Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Менеджмент->Отчет по практике
Банк является универсальным финансово-кредитным учреждением, оказывающим все основные виды банковских операций, представленных на рынке финансовых усл...полностью>>
Менеджмент->Реферат
Актуальность данной темы исследования: актуальность данной темы заключается в разработке систем мотиваций, совершенствования управления персоналом пре...полностью>>
Менеджмент->Курсовая работа
1.2. Заинтересованные стороны в деятельности предприятия, описания их интересов. Обоснование приоритетов организации в отношение с заинтересованными с...полностью>>
Менеджмент->Курсовая работа
Если обратиться к определению «предпринимательская деятельность», то это «деятельность, ведущаяся на свой страх и риск с целью извлечения прибыли». Им...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Менеджмент

Сохрани ссылку в одной из сетей:

[15]

У взаємовідносинах підприємця і споживача підприємець відноситься до категорії активного суб'єкта, а споживачеві властива передусім пасивна роль. При аналізі сторони цих взаємовідносин споживач виконує роль індикатора підприємницького процесу. Це зрозуміло, тому все те, що складає предмет діяльності підприємця, має право на реалізацію тільки у разі позитивної (позитивної) експертної оцінки споживача. Така оцінка здійснюється споживачем і виступає як готовність останнього придбати той або інший товар. Підприємець, при плануванні і організації своєї діяльності ніяк не може ігнорувати настрою, бажання, інтереси, очікування, оцінки споживача.

У підприємця в умовах ринкової системи відносин немає іншого шляху впливу на споживача, крім як діяти в унісон з його інтересами. Однак така ситуація зовсім не означає, що підприємець зобов'язаний діяти тільки згідно до вже виявлених інтересів споживача. Сам підприємець може формувати попит споживача, створювати нові купівельні потреби (ну хто з споживачів мав намір придбати відеомагнітофон, коли він ще не вироблявся, а тільки готувався до виробництва?). До цього якраз і зводиться положення про два способи організації підприємницької активності: на основі виявленого інтересу споживача або на основі "нав'язування" йому нового товару [1].

Таким чином, метою підприємця виступає необхідність "завоювати' споживача, створити коло власних споживачів.

Основними засобами впливу підприємця на споживача виступають наступні чинники:

• новизна товару і його відповідність інтересу споживача;

• якість;

• ціна, доступність товару;

• міра універсальності товару;

• зовнішній вигляд і упаковка;

• позитивні відмітні характеристики товару від товарів інших виробників і можливість споживача ознайомитися з такими відмінностями;

• можливість скористатися послугами післяпродажного сервісу;

• відповідність загальноприйнятим або державним стандартам;

• престижність і привабливість реклами товару

Тому, якщо з точки зору суспільного виробництва саме підприємець виступає в ролі активного суб'єкта, то з точки зору самого підприємницького процесу, його змісту і ефективності активну роль грає споживач, і підприємець не може ігнорувати цей факт [9].

Роль держави як суб'єкта підприємницького процесу може бути різною в залежності від суспільних умов, ситуаціях, що складається в сфері ділової активності, і тих цілей, які ставить перед собою держава.

У сучасних умовах господарювання кожний підприємець функціонує в умовах досить глибокої спеціалізації виробництва, що виникла на основі розподілу праці.

У умовах ринку від підприємця потрібне уміння - і навіть схильність - діяти в спілці з іншими підприємцями і вести постійний пошук найбільш ефективних партнерських зв'язків, в ході якого підприємець здійснює переорієнтацію своєї діяльності.

Метою підприємницької активності є виробництво і пропозиція ринку такого товару, на який є попит і який приносить підприємцеві прибуток.

Здійснення підприємницької діяльності на ефективному рівні, таким чином, можливе лише при наявності певної суспільної ситуації - підприємницького середовища, під яким розуміється передусім ринок, ринкова система відносин, а також особиста свобода підприємця, тобто його особиста незалежність, що дозволяє ухвалити таке підприємницьке рішення, яке, з його точки зору, буде найбільш ефективним, дійовим і максимально прибутковим.

Підприємництво як особлива форма економічної активності може здійснюватися як в державному, так і в приватному секторі економіки. Відповідно до цього розрізнюють:

а) підприємництво державне;

б) підприємництво приватне.

Державні підприємництво є форма здійснення економічної активності від імені підприємства, встановленого:

а) державними органами управління, які уповноважені відповідно до чинного законодавства) управляти державним майном (державне підприємство)

б) органами місцевого самоврядування (муніципальне підприємство).

Приватне підприємництво є форма здійснення економічної активності від імені підприємства (якщо воно зареєстроване як таке) або підприємця (якщо така діяльність здійснюється без найму робочої сили, в формі індивідуальної трудової діяльності).

Звичайно, кожний з цих видів - державне і приватне підприємництво - має свої відмітні ознаки, але основні принципи їх здійснення багато в чому співпадають. І в тому і в іншому випадку здійснення такої діяльності передбачає ініціативність, відповідальність, інноваційний підхід, прагнення до максимізації прибутку. Подібною є і типологія обох видів підприємництва.

Підприємництво як форма ініціативної діяльності, направленої на витягання прибутку (підприємницького прибутку), передбачає:

1) здійснення безпосередніх продуктивних функцій, тобто виробництво товару (продукту) або надання послуги (наприклад, машинобудівна фірма, туристська компанія, інжинірингова фірма або конструкторське бюро);

2) здійснення посередницьких функцій, тобто надання послуг, пов'язаних з просуванням товару на ринок і його передачею в належному (суспільно прийнятному) вигляді від безпосереднього виробника такого товару його споживачеві [17].

Підприємницька діяльність, пов'язана з безпосереднім виробництвом товарів, може носити:

1) традиціоналістський характер (традиціоналістське підприємництво),

2) інноваційний характер (інноваційна підприємницька діяльність, інноваційне підприємництво).

Підприємництво в сфері безпосереднього виробництва товарів може, таким чином, орієнтуватися на виробництво і постачання на ринок традиційних або інноваційних товарів.

2. Основні форми підприємництва:мале та середнє

В умовах ринкової економіки найпоширенішими є три основні організаційно-економічні форми підприємницької діяльності: одноосібне володіння; товариство (партнерство); корпорація (акціонерне товариство).

Одноосібне володіння – це форма організації підприємства, за якої все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє підприємством, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всіма зобов’язаннями.

У розвинутих країнах частка одноосібних компаній у загальній кількості одиниць бізнесу найбільша, проте їхня питома вага в загальному обігу невелика. Так, наприклад в США майже 75% всіх бізнесових організаційних структур є одноосібними володіннями, але їхня частка у загальному обігу (загальних грошових надходженнях) становить приблизно 7%. За цим показником лідирують корпорації (майже 90%). Партнерства, становлячи 7% у загальній кількості одиниць бізнесу мають лише 4% у загальному обігу. Приблизно таке принципове співвідношення між трьома основними організаційними формами бізнесу існує в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою.

Вибір організаційної форми підприємництва залежить від мети та фінансових потреб конкретного напряму виробництва. Так, логічним продовженням розвитку одноосібного володіння є товариство (партнерство) –це така форма організації підприємства, яка передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків згідно з укладеним договором.

У межах основних організаційних форм підприємств можуть існувати їхні різновиди. Так, законодавство України передбачає існування різних форм господарських товариств: з обмеженою, додатковою, повною відповідальністю та командною.

Таблиця 3

Класифікація товариств за ступенем участі засновників (партнерів)

у діяльності підприємства

Форма

Сутність

Товариство

з повною відповідальністю

Товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями всім своїм майном

Товариство

з обмеженою відповідальністю

Товариство, всі учасники якого несуть відповідальність за господарську діяльність у межах їхніх внесків у вигляді майна, грошей, продуктів інтелектуальної власності тощо

Товариство

з додатковою відповідальністю

Господарське товариство, партнери якого відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатності цих коштів – додатково, належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі

Командне товариство

Товариство, яке поряд з учасниками, що несуть відповідальність за його зобов’язаннями всім своїм майном, включає принаймні одного учасника, відповідальність котрого обмежується внеском у майно такого організаційного утворення

Провідною формою сучасного підприємництва є корпорація (акціонерне товариство). Її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації.

Кожна з організаційних форм підприємницької діяльності (одноосібне володіння, товариство, корпорація) має як відповідні фінансово-економічні переваги і соціальну привабливість, так і певні недоліки і проблеми.

Таблиця 4

Порівняльна характеристика

організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Організаційно-правова форма

Переваги

Недоліки

Одноосібне володіння

  • простота заснування;

  • повна самостійність, свобода та оперативність дій;

  • максимально можливі спонукальні мотиви до ефективного господарювання;

  • збереження комерційної таємниці

  • труднощі із залученням великих інвестицій та одержанням кредитів;

  • повна відповідальність за борги;

  • брак спеціалізованого менеджменту;

  • невизначеність терміну функціонування

Господарське товариство (партнерство)

ширші можливості для ефективної діяльності;

збільшення фінансової незалежності та дієспроможності;

більша свобода дій і виваженість управлінських рішень;

можливість залучення до управління товариством професійних менеджерів

загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність;

можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів;

збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу і результатів діяльності

Корпорація (акціонерне товариство)

реальна можливість залучення необхідних інвестиційних ресурсів;

більша здатність до нарощування обсягів виробництва;

наявність лише обмеженої відповідальності акціонерів;

постійний (тривалий) характер функціонування

сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів;

існування потенційних можливостей для зловживань з боку посадових осіб

Різноманітні підприємницькі утворення (структури) мають право на засадах добровільності об’єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову і соціальну діяльність. Нагромаджений світовий та вітчизняний досвід господарювання свідчить, що підприємницькі структури інституціонального типу можуть створювати різні за цілями і принципами добровільні об’єднання. В Україні найбільш поширеними і ефективно діючими можна вважати асоціації (союзи, спілки), консорціуми, концерни, холдинги. Стислу характеристику цих об’єднань юридичних осіб можна подати так:



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Ринок цінних паперів його сутність та проблеми становлення в Україні

    Реферат >> Астрономия
    ... Ринок цінних паперів: його сутність та проблеми становлення в ... власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять ... відчутній, паперовій формі і друкувалися друкарськими ... а чистими кредиторами є, в основному, населення, приватний сектор, у ...
  2. Підприємництво: сутність, види, роль у ринковій економіці (2)

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ’єктом дослідження є підприємництво, його сутність, форми та види. Вивчаються функції підприємств. Предметом дослідження ... . Стаття 5. Основні напрями державної підтримки малого підприємництва Державна підтримка малого підприємництва здійсню ...
  3. Підприємництво в ринкових умовах

    Реферат >> Экономика
    ... підприємництва” на тему: “Підприємництво в ринкових умовах” ЗМІСТ ВСТУП 1. Підприємство, його сутність та функції 5 2. Види та ... ішими з яких є форма власності, розмір,сфера діяльності. Залежно від основних форм власності (приватна, колективна ...
  4. Сутність та призначення фінансів

    Контрольная работа >> Финансовые науки
    ... сть країни, охорону приватної власності на засоби виробництва, свободу підприємництва ... цільового використання. Тому сутність фінансів виявляється ... та його частина, що представлена чистим доходом. Саме зростання чистого доходу й основної його фінансової форми ...
  5. Сутність та функція грошей

    Курсовая работа >> Финансовые науки
    ... даній курсовій роботі, я розгляну сутність та функції грошей. Ця тема є актуальною ... це загальний товарний еквівалент. Основною формою отримання грошей є виручка від продажу ... ях монетаристів до приватного підприємництва, захисті його від надмірного втручання з ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020308494567871