Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Психология->Реферат
Слово «стресс» приобрело в обыденной жизни ярко выраженное отрицательное значение. Стресс является не только естественной, но и абсолютно нормальной р...полностью>>
Психология->Реферат
До сих пор ученым почти неизвестно о механизме воображения. Эта форма характерна только для человека и странным образом связана с деятельностью органи...полностью>>
Психология->Реферат
Вопрос о том, разные, равноценные и равноправные ли мужчина и женщина или только разные, или только равноценные, а может быть разные, но неравноправны...полностью>>
Психология->Реферат
Конфликты как существенная сторона социальных связей, взаимодействия и отношений людей, их поведения и поступков всегда, с незапамятных времен притяги...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Психология

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст

Вступ

1. Теоретичний аналіз проблеми

1.1 Психічне здоров’я як психолого-педагогічна проблема

1.2 Підходи вітчизняних вчених

1.3 Підходи зарубіжних вчених

2. Психічне здоров’я школяра: аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників

2.1 Сім’я як джерело психічного здоров’я дитини

2.2 Вплив школи на психічне здоров’я дітей

2.3 Вплив телебачення та інших ЗМІ

2.4 Вплив самооцінки

2.5 Вплив типу темпераменту

2.6 Вплив музики

2.7 Вплив кольорів

3. Експериментальне дослідження психічного стану школярів

3.1 Методичні шляхи дослідження та характеристика вибірки

3.2 Якісний і кількісний аналіз результатів

3.3 Методичні рекомендації

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Тема психічного здоров’я молодшого школяра, аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, яка розглядається в цій курсовій роботі, за своєю актуальністю заслуговує увагу не лише спеціалістів, а й батьків, вихователів, вчителів.

Гіпотеза: вважається, що є зв’язок між чинниками, які діють на дитину, і її психічним здоров’ям.

Ціллю праці є вивчення впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на психічне здоров’я дитини.

Об’єктом вивчення є психічне здоров’я молодшого школяра.

Предмет вивчення – внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на психічне здоров’я.

Для досягнення цілі курсової роботи потрібно: розглянути вплив різних чинників на дитину; вияснити залежність між психічним здоров’ям дитини і її вчинками.

Щоб змогти навчити дитину, потрібно зрозуміти її. Адже кожна людина неповторна і до кожної потрібно знайти свій підхід. Та щоб знайти цей підхід потрібно знати, що впливає на дитину, стати на її місце. Для цього потрібно знати про стан психічного здоров’я.

На людину Впливає дуже багато чинників. Дорослі можуть деякою мірою не піддаватись їм, але діти більш чутливі. На них впливають школа і сім’я, позашкільні групи, ЗМІ, музика і, навіть, колір. Та й сама дитина уже має певний темперамент, характер і у неї формується самооцінка.

Завдяки дослідженню цієї проблеми можна знайти підходи до різних дітей, а певні тести допоможуть в деякій мірі визначити психічний стан дітей.

1. Теоретичний аналіз проблеми

1.1 Психічне здоров’я як психолого-педагогічна проблема

Проблема психічного здоров’я привертала увагу і привертатиме надалі багатьох вчених з найрізноманітніших галузей науки і практики: медиків, психологів, педагогів, філософів, соціологів і ін.

Існує багато підходів до розуміння і вирішення цієї проблеми. Сам термін «психічне здоров’я» неоднозначний, він, ніби, зв’язує дві науки і дві області практики – медичну і психологічну.

В «Енциклопедичному словнику медичних термінів» терміну «психічне здоров’я» немає, але є просто «здоров’я». Дуже важливо, що терміном «здоров’я» визначається «стан повного душевного, фізичного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів» [17].

В медичній літературі і в медичній практиці термін «психічне здоров’я» широко застосовується. При цьому стан психічного здоров’я пояснюється умовами психосоціального розвитку дітей.

В «Кратком словаре по социологии» [18] дається тлумачення терміну «здоров’я населення», який означає:

– стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів;

– природній стан організму, який характеризує його рівновагу з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін;

– стан оптимальної життєдіяльності суб’єкта (особистості і соціальної общини), наявність умов його всебічній і довготривалій активності в сферах соціальної практики;

– якісно-кількісну характеристику стану життєдіяльності людини і соціальної общини;

– здоров’я окремої людини характеризується повнотою проявлення життєвих сил, відчуття життя, всебічністю і довгочасністю соціальної активності і гармонійністю розвитку особистості. [18]

Термін «психічне здоров’я» був введений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). В доповіді Комітету експертів ВООЗ «Психічне здоров’я і психосоціальний розвиток дітей» сказано, що порушення психічного здоров’я зв’язані як з соматичними захворюваннями чи дефектами фізичного розвитку так і з різними несприятливими факторами і стресами, які впливають на психіку і зв’язані з соціальними умовами. [19]

Основною умовою нормального психосоціального розвитку (крім здорової нервової системи) вважається спокійна і сприятлива обстановка, яка створена завдяки постійній присутності батьків чи заміняючи їх осіб, які уважно відносяться до емоціональних потреб дитини, розмовляють і грають з ним, підтримують дисципліну, створюють необхідний нагляд і забезпечують матеріальними засобами, які потрібні сім’ї. Підкреслюється, що в той же час потрібно надавати дитині більше самостійності і незалежності, давати йому можливість спілкуватися з іншими дітьми і дорослими поза домом і забезпечувати відповідні умови для навчання. «Багато дітей не мають таких умов», – констатується в доповіді. [19]

Експерти ВООЗ на основі аналізу результатів багатьох дослідів в різних країнах переконливо показали, що порушення психічного здоров’я набагато частіше є у дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими і їх ворожим ставленням, а також у дітей, які в умовах сімейного розладу. Ці ж дослідження виявили, що порушення психічного здоров’я в дитинстві мають дві важливі характерні риси:

  • по-перше, вони лише кількісні відхилення від нормального процесу психічного розвитку;

  • по-друге. Багато їх проявів можна розглядати як реакцію на специфічні ситуації. Так, діти часто відчувають серйозні труднощі в одній ситуації, але успішно справляються з іншими ситуаціями. Наприклад, у них можуть спостерігатися порушення поведінки в школі, а вдома вони поводять себе нормально, чи навпаки. [19]

У більшості дітей в ті чи інші періоди під впливом певних ситуацій можуть з’являтися порушення емоційної сфери чи поведінки. Наприклад, можуть виникнути безпричинні страхи, порушення сну, порушення, зв’язані з прийомами їжі. Зазвичай ці порушення мають тимчасовий характер. У деяких же дітей вони проявляються більше і призводять до соціальної дезадаптації. Такі стани можуть розглядатися як психічні розлади.

В психологічну літературу поняття психічного здоров’я стало входити порівняно недавно. Майже в всіх психологічних словниках термін «психічне здоров’я» відсутній. Тільки в словнику А.В. Петровского і.Г. Ярошевского зроблена спроба визначити це поняття з точки зору психології. Психологічне здоров’я розглядається в словнику як стан душевного благополуччя, яке характеризується відсутністю хворобливих психічних явищ і яке забезпечує адекватну умовам навколишньої дійсності регуляцію поведінки і діяльності.

В ряді психологічних робіт психічне здоров’я прирівнюється до переживання психологічного комфорту і психологічного дискомфорту.

Дуже перспективним є підхід до проблеми психічного здоров’я з точки зору повноти, багатства розвитку особистості. Так, а усіх працях А. Маслоу писав в основному про дві складові психічного здоров’я. Це, по-перше, прагнення людей бути «всім, чим вони можуть», розвивати весь свій потенціал через само актуалізацію. Необхідну умову само актуалізацію, на його думку, знаходження людиною правильного представлення самого себе. Для цього потрібно прислуховуватися до «голосу імпульсу», оскільки «більшість з нас частіше прислуховуються не до самих себе, а голосу тата, мами, до голосу державного закладу, вище стоячих людей, влади, традицій». І друга складова психічного здоров’я – прагнення гуманістичних ціль. Маслоу вважав, що в самоактуалізуючій особистості присутні такі якості, як прийняття інших, автономія, спонтанність, почуття до прекрасного, почуття гумору, альтруїзм, бажання покращити людство, нахил до творчості. [21]

Психологічний аспект психічного здоров’я якраз пропонує увагу до внутрішнього світу дитини до його впевненості чи невпевненості в собі, в своїх силах, розумінню їм своїх власних можливостей, інтересів, його відношенню до людей, навколишньому світу, подіям, що відбуваються, до життя як такого. [1]

1.2 Підходи вітчизняних вчених

Проблемами психічного здоров’я дітей займалися багато вітчизняних вчених, зокрема О. Кочерга, О. Васильєв, І. Сікорський, В. Бехтерев, О. Лазурський, Л. Виготський, В. М'ясищев, С. Рубінштейн, О. Леонтьев, К. Платонов, Г. Костюк, П. Чамата, О. Кульчицький, О. Ткаченко, В. Моргун, О. Дусавицький, І. Бех, Б. Цуканов

Українські вчені психологи О. Кочерга та О. Васильєв стверджують, що гармонія душі і тіла порушується внаслідок дії негативних чинників, зокрема, таких, як:

– стан на межі норма – патологія;

– негаразди у родинних взаєминах;

– вплив авторитарного вчителя;

– дитячі страхи;

– порушення психогігієнічних основ навчального процесу;

– порушення оптимумів навчальної діяльності;

– порушення гармонії творчих здібностей;

– гіподинамія;

Іван Олексійович Сікорський активно шукав нові Фоми застосування своїх знань. Проектом, яким він захопився, стало заснування в Києві Фребелівського товариства. Комітет для утворення цього товариства запросив його як знаного на той час спеціаліста з питань дитячої психології та чудового організатора до співпраці. У вересні 1907 р. вчений виступив перед громадськістю Києва з популяризацією цього проекту, а також ідей німецького педагога Фрідріха Фребеля – прихильника виховання дитини в колективі. Сікорський – психолог у своїй промові підкреслив важливість вивчення психології дитини майбутніми учителями-вихователями дошкільнят. Особливу увагу він приділив ролі жінки. Промова Сікорського знайшла позитивний відгук з боку київської громадськості. Вже у жовтні 1908 р. товариство відчинило свої двері, і почали діяти його інститути. На відкритті знову мав слово професор, який наголосив на важливості проблем виховання дітей і закликав педагогів спиратися на педагогічну спадщину Я. Коменського, Ф. Фребеля, М. Пирогова та інших видатних вчених. Товариство відкрило дитячий садок, початкову школу, притулок для дітей, педагогічну, а згодом і психологічну лабораторію. Було розроблено Положення про Педінститут, завдання якого полягало у підготовці вихователів дошкільної освіти на дворічних курсах, що базувалися на середній освіті, а також підготовці кваліфікованих нянь, які б мали початкову освіту. Навчання в інституті було платним. Курсистки вивчали психологію, педагогіку, фізіологію, медичну допомогу, історію, літературу, співи, математику тощо. Більшість дисциплін викладали науковці з вищою освітою, в тому числі і професор Сікорський.

Різноманітність інтересів професора знайшла своє відображення у численних наукових та науково-популярних працях. Деякі з них: «Душа ребенка», «Психологические основы воспитания».



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Соромязливість як психічне явище у молодшому шкільному віці

    Курсовая работа >> Психология
    ... психології Сором’язливість як психічне явище у молодшому шкільному віці Студента факультету ... не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не виправляти їх пози під час ... шній вигляд і володіти міцним здоров'ям. Особисті якості: артистизм, ...
  2. Методика формування валеологічних знань в системі фізкультурного навчання молодших школярів

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... формування валеологічних знань у молодших школярів Здоров'я людей належить до глобальних проблем ... ефективних шляхів зміцнення психічного здоров'я, забезпечення умов гармоні ... забезпечують адаптаційні реакції. Психічне здоров'я – стан психічної сфери, основу ...
  3. Психофізіологічні особливості молодших школярів після ЧАЕС

    Дипломная работа >> Астрономия
    ... зроблено комплексне психофізіологічне дослідження молодших школярів з радіаційно ... у 98 % досліджених виявлено виснаження психічних процесів, помірне зниження ... ІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ При аналізі загального стану здоров’я дітей ...
  4. Здоров язберігаючий компонент у змісті і структурі підручників для початкової школи

    Магистерская работа >> Педагогика
    ... і оздоровчих. Технології навчання здоров’я – гігієнічне навчання, вироблення життєвих навичок ... складові курсу: що таке здоров'я, фізичне, психічне, соціальне, духовне; ... молодших школярів цілісне уявлення про здоров’я у єдності його фізичної, соціальної, психі ...
  5. Корекція тривожності у молодших школярів

    Дипломная работа >> Психология
    ... неприємностей, переживання за їхнє здоров'я, щиросердечне стан. В 11–12 рок ... з «знедоленого» у визнаного. Формування виникаючих у молодших школярів міжособистісних відносин вирішальну ... в досягненні успіху – несприятливе психічне тло, що не дозволяє дитин ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019869804382324