Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Медицина, здоровье->Лекция
Корь – острое вирусное высокозаразное заболевание, вызываемое фильтрующимся вирусом и сопровождающееся лихорадкой, сыпью, воспалением слизистых оболоч...полностью>>
Медицина, здоровье->Лекция
За 2 – 3 дня до высыпаний на коже на слизистой щёк, на уровне малых коренных зубов появляются элементы белесоватой сыпи, окружённые венчиком гиперемии...полностью>>
Медицина, здоровье->Реферат
С постоянным развитием науки и техники человечество постоянно шагает вперед. Это нужно человеку, иначе общество давно деградировало бы. Но только очен...полностью>>
Медицина, здоровье->Доклад
Роды - сложный физиологический процесс, заключается в выведении зрелого, жизнеспособного плода и его плодной оболочки из полости матки через родовые п...полностью>>

Главная > Книга >Медицина, здоровье

Сохрани ссылку в одной из сетей:

У навчальному посібнику на сучасному рівні висвітлені питання етіології, патогенезу, клініки, морфології, діагностики, лікування та профілактики близько 200 захворювань слизової оболонки порожнини рота і губ. Матеріалом для підготовки цього видання послужили більш ніж 40-річні клінічні спостереження його авторів, їхні біохімічні, цитологічні й морфологічні розробки, а також останні досягнення і дослідження вітчизняних та закордонних вчених. Спираючись на свій багаторічний клінічний досвід, автори розробили оригінальну систематику різних патологічних станів слизової оболонки рота, яка наведена у посібнику Видання ілюстроване 150 кольоровими малюнками. Для студентів стоматологічних факультетів, суборди-наторів, інтернів. Корисні відомості знайдуть для себе дерматологи, оториноларингологи й лікарі іншого фаху.

ВСТУП

Стоматологічні захворювання — найпоширеніші ураження організму людини. Серед них особливе місце посідають хвороби слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Немає такого органу чи тканини, де б виникала більша кількість захворювань, ніж на СОПР. Незважаючи на те, що причини виникнення, механізми розвитку і клінічний перебіг їх досить різноманітні, для багатьох із цих хвороб характерні деякі спільні ознаки, що дають можливість об'єднати їх в окремі споріднені групи.

Найбільшою групою захворювань СОПР і губ, з якими лікар-стоматолог стикається повсякденно, є так звані самостійні стоматити. Умовно до них відносять захворювання, що первинне уражають тільки СОПР і губи. Стоматити цієї групи розвиваються переважно внаслідок дії на слизову оболонку (CO) певних чинників, їх об'єднують характерний механізм розвитку і обумовлений клінічний перебіг. Найчастіше самостійні стоматити виникають під впливом механічної, фізичної або хімічної травми. Крім того, причиною захворювання може бути дія вірусів, мікроорганізмів, грибів, різних алергенів тощо. Слід відзначити, що частота самостійних стоматитів останнім часом помітно зросла. Така тенденція пояснюється суттєвим впливом негативних зовнішніх чинників, пов'язаних з урбанізацією, загальними екологічними порушеннями, дією різних місцевих подразників. Все це призводить до значного зниження реактивних

резервів слизової оболонки порожнини рота і сприяє розвитку тих чи інших захворювань її.

До другої групи стоматитів, незалежно від їх клінічних проявів на СОПР, належать симптоматичні стоматити, виникнення яких пов'язане із загальними хворобами людини. Серед них найпоширенішими є стоматити при ураженнях травного каналу, захворюваннях крові, ендокринної системи, гіповітамінозах та ін. Результати спостережень і досліджень останніх десятиліть свідчать, що не буває жодного системного порушення в організмі людини, яке б тією чи іншою мірою не віддзеркалювалося на стані СОПР і губ. Слід пам'ятати, що при багатьох загальних захворюваннях такі зміни з'являються на CO задовго до появи загальних клінічних симптомів, тому вміння правильно діагностувати симптоматичні стоматити має дуже важливе значення не лише для лікарів-стоматологів, а й для спеціалістів загального профілю, особливо терапевтів, гематологів, ендокринологів.

До третьої групи відносять стоматити, при яких зміни СОПР і губ виникають і розвиваються як обов'язкова ознака і складова частина захворювання. Такі стоматити одержали назву синдромів. У даний час у літературі їх описано понад 300. Виникнення і розвиток синдромів пов'язані з ураженням окремих органів і систем організму, що, крім загальних проявів, супроводжується різними змінами окремих ділянок CO. Найчастіше при синдромах виникають афтоподібні утворення, зроговіння, зміни на язиці тощо. Більшість синдромів трапляються рідко, а деякі із них описані окремими авторами навіть як казуїстичні спостереження. Полегшує діагностику синдромів розвиток захворювання з обов'язковим проявом усіх або декількох симптомів. Наприклад, синдроми Бехчета і Мелькерсона — Ро-зенталя характеризуються трьома симптомами, один із яких проявляється на СОПР. За відсутності такого прояву діагноз цих захворювань викликає великий сумнів. Природа більшості описаних синдромів невідома, тому лікування їх симптоматичне, пов'язане з впливом на окремі симптоми.

Із сказаного зрозуміло, яких труднощів зазнає лікар, діагностуючи захворювання СОПР і губ. Сподіваємося, що результати наших багаторічних спостережень хворих з ураженнями СОПР сприятимуть полегшенню цього завдання. З цією метою у посібнику докладно й академічно викладені особливості обстеження хворих, значна увага приділена висвітленню розвитку і клінічного перебігу окремих захворювань CO Послідовність викладення матеріалу відповідає систематиці захворювань СОПР, якої ми багато років дотримуємось у нашій клініці.

Незважаючи на велику різноманітність захворювань СОПР і губ, їх розвиток, як і тих захворювань, що виникають в інших тканинах і органах людини, підпорядкований єдиним загально-

біологічним законам. Так, при розвитку таких процесів спостерігаються явища запалення, дистрофії чи виникнення пухлин. Ураження CO найчастіше супроводжуються ексудативними, альтеративними і проліферативними формами запалення. У деяких випадках відбуваються дистрофічні зміни, особливо в покривному епітелії; до них відносять процеси з порушенням зроговіння — пара-, гіпер-, дискератоз.

Відносно невелику групу складають доброякісні й злоякісні новоутворення СОПР і губ. При їх діагностиці велике значення мають цитологічні й морфологічні дослідження, методика яких висвітлена у цьому посібнику.

Розуміння суті захворювань СОПР, причин їх виникнення, розкриття механізму розвитку необхідні як в оцінці розвитку процесу, так і при виборі патогенетичних методів лікування. У книжці описані медикаментозні й фізичні методи лікування, які дають змогу на різних етапах розвитку захворювання одержати найвищий лікувальний ефект. Подані також рекомендації щодо усунення етіологічних чинників, проведення загальнозміцню-вальної терапії, гігієни ротової порожнини.

Автори будуть вдячні читачам за зауваження й побажання, спрямовані на поліпшення цієї праці.

РОЗДІЛ 1

Гістологічна будова слизової оболонки порожнини рота

CO, що вистеляє порожнину рота, на відміну від інших її відділів, має низку особливостей. Вона стійка до дії механічних, термічних і хімічних подразників, проникнення інфекції, великою мірою здатна до відновлення. Ці властивості зумовлені її топографо-анатомічним розташуванням, оточуючим середовищем та морфофунк-ціональними особливостями.

СОПР має чітку будову. Вона складається з епітелію, власної пластинки та підслизової основи. Співвідношення товщини цих шарів на різних ділянках порожнини рота неоднакове. В CO твердого піднебіння, язика, ясен епітеліальний шар найтовщий. Власна пластинка добре виражена в CO губи, щоки.

Підслизова основа є найбільш розвиненою в ділянці дна порожнини рота та перехідних складок. Така будова зумовлена особливостями функцій різних ділянок СОПР.

Епітелій є багатошаровим, плескатим, зверненим до ротової порожнини і внаслідок злущування поверхневих клітин постійно оновлюється. На більшості ділянок CO постійно відбувається зроговіння поверхневих епітеліальних клітин. Ступінь зроговіння на різних ділянках CO неоднаковий. Найвиразніше зроговіння епітелію спостерігається на тих ділянках, які зазнають найбільшого механічного, термічного і хімічного впливу, що є підтвердженням


захисно-пристосувального характеру процесу зроговіння СОПР. Цей процес особливо яскраво виявляється на твердому піднебінні, спинці язика та яснах. Роговий шар тут являє собою декілька рядів повністю зроговілих клітин, які вміщують кератин і втратили ядра (мал. 1).

Відомо, що 60% поверхні ясен має схильність до зроговіння, а на 40% їхньої поверхні спостерігаються явища, подібні до па-ракератозу: клітини рогового шару роговіють не повністю і зберігають ядра. До рогового шару прилягає зернистий, який складається з витягнених клітин, що мають у своїй цитоплазмі зерна кератогіаліну. На інших ділянках СОПР у нормі зроговіння не спостерігається і поверхневий шар епітелію представлений сплющеними клітинами шипуватого шару — шаром плескатих клітин (мал. 2). Під ним, у відділах, де відбувається виразний процес зроговіння, під зернистим шаром знаходиться шар шипуватих клітин. Його клітини мають полігональну форму і розташовані у декілька рядів. Найглибшим шаром є базальний. Він утворений клітинами циліндричної форми, що розташовані в один ряд.

Гістохімічними методами дослідження встановлено, що епітелій ротової порожнини здатен накопичувати глікоген. Найбільша його кількість міститься в CO щік, м'якого піднебіння, дна порожнини рота. В епітелії ясен і твердого піднебіння є лише сліди глікогену, відтак він накопичується в тих місцях, де епітелій не роговіє. Ця закономірність зберігається і при патології. У разі розвитку запалення процеси зроговіння порушуються і збільшується вміст глікогену. Вважають, що в епітелії, який роговіє, глікоген є джерелом енергії або пластичним матеріалом для синтезу кератину.

Міжклітинні проміжки заповнені глікозаміногліканами, які слугують цементуючою речовиною для клітин епітелію і виконують функцію захисту від дії бактерій та їхніх токсинів. Вміст великої кількості нуклеїнових кислот у клітинах базального шару свідчить про високий рівень обмінних процесів, зокрема білкового обміну, що є основою високої мітотичної активності клітин і регенерації.

У клітинах базального шару спостерігається висока активність окисно-відновного ферменту сукцинатдегідрогенази (СДГ) — важливого ферменту циклу Кребса. У клітинах шипуватого шару найвищою є активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) — ферменту, пов'язаного з гліколізом.

Епітелій з'єднується з власною пластинкою за допомогою базальної мембрани, яка складається із густого сплетення тонких ретикулярних волокон певної орієнтації, тісно пов'язаних з відростками цитоплазми клітин базального шару епітелію.

Власна пластинка складається з пухкої сполучної тканини, що представлена основною речовиною, волокнистими структурами й клітинними елементами. Основну речовину складають

11



Мал. 1 Зроговілий ба-птошаровий плескатий іій

іи шар 2 — зерни З — шипуватий і і ний цпп 5 —

іка ро , юарв пня ге' і t оч 36


глікозаміноглікани (гіалуронова кислота, хондроїтинсульфати) Для нормального стану сполучної тканини важливе значення має субстрат-ферментна система гіалуронова кислота — па-луронідаза При збільшенні кількості тканинної або мікробної палуронідази спостерігається деполімеризація гіалуронової кислоти, що зумовлює більшу проникність сполучної тканини, особливо стінок судин

Клітинні елементи представлені в основному фібробластами, фіброцитами, осілими макрофагами, плазмоцитами і тканинними базофілами (тучні клітини) Основною клітинною формою, яка бере участь у побудові сполучної тканини власної пластинки, є фібробласти — продуценти проколагену Макрофаги виконують захисну функцію, беручи участь у запальних та імунних реакціях Тканинні базофіли забезпечують постійність складу сполучної тканини, н проникність, виділяють біологічно активні речовини (БАР) — гепарин, гістамін

Волокнисті структури представлені колагеновими та ретикулярними волокнами Товщина пучків колагенових волокон та щільність їх розташування варіюють Найщільніше пучки колагенових волокон розташовані в піднебінні, яснах, а також ділянках CO, які зазнають більшого механічного впливу



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Захворювання системи кровотворення і крові

    Реферат >> Астрономия
    ... Зі всіх злоякісних захворювань лейкози складають найбільший ... (в 1,2-1,3 рази). Пік захворюваності між 3-х і 5-ти річним віком. Захво­рюваність приблизно складає 1 ... результату Прискорити загоювання виразок слизової оболонки ротової порожнини. Дії медсестри ...
  2. Захворювання шкіри й пупкової ранки. Сепсис новонароджених. Пологові травми. Асфіксія новонароджених.

    Лекция >> Медицина, здоровье
    ... 2012 р. План лекції: 1. Захворювання шкіри. 2. Захворювання пупка. 3. Сепсис новонароджених. 4. ... усунення чинників, що сприяють захворюванню: травматизації грубими пелюшками, ... бувають ранова поверхню на шкірі, слизових оболонках, пупкова ранка і пупкові ...
  3. Захворюваність на шигельоз по Коломийському району

    Реферат >> Астрономия
    ... кар. У хворого виникає набряк слизової оболонки кишки (в наслідок запалення), вона ... поширюється на слизову оболонку тонких кишок і шлунка, викликаючи захворювання цих органів ... відновлюється нормальний стан слизової оболонки кишечника, зникнуть виразки і ...
  4. Виготовлення текстильних оболонок для ковбасних виробів

    Курсовая работа >> Промышленность, производство
    ... води. Перед вилученням слизової оболонки їх витримують у теплій воді. Слизову оболонку видаляють на машинах ... при тих чи інших небезпечних захворюваннях проводять у відповідності з ді ... використовувати на харчові цілі при захворюваннях, які призводять до утилі ...
  5. Запальні захворювання жіночих статевих органів

    Реферат >> Медицина, здоровье
    ... хви; ІІ. Запальні захворювання піхви: 1) Кольпіт – запалення слизової оболонки піхви. ІІІ. Запальні захворювання матки: 1) Ендодервіцит ... слизової оболонки шийкового каналу; 2) Ендометрит – запалення слизової оболонки тіла матки. ІV. Запальні захворювання ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019280910491943