Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Экономика->Дипломная работа
Современный этап развития связан с новым взглядом на рабочую силу как на один из ключевых ресурсов экономики. Этот новый взгляд - свидетельство реальн...полностью>>
Экономика->Дипломная работа
В настоящее время, с переходом экономики к рыночным отношениям, повышается самостоятельность предприятий, их экономическая и юридическая ответственнос...полностью>>
Экономика->Контрольная работа
Республика стабильно занимает передовые места по объему ввода жилья среди субъектов Российской Федерации. За последние три года в республике построено...полностью>>
Экономика->Курсовая работа
К числу несовершенной конкуренции относят олигополию, монополистическую конкуренцию и монополию. В данной работе мы остановились на олигополии и ее ра...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Экономика

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Основні показники міжнародної торгівлі в розрізі країн за 2005 рік*

Країна

Обсяг імпорту, млрд. дол. США

Обсяг експорту, млрд. дол. США

Середньозважена ставка мита,%

Середньоарифметична ставка мита,%

Зібране імпортне мито, млрд. дол. США

ВВП, млрд. дол. США

Населення, млн. чол.

Україна

37,2

38,2

2,7

7,7

1,0

77,9

46,5

Китай

660,1

762,0

2,7

10,4

17,8

2224,8

1315,9

Японія

531,1

669,1

2,0

3,1

10.6

4 571,3

128,1

США

1671,0

927,5

1,4

3,7

23,2

12485,7

298,2

Росія

98,5

241,4

7,0

9,9

6,9

766,2

143,2

ЄС

1283,9

1205,7

4,2

12690,6

455,3

в т. ч.

Словенія

17,2

15,1

6,3

4,2

1,1

34,0

2,0

Польща

95,7

92,7

1,2

4,2

1,1

300,5

38,5

Словаччина

34,5

32,4

1,0

4,2

0,3

46,8

5,4

* Розраховано за даними річних звітів СОТ та офіційних веб-сторінок митних служб за 2005 та 2004 (Словенія) роки.

Також слід зазначити, що у промислово розвинених країнах митно-тарифна політика відіграє, насамперед, регулюючу, а не фіскальну роль і мито складає невелику частку ВВП. Так, у США, Японії, країнах Євросоюзу (окрім кількох нових) надходження від справляння ввізного мита складають не більше 0,3% ВВП. На відміну від них, в Україні, Росії, Китаї, Словаччині - від 0,7% до 1,3% ВВП. Словенія ж взагалі виділяється за цим показником - 3,2% ВВП і понад 14% державного бюджету (тарифи Євросоюзу в 2004 р. в країні ще не діяли).

Розглянемо структуру товарної номенклатури в різних країнах (табл.2) [2, стр.9]. Зауважимо, що з усіх країн, які аналізуються, Україна має найбільш розгалужену номенклатуру, що, на жаль, дуже часто може викликати неоднозначне визначення коду товару та ризик декларування товару не за своїм кодом. Крім того, Україна до другої половини 2005 р. застосовувала багато специфічних та комбінованих ставок мита, що притаманно для країн з високим рівнем корум-пованості і певною мірою захищає державу від заниження митної вартості (сьогодні ця частка не перевищує 5%).

Таблиця 2

Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності та доля адвалерних тарифів*

Країна

Кількість позицій

Доля адвалерних ставок,%

Стандартна шсстизнакова номенклатура

5019

Країни Євросоюзу

10754

94

США

10085

88

Японія

8964

94

Китай

6509

100

Україна

11676

83

Росія

11289

88

* Розраховано за даними річного звіту СОТ за 2004 рік.

Японія. Японія до початку XX ст. мала дуже обмежені зовнішньоторговельні відносини. Ця країна була економічно відсталою і при цьому фактично закритою від імпорту. Сьогодні Японія - одна з найбільш відкритих у світі країн, середньозважена ставка мита становить 2%. Проте, при цьому встановлено фактично заборонні ставки на деякі види товарів: рис - 444%, пшеницю - 193%, також високі ставки встановлено на молочні, м'ясні та нафтопродукти.

Японія не є членом жодної міжнародної торговельної організації, крім СОТ, проте має договори про пільгове митне оподаткування з низкою країн, що розвиваються. Часто ставки за цими договорами навіть нижчі, ніж передбачені ГАТТ.95% тарифних ставок в Японії є адвалерними (тобто обчислюються як відсоток від вартості товару). При цьому багато ставок диференціюються залежно від застосованого методу визначення митної вартості.

Понад третина товарів при імпорті не обкладаються митом, переважно це сировина. Ще понад 45% товарних позицій оподатковуються за ставками менше 5%, і тільки 3% товарів оподатковуються ставками понад 30%, серед них текстильні товари, взуття та продукти харчування.

Японія дуже широко застосовує квотування та інші методи нетарифного регулювання, проте при цьому майже не використовує компенсаційні та антидемпінгові ставки.

Також в Японії діє унікальна система податкових пільг для імпортерів, які завозять товари, що не оподатковуються, - ці підприємства мають право на податковий кредит у розмірі 5% від обсягу імпорту. Обсяг імпорту товарів, які не оподатковуються, складає понад 25%.

США. Американську митну політику можна вважати сталою із 1913 p., коли В. Вілсон провів значне зниження тарифних ставок. З тих пір американський уряд дотримувався лінії низьких тарифних ставок. Основна ідея в економіці була такою: якщо галузь потребує захисту, значить її не слід взагалі підтримувати, тоді відбудеться перерозподіл грошей до прибуткової галузі. Це призвело до величезного потоку імпорту товарів з Японії у 70-х роках XX ст., особливо потерпало від цього американське автомобілебудування, в результаті цього США вдалися до квотування окремих груп товарів.

У 1994 р. за ініціативи США було створено зону вільної торгівлі з Канадою та Мексикою (NAFTA). В 2000 р. було надано преференційний торговельний статус Китаю.

У зв'язку з виведенням виробництва у країни з дешевою робочою силою та відсутністю тарифних бар'єрів для товарів із Китаю, в американських магазинах стає все менше і менше товарів із позначкою «зроблено в США». Для американців стало шоком виведення з країни виробництва джинсів «Леві Страус», продаж IBM торговельної марки портативних комп'ютерів «Think Pad» чи винесення виробництва мікропроцесорів до Європи та Східної Азії. В результаті у 2005 р. Сполучені Штати Америки мали рекордне від'ємне сальдо торговельного балансу понад 740 млрд. дол. США.

Узагальнюючи інформацію щодо митно-тарифної політики провідних суб'єктів світової торгівлі, ми можемо зробити такі висновки:

завдання наповнення державного бюджету для митних служб цих країн стоїть на останньому місці і митні платежі складають незначну для держави частку;

митна політика цих країн передбачає застосування режиму вільної торгівлі, а інколи навіть стимулювання імпорту;

захист національного товаровиробника існує тільки для незначної кількості стратегічно важливих галузей.

Польща. Загалом митну політику Польщі можна охарактеризувати сполученням «поміркований протекціонізм». На початку 90-х років XX ст. Польщею було встановлено високі ставки мита на продукцію промислового виробництва та сільського господарства для забезпечення підтримки власного товаровиробника. Із 1995 р. Польща - член-засновник СОТ, митна політика країни формується відповідно до вимог цієї організації. Так, до 2000 р. ставки на промислову продукцію були знижені в середньому на 40%, а на сільськогосподарську - на 36%.

Сьогодні Польща є членом Європейського Союзу і не може самостійно визначати митну політику та встановлювати митні тарифи, крім того, значна частка зібраних митних зборів перераховуються до бюджету ЄС. Це було досить сильним ударом по польській легкій та харчовій промисловостях, адже митні ставки ЄС на момент їх встановлення в Польщі були в середньому нижчими на 6%. Так, значно зріс імпорт взуття та текстильної продукції з Китаю, а також продукції харчової промисловості з країн колишнього СРСР. Таким чином, значна лібералізація імпорту призвела до від'ємного сальдо торговельного балансу - 3 млрд. дол. США у торгівлі товарами і - 4 млрд. дол. США разом з послугами у 2005 році.

Словенія. У Словенії імпорт складає понад 50% ВВП, а митні надходження у 2005 р. склали майже 3,9 млрд. дол. США, тобто 51% державного бюджету. Словенська митна служба має абсолютно безпрецедентну для розвинутих країн чисельність робітників - понад 2300 осіб, або 0,12% всього населення (для порівняння: в Україні всього 0,04%).

При цьому країна, яка настільки сильно залежить від міжнародної торгівлі, має зовсім низькі митні ставки. Наприкінці 2003 р. середньозважена ставка мита становила 6%, і це на тлі значного від'ємного сальдо торговельного балансу - 2 млрд. дол. США. Зі вступом до ЄС Словенія повинна на 2-3% знизити свої митні ставки, відповідно до Європейського законодавства, і значно скоротити чисельність працівників; це призвело б до значного скорочення державного бюджету і зростання від'ємного торговельного сальдо, тому країна, на відміну від Польщі, яка одразу приєдналася до Євромитниці, взяла певний час на перехідний період.

Словаччина. Митна політика Словаччини подібна до митної політики решти країн - нових членів Євросоюзу: протекціонізм у 90-х роках XX ст. і стрімка лібералізація ринку надалі. Проте країна застосовувала такий неординарний метод тарифного регулювання, як імпортна надбавка. Надбавку було введено додатково до ставок мита у 1999 р. у розмірі 7% з метою захисту національного товаровиробника та скасовано через неефективність та індиферентність на початку 2001 року. Зі вступом до ЄС Словаччина різко зменшила свої імпортні тарифи і сьогодні з середньозваженою ставкою мита 1% є однією з найбільш ліберальних для імпорту країн у світі.

Митно-тарифна політика посткомуністичних країн-нових членів Європейського Союзу має такі спільні риси:

застосування політики протекціонізму на етапі стрімкого зростання економіки з подальшим поступовим зниженням митних ставок;

жорсткі позиція на перемовинах при вступі до СОТ щодо зв'язування митних ставок на найбільш прийнятному для себе рівні;

режим найбільшого сприяння національному сільському господарству.

Китай. Китайська економіка демонструє надзвичайно високі темпи зростання протягом останніх 15 років. Це пояснюється багатьма економічними чинниками, серед яких важливе місце посідає грамотна митно-тарифна політика. Однією з головних рушійних сил зростання китайської економіки є експорт, і в країні було зроблено все на законодавчому та виконавчому рівнях для його підтримки та, відповідно, для захисту стратегічних галузей.

Митна служба Китаю (Державний комітет з митного оподаткування) є унікальною у світовій практиці. Ця структура не тільки повністю проводить митну політику держави, визначає основні напрямки її розвитку, але також має право на здійснення правоохоронних заходів. До того, у Китаї на законодавчому рівні заборонено надання будь-яких пільг імпортерам, окрім імпорту гуманітарної допомоги, а також офіційно введено додаткові тарифи за прискорене митне оформлення.

На відміну від більшості країн світу, де митне оформлення переважно відбувається за місцем призначення товару, в Китаї майже весь імпорт оформляється в кількох основних митницях, які працюють у найбільших портах. Для оформлення експорту були створені 15 бондових зон, які характеризуються найвищим ступенем відкритості і наданням зареєстрованим у них підприємствам пільг та сприяння при здійсненні експортних операцій.

Тарифна політика Китаю є надзвичайно послідовною та виваженою. Так, на початку 90-х років XX ст. середньоарифметична ставка мита в Китаї складала понад 43% і була однією з найвищих у світі, що забезпечило комфортні умови для розвитку потужних промислових галузей. З 01.04. 1996 відбулося перше значне зниження митних тарифів (всього на 4971 товарну позицію), середньоарифметична ставка мита склала 23%. Вступ країни до Світової організації торгівлі в 2002 р. спричинив ще до кількох уже вимушених знижень ставок мита, і на 01.01. 2004 середньоарифметична ставка складала лише 10,4%. Сьогодні Китай має понад 50 млрд. дол. США щорічного приросту інвестицій та понад 100 млрд. дол. США позитивного сальдо торговельного балансу і цілком може собі дозволити зростання споживання імпортних товарів, тож ставки на окремі групи товарів знижуються кілька раз щороку, але на товари, які виробляються стратегічними для економіки галузями (сільське господарство, машинобудування) ще є достатньо високими, а інколи і фактично заборонними.

Росія. Росія суттєво відрізняється від решти країн, представлених у аналізі, своєю експортно-орієнтованою економікою та великим позитивним сальдо торговельного балансу. В 2005 р. її експорт склав майже 32% ВВП. При цьому Росія дуже активно застосовує експортні митні тарифи, що є характерним для країн-експортерів необробленої сировини.

Росія майже одночасно з Україною запровадила надмірну лібералізацію внутрішнього ринку на початку 90-х років XX сторіччя. Кілька місяців тарифні ставки на всю імпортовану продукцію були взагалі нульовими. Це призвело до значного занепаду промисловості, особливо легкої та харчової, а вже у 1993-1994 pp. багато тарифних ставок було переглянуто, спершу введено зовсім примітивний митний тариф із мінімальною градацією, а згодом і складний.

Сьогодні митна політика Росії є надмірно політизованою, про що свідчать нещодавні негаразди з імпортом українських, грузинських та молдовських товарів, і, безперечно, орієнтованою на захист національного товаровиробника.

Росія має одну з найвищих середньоарифметичних ставок мита в Європі - 9,9% і, напевно, найбільш бюрократизовані правила для підприємств-ім-портерів. Крім того, часто застосовує антидемпінгові та тимчасові ставки мита. [2, стр.10],

Для України російська митно-тарифна політика може стати прикладом ефективного захисту національного товаровиробника.

6. Впровадження світового досвіду митно-тарифного регулювання в Україні

Отже, для країн, які не є визначальними гравцями на світових ринках, особливо на етапі стрімкого зростання економіки (Китай та країни-нові члени ЄС) ефективною є політика поміркованого протекціонізму, що в подальшому, зі зростанням споживчого та виробничого попиту на імпортні товари потребує поступового зниження тарифів.

Високі тарифні ставки в даному випадку слід впроваджувати тільки на дорогі товари, а високі ставки мита на товари масового споживання, аналогів яким немає в Україні, зрештою стають тягарем для споживача, і більшість країн із ринковою економікою не стримують, а навіть заохочують даний вид імпорту. Паралельно слід також впроваджувати ефективну систему аналізу ризиків та не допускати декларування товарів не за своїм кодом.

Дана політика передбачає надання пільгових митних тарифів переважно для країн-постачальників сировини та товарів мінімальної технологічної обробки. При цьому митно-тарифна політика повинна стати, насамперед, інструментом регулювання внутрішнього ринку, а не наповнення державного бюджету і має відповідати економічним інтересам держави, а не окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Особливий захист, окрім молодих та важливих для забезпечення національної безпеки галузей, як засвідчує світова практика, слід надавати сільському господарству. Так, в Японії середньоарифметична ставка мита на сільськогосподарські товари складає 7,3%; Китаї - 16,2%; ЄС - 5,9% і, як правило, є значно вищою за загальну середньоарифметичну ставку.

Як засвідчує практика країн-членів Європейського Союзу, за допомогою лише тарифного регулювання не можливо забезпечити захист національного товаровиробника, ефективним є його поєднання з антидемпінговими розслідуваннями, нетарифними методами регулювання та субсидіями національним товаровиробникам.

В роботі нами було розглянуто економіку країн, близьких до України, та країн-лідерів світової торгівлі, які дотримуються політики низьких тарифів і захищають тільки окремі галузі економіки. Слід зауважити, що багато країн у світі мають значно вищий рівень митного оподаткування. Так, в Аргентині середньозважена ставка мита складає 30,9%; в Бразилії - 27%; в Індії - 32,4%, в Мексиці - 33,7%; в Таїланді - 28%, в Туреччині - 22,3% [1], проте політика жорсткого протекціонізму, як засвідчує світова практика, не є ефективною і майже завжди призводить до зростання контрабанди.

За свою коротку історію українська митна політика вже пройшла етапи стрімкої лібералізації імпорту на початку 90-х років XX ст. та протекціонізму у середині 90-х років XX ст., який зрештою призвів до значного зростання митних порушень, але забезпечив позитивне сальдо торговельного балансу та був одним із чинників загального зростання економіки. 2005-й р. можна вважати початком нової лібералізації імпорту, тарифні ставки було знижено майже на 30% товарних позицій, що на тлі збільшення реальних доходів населення призвело до значного зростання імпорту. В подальшому, зі вступом до СОТ, митно-тарифна політика України буде значною мірою формуватися під впливом цієї організації.

Висновки

Дослідивши в даній роботі особливості митно політики держави ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення.

Отже, митна політика являє собою певний комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування митних кордонів та забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки держави у зовнішньоекономічній сфері.

Засоби державного впливу на зовнішньоекономічні відносини застосовуються щодо правових відносин, що виникають при переміщенні товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон України. Такий спосіб реалізації митної політики засновано на критерії територіальної юрисдикції, до складу якої входять права держави обкладати податками будь–яку особу чи підприємство, що знаходяться на його території та вимагати від них виконання вимог правових норм цієї держави (правомірної поведінки).

Митна політика визначає роль митних органів конкретної держави в міжнародному співробітництві щодо вирішення деяких глобальних завдань, які постають перед світовим співтовариством. Серед таких проблем треба відзначити підтримання міжнародної безпеки, а саме контроль та боротьбу з незаконним переміщенням зброї, радіоактивних та токсичних речовин та так званих "критичних технологій", підтримання міжнародних економічних санкцій, підтримання екологічної безпеки та боротьбу з міжнародною злочинністю, в першу чергу з контрабандою наркотичних засобів У формуванні митної політики виражаються інтереси держави та суспільства в цілому (національні інтереси) та інтереси окремих фізичних та юридичних осіб.

Наразі вітчизняне митне законодавство та практика його застосування зазнають важливих змін.1 січня 2004 року чинності набув новий Митний кодекс України. Цього ж року набула чинності ціла низка підзаконних актів у сфері митного регулювання. В цілому можна стверджувати, що прийняття нового Митного кодексу зі змінами внесеними Законами України № 291-IV від 28 листопада 2002 року та № 3488-IV від 24 грудня 2002 року, було визначним кроком у вірному напрямку.

Новий Митний кодекс пов’язаний із застосуванням норм цілого комплексу законодавчих і нормативних актів та міжнародних угод.

Питання митно-тарифного регулювання є одними з основних у розвитку зовнішньоекономічних відносин. Отже, особливої уваги необхідно приділяти вирішенню проблем вдосконалення системи митно-тарифного регулювання в Україні.

Митна політика України розвивалася в напрямі паралельного розвитку всіх сторін системи митно-тарифного регулювання у відповідності з передовими, загальновизнаними нормами і правилами міжнародної практики. Вона включала одночасне вирішення проблем заповнення теоретичного вакууму, розбудови митної інфраструктури і активну участь у опрацюванні митних режимів, що мають забезпечувати мінімізацію митних процедур та ефективність митного контролю.

На нашу думку, на сучасному етапі найбільш прийнятним для України є використання досвіду країн центральної та східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС. Він передбачає дотримання низьких тарифних ставок на переважну більшість товарних позицій, особливо на товари з низьким ступенем обробки. Особливий захист потрібно приділяти продукції сільського господарства та окремим галузям машинобудування. Паралельно слід впроваджувати ефективну систему аналізу ризиків для запобігання митним правопорушенням. Корисним також стало б скорочення товарної номенклатури за прикладом Японії, Китаю чи США, що зробило б її більш прозорою і, як наслідок, зменшило зловживання з декларування товарів не за своїм кодом.

Список літератури

  1. Адміністративне право України: Підручник/ Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.

  2. Буланий О.О. Світовий досвід сучасного митно - тарифного регулювання та застосування його в Україні // Актуальні проблеми економіки (укр). - 2006. - № 9. - C.7-15

  3. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. - К.: Нац. торг. - екон. ун-т, 2001 - 488 с.

  4. Гребельник О.П. Економічна безпека України: митні методи та заходи її забезпечення // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. – Вип.26. – С.473-478.

  5. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. – К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2001. – 488 с.

  6. Гуд А.М. Митно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств як базовий інститут митної справи // Митна справа. - 2006, - № 3. - С.48 - 52.

  7. Дубиніна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи України: Навч. пос. – К.: Професіонал, 2004. – 360 с.

  8. Мазур А.В. Організаційно-правові основи митного контролю в Україні: Дис. к. ю. н. - X.: НЮАУ. - 2004. - 199с.

  9. Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Навч. пос. – К.: Центр. навч. літератури, 2005. – 224 с.

  10. Митне право України. Посібник/За ред. доц., к. ю. н.Р.Б. Шишки. – Харків: Національний ун-т внтр. справ, 2001. - 180с.

  11. Митний кодекс Європейського Союзу: Постанова Ради ЄС №2913/92 від 12 жовтня 1992 Про ухвалення Митного кодексу Союзу // Офіційний журнал 302, 19/10/1992 Р.0001-0050. - 253с.

  12. Митний кодекс України від 15 січня 2003 р. - К.: Атіка, 2003. - 160 с.

  13. Мосей Г. Влияние глобализации и регионализации на таможенную политику государства // Проблемы теории и практики управления (рус). - 2003. - № 3. - C.36-40

  14. Мостовий А.С. Зміни в митному праві Європейського Союзу // Митна справа. - 2006. - № 5 (47). - С.33 - 37.

  15. Науменко В.П., Пашко Л.В., Русков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. - К.: Знання, 2004. - 420 с.

  16. Основні підсумки діяльності Держмитслужби за 9 місяців 2007 року // Офіційний сайт Державної митної служби України

  17. Пашко П.В., Пісной П.Я. Митна політика та митна безпека України // Фінанси України (укр). - 2006. - № 1. - C.74-86

  18. Петренко М.О. Соціально-економічні наслідки застосування митних пільг в Україні // Фінанси України (укр). - 2004. - № 8. - C.84-91

  19. Пісьмаченко Л. Формування митної політики держави в умовах глобалізації: проблеми, напрями вирішення // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр). - 2006. - № 2. - C.235-242

  20. Приймаченко Д. Інституціональний механізм формування та реалізації митної політики // Підприємництво, господарство і право (укр). - 2005. - № 11. - C.17-21

  21. Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Митна логістика як складова митної справи в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 205, В 4 т. Т.1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с.241-252.

  22. Спиридонов И.А. Мировая экономика: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999. - 256с.

  23. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000. - 176с.

  24. http: // www. customs. gov. ua.

  25. http: // www. ukraine-eu. mfa. gov. ua

  26. http: // law. biz. ua

  27. Державна митна служба України // www. customs. gov. ua.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Державна промислова політика

    Контрольная работа >> Экономика
    ... дисципліни: Державне регулювання економіки на тему: ” Державна промислова політика” Зміст ... вних підприємств, податкових та митних пільг, фінансової підтримки ... і питання: - спрощення процедури оформлення митних декларацій; - зменшення вартості вітчизняних ...
  2. Історія митної справи та митної політики

    Реферат >> Таможенная система
    Державна митна служба України Академія митної служби України Кафедра державного права та митної політики РЕФЕРАТ ... Історія митної справи та митної політики Дніпропетровськ ...
  3. Державна політика забезпечення економічної трансформації

    Реферат >> Экономика
    ... і рішення. 2. Державна політика забезпечення економічної ... Державна митна служба України забезпечує проведення в життя державної митної політики ... , організовує функціонування митної системи. Це є важливий інститут фінансової політики ...
  4. Аналіз впливу митної політики на здійснення діяльності суб'єктами ЗЕД України (на прикладі ВАТ "Херсонські комбайни")

    Дипломная работа >> Таможенная система
    ... ізувати митну політику та основні засоби її здійснення на Україні. 2. Вплив митної політики на ... поповнення державного бюджету та зовнішньоекономічну діяльність в цілому. 2.2 Митно-тарифна політика ...
  5. Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні

    Курсовая работа >> Таможенная система
    ... ійної політики митних органів та участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики у сфері митної справи ... з питань формування і реалізації державної політики у галузі митної справи. Положення про Громадську раду ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0019741058349609