Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Право, юриспруденция->Конспект
Объектом субъективного гражданского права является «всякая материальная или нематериальная субстанция (благо), имманентные свойства которой предопреде...полностью>>
Право, юриспруденция->Шпаргалка
Этот принцип означает, что ни один субъект в гражданском праве не обладает каким-либо преимуществом перед другими субъектами. Если в ранее действовавш...полностью>>
Право, юриспруденция->Лабораторная работа
По итогам работы за полугодие студенту может быть поставле­но "зачтено" автоматически, если он не имеет ни одного пропуска практических занятий, овлад...полностью>>
Право, юриспруденция->Отчет о прохождении практики
Формирование в России рыночной экономики ставит перед вузами задачи дальнейшего совершенствования качества подготовки специалистов высшей квалификации...полностью>>

Главная > Лекция >Право, юриспруденция

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Правоохоронна та правозахисна діяльність органів суду та прокуратури

ПЛАН:

1. Правоохоронна та правозахисна діяльність суду.

2. Правоохоронна та правозахисна діяльність прокуратури.

3. Прокурорський нагляд і судовий контроль на стадії досудового слідства.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Метою вивчення цієї лекції є формування у студентів систематизованих знань щодо правоохоронної та правозахиснної діяльності органів прокуратури та суду. Визначення окремих напрямків їх діяльності із забезпечення прав і свобод людини

Розкрити роль прокурорського нагляду і судового контролю в забезпеченні прав і свобод громадян.

ВСТУП

Конституція України, проголошує найвищою цінністю права і свободи людини і громадянина, проголошує та гарантує громадянам право на захист.

У забезпеченні прав і свобод людини і громадянина важливу роль відіграють органи прокуратури та суду. Вони на всіх стадіях кримінального судочинства сприяють забезпеченню прав і свобод людини і громадянина.

Прокуратура виконує завдання в межах своєї компетенції та в точній відповідності гарантій забезпечення прав і свобод людини. Її діяльність щодо реалізації загальнолюдських стандартів прав людини отримує прояв у різних сферах її діяльності, зокрема, під час досудового слідства, судового розгляду справи, провадження в апеляційній інстанції тощо. Суд забезпечує охорону та захист прав і свобод людини і громадянина шляхом здійснення своїх функцій: правосуддя та судового контролю.

4.1. Правоохоронна та правозахисна діяльність суду.

Правоохоронна і правозахисна діяльність суду реалізується через фунції суду. Функції суду – це соціальне призначення суду як органу державної влади, що виражається й конкретизується в компетенції суду, закріплених за судовим органом правах і обов'язках.

В літературі не має однозначної думки відносно класифікації функцій суду. Одні автори, відносять до функцій суду лише правосуддя (В.Ф.Мелащенко), інші, наприклад, О.В. Городецький, вважають, що основними функціями суду є охорона від посягань на конституційний лад України, соціально-економічні, політичні й особисті права і свободи громадян, права та законні інтереси юридичних осіб. На думку, В.Я. Тація і Ю.М. Грошевого, крім найважливішої – здійснення правосуддя – суди загальної юрисдикції виконують також ряд різних функцій: контроль за законністю і обгрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб у випадках їх оскарження до суду; контроль за законністю та обгрунтованістю арештів і затримань, застосованих органами дізнання і попереднього слідства; санкціювання проведення дій пов'язанихіз обмеженням прав громадян та ін. Тобто, В. Тацій і Ю. Грошовой констатують, що судова влада має свої функції, основними з яких є правосуддя і контроль.

Функції суду можна класифікувати за такими основними критеріями:

  1. за суб'єктами правосуддя (функції Верховного Суду України, Апеляційного суду, місцевих судві);

  2. за об'єктами правосуддя (кримінальне, цивільне, адміністративне, господарське правосуддя);

  3. за формою здійснення судочинства (кримінальне, цивільне, адміністративне судочинство);

  4. за засобами правосуддя (правозастосовна, правозазисна, правовідновлююча, запобігання порушенню прав людини; узагальнення судової практики, інформаційна, аналітична тощо).

Зупинимося на основній функції суду, з якою погоджуються всі вчені – це правосуддя.

Правосуддя – це складне багатогранне явище у громадському житті. Будь-яке поняття, з допомогою якого пізнається сутність того чи іншого явища, покликано в узагальненому вигляді давати поняття про його найбільш суттєві сторони та ознаки.

Одним із головних суб’єктів, серед органів держави, наділених владними повноваженнями з правозастосування є органи правосуддя.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судом. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це Конституційне положення виключає можливість віднесення до правосуддя юрисдикційної діяльності будь-яких інших органів держави чи посадових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини які виникають в державі. Суд є єдиним і виключним носієм функцій правосуддя, входить в систему державних, органів, не розчиняючись при цьому в ній, займає специфічне місце в цій класово-історичній організації.

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданнями охорону від усяких посягань:

а) закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

б) .соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

в) прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій усіх форм власності, об’єднань громадян.

Суд в особливому порядку здійснює правоохоронну функцію держави з метою відновлення порушеної законності, охорони прав і інтересів держави, організацій і громадян.

Кримінальні справи у зв’язку з вчиненими правопорушеннями в більшості своїй порушуються прокурорсько-слідчими органами і після проведення розслідування передаються в суд для розгляду їх по суті. Суд при винесенні вироку засуджує чи виправдовує осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності

Судова діяльність пов’язана з дослідженням фактичних даних, матеріалів, доказів, з допитом значної кількості осіб, із необхідністю забезпечення їх прав при участі в справі. Всі ці дії проводяться для того, щоб забезпечити винесення законного і обґрунтованого рішення.

Тому вся діяльність суду з розгляду кримінальних справ суворо регламентована процесуальним законодавством. Таким чином, правосуддя здійснюється в визначеній законом формі судового процесу.

Правоохоронна діяльність суду першої інстанції на стадії розслідування злочинів.

Контрольна діяльність суду має відношення до забезпечення охорони прав обвинуваченого під час розслідування злочинів. Особливо це стосується громадян, які притягуються до кримінальної відповідальності, стають обвинуваченими, заарештованими, до яких вживаються заходи процесуального примусу.

Правосуддя справедливо розглядається як вища форма правоохорони.

Існує загальне положення про те, що дії слідчого, прокурора можуть бути оскаржені обвинуваченим, його захисником та іншими особами зацікавленими в цьому (ст. ст. 234, 236 КПК) до суду, які розглядаються судом першої інстанції. Окремо регулюється порядок оскарження до суду постанов про відмову в порушенні справи та про закриття справи.

Вирішення цих скарг судом може бути спрямоване на забезпечення охорони прав обвинуваченого.

Законодавець також надав вирішальне значення суду в можливості проведення слідчих дій, пов'язаних з втручанням в конституційні права громадянина, людини, зокрема обвинуваченого, а саме: лише голова апеляційного суду чи його заступник мають правов винести постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому (ст. 187 КПК); обшук, огляд житла чи іншого володіння особи примусову виїмку з цього володіння, направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу проводяться лише за вмотивованою постановою суду (ст. 177, 178, 187, 190 КПК). Суддя також виносить постанову про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у взяття під варту або відмова в цьому. Відмовивши в арешті обвинуваченого, підсудного, суд має право обрати їм запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою. Суддя також може продовжити на відповідний законом строк, тримання обвинуваченого під вартою.

Щодо забезпечення охорони прав обвинуваченого суттєве значення має право судді закрити справу з таких нереабілітуючих підстав як: внаслідок зміни обстановки, у зв'язку з дієвим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим із застосуванням заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки або із зазначенням тсроків давності.

Правоохоронна діяльність суду при попередньому розгляді справи суддею.

Правоохоронна діяльність суду шодо повадження досудового слідства продовжується і в судових стадіях провадження кримінальних справ, зокрема при попередньому розгляді справи суддею. У цій стадії судочинства суддя має право повертати справу на додаткове розслідування, коли під час розслідування злочину були допущенні такі порушення закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду (ст. 246 КПК), а також на повернення справи прокурору для усунення суттєвих порушень вимог КПК (ст. 228-232), що мають пряме відношення до прав і законних інтересів обвинуваченого.

Правоохоронна діяльність суду касаційної, апеляційної інстанці по забезпеченню прав і свобод людини.

Правозабезпечувальна діяльність апеляційної інстанції полягає в :

  1. недопущенні виконання незаконго, необгрунтованого та несправедливого вироку;

  2. швидкому виправленні допущених на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;

  3. забезпечення захисту і реалізації прав і законих інтересів учасників процесу;

  4. сприяння однаковому розумінню та застосуванню законів першої інстанції.

Апеляційне првадження допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущенні судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів учасників прцесу, а також спияє поліпшенню якості роботи нижчестоящих судів та формулюванню судової практикм відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

Так, наприклад, суд першої інстанції Жовтневого району м. Києва не повідомив потерпілій К., яка оскаржила вирок, про день розгляду справи в апеляційному порядку, що стало істотним порушенням прав потерпілою, тому ухвалу суду було скасовано для своєчасного повідомлення всіх учасників судової справи.

Основне ж призначення діяльності суда касаційної інстанції ми бачимо в недопущенні виконання вироку чи іншого незаконого судового акту, бо таке виконання може бути трагічним.

Згідно кримінально-процесуального кодексу, в касаційному порядку вирок суду має право оскаржити засуджений, виправданий, його захисник і законий представник, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Прокурори в межах своєї компетенції можуть внести касаційне подання (протест).

У встановленому законом порядку і в межах своєї компетенції можуть бути оскаржені підсудним, його захисником і законним представником, а також потерпілим і його представником не лише вироки., але й постанови суду. Прокурор ні ці акти виносить окремі подання. Особливістю змісту порушення законності по справі, з якого приймаються судові рішення, полягає в тому, що тут можуть перетинатися помилки, порушення допущенні як на стадії попереднього розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. В літературі відзначається, що із всіх помилок, виправлених касаційним судом, близько 60 % це помилки суду і 40 % - на помилки слідчих, які не було виявлено судами.

Суд касаційної інстанції, виявивши порушення:

  • залишає вирок, потанову чи ухвалу без зміни, а касаційну скаргу або подання без змін;

  • відміняє вирок, потанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або на новий судовий чи апеляційний розгляд;

  • відміняє вирок, потанову чи ухвалу і припиняє справу;

  • змінює вирок, потанову чи ухвалу.

Це залежить від того, які порушення допущенні.

Тобто, суд на відміну від прокурора не обмежується лише констатацією порушення, але й може прийняти рішення по їх усуненню.

Роль суду у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина проявляється і на стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження. Підставами для перегляду справи в порядку виклюяного провадження є: нововиявленні обставини; невірне застосування кримінального закону і суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

Нововиявленні обставини: фальсифікація доказів, невірність перекладу, а також показання свідків, потерпілого, обвинуваченоно, підсудного і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок; зловживання прокурора, дізнавача, слідчого аба суддів; всі інші обставини, які не були віддомі суду при винесенні судового рішення, які самі по собі або в сукупності доводять невірність осудження чи виправдання підсудного.

До підстав перегляду справи відносять: алібі обвинуваченого, зміна одим із підсудних показань відносно іншого, покладених в осонову вироку, які були дані помилково, невірний переклад тощо.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Правоохоронна та правозахисна діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ

    Лекция >> Право, юриспруденция
    Правоохоронна та правозахисна діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ План лекції 1. Діяльність органів ... системі займають суд, прокуратура та інші правоохоронні органи. Правоохоронні органи – це система державних та уповноваженних державою ...
  2. Правоохоронна і правозахисна діяльність (2)

    Лекция >> Право, юриспруденция
    ... ї влади. Дати характеристику судоустрою та судочинства. Охарактеризувати правоохоронну діяльність, правоохоронні та правозахисні органи України. Удосконалювати вм ... не може працювати в суді, прокуратурі, держав­ному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служб ...
  3. Правоохоронна і правозахисна діяльність (1)

    Лекция >> Право, юриспруденция
    ... ї влади. Дати характеристику судоустрою та судочинства. Охарактеризувати правоохоронну діяльність, правоохоронні та правозахисні органи України. Удосконалювати вм ... не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служб ...
  4. Прокуратура України (2)

    Реферат >> Государство и право
    ... і прокуратури. 1. Прокуратура в системі органів державної влади. Основні принципи організації та діяльності прокуратури Правоохоронна діяльність прокуратури спрямована на утвердження та ...
  5. Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

    Дипломная работа >> Международное публичное право
    ... правоохоронними органами в Сполучених Штатах у 1970-х – початку 1980-х років. Діяльність ... правоохоронних органів (прокуратура, органи внутрішніх справ, органи ... координує діяльність Суду разом з Прокурором та отримує ... ість трибуналу. Проте правозахисні органі ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0031211376190186