Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
Работодатель, принимая на работу сотрудника, в первую очередь, заинтересован в высокопрофессиональном, исполнительном, но главное нетребовательном сот...полностью>>
Государство и право->Реферат
Действовавший более 30 лет КЗоТ Российской Федерации (КЗоТ РФ) по многим регулируемым им отношениям не соответствовал сложившейся в стране ситуации, п...полностью>>
Государство и право->Реферат
Форма правления является важной темой для рассмотрения и анализа такого предмета как теория государства и права. Правовая организация государственной ...полностью>>
Государство и право->Курсовая работа
Договор купли-продaжи относится к числу вaжнейших трaдиционных институтов грaждaнского прaвa, имеющих многовековую историю рaзвития. Уже в клaссическо...полностью>>

Главная > Реферат >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

Вступ

1

I. Суть і предмет захисту в кримінальному процесі

  1. Функція захисту в кримінальному процесі

3

  1. Предмет захисту в кримінальному процесі

8

II. Правовий статус захисника в кримінальному процесі

13

III. Участь захисника в кримінальному судочинстві України.

  1. Захисник на досудовому слідстві

21

  1. Діяльність захисника в суді першої інстанції

33

  1. Участь захисника в касаційній і наглядовій інстанціях

37

Висновок

45

Використана література

48

ВСТУП

Становлення України як незалежної демократичної держави зумовлює необхідність вироблення нових, науково-обґрунтованих підходів до розвитку її правової системи. Головним напрямком правової реформи повинна стати реальна правова захищеність особи; розвиненість і гарантованість її прав і охоронюваних законом інтересів надійне забезпечення взаємозв'язків і взаємо відповідальності особи перед державою і держави перед особою. Визначальним етапом на цьому шляху стало прийняття нової Конституції України, яка однією з головних засад судочинства проголосила забезпечення обвинуваченому права на захист (ст.129).

Посилення правового захисту особи, розширення і зміцнення правових гарантій її прав і свобод в умовах розвитку демократії, а також утвердження незалежної судової влади, як визначального гаранту цих прав і свобод, справедливості і законності - необхідна умова функціонування демократичної правової держави. Основне місце в системі таких гарантій повинно належати процесуальним гарантіям, які визначатимуть напрямок держави на демократизацію і гуманізацію кримінально-процесуального законодавства України. І це не випадково. Адже порушення цих гарантій найбільш істотно впливає на права і охоронювані законом інтереси осіб, які попадають в сферу кримінально-процесуальної діяльності і, насамперед підозрюваного, обвинуваченого і підсудного.

Серед процесуальних гарантій прав особи гарантії права обвинуваченого на захист займають особливе місце. Пояснюється

це тим, що саме обвинувачений притягнутий до кримінальної відповідальності, саме його суб'єктивні права і інтереси порушуються в ході процесу особливо відчутно. Тому перш за все обвинуваченому повинна бути надана максимальна можливість захисту своїх прав і інтересів від необґрунтованого притягнення і засудження. Ці гарантії необхідні також тому, що здійснення правосуддя буде ускладненим, якщо обвинувачений не зможе захищатися, наводити докази в своє виправдання. Тільки дослідивши всі доводи як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту, можна зробити правильний висновок про винність чи невинуватість обвинуваченого. Тому процесуальні гарантії це не тільки гарантії особи, але і гарантії встановлення істини, правильного вирішення кримінальної справи.

Враховуючи складність кримінального процесу, а також те, що обвинувачений, який не обізнаний в питаннях права, може опинитися в нерівному положенні (щодо встановлення істини і юридичного тлумачення інкримінуючого йому діяння) в порівнянні з представниками органів кримінального переслідування, в чиєму провадженні знаходиться справа, закон надає можливість, а в окремих випадках робить обов'язковою участь в процесі спеціальної особи, яка користується довір'ям обвинуваченого, захисника. Відсутність в процесі захисника не тільки ускладнює, але і нерідко зводить нанівець значення захисту. Нереальним стає і рівність прав учасників судового розгляду.

Одним із істотних недоліків кримінально-процесуальної діяльності суб'єктів є зневажання функцією захисту, і як наслідок цього, захоплення обвинувальним ухилом. Непоодинокі випадки, коли заради "показників" грубо порушувались законність, права

особи в ході дізнання і попереднього слідства. Така позиція тягне ущемлення інтересів і прав громадян, небгрунтоване і неправильне притягнення їх до кримінальної відповідальності. Комплексне дослідження функції захисту, належна реалізація ЇЇ суб'єктами буде сприяти встановленню об'єктивної істини в кримінальних справах, зміцненню законності.

Надання захиснику широких прав не може заважати, і не заважає здійсненню завдань кримінального судочинства. Навпаки, обмеження прав обвинуваченого і його захисника може призвести до необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності і засудженню невинуватого, до помилок в застосуванні кримінального закону, призначенню несправедливого покарання. Використовуючи всі зазначені в законі засоби і способи захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого, пом'якшують чи виключають його відповідальність, надаючи обвинуваченому юридичну допомогу, захисник сприяє виконанню завдань кримінального судочинства.

І.Суть і предмет захисту в кримінальному процесі. 1.Функція захисту в кримінальному процесі.

В ряді статей нової Конституції України підкреслюється непорушність прав громадян, регламентуються умови забезпечення юридичної допомоги громадян, вказується, що "кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура" (ст.59). Конституційне закріплення цього положення надає особливе значення теоретичним аспектам функції захисту в кримінальному

процесі.

Згідно з чинним законодавством функція захисту на всіх стадіях кримінального процесу вирізняється повною самостійністю. Функція захисту починає діяти значно раніше, ніж буде сформульовано слідчим обвинувачення, і може продовжувати діяти після того. коли обвинувачення буде припинено. Її поява, розвиток, розширення і звуження її сфер дії не можна розглядати тільки в зв'язку з пред'явленням обвинувачення, його припиненням . винесенням виправдувального вироку і закриттям справи. Завдання захисту полягає в тому, щоб захищати права кожного учасника, порушені в той чи інший момент судочинства. Функія захисту (скорочено "захист") являє собою процесуальну діяльність, направлену на з'ясування обставин, які виправдовують обвинуваченого, виключають або пом'якшують його відповідальність, а також на охорону його особистих і майнових прав. Захист - це усвідомлена, цілеспрямована діяльність як самого обвинуваченого (підозрюваного), так і захисника, цивільного відповідача і його представника. Саме вони являються суб'єктами функції захисту, їх цілеспрямованість отримує вираження у вигляді процесуального інтересу.

З появою обвинувачення особі надається можливість в тій чи іншій мірі від нього захищатися.

Головне завдання захисту — повне або часткове спростування висновків, які містяться в обвинуваченні. Захист прагне перш за все показати необґрунтованість обвинувачення. Обвинувачення необґрунтоване, якщо твердження, які містяться в ньому, не відповідають об'єктивній дійсності або якщо докази, наведені для підтвердження обвинувального тезису, недостатні для

доведення основаного на них висновку.

Поряд із спростуванням фактів в завдання захисту входить оспорювання законності обвинувачення, її юридичної аргументації. Таке оспорювання стосується аргументації обвинувачення, пов'язаної як з юридичною оцінкою конкретних фактів, які відповідають елементам складу злочину, так і з встановленням кримінальної відповідальності обвинуваченого. Крім цього, захист прагне спростувати юридичну аргументацію санкції, яка може бути застосована до обвинуваченого, а якщо повне спростування неможливе - старається добитися більш благоприємної для обвинуваченого інтерпретації1.

У юридичній літературі існують різні точки зору щодо того, з якого моменту в кримінальному процесі виникає функція захисту. Більшість вчених вважають, що це відбувається після того, як слідчий виносить постанову про притягнення особи як обвинуваченого, оскільки з цього моменту процес ведеться проти конкретної особи - обвинуваченого. На думку В.Д. Адаменко поява захисту обумовлена появою обвинувачення. Поки по кримінальній справі неоформлено конкретне обвинувачення у встановленому порядку, нема і не може бути функції захисту2. Далі він пише, що підставою обвинувальної діяльності служить обвинувальний тезис так само, як в основі захисту лежить контртезис обвинувачення. Захищатися можна від конкретного і визначеного, обґрунтованого, аргументованого і сформульованого тезису, а також від дій по реалізації цього обвинувального тезису.

1 Савицкий В.М., Право обвиняемого на защиту в социалистическом уголовном процессе, с.26

2 Адамененко В.Д., Субьектьі защитьі обвиняемого, Красноярск, 1991, с.15

Захист є функцією вторинною, похідною від функції обвинувачення. Де немає обвинувачення, немає і захисту1. Цю ж точку зору в дещо іншій формі виражає професор М.С.Строгович, який вважає, що функція захисту зводиться до сукупності процесуальних дій. направлених на спростування обвинувачення, на встановлення невинності обвинуваченого або на встановлення обставин, які пом'якшують його відповідальність2.

Функція захисту в кримінальному процесі появляється задовго до пред'явлення обвинувачення. Вона. як правило, появляється в момент порушення кримінальної справи. Будь-яка особа, стосовно якої порушено кримінальну справу, має право захищатися. Органом дізнання, слідчому і прокурору буває не так просто пред'явити обвинувачення в справах про вбивство, хабарництво, зґвалтування, не говорячи вже про злочини проти держави.

Про дію функції захисту в стадії попереднього розслідування, але до появи обвинуваченого свідчать права, якими наділяється підозрюваний. Він може давати показання, заявляти клопотання і відводи- мати захисника, подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, вимагати перевірки прокурором правомірності затримання ( ст. 43-1 КПК), обраний стосовно підозрюваного запобіжний захід може бути оскаржений прокурору. В ряді випадків підозрюваний не стає обвинуваченим в зв'язку з тим, що він енергійно здійснював свій захист, використовуючи надані для цього законом права.

1 Адамененко В.Д., Субьектьі защитьі обвиняемого, Красноярск, 1991, с.17

2 Строгович М.С., Курс советского уголовного процесса, М., 1968, Т.1, с.192

В повному об'ємі проявляються функції захисту при розгляді справ про застосування заходів медичного характеру до осіб. які вчинили суспільне небезпечні діяння. Відомо, що здійснення тут функції захисту не пов'язано з появою обвинуваченого. Згідно ч.З ст.44 КПК України захисник допускається при розслідуванні даної категорії справ з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Це свідчить, що функція захисту здійснюється незалежно від наявності обвинувачення і виникає значно раніше появи обвинувачення.

Наглядне вираження функції захисту проявляється в наданні права оскарження ухвал (постанов) суду про порушення кримінальної справи щодо нових осіб, щодо свідків, потерпілих, експертів, які дали завідомо неправдиві показання або завідомо неправдиві висновки. В таких випадках ще обвинуваченого немає, однак такі рішення судів в силу ст.355 КПК можуть бути оскаржені особами, стосовно яких порушена справа, і їх скарги повинні бути розглянуті судом другої інстанції, причому з метою захисту їх прав повинен допускатися захисник.

Захист виникає не тільки з появою обвинувачення, пред'явленого у встановленому законом порядку. Він не перестає діяти і після вступу вироку в законну силу. Суд виніс виправдувальний вирок, однак функція захисту продовжує діяти, так як мотиви виправдувального вироку можуть бути оскаржені виправданим. Функція захисту проявляється і в слідуючих стадіях:

при виконанні вироку, судового нагляду7 і перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вирок вступив в законну силу, засуджений не оспорює його правильність, але необхідно вирішити питання, пов'язані з усуненням непорозумінь, які виникли при

виконанні вироку. Ось чому в засідання суду, як правило, викликається засуджений, який наділяється рядом прав для захисту своїх інтересів.

Викладені міркування дозволяють зробити слідуючі висновки. Роль захисту значно ширше забезпечення інтересів обвинуваченого, акт пред'явлення обвинувачення є лише однією із умов прояву захисту в кримінальному процесі. Багатогранність форм його прояву, різноманітність процесуальних засобів захисту законних інтересів учасників процесу не дозволяє розглядати функцію захисту лише як функцію, яка протистоїть обвинуваченню, як функцію, яка захищає інтереси тільки особи, якій пред'явлено обвинувачення. Протистояння обвинуваченню - це лише одне із завдань функції захисту. Не менш значна її роль в забезпеченні такого режиму діяльності слідчих і судових органів, коли ні один невинний не буде притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений.

Таким чином, захист є реакцією на кримінальне переслідування і існує там, де воно виникло.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

    Реферат >> Право, юриспруденция
    ... кримінальним процесуальним законом. 3. Завданнями кримінального процесу є: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних ... . — Вип. 3 (4). — С. 5—12. Попелюшко В. О. Функція захисту в кримінальному процесі у пореформений період та упродовж ...
  2. Сторони в кримінальному процесі

    Реферат >> Государство и право
    ... сторін в кримінальному процесі В кримінальному процесі виділяють такі сторони: сторону обвинування і сторону захисту. Кожні з цих ... – це учасник кримінального процесу, уповноважений у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних ...
  3. Засади кримінального процесу

    Лекция >> Право, юриспруденция
    ... передбачає таку побудову кримінального процесу, при якій функції обвинувачення, захисту (а також примикаючі до ... вони є однією із гарантій кримінального процесу, за допомогою яких і забезпечуються захист прав і законних інтерес ...
  4. Докази і доказування у кримінальному процесі

    Лекция >> Право, юриспруденция
    ... рунтованого вирішення кримінального провадження, захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Кримінальне правопорушення для ... Кримінальним процесуальним кодексом. Саме тому всі учасники кримінального процесу, які представляють сторону захисту (пі ...
  5. Потерпілий в кримінальному процесі

    Реферат >> Астрономия
    ... кримінальної справи та попереднього розслідування. Порушення кримінальної справи є першою стадією кримінального процесу ... особи. При цьому кримінально-правовий захист повинен бути реальним і ... чомусь право на захист Кримінально-процесуальним кодексом не ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0020079612731934