціальна лінгвістика й соціолінгвістика. Інші з наведених вище назв використовуються рідше, причому в них, як правило, вкладається далеко не однаковий зміст. Нерідко різні терміни співвідносні з певними періодами в історії соціальної лінгвістики (наприклад, у кінці 20-х – початку 30-х років ХХ ст. в мовознавстві використовували термін соціологічна лінгвістика, у 40-60-і р. була поширена назва соціологія мови. Різні терміни можуть бути пов’язані з певними лінгвістичними школами (наприклад, французька соціологічна лінгвістика). Прийняті в радянській науці терміни соціальна лінгвістика і соціолінгвістика закріпилися у нас приблизно в кінці 60-х років.

Питання про назву науки важливе, адже в ній зазвичай вміщено найлаконічнішу вказівку на предмет цієї науки. Проте з цього зовсім не витікає, що при тотожних або схожих назвах предмет науки буде обов'язково мислитися однаково (один і той же) і схожим буде його тлумачення.

Предмет соціальної лінгвістики розуміють не однозначно, і не випадково деякі автори вважають за краще говорити про окрему наукову галузь мовознавчої науки, а не про її чітко окреслений і суворо визначений предмет.

Олена Селіванова об’єктом соціолінгвістики вважає мову в аспекті її соціальної диференціації, а предметом соціолінгвістики – функціонування мови в соціальному контексті (за висловом Уильма Лабова).

Розрізнення об'єкта і предмета дослідження соціальної лінгвістики у мовознавців однієї й тієї ж методологічної орієнтації (наприклад, у радянських лінгвістів, що спиралися на діалектико-матеріалістичну філософію марксизму-ленінізму) може пояснюватися як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Як об'єктивна причина найчастіше виступає часовий чинник: уявлення про предмет науки з часом змінюється (модно говорити про поглиблення й розширення його). Причиною суб'єктивного характеру звичайно виступають наукові інтереси й дослідницький досвід ученого: одні учені з тією або іншою проблемою (з тим або іншим аспектом дослідження) пов'язують один комплекс конкретних питань, інші учені – інший, ширший комплекс. Часто спостерігаємо різне авторське бачення кола аналізованих питань, характеру зв'язків і залежностей між ними, переплетених з обставинами об'єктивного порядку, наприклад, з актуальними завданнями наукового дослідження.

У «Словнику лінгвістичних терминов», укладеному відомим філологом Ольгою Сергіївною Ахмановою, термін соціолінгвістіка, або (соціологічна лінгвістика, наводиться з двома значеннями:

1) розділ мовознавства, що вивчає причинні зв'язки між мовою і фактами суспільного життя;

2) розділ мовознавства, що вивчає соціальну диференціацію мов, тобто різні його соціальні діалекти.

Друге з наведених визначень слід віднести швидше за все до соціальної діалектології, яку природно вважати однією з частин соціальної лінгвістики. Правда, у цьому разі під соціальною діалектологією треба розуміти дисципліну, що досліджує всі види соціальної диференціації мов, а не тільки власне соціальні діалекти (професійні говори, корпоративні жаргони, арго тощо). Що ж до першого визначення, то воно в принципі правильно вказує на головну проблему соціолінгвістики – мова і суспільство, проте воно не розкриває різноспрямованості, причинних зв’язків між мовою й фактами суспільного життя. Немає в цьому визначенні вказівок і на ряд інших важливих аспектів, без яких вже важко уявити сучасну соціальну лінгвістику.

Вузьке визначення соціальної лінгвістики пропонував у кінці 60-х років відомий соціолінгвіст акад. Віктор Максимович Жирмунський: соціальна лінгвістика у вузькому значенні розглядає два взаємозв'язані кола проблем:

1) соціальну диференціацію мови класового суспільства на певному етапі його історичного розвитку (у цьому суспільному колективі в цю історичну епоху);

2) процес соціального розвитку мови, його історію як явища соціального (соціально-диференційованого).

При цьому В. М. Жирмунський указував на умовність поділу предмета соціолінгвістики на два кола проблем – синхронійну й діахронійну. Для нас у цьому випадку важливе виділення історичного аспекту – соціального характеру розвитку мови.

Борис Миколайович Головін, автор сучасних посібників і підручників з мовознавства, спеціальних робіт з соціолінгвістиці, вважав за доцільне говорити про зміст соціології мови (соціолінгвістики) в широкому й вузькому розумінні її предмета й завдань. Наполягаючи на чіткій відмінності структури мови і її функціонування (мовне функціонування) і зосереджуючи увагу на соціальній диференціації функціонуючої мови, Б. Н. Головін виділяв сім площин соціальної диференціації мови:

а) диференціація за територією (вона функціонує в місцевих, територіальних діалектах);

б) залежно від способу матеріального втілення мови (вона дає усну й письмову форми спільної мови);

в) за структурою мовного процесу (мають на увазі діалогічний і монологічний варіанти мови);

г) за типами діяльності соціального колективу, тобто суспільства (утворюються функціональні стилі мови);

д) за соціальними групами людей, за соціальними верствами населення (це професійні, станові, класові варіанти...);

е) за жанрами й типами словесних творів;

ж) за авторами словесних творів (це особові варіанти варіантів...).

На думку Б. Н. Головіна, соціолінгвістика в широкому сенсі повинна обійняти всю систему площинних розчленовувань мови, усю систему його варіантів, оскільки їх наявність зумовлена впливом суспільства. При звуженні кола завдань соціології мови її основним предметом виявлялося, за Б. Н. Головіним, перш за все те розчленовування функціонуючої мови, яке виникає під впливом властивих суспільству різних його соціальних груп. У розгорненій автором картині детально названо функціонально-соціальні різновиди мови соціальних груп і суспільних шарів колективу: Чим відрізняється функціонування мови (а може бути, і якісь елементи його структури), коли його приймають дорослі, молодь і діти? Робітниками, селянами і представниками інтелігенції? Фахівцями різних галузей виробництва, техніки і науки? Чим відрізнялося функціонування мови (і елементи його структури), коли вона використовувалася дворянами, купецтвом, духівництвом, селянами?.. Як впливає на структуру мови ситуація спілкування?.

Неважко помітити, що й у широкому, і у вузькому розумінні соціолінгвістики Б. Н. Головіна привертають перш за все проблеми синхронійного характеру, причому такі, які пов'язані з функціонуванням однієї мови (мови народу, або етномови), а не двох або декількох мов в одному соціумі. Не названо в цьому визначенні й деякі загальні питання соціолінгвістики, наприклад: соціальна зумовленість виникнення й розвитку мови, роль соціальної дії на мову і т. п.

Наведемо думку про зміст соціолінгвістики відомого мовознавця Федота Петровича Пугача: „Мова створена суспільством, і в ній усе суспільно”.

Що ж у такому разі треба розуміти під соціолінгвістикою? Поки що в цей термін вкладають різний зміст, межі якого дуже неясні. Мабуть, за ним потрібно закріпити два значення: 1) вивчення залежності мови, його структури від суспільства, інакше кажучи, соціальної зумовленості мовних явищ; 2) вивчення суспільних функцій мови, його ролі в суспільстві, дії на суспільство. Зрозуміло, обидва ці значення тісно пов'язані один з одним, складають єдиний комплекс проблем.

У наведеному визначенні серед центральних проблем соціолінгвістики названі:

1) соціальна зумовленість мовних явищ, у тому числі і його структури; 2) суспільні функції мови;

3) дія мови на суспільство.

Про вивчення в межах соціолінгвістики суспільних функцій мови, його ролі в людському колективі одностайно говорить переважна більшість авторів. А ось соціальну зумовленість його структури визнають далеко не все. Лише окремі вчені вважають предметом соціальної лінгвістики, зокрема й проблему дії мови на суспільство. Передбачаючи заперечення з боку тих, хто визнає автономність структури мови й іманентність законів її розвитку, відомий мовознавець Федот Петрович Філін роз'яснює: „Структура мови не байдужа для мети спілкування. Зміна суспільних функцій спричиняє й зміну як окремих елементів мовної структури, так і поступово структури в цілому... Внутрішні закономірності розвитку мови з потенції перетворюються на реальні зміни тільки в межах його суспільних функцій і завдяки їм”.

Про взаємозв’язок зовнішньої і внутрішньої дійсності буття суспільства та мови говорить академік Роман В’ячеславович Степанов, вдало ілюструючи їх зв’язок схемою: зовнішня система мови – внутрішня структура мови. Проте щодо питання про вплив мови на суспільство Р. В. Степанов відзначає: вивчення дії мови на соціум належить до особливої галузі знань – прагматики, що є, на думку вченого, частиною семіотики.

Рубен Александрович Будагов, автор праць з мовознавства, досліджень, у яких аналізує сучасні напрями в мовознавстві, виступає за ширшу сферу функціонування соціолінгвістики. У книзі „Людина і його мова” він пише про те, що соціолінгвістика більше цікавилася мовними контактами, мовною диференціацією. Учений вважав, що вже настав час розширити сферу соціолінгвістики, адже активна позиція людей ставить перед лінгвістами проблему постійної й глибокої взаємодії між мовою і його носіями.

За широке розуміння соціолінгвістики виступають Ю. Д. Дешерієв, Л. Б. Нікольський, А. Д. Швейцер та інші соціолінгвісти, хоча ядром цієї галузі стають різні явища. Так, Юнус Дешериевич Дешерієв вважає, що предметом соціолінгвістики є вивчення загальних і особливо соціально зумовлених закономірностей функціонування та розвитку мов. Він пише: „Основним предметом соціальної лінгвістики є дослідження соціалізованих відносин, співвіднесених з соціальними явищами в житті суспільства, зумовлених функціонуванням, розвитком і взаємодією мов (переважно функціональною, соціальною, професійною диференціацією мови) ... тих, що виявляються в мові в цілому, а також на всіх рівнях його внутрішньої структури”.

Леонід Борисович Нікольський акцентує увагу, перш за все, на проблемі мовної ситуації, куди включене питання взаємодії мов і діалектів, формування наддіалектних форм мови, мовного нормування й становлення національної літературної мови.

Олександр Давидович Швейцер, беручи за основу визначення Ю. Д. Дешеріева, настоює на необхідності, з одного боку, відобразити „двосторонній характер зв’язків між мовою та суспільством, з іншого боку, підкреслити, що в сферу соціолінгвістичних досліджень входить і вивчення впливу соціальних чинників на функціональне використання мови в процесі мовної комунікації, і аналіз дії цих чинників на саму структуру мови, їх віддзеркалення в мовній структурі”, включаючи вивчення віддзеркалення в мові не тільки об'єктивних, але і суб'єктивних чинників, зокрема соціальних установок і соціальних цінностей носіїв мови.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Предмет, завдання, місце і значення науки про мову. Галузі мовознавства. Наукове і практичне зна

    Реферат >> Психология
    ... інгвістика, психолінгвістика, етнолінгвістика, лінгвокультурологія. Соціолінгвістика (від лат. soci (etas) – „суспільство” і лінгвістика), тобто соціальна лінгвістика ...
  2. Соціальна психологія. Конспект лекцій

    Конспект >> Психология
    ... соціальної психології 1.4 Методологія та методи соціально-психологічного дослідження Предмет соціальної психології. Види соціально ... одяг. 2. Акустична: паралінгвістика – це система вокалізац ... діапазон, тональність; екстралінгвістика – включення в мовлення пауз ...
  3. Соціальна психологія кінця XX початку XXI сторіччя

    Реферат >> Психология
    ... досліджень, невірним визначенням предмета своєї науки. Ця кардинальної ... переорієнтація соціальної психології із психології й навіть соціології на лінгвістику й реалізу ... сть однієї соціальної групи у своїй перевазі над іншою. При цьому предметом є дискурсивна ...
  4. Соціальні уявлення

    Реферат >> Психология
    ... що перебувають на стику психології з іншими соціальними науками". Треба сказати, ... ії в одну з різновидів лінгвістичного аналізу. Нарешті, незважаючи ... лише разом удержати предмет соціальної психології, її. У концепції соціальних уявлень представлені лише ...
  5. Соціально-психологічний клімат колективу (на матеріалах Енергодарської багатопрофільної гімназії "Гармонія")

    Курсовая работа >> Психология
    ... форми навчання Спеціальності «Логістика» Денисенко Вероніки Володимирівни ... колективу організації. Предметом вивчення виступає дослідження соціально-психологічного кл ... використовуються такі засоби як: нейролінгвістичне програмування, аутогенне тренування, і ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0011439323425293