Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
Под стимулированием понимается внешний по отношению к персоналу процесс управленческого воздействия, идущего от конкретного руководителя или органа уп...полностью>>
Государство и право->Реферат
С 15 сентября по 5 октября я проходила ознакомительную практику в Долинском городском суде. Во время практики я изучала уголовные и гражданские дела, ...полностью>>
Государство и право->Курсовая работа
Актуальность темы «Понятие, принципы и функции права», рассматриваемой в данной курсовой работе, заключается в том, что право – это грандиозный, неисч...полностью>>
Государство и право->Курсовая работа
Актуальность темы исследования. В настоящее время несовершеннолетние - одна из наиболее криминально пораженных категорий населения. В современном зако...полностью>>

Главная > Реферат >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

План

1.Соціально-економічна суть підприємництва і основні напрямки його розвитку в аграрній сфері.

2. Особливості господарювання в сільському господарстві та його національна специфіка.

3.Державна підтримка аграрних підприємств в Україні.

Висновок

Список викорестаної літератури

Вступ

Становлення в Україні підприємницької діяльності відбувається в складних соціально-економічних умовах.

Сучасна економічна наука визначає підприємництво як особливий вид діяльності. Вчені-економісти минулого виділяли три фактори виробництва:

1)праця;2)земля;3)капітал.Розквіт країн з ринковою економікою свідчить про те , що економічні досягнення завеспечує вміла реалізація їх підприємниць-кого потенціалу як четвертого фактора вировництва.В законі України “Про підприємництво“ зазначено , що підприємництво – це самостійний , госпо-дарюючий , статутний суб’єкт , який має право юридичної особи та здійснює виробничу і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Перехід до ринку передбачає якісно новий стан економіки , що потребує значних змін в організації виробничої діяльності.Ці зміни полягаюють в розвитку вільного підприємництва через формування господаря-власника і становлення багатоукладної економіки.

В теоритично-методологічному плані вихідною позіцією вирішення проблеми є визнання різних форм підприємництва. Це вимоги будь-якої економіки , діяльності і господарювання об’єктивно необхідні в аграрному секторі. При цьому лише посилання на зарубіжний досвід не може відправним моментом для вирішення проблеми.

Ринкова економіка передбачає наявність права власності , відповідної системи обліку та культури підприємництва.

Підприємство створює конкурентне середовище через стимулювання господарської активності запровадження нової техніки і технології.Через основну мету – одержання прибутку – воно сприяє розвитку перспективних напрямів господарської діяльності , отже з важелем зміки структури економіки , сприяє раціональному використанню ресурсів та забезпечує стимули до високоєфективної праці. Працівники ,які мають власну справу і є власниками , якнайбільше заінтересовані в якісній і високо-продуктивній праці , порівняно з найманими працівниками.Вели-ке значення має форма організації підприємницької діяльності і корпорації .В Україні підприємництво здійсьнюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця.
В цій курсовій зроблено спробу розкрити соціально-економічну суть підприємництва і основні наплямки його розвитку в аграрнійй сфері, особливості господарювання в сільському господарстві та його національну специфіку , державну підтримку аграрних підприємств в Україні.

1.Соціально-економічна суть підприємництва і основні напрямки його розвитку в аграрній сфері.

Підприємництво – основа розвитку економіки, здійснення виробничої діяльності з фінансовою , моральною, та соціальною відповідальністю.Але першоосновою є організація як система. Питанням організаційного розвитку в економічній літературі приділяється значна увага. Переважно досліджується суть підприємництва під кутом зору спрямування цього процесу управління, існуючі концепції і методи стосовно організації розвитку господарських формувань грунтуються навикористанні природної моделі організації, які об’єднуються поняттям ”організаційний розвиток та зміни”

Прагнення людей до багатства закладені в них природно і проявляються в усі історичні епохи. Шляхи задоволення цих природних безмежних бажань досить різноманітні. На всіх етапах розвитку підприємництва поряд з позитивними виявляються і його негативні ознаки. Нині такі явища, як ухилення від оподаткування, тіньова економіка , недоброякісність продукції , неправдива реклама тощо, більш завуальованих шляхів наживи, але суть залишилася тією самою. При чому особливий прояв негативізму простежується в перехідних економіках.

Більш широке поняття підприємництва було відоме значно раніше: у XIII ст. Термін “підприємництво” використовувався в Франції, однак діяльність підприємця вже не обмежувалася торгівлею.

Вивчення історичного процесу розвитку підприємництва дає підстави зробити деякі висновки щодо специфіки дії економічих, культурних та соціально-психологічних факторів в Україні.

1.Зарактерною для підприємства є функція колонізації, освоєння нових земель. Менша порівняно з країнами Західної Європи густота населення в більшості регіонів, наявність неосвоєних територій зумовлювали підприємницьку функцію освоєння нових земель, послаблюючи увагу підприємців до поліпшення кожної земельної ділянки.

2. Відсутність культу багатства, що породжувало негативне ставлення до заможних людей.

3. торгівля як провідний вид діяльності підприємців.

4. Серед людських цінностей виділяються колективізм, взаємодопомога, служіння відчизні.

5. Меценацтво

6. Негативні риси підприємців-купців, що проявляються в нечесності.

7. Відсутність державності. Українгський народ тривалий час знаходився під пануванням інших держав, що не сприяло розвиткові національного підприємства. Замість стратегічної орієнтації на успіх переважала орієнтація на пристосування, виживання різними шляхами.

8. Національна особливість українського народу працелюбство, однак не всім притаманна здатність до постійноїнапруженої праці, а лише в короткий проміжок часу з великою віддачею сил і енергії, що пояснюється особливістю природно-кліматичних умов.

9. Общинновічеві засади устрою як ідеал.

Рушійною силою організації виробництва є господарські формування. Згідно із Законом України “ Про підприємництво”

підприємництво здійснюється в будь-яких організаційних формах на вибір підприємця (стаття 6).

Звичайно, нові колективні і приватні підприємницькі структури, що утворюються в агропромисловому виробництві в процесі реформування, не відповідають загальнопринятим у світовій практиці. Однак їх зміст можна реально оцінювати з позицій специфіки становлення ринкових відносин.

Ефективність виробництва в окремому підприємстві, з одного боку, залежить від його організаторів, а в умовах ринку – від підприємців і результатів їх діяльності, а з другого – від працівників та умов їх праці. Підвищення ефективності праці можливе лише тоді, коли інтереси підприємств і працівників збігаються. Рушійною силою виробництва є підприємець, що підтверджує приклад роботи окремих господарств, які очолювали керівники з підприємницькими рисами.

Реформавання відносин власності сприяє появі нових мотивів до виробничої діяльності, які грунтуються на забеспеченні відповідних ринкових умов: вільний вибір форм підприємницької діяльності, розвиток конкуренції і обмеження і обмеження монополізму, високий рівень розвиткугоризонтальних зв’язків, обмеження втручання з боку держави у господарську діяльність держави.

Таким чином, підприємство є економічною категорією, для визначення якої пропонується такі методичні підходи:

1.Підприємництво є особливим типом людської діяльності, яка стратегічно зорієнтована на успіх, отже, перш за все на отримання прибутку. Якщо нечесні шляхи збагачення задовольняють лише власні потреби, то позитивна діяльність підприємця забезпечує задоволення власних потреб і, опосередковано, суспільних. Цінльова орієнтованість на успіх вимагає постійних новацій і реалізується через пошук та реалізацію нових можливостей, задовольняючи цим нові суспільні потреби, замовлюючи динамічне суспільне зростання. Врахування цього вимагає наявності відповідного комплексу умов для розвитку позитивної діяльності підприємця, спрямованої на економічний прогрес.

Цей тип діяльності включає новаторство як основний засіб діяльності, грунтується на ряді принципів і вимог , які найповніше реалізуються при товарно-грошових відносинах, присутній на всіх рівнях відтворення.

Економічний прогрес забеспечує, насамперед,матеріальне виробництво. Підприємство як діяльність зорієнтована на прибуток розвиватиметься переважно у тих сферах, де є можливість одержати найбільші прибутки. Дане протеріччя вирішується економічними методами. Якщо встановлені правила в суспільстві зумовлюють високу продуктивність у сферах обігу, то підприємництво розвивається саме тут , а, значить , поза сферою матеріального виробництва , і така підприємницька діяльність не приводить до економічного зростання, не виконує функцію задоволення суспільних потреб, а лише нечисельних прошарків населення.

Отже, перший узагальнений висновок: категорія “підприємництво” – це система відносин між суб’єктами з приводу особливого типу діяльності по задоволенню суспільних потреб шляхом здійснення новаторської функції, стратегічно зорієнтованої на успіх.

2.Економічна категорія підприємництва відбиває виробничі відносини, в основі яких лежать відносини власності. Підприємництво є формою реалізації відносин власності і проявляється через систему інтересів.

3. Підприємництво є чітко персоніфікованим. Суб’єктом підприємництва є людина не тільки з певними потребами та інтересами, але особливим типом особистості. В економічній системі з широким запровадженням ринкових регуляторів управління здійснюється переважно за допомогою економічних інтересів. Цей постулат вимагає знання потреб та інтресів суб’єктів підприємництва,їх природи, а також ступеня підпорядкованості і взаємозв’язку інтересів кожного суб’єкта в суспільстві в цілому. В протилежному випадку система економічних інтересів може призвести до занепаду виробництва, що необхідно враховувати в перехідних економіках.

5. Підприємництво є історичним явищем і зазнало у своєму розвиткові значних змін.

6. Як кожне суспільне явище, підприємництво розглядається в загальному зв’язку і взаємозалежності, у безперервному розвитку під дією боротьби протилежностей.

З іншого боку, підприємець як особливий тип особистості характеризуються не тільки особливими природними якостями. Його поведінка формується переважно під впливом економічних і, особливо, історичних та культурних цінностей. Тому категорія “підприємництво” включає особистість суб’єкта підприємництва, в якому реалізуються виробничі відносини, а значить, відносини власності. Але визначення тільки економічної категорії підприємництва не вичерпує це явище. Необхідно доповнити його характеристиками таких наук, як соціологія та психологія. Таким чином, можна дати визначення категорії підприємства як системи економічних відносин з приводу особливого типу діяльності, стратегічно зорієнтованої на успіх, по задоволенню суспільних потреб шляхом здійснення новаторсько-координованої функції особливим типом особистості, в якій реалізуються відносини власності з позначеними соціально-психологічними характеристиками.

Вихідним при характеристиці економічної категорії є визначення суб’єктів і об’єктів підприємництва. Конкретним проявом підприємницької функції є підприємницька діяльність, яка виступає об’єктом підприємництва. Згідно з економічною теорією головною ознакою діяльності, в тому числі підприємницької , є організація, що передбачає оцінку економічної ситуації, розробку плану дій, організацію адміністративного управління та контролю за виконанням плану. Однак об’єктом підприємництва є не просто діяльність, а згідно з його регульованою функцією – новаторська діяльність по комбінації факторів, виконанню управлінських функцій для виробництва товарів та надання послуг з метою одержання прибутку, виявлення суспільних потреб.

Підприємницька діяльність досить різноманітна. На основі аналізу першоджерел пропонується наступна схема її класифікації.

За фактором новаторства виділяють два види підприємницької діяльності: науково-технічне, або інноваційне підприємництво і ринкове підприємництво.

Науково-технічне підприємництво передбачає діяльність щодо економічної реалізації нововведень і винаходів у різних сферах економіки, включаючи організацію та управління. Різновидом інноваційного підприємництва є венчурне, особливо ризикове – це діяльність з розробки та комерційного використання результатів науково-технологічних нововведень, інвестори передають венчурним компаніям свій капітал на безоплатній основі, однак у випадках успіху їм надається права на результати наукових розробок, одержання засновницького прибутку і прав основного акціонера.

Фірми сплачують вищу процентну ставку за кредит, ніж існуючі крупні компанії через побоювання ризику. Ряд дослідників підкреслюють, що причиною фінансової неставільності дрібних та середніх структур є нестача власних коштів.

Суб’єктами підприємницької діяльності, виходячи із трактування поняття “підприємець”, є приватні особи. Вони можуть організовувати різні підприжмства: одноосівні, сімейні, засновані на власній праці, а також більш крупні з найманою працею. Сучасна економіка представлена не лише приватними індивідуальними структурами. Більшу частину прибуткуодержують у великих корпораціях, тому виникає питання про можливість підприємництва в різних організаційних формуваннях. Відповідно до Закону України ”Про підприємництво” суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, та юридичні особи всіх форм власності, передбачених Законом України”Про власність”. Законодавство визначає юридичною особою підприємство як суб’єкт господарського права, що здійснює виробничу, науководослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Виділяють чотири ознаки юридичної особи: організаційна єдність, наявність відокремленого майна, участь у суспільному виробництві від свого імені, самостійна майнова відповідальність. Враховуючи це, сб’єктами підприємницької діяльності як юридичні особи мають бути такі види підприємств: приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи; колективне підприємство, засноване на власності фізичної особи, господарське товариство; підприємство, засноване на власності об’єднання громадян; комунальне підприємництво, засноване на власності відповідної територіальної громади; державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Підприємництво в аграрній сфері (1)

    Курсовая работа >> Экономика
    ... специфіку, державну підтримку аграрних підприємств в Україні. 1. Підприємництво в аграрній сфері 1.1 Аграрне виробництво як єдність ...
  2. Мале підприємництво в умовах ринку

    Курсовая работа >> Экономика
    ... 2034,2 1834,2 1674,2 48,8 У т.ч. в аграрній сфері 78,7 109,4 119,1 130,7 162 ... оді кількість малих підприємств в аграрній сфері збільшилась майже в 1,5 ... підприємництва; надання консультативних послуг у сфері інноваційних технологій. Мале підприємництво не ...
  3. Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів

    Курсовая работа >> Экономика
    ... ідження внеску малого підприємництва в економіку країни: аграрна економіка; індустр ... ї політики у сфері підприємництва». Єдиною державною регуляторною політикою у сфері підприємництва визнається діяльн ...
  4. Державне регулювання підприємництва у сільському господарстві

    Курсовая работа >> Экономика
    ... її виникнення і розвитку. За рівнем поширення аграрного підприємництва можна зробити висновок про масштаби ... пов’язані з проникненням в аграрну сферу промислового, фінансового, приватнопідприємницького капіталу. Насл ...
  5. Процес становлення та розвитку підприємництва в Україні

    Дипломная работа >> Экономика
    ... Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції ... (на 29% більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 4,7 млн.т ... розвитку підприємництва в Україні, про сфери діяльності в яких мале підприємництво є найб ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0016341209411621