Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Физкультура и спорт->Реферат
Андорра заслуженно считается одним из лучших мест в Европе среди любителей зимнего отдыха. Маленькая, но сказочно красивая страна, славящаяся своими к...полностью>>
Физкультура и спорт->Реферат
Заповедник Басеги (Reserve Basegi) – находится на территории Горнозаводского района, Пермского края. Заповедник Басеги начали исследовать в далеком 19...полностью>>
Физкультура и спорт->Реферат
Италия - огромный музей. Каждый ее город мог бы быть серьезным культурным центром иной страны. Красота природы переплетена с историей. Архитектурные п...полностью>>
Физкультура и спорт->Реферат
Основанием для размещения в гостинице иностранных туристов и зарубежных делегаций по линии ВО «Прогресс» служат извещение, соответствующая заявка Инту...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Физкультура и спорт

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Норвегії відносно коротка і ледве

налічує 200 років. Перший університет країни був заснований в Осло в 1811 році і аж до 1946 р. був єдиним учбовим закладом такого рівня. У ньому налічувалося 7 факультетів, де можна було вивчати традиційні тоді в Європі спеціальності. Типовим було і створення при факультетах спеціалізованих коледжів, що давали професійну підготовку після среднього рівня. До початку XX в. вони стали автономними учбовими центрами. Це, з одного боку, сприяло розширенню мережі вузів, а з іншою - заважало їх взаємодії між собою. З 7 коледжів, що існували в 1959 р., 4 розташовувалися зовні столиці країни Осло. Другий університет країни був відкритий в 1946 р. в Бергені. Окрім 6 факультетів (мистецтв, природних наук, медицини, суспільних наук, психології, стоматології) у ньому функціонувало відділення права. У 1968 році у Тронхеймі на базі бібліотеки та музею Королівського

суспільства наук, двох спеціалізованих коледжів - педагогічного і технологічного - був відкритий новий університет. Наймолодший університет Норвегії в Тромсі був заснований в 1968 році для зміцнення бази вищої освіти на півночі країни. До цього університету були приєднані міський музей, обсерваторія і госпіталь, що утворили практичну базу. Одночасно з розвитком університетів поширювався процес відділення факультетських коледжів і перетворення їх в самостійні учбові заклади. Два такі вузи - Державний ветеринарний коледж і Норвезька школа економіки і менеджменту - відкрилися в кінці 30-х років. Ще чотири вуза було створено в період 60-70-х років. Ними є Школа архітектури, Норвезький коледж фізичної культури і спорту, Державна академія музики і Норвезький коледж рибальства. Для здійснення координації у діяльності вищої освіти, що зміцнилася, потрібно установа спеціального комітету з питань університетської підготовки, що і було здійснено в 1965 р. За пропозицією комітету країна була поділена на 17 регіонів, в кожному з яких передбачалася підстава спеціалізованих регіональних коледжів. Втілення в життя наміченого затягнулося до 1980 р., коли було створено 13 запланованих вузів. Останні пропонували 2-3 річні програми підготовки на університетському рівні [7].

Плануванням і управлінням діяльності коледжів займалися спеціальні регіональні комітети. До цього часу в країні налічувалося 154 вузи, 41 з яких були приватними. Слід, проте, відзначити, що в названому загальному числі лише 13 вузів давали підготовку власне університетського рівня. У них навчалося 56% учнів вузів країни, що пов'язано не тільки з прагненням населення до отримання освіти підвищеного рівня, але і з практичною відсутністю обмежень при зарахуванні. В цілому ж діяльність вузів різного профілю і рівня не була скоординована, оскільки всі вони відносилися до різних міністерств. Внаслідок цього на початку 80-х років почався процес адміністративних реформ, в результаті яких вузи медичного профілю стали підкорятися міністерству освіти і церкви [7].

Наступним кроком з'явилося створення в 1982 р. міністерства культури і науки, яке покликано безпосередньо вирішувати питання вищої школи. Такі кроки дозволили підсилити роль держави в управлінні і фінансуванні системи вищої освіти. Кінцевою інстанцією, що затверджує глобальні лінії розвитку вищої освіти і його річний бюджет, є стортинг (норвезький парламент). Найвищим же виконавським органом - вищеназвані міністерства [7].

Спочатку істотна частина засобів прямувала на розвиток інфраструктури - до 40% всіх державних витрат на вищу світа. Одночасно почалося і збільшення частки ВНП, що витрачається на середню школу. До середини 70-х років вона збільшилася в порівнянні з попередньою декадою в 5 разів. У подальші роки витрати на вищу школу збільшувалися трохи. У 1983 р. цей показник був рівний приблизно 2% ВНП, склавши близько 3 млн. норвезьких крон [8].

2.2 Освітні реформи 1994 та 1997 років

Протягом останніх двох-трьох поколінь у країні відбулись значні зміни, які стосуються умов життя населення та дозвілля молоді. Норвезькі педагоги і соціологи простежили дві основні причини, які обумовили реформаторські процеси в системі освіти. Перша з них полягає в тому, що школа й освітня система країни взагалі беруть на себе основну роль у вихованні підростаючого покоління, друга причина - у зв`язку з більш високим соціальним і технологічним рівнем розвитку норвезького суспільства, зросла потреба у високоосвічених спеціалістах. Для вирішення цих проблем у системі освіти було проведено швидкі реформи відповідно вимогам часу [6].

Реформа-94 та Реформа-97. Метою реформ було створення гнучкішої системи освіти, яка забезпечує широкі можливості країни та готує суспільство для сприйняття постійних суттєвих змін. Згідно реформи на порядку денному такі завдання: забезпечити учнів теоретичними знаннями і практичною підготовкою для використання їх у різних сферах громадської та підприємницької діяльності; підготувати учнів до "революції в знаннях" і до життя в умовах інтернаціоналізації всіх сфер суспільства; забезпечити школярів розумним балансом між теоретичними знаннями та спеціалізацією, базовими знаннями й професійною кваліфікацією; створити таку систему освіти, яка б змогла охопити всіх молодих і дорослих людей. Паралельним завданням була підтримка децентралізації шкільної системи [6].

Загальноосвітні реформи охопили всі рівні норвезької освітньої системи. Розглянемо основні результати нововведень.

З осені 1994 року вся молодь віком від 16 до 19 років отримала право на три роки загальної професійної освіти. Такий підхід дає учням можливість отримати відповідні теоретичні знання і професійні навички та продовжити навчання в коледжах та університетах. Молодь тепер має більше можливостей вибору шляху щодо працевлаштування, зможе швидко орієнтуватися в умовах конкурентоспроможності на ринку праці [6].

Під час виконання заходів, передбачених Реформою-94, було переглянуто систему підготовки й координації вчителів та законодавство стосовно цієї ситуації. В результаті були водночас підготовлені національний план підвищення кваліфікації вчителів та національний план освіти для дорослих. Завдяки налагодженню тісного співробітництва між різними інститутами вищої освіти засновано національну “Робочу мережу Норвегії", яка сприяє обміну педагогічним досвідом та впровадженню новітніх інформаційних технологій у процес навчання [6].

Навчання дітей шестилітнього віку стало обов`язковим з 1997-1998 навчального року (до цього діти розпочинали навчання у школі з 7-ми років). У той же час, на один рік було продовжено термін навчання (Реформа-97) у початковій та молодшій середній школі, підготовлено навчальні плани для 10-річної школи та для учнів національності саамі. Потрібно зазначити, що навчальний план було впроваджено в практику поетапно. Загальна частина навчального плану для початкової, молодшої середньої освіти, старшої середньої освіти та освіти для дорослих почала поступово змінюватись ще з 1993 року й лише через 4 роки з урахуванням експериментальних результатів та зауважень план було затверджено. Досвід Норвегії свідчить, що здійснення змін у системі освіти в короткий термін можливе за умов політичної підтримки реформаторської діяльності; чіткого розподілу обов`язків між національною, регіональною та місцевою владою; вирішення питань щодо планування та реалізації всіх змін на національному рівні шляхом координації дій Міністерства освіти та уряду; врахування критики [6].

Отже, ми дослідили історичний розвиток освіти Норвегії та реформи які було впровадженно для створення нинішнього рівня освіти в країні.

Розділ 3. Рівень розвитку та галузева структура освіти в Норвегії

3.1 Рівень розвитку освіти Норвегії. Розгляд та аналіз статистичних даних

Рівень розвитку освітньої системи, який досягнутий сьогодні в Норвегії, є вагомим чинником її інтелектуального, економічного, соціального, науково-технічного, інноваційно-технологічного і культурного розвитку, який значною мірою забезпечує країні стабільність й еволюційний характер розвитку, дозволяє удосконалити життєустрій, поглиблювати демократичні процеси, поступово підвищувати духовний і матеріальний рівень мирного, творчого життя населення - головної мети прогресивного розвитку людини і суспільства.

Норвезький учбовий бюджет дорівнював 6.9 відсоткам валового внутрішнього продукту (GDP) в році 1998. Середня величина для країн з членством в Організації для Економічної Кооперації і Розробки (OECD) складає 5.7 відсотків (1998). Освітній рівень населення піднявся значно в останні роки.85 відсотків людей у віці 25 - 64 мають верхню середню освіту або вище.94 відсотки людей між 25 і 34 роками мають верхню середню освіту або більше [11].

На 2004 рік Норвегія посідала 5 місце по відсоткам учбового бюджету з валового внутрішнього продукту. Це простежується у Діаграмі 1 (Додаток 1. Стовпчикова діаграма 1). Отже Норвегія досить стрімко розвивається у сфері освіти і посідає чинне місце серед розвинених країн щодо освітньої політики.

Ще одним зрушенням в освіті є те, що порівняно з 90-ми роками частка жінок вищою освітою характерно збільшилася, більш того а даний час вона перевищує над часткою чоловіків. На графіку 1 показано процентні співвідношення 1950 - 2006 роки (Додаток 1. Графік 1).

У країні порівняно з 1995 роком в 2005 році кількість студентів збільшилося на 8 151 студента-Таблиця1. Також в таблиці наведені дані щодо кількості студентів у різних вищих навчальних закладах 195 та 2005 роках (Додаток 2. Таблиця 1).

Але збільшення кількості учнів стосується не тільки університетів, також в Норвегії порівняно з 1994/95 та 2005/06 збільшилась чисельність учнів в інших навчальних закладах-Таблиця 2 (Додаток 2. Таблиця 2).

Чисельність студентів та учнів також відображено на Графіку 2 (Додаток 3. Графік 2).

Важливою складовою розвитку Норвегії стало збільшення вчителів,що на 2003 становило 107 860 - Таблиця 3. У Таблиці 3 відображається кількість вчителів у початкових, середніх та вищих навчальних закладах (Додаток 3. Таблиця 3). Діаграма 2 показує кількість вчителів в різних сферах освіти (Додаток 4. Кругова діаграма1).

Про високий рівень освіти в країні вказують ще такі чинники, як кількість іноземних студентів. В Таблиці 3 показані зміни в кількості іноземних студентів в різні роки. З цієї таблиці можна зробити висновок, що динаміка чисельності студентів з інших країнах збільшилась порівняно з попереднім роками (Додаток 5. Таблиця 4) [11].

3.2 Галузева структура

Програма обов'язкової освіти розділена на три ступені: від дошкільного навчання до 4-го класу, 5-7-мі класи і 8-10-мі класи. Підлітки у віці від 16 до 19 років можуть дістати повну середню освіту, необхідну для надходження в комерційне училище, вищу школу (коледж) або університет (схема 1). У сільських місцевостях країни функціонує близько 80 вищих народних шкіл, де викладають загальноосвітні предмети. Більшість цих шкіл одержує кошти від релігійних общин, приватних осіб або місцевих властей [5].

Схема 1. Структура освіти Норвегії

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Більшість шкіл Норвегії державні. Приватних шкіл в країні близько трьох відсотків. Початковому навчанню відводиться 13 літній термін. З них початкова школа - 3 роки, середня школа - 7 років, старша школа - 3 роки.

У початковій і середній школі дітям обов'язково викладають такі предмети, як основи християнської релігії, етичне виховання, домашню економіку і подібні. У восьмому класі норвезький школяр починає одержувати оцінки. До 12-річного віку педагог просто описує успішність дитини, повідомляє батьків при необхідності. У восьмому класі, в навчанні з'являються такі предмети, як бухгалтерський облік, економіка. Починається профорієнтація [6].

З 16 років починається старша школа. Кожна з таких шкіл має свою унікальну назву і розташовується окремо від середніх і молодших шкіл.

Старша школа має два відділення: академічне відділення і відділення професійної майстерності. У деяких норвезьких школах є третє відділення - відділення для інвалідів. Через два роки навчання на відділенні професійної майстерності діти виходять на оплачувану практику на підприємствах, після закінчення якої, їм видається диплом про закінчення школи і привласнюється професія. На відділеннях професійної майстерності вчитися дуже вигідно, оскільки з таким дипломом простіше влаштуватися на високооплачувану роботу. Навчання на академічному відділенні готує учнів до вступу у вищі учбові заклади. Перевага віддається предметам, які вивчатимуться надалі у Вузі. У старшій школі щороку проводяться іспити. Іспитуються не всі діти, а вибірково. Іспити проводяться по ряду учбових предметів, обов'язковою з яких є норвезька мова. Після закінчення старшої школи 4/5 випускників вступають до університетів, а 1/5 в коледжі [6].

Народні школи

Після закінчення школи молоді норвежці мають нагоду провести рік в так званих народних школах. У перекладі з норвезького Folkehogskole (Folk high school) означає "вища народна школа". Цей тип учбового закладу іноді називають "північним феноменом". По всій Скандинавії народних шкіл налічується близько 400.82 розташовані в Норвегії, причому, як правило, оддалік міського шуму та суєти [17].

Кожна народна школа має свою спеціалізацію. У одній роблять акцент на спорті, туризмі, іноземних мовах і мистецтві фотографії, в іншій - на музиці і сценічному мистецтві, в третій - на соціальних науках, педагогіці і журналістиці. Диплом такої школи не є свідоцтвом про отримання спеціальності. І хоча близько 30% випускників після закінчення школи відразу влаштовуються на роботу, інші продовжують освіту, причому диплом народної школи дає його володарю додаткові окуляри під час вступу до університету [17].

ВИЩА ОСВІТА

Вступні іспити в коледжі і університети в Норвегії відсутні і, по суті, під час вступу до вузу проводиться конкурс шкільних атестатів.

Навчання в університеті триває від 3,5 до 4 років. Як правило, на гуманітарних факультетах вчаться на півроку довше, ніж на факультетах природних наук. Найпопулярнішими спеціальностями в Норвегії сьогодні є інформатика, журналістика, юриспруденція і економіка [5].

В кінці навчання всі студенти пишуть дипломну роботу і складають іспит по філософії Examen philosophicum (незалежно від того, по якій спеціальності вони вчаться). Після цього привласнюється ступінь Candidatus/candidata magisterii (Cand. mag). Досконало будуються університетські програми по медицині, праву, економіці, інженерним наукам. Ці спеціальності вважаються найпрестижнішими і високооплачуваними. Щоб одержати ступінь в одній з перерахованих вище наук і право на роботу за фахом, потрібно вчитися за спеціальною програмою від 4,5 до 6 років. Після закінчення студентам привласнюються ступені Sivilingenior (інженерні науки), Sivilokonom (економіка), Candidatus а juris (Cand. jur., право), Candidatus а medicinae (Cand. med., медицина) [5].

У норвезьких університетах і коледжах викладання ведеться на норвезькій мові. Для іноземців мові можна навчитися безкоштовно. Курси норвезького працюють при муніципалітетах протягом навчального року. У Норвегії є дві університетські програми на англійській мові. Їх пропонують Norges Handelshoyskole в Бергені (Норвезька школа економіки і ділового адміністрування) і Handelshoyskolen BI в Осло (Норвезька школа менеджменту). До цих шкіл вступають норвежці, які хочуть навчитися бізнесу і економіці і працювати на міжнародному ринку, а також іноземці. Вищі учбові заклади Норвегії представлені 4 університетами, 6 спеціалізованими вищими школами (коледжами) і 2 державними художніми школами, 26 державними коледжами у фюльке (адм. - террит. одиниця) і курсами додаткової освіти для дорослих [5].

Університети

Найстаріший університет в Норвегії - університет Осло, заснований в 1811 році. На його восьми факультетах вчиться близько 33 тис. людей, включаючи 2 тис. іноземців. Решта трьох університетів відкрилася у середині XX століття в містах Бергене (University of Bergen), Тромсе (University of Tromso) і Тронхейме (University of Trondheim) [6].

Університети готують державних службовців, служителів культу і викладачів вузів. Крім того, університети майже повністю забезпечують кадри лікарів, стоматологів, інженерів і науковців. Університети займаються також фундаментальними науковими дослідженнями. Бібліотека університету Осло є найбільшою національною бібліотекою [6].

При університетах в Норвегії існують студентські організації, у віданні яких знаходиться студентське житло, їдальні, медичне обслуговування. Все це фінансується державою і тому обходиться студентам дуже дешево. Проте "студентських квартир" не так багато, і одержати дешеве житло може не кожен студент. У Норвегії диплом про вищу освіту одержують як після закінчення коледжу, так і після закінчення університету. Різниця у тому, що коледж - це спеціалізований, професійний вищий учбовий заклад, а університет в Норвегії завжди вважався і вважається науково-дослідним центром [6].



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. соціального страхування Швеції outline Система соціального страхування Швеції 13 Освіта у Швеції

    Реферат >> Астрономия
    ... між Західною Швецією і Південною Норвегією було закладено створенням у 1980 р. ... відкриті чотири поромні лінії зі ЗШ у Норвегію: зі Стремстада в Халлен, Фредрикстад, Лангесунн і на ... придбання меблів, оплату боргів і ін. Освіта у Швеції У 1962 році шведським ...
  2. Система вищої освіти у країнах Європи та принципи і шляхи їх інтеграції у загальноєвропейський освітній

    Реферат >> Экономика
    ... ія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словен ... Болонського процесу, ступенева освіта.]. Булавко В. Болонський процес у філософській інтерпретації // Освіта України ...
  3. Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні

    Дипломная работа >> Финансовые науки
    ... (Данія) або роздрібних продажів (Норвегія й Швеція). Одночасно з небажанням збі ... ільнення від ПДВ: а) медицина й медичне обслуговування; б) освіта; в) діяльність суспільного й благод ... 0% Молдова 20% 5% Нова Зеландія 12.5% Норвегія 25% 14% або 8% Парагвай 10 ...
  4. Демографічні, етнічні та інші особливості функціонування економіки України в період 1991-2005 рр.

    Реферат >> Экономика
    ... на Захід, тому що їх освіта, навички та досвід не дають можливості заробляти ... на територіях населеної частини Норвегії, півдня Швеції, Данії, Нідерландів, Бельг ... там вища за нуль, хоча Норвегія більш ніж на 3000 км півн ...
  5. Гуманітарний розвиток та гуманітарна політика на прикладі Тиврівського району Вінницької облас

    Реферат >> Астрономия
    ... і ефективності виробництва. Хоча, лише освіта та освіченість, розум і висока духовн ... Ця модель характерна для Швеції, Норвегії, Фінляндії, де держава фінансу ... Огневюк В. Середня освіта в Україні: проблеми, пошуки та перспективи розвитку // Освіта: управління. ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0017659664154053