Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Право, юриспруденция->Шпаргалка
Жилищное право - это совокупность норм права, регулирующих жилищные отношения. Понятие "жилищное право" употребляется в юридической литературе в двух ...полностью>>
Право, юриспруденция->Курсовая работа
Состав преступления характеризуется совокупностью четырех элементов: объект, объективная сторона, субъект, субъективная сторона. Каждый из этих элемен...полностью>>
Право, юриспруденция->Конспект
Связь между наследованием и правом собственности взаимная. Само право наследовать имущество является стимулом производства материального блага. Сам ин...полностью>>
Право, юриспруденция->Книга
В юридических ВУЗах и юридических факультетах читается спец. курс "несостоятельность (банкротство)". Само по себе название спец. курса представляется ...полностью>>

Главная > Лекция >Право, юриспруденция

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Основи теорії держави і права

Мета заняття. Ознайомити студентів із поняттям держави і права, їх ознаками, закономірностями виникнення, основними теоріями походження та функціями. Охарактеризувати форми держави і права, поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави. Удосконалювати вміння логічно мислити, навички усних виступів, підготовки рефератів та повідомлень, аргументованого діалогу, уміння сприймати чужу думку, безболісно відмовлятися від свого хибного погляду. Формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю, особистісні вольові риси. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності. Виховувати інтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей, спрямувати пізнавальну активність студентів на самовдосконалення.

План лекції і семінару

  1. Закономірності та основні теорії походження держави і права.

  2. Поняття держави та її ознаки. Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

  3. Форми держави.

  4. Поняття та ознаки громадянського суспільства і правові держави.

  5. Поняття права та його ознаки. Функції права.

  6. Джерела (форми) права. Система права.

  7. Нормативно-правові акти та їх види. Систематизація правових актів.

Реферати:

  1. Держава: її сутність і основні поняття.

  2. Основні сучасні концепції держави.

  3. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів.

  4. Правова держава: її сутність і основні риси.

Питання для самостійного опрацювання:

  1. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства.

  2. Апарат держави і взаємодія держави і особи.

  3. Співвідношення і взаємодія держави і особи.

Рекомендована література:

    1. Конституція України.

    2. Копейчиков В. В. Загальна теорія держави і права, К.: 1997 с. 19-29, 59-98, 100-112.

    3. Копейчиков В. В. Правознавство К.: Юрінком Інтер, 2003. – с. 6-109.

    4. Основи держави і права. Навч. посібник. під ред. Колодія А. М. І Олійника А. Ю. – К.: Либідь, 1997. – с. 15-38.

    5. Правознавство: Навч. посібник / Т. В. Варфоломієва, В. П. Пастоков. – К.: Знання – Прес, 2001. – с. 21-58.

    6. Основи правознавства: Навч. посібник. /За ред. С. В. Ківалова, М. П. Орізх. – К.: Т-во, „Знання”, 2000. – с. 32-49.

    7. Правознавство. Тести для перевірки знань./ С.І. Куксенко. – Черкаси, 2005. – с. 13-24.

    8. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей /За ред. М. В. Цвіко, В. Д. Ткаченка, О. В. Тєтришина – Харків: Право, 2002. – с. 333-348.

    9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консул,
      2001 – с. 414-430.

    10. Рабинович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник, К.: Атака, 2001, с. 122-152.

1. Закономірності та основні теорії походження держави.

Формування держави у різних народів йшло різними шляхами. Це зумовило різні точки зору в поясненні причин виникнення держави. Відома велика кількість теорій походження держави. До них відносяться:

1) теологічна теорія стверджує, що процес виникнення і розвитку держави аналогічний процесу створення Богом світу. Зародилася дана теорія в стародавній Іудеї, а своє остаточне оформлення знайшла в працях ученого-богослова XI в. Хоми Аквінського (1225-1274р.р.);

2) патріархальна заснована на поясненні походження держави природним ходом суспільного розвитку, закономірним об'єднанням людських співтовариств в більш крупні структури (сім'я -– рід – плем'я – держава). Представниками даної теорії були Арістотель, Р. Фільмер, Н.К. Михайловский і ін.;

3) договірна розглядає державу як результат об'єднання людей на добровільній основі (договори). Представники: Р. Греций, Б.Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш.-Л. Монтеськье, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, А.Н. Радіщев;

4) теорія насильства виходить з того, що основні причини походження держави і права лежать в завоюванні однієї частини суспільства іншої, у встановленні влади завойовників над переможеними, що держава і право створюються завойовниками в цілях підтримки і зміцнення свого панування над переможеними. Представники: До. Каутський, Ф. Дюрінг, Л. Гумпловіч;

5) органічна теорія проводить аналогію між біологічним організмом і людським суспільством. Подібно живому організму, держава володіє внутрішніми і зовнішніми органами, вона народжується, розвивається, старіє і вмирає. Її представником був Г. Спенсер (1820-1903 рр.);

6) теорія географічного детермінізму вважала вирішальними чинниками у виникненні держави кліматичні умови, ландшафт, природні ресурси. Представники - Е. Хантінгтон, Л. Мечників;

7) психологічна - поява держави і права пояснюється проявом властивостей людської психіки: потребою підкорятися, наслідуванням, свідомістю залежності від еліти первісного суспільства, усвідомленням справедливості певних варіантів дії і відносин. Представником психологічної теорії є Л.И. Петражицкий (1867-1931 р.р.).

8) іригаційна теорія і ін.

У наш час найбільш визнаною є теорія, в основі якої знаходяться соціально-економічні чинники: держава з'явилася внаслідок розкла­дання первіснообщинного ладу, переходу від економіки, що привлас­нює, до економіки, що виробляє, поступового відособлення вождів і їх наближених і зосередження в їх руках функцій влади і соціальних привілеїв.

Найбільш значні чинники виникнення держави

1. Розвиток суспільного розподілу праці (відокремлення скотарства, відокремлення ремесла від землеробства, поява особливої верстви людей, зайнятих тільки обміном, - купців); виділення управлін­ської праці в окрему галузь. Нарешті, розвиток виробництва і сус­пільства взагалі, поява додаткового продукту спричинили необхідність посилення управлінських функцій і утворення для цього спеціального органу – держави.

2. Внаслідок розвитку суспільного виробництва на зміну суспільній власності приходить приватна, заснована на індивідуальній праці. Виникають класи, експлуатація, посилюється соціальна неоднорідність суспільства.

3. Зростання чисельності та густоти населення; перехід народів від кочового способу життя до осілого, заборона кровозмішення.

4. На зміну родовій общині приходить сусідська (територіальна): визначальним стає територіальний розподіл, а не належність до роду і племені.

5. Збільшення обсягу і складності соціальних відносин і, як наслідок, виникнення необхідності їх упорядкування і організації.

У різних народів на утворення держави, час її виникнення і специфіку впливали також інші чинники: географічне положення, наявність або відсутність природних меж, кліматичні умови, родючість земель тощо.

Висновок. Держава виникає на певному рівні розвитку суспільства під впливом низки чинників. Необхідність формування держави як особливої організації політичної влади з відокремленими установами і групами людей, що займаються тільки управлінням, зумовлена, передусім, потребою забезпечення організації суспільства, його належного функціонування і розвитку.

2. Поняття держави та її ознаки. Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

Держава є складним явищем. Спроби дати його визначення ученими, політичними діячами, мислителями зводилися, головним чином, до переліку найзначущіших ознак держави. Вважається, що термін «держава», під якою розумілася певна політична організація суспільства, увійшов до наукового обороту за часів Н. Макіавеллі (XVI в.).

Термін «держава» звичайно вживають у двох значеннях. У широкому значенні слова держава це всеосяжна правова, суверенна територіальна організація громадянського суспільства, яка має у своєму розпорядженні публічно-політичну владу, спеціальний апарат управління і примусу, забезпечує безпеку існування громадянського суспільства як єдиного цілого.

У вузькому значенні слова держава це механізм здійснення публічно-політичної влади в суспільстві, механізм (апарат) управління суспільством.

Держава займає центральне положення серед інших елементів політичної системи (політичних партій, громадських організацій тощо) і є головним і універсальним засобом здійснення політичної влади.

Ознаки держави:

1. Державна влада. Ця влада водночас публічна і політична: публічна – оскільки управляє справами всього суспільства і виступає від його імені; політична – оскільки в особі державного апарату вона відокремлена від суспільства і їх інтереси не співпадають. Державна влада — це спосіб керівництва суспільством, при якому є характерною опора на спе­ціальний апарат примушування.

2. Суверенітет. Властивість державної влади, що вказує на її місце серед влад, що існують в суспільстві (батьківська, церковна тощо). Суверенітет – це верховенство державної влади (відсутність іншої, більш високої, влади на території країни).

3. Територія. Визначена кордонами частина земної кулі, на яку розповсюджується суверенітет певної держави і в межах якої мешканці ста­ють громадянами. Територія держави є матеріальною основою її існу­вання.

4. Народонаселення. Держава – це організація влади, суб'єктом і об'єктом якої є народ, що мешкає на території держави. Належність людей до певної держави визначається поняттям громадянства юридичного зв'язку особи з певною державою, який породжує їх взаємні права і обов'язки.

5. Апарат управління сукупність осіб, що є професіоналами в управлінні (уряд, міністерства тощо).

6. Апарат примусу загони спеціально навчених озброєних людей і примусові установи (збройні сили, органи охорони суспільного порядку, органи держбезпеки тощо).

7. Видавання нормативно-правових актів. Тільки держава має право видавати нормативно-правові акти (закони, постанови, укази тощо), обо­в'язкові для загального виконання.

8. Оподаткування. Податки утворюють фінансову основу діяльності держави. Оподаткування є монопольним правом держави.

Висновок. Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, яка характеризується: суверенною владою; політичним і публічним характером; реалізацією своїх повноважень на певній те­риторії за допомогою діяльності спеціально створених органів, наданням своїм рішенням обов'язкового характеру, встановленням по­датків.

Характеристика функцій держави.

Функції держави – це основні напрямки внутрішньої і зовнішньої діяльності держави, в яких відбиваються і конкретизуються її суть і соціальне призначення.

Функції держави необхідно відрізняти від функцій органів держави, тобто реалізації компетенції, прав і обов'язків окремих органів держави відповідно до їх місця і призначення в державному механізмі і політичній системі суспільства.

Різноманітність суспільних (соціальних) відносин і форм державної діяльності за їх регулюванням визначає різноманітність функцій держави. Функції держави можна класифікувати за різними ознаками.

За територією виконання функцій розрізняють внутрішні і зовніш­ні функції держави, що виявляються в різних сферах життєдіяльності суспільства: економічній, політичній, соціальній, ідеологічній тощо.

Внутрішні функції держави – це напрямки державної діяльності, пов'язані з реалізацією політичної влади всередині країни.

Зовнішні функції держави – це напрямки державної діяльності, що виражають зовнішню політику і зачіпають інтереси інших держав, міжнародне життя.

За терміном виконання функції держави бувають:

а) постійні, що здійснюються протягом тривалого історичного періоду існування держави;

б) тимчасові, що властиві для якогось незначного за часом історичного періоду.

За сферою суспільних відносин функції держави бувають:

а) політичні, що визначають порядок реалізації політичної влади в суспільстві;

б) економічні, які характеризують діяльність держави в процесі регулювання економічних відносин;

в) гуманітарні (соціальні), які є засобом охорони і реалізації основних прав і свобод особистості, в тому числі у галузях освіти, екології, охорони здоров'я, науки, культури тощо.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Основні теорії походження держави та права (1)

    Реферат >> Астрономия
    ... А.С. Общая теория права. - 1995 Рабінович П.І. Основи загальної теорії права та держави. – М.,1994 Скакун О.Ф. Теория правового государства ...
  2. Теорія держави і права України

    Реферат >> Государство и право
    Теорія держави і права України § 1. Теорія права і держави в системі юридичних наук. Складність ... і — теорії держави і права. Однак останнім часом з'являються підстави для виділення з цієї загальної основи самост ...
  3. Теорія держави та права

    Шпаргалка >> Право, юриспруденция
    ... – різному трактують причини виникнення держави і права. Основні теорії походження держави і права: Теологічна (релігійна ... , і правовий зміст, тобто за основу беруться норми, з яких складається ...
  4. Основні теорії походження держави та права (2)

    Реферат >> Государство и право
    ... О-75] 8. Роль держави і права в суспільстві - основні теорії походження та сутності держави і права // Основи правознавства: Навч ... . посіб.- К., 2003.- С.5-16 [ст 67 О-75] 9. Теория государства и права. Вып ...
  5. Основи теорії держави

    Лекция >> Право, юриспруденция
    Основи теорії держави Мета заняття. Ознайомити студентів із поняттям держави, її ознаками, закономірностями виникнення, основними теоріями ... : Конституція України. Копейчиков В. В. Загальна теорія держави і права, К.: 1997 с. 19-29, 59-98 ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0017399787902832