Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Государство и право->Реферат
Многие гуманитарные науки изучают государственно-правовые явления. В отличие от них теория государства и права имеет юридический характер, изучает пре...полностью>>
Государство и право->Реферат
Труд человека, как и вся его жизнь, протекает во времени. И посколь­ку общественно полезная деятельность людей разнообразна, самым общим и приемлемым ...полностью>>
Государство и право->Шпаргалка
1.Предмет, метод, периодизация и задачи курса «История государства и права Украины». Предметом теории государства и права являются наиболее общие зако...полностью>>
Государство и право->Реферат
Организация - это своего рода обособленное структурное звено в общей экономической системе. Критериями такого обособления являются экономическая самос...полностью>>

Главная > Реферат >Государство и право

Сохрани ссылку в одной из сетей:

12


З М І С Т

Вступ .......................................................................................................

1.Політичні інститути і конституційне право Франції......................

2.Конституція Франції.........................................................................

3.Права і свободи громадян ................................................................

4.Воборче право і виборча система. Референдум.............................

5.Центральні органи державної влади..............................................

6.Органи конституційного контролю ...............................................

7.Консультативні і контрольні органи ..............................................

8.Судова система .................................................................................

Вступ

У розвитку правової системи кожної країни визначальним є конституційне (державне) право, основне джерело якого-конституція. Одними з перших у світовій практиці розвитку конституціоналізму були розроблені й прийняті конституції США (1789р.), Франції та Польщі (1789р.). Проте відомі також проекти конституцій, розроблені набагато раніше, наприклад проект конституції Пилипа Орлика в Україні (1710р.). Деякі країни (англо - саксонської системи права) розробляють і приймають окремі законодавчі акти конституційного характеру, які фактично є не кодифікованими конституціями цих країн.

Незважаючи на різноманітність форм конституцій, порядку їх прийняття та інших ознак, за змістом вони закріплюють найважливіші суспільні відносини, що стосуються правового статусу людини, устрою держави й суспільства, організації та здійснення державної влади. Саме характер цих відносин і визначає місце конституції серед джерел національного права.

Із часом у науці конституційного права сформувалося вчення про конституцію (теорія конституції) як засадний законодавчий акт, що узагальнює досвід розвитку конституціоналізму.

За допомогою порівняльного аналізу змісту сучасних конституцій можна ознайомитися з конституційним устроєм і найголовнішими конституційними інститутами окремих країн, визначити позитивні елементи та невирішені питання конституційного розвитку. Особливо це важливо для України, яка після проголошення незалежності почала створювати свою власну конституційно-правову систему.

1.Політичні інститути і конституційне право Франції.

У післявоєнні роки Франція пройшла два етапи в своєму конституційному розвитку. Перший етап 1946-1958р.р.-період Четвертої республіки - характеризувався спочатку широким демократичним підйомом після Другої світової війни, який привів до прийняття найбільш демократичної конституції за всю історію країни. Після вступу в силу основного закону 1946р. Фактично встановлений політичний режим став суперечити формальним положенням цього акту. Перехід до П’ятої республіки став логічним завершенням подій і відображенням нового співвідношення політичних сил.

Події в Алжирі і загроза громадянської війни в самій Франції сприяли прийняттю парламентом 1 червня 1958 року закону про наділення генерала Ш. де Голля повноваженнями по розробці конституції. Делегований спосіб створення конституції суперечив основним французьким традиціям розробки основного закону, всі республіканські конституції країни розроблялись парламентськими установами. Після розробки проекту співробітниками Ш. де Голля, обговорення в Консультативному конституційному комітеті і на Раді Міністрів конституція була передана на референдум і затверджена на ньому 28 жовтня 1958 року. Цей акт поклав початок періоду П’ятої республіки, вона стала 17-ою з 1789 року і основним законом 22-го по рахунку політичного режиму в країні.

Для Франції завжди був характерним політичний плюралізм. В країні дія декілька десятків політичних партій, вони виникають на політичній арені, занепадають, зникають, зливаються, блокуються, змінюють орієнтацію і назви. На відміну від інших країн партії у Франції не володіють будь-якими специфічними юридичними ознаками, які б відрізняли їх від інших асоціацій і об’єднань. Правове становище партій підпадає під загальний режим асоціацій. Партії утворюються вільно шляхом подачі декларації в адміністративні органи. Свобода утворення політичних партій визнана Конституційними зборами у рішенні від 16 липня 1976 року в якості “основного принципу, який признається законами Республіки”. Вільне створення-утворення без будь-якого дозволу. Асоціації, в тому числі і партії, не зареєстровані у відповідності до встановленої процедури, не володіють якою-небудь юридичною правоздатністю, хоча при деяких надзвичайних обставинах така правоздатність визнається судовими органами. Іншими словами, не зареєстровані асоціації по загальному праву не користуються правами юридичної особи.

Після багатьох скандалів декількома законами в 1988 і 1990 роках були введені обмеження на фінансування політичних партій зі сторони приватних осіб і норми про державну підтримку партій. Фінансування зі сторони держави розподіляється на дві частини: одна - для партій і політичних угрупувань, які виставили у Франції кандидатів по якнайменше 75 виборчих округах при виборах Національних зборів, і друга частина - фінансування партій і угрупувань, представлених в парламенті в залежності від чисельності їх фракцій. Контроль за фінансуванням покладений на Національну комісію за контролем рахунків по виборчій компанії і на виборах. У випадку, коли політична партія не опублікує свої фінансові звіти, то вона втрачає право на державну субсидію на наступний рік.

2.Конституція Франції.

Конституція 1958 року складається із короткої преамбули і16 розділів, розбитих на 93 статті. В конституції відсутній звичайний для сучасних актів розділ про права і свободи. Преамбула обмежується посиланням на Декларацію прав людини і громадянина 1789 року і на преамбулу конституції 1946 року, яка в цій частині з юридичної точки зору залишається в силі.

Конституція визначила основні параметри держави, встановивши, що Франція є неподільною, демократичною і соціальною республікою. Принцип республіки:”Влада народу, по волі народу і для народу”(ст.2).

В основному законі закріплене надзвичайно важливе положення про те, що республіканська форма правління не може бути предметом перегляду. В цьому акті визначені найважливіші положення про характер французької держави. Неподільність республіки-константа французької республіканської держави. Посягання на неподільність, на цілісність її території карається відповідно до статей Кримінального кодексу. Склад держави може змінитися тільки у відповідності з нормами третього абзацу ст.53: “Ніякий поступ, ніякий обмін, ніяке приєднання території не є дійсним без згоди зацікавленого населення”.

Франція - світська держава, тобто в ній відсутня офіційна релігія, а громадяни володіють повною свободою віросповідання. Однак твердження, що держава забезпечує свободу совісті ще не означає, що не може мати будь-яких відносин із церквами, які діють на її території. Кримінальний кодекс містить норму, відповідно до якої підлягають відповідальності священнослужителі, які здійснюють шлюбний обряд до цивільного шлюбу.

Термін “демократична” республіка вперше був включений в конституцію 1848 року і означав введення тільки для чоловіків загального виборчого права. Згідно ст.3 діючого основного закону загальне виборче право може бути прямим і похідним, а також рівним і таємним. Термін “соціальна” республіка вперше був включений в конституцію 1946 року і впроваджений в діючому акті. В середині 40-х років для засновників конституції Четвертої республіки цей термін означав розвиток політичної, економічної і

соціальної демократії.

Важливою нормою акту 1958 року є положення про джерело державної влади, закріплене в статті 3: “Національний суверенітет належить народу, який здійснює його через своїх представників і шляхом референдуму. Ніяка частина народу, ніяка окрема особа не можуть присвоїти собі його здійснення”.

Процедура перегляду конституції встановлена в її 16-му розділі, який включає тільки одну 89-ту статтю. Порядок внесення змін включає дві стадії:1) внесення поправок і їх прийняття, 2) ратифікація цих поправок. Ініціатива внесення поправок належить президенту республіки, який діє за пропозицією прем’єр-міністра , і членами парламенту. Друга фаза-ратифікація-може бути здійснена двома способами. Основний-ратифікація на референдумі, на якому досить отримання простої більшості голосів виборців. Однак, президент може передати проект на ратифікацію парламента, який скликається в якості конгресу, тобто президенту належить право вибору способу ратифікації. На загальних зборах парламентських палат проект рахується схваленим, якщо він отримає 3/5 загального числа поданих голосів. Конгрес може тільки прийняти чи відхилити передані йому поправки і не може вносити в них зміни.

3.Права і свободи громадян.

Права і свободи громадян у французькому конституційному праві закріплюються досить своєрідно. В основному законі 1958 року відсутній спеціальний розділ про права і свободи. Тут лише є відсильна норма в преамбулі до Декларації прав людини і громадянина 1789 року, доповненої преамбулою конституції 1946 року. В самому тексті конституції права і свободи зазначаються тільки в декількох статтях: підтверджується принцип рівності перед законом всіх громадян незалежно від походження, расової приналежності і релігійних переконань (ст.2), признається характер Республіки, як неподільної, демократичної і соціальної (звідси можна робити загальні висновки про характер прав людини), говориться про суверенітет і право голосу, про плюралізм політичних партій і про дотримання демократичних принципів (ст.ст.3,4). Крім того, ст.34 відносить до сфери закону встановлення правил, які стосуються громадянських прав і свобод, ст.53 говорить про право народів на самовизначення, ст.ст.64,66 - про незалежність судової влади, як гаранта прав і свобод.

Декларація 1789 року проголосила природні права і свободи людини і громадянина, тобто права, які завжди притаманні. На сьогоднішній день це коло прав і свобод не здається особливо всеосяжним, проте не можна не враховувати часу прийняття Декларації, яка досі залишається найбільш відомим актом такого роду. В Декларації вказаний принцип рівності: “Люди народжуються і залишаються рівними в правах” (ст.1), тому що вони народжуються людьми в однаковій мірі. Рівність є необхідним наслідком природного характеру прав. Декларація включає деякі загальні правила, необхідні для реалізації прав і свобод. Наприклад, стаття 4 встановлює, що “свобода полягає у можливості робити все, що не приносить шкоди іншому: таким чином, здійснення природних прав людини має лише ті межі, які забезпечують іншим членам суспільства використання тих самих прав. Ці межі можуть бути встановлені тільки законом.” В статті 5 проголошується не менш важливий принцип: “Все, що не заборонено законом, тому не можна чинити перешкоди, ніхто не може бути примушений до виконання того, що не передбачено законом”. В цьому акті закріплені і конкретні права і свободи-права в судовій галузі (ст.ст.7,9), свобода думок, слова, друку, права власності.

В преамбулі конституції 1946 року містяться норми про рівність прав чоловіків і жінок, які повинні бути гарантовані законом, право притулку, свобода думок, право на отримання освіти. Держава повинна організовувати безоплатне навчання. Тут же знаходяться економічні і соціальні права: право на працю і обов’язок працювати, профсоюзні права і свобода профсоюзної діяльності, право на страйк, яке втілюється “в рамках законів, які його регламентують”, участь трудящих у визначенні умов праці і в управлінні підприємствами, закріплюється можливість націоналізації майна і підприємств, експлуатація яких “має чи набуває риси національної суспільної служби чи фактичної монополії”, захист нацією здоров’я і матеріальної безпеки, солідарність і рівність у відношенні видатків, які виникають в результаті національного лиха.

Порушення прав і свобод юридичних осіб є предметом розгляду загальних, тобто кримінальних, цивільних та адміністративних судів. В першому випадку-якщо таке порушення передбачене кримінальним законом, в другому-коли можливі цивільні санкції, в третьому-при перевищенні державним органом своїх повноважень.

З приводу порушення прав і свобод можна звернутись і до парламентського посередника-французького омбудсмена, - який, однак., не володіє практично власними повноваженнями по розслідуванні порушень, а може лише звертати увагу на них. На практиці до посередника звертаються не часто. Захист прав і свобод фізичних осіб і неурядових організацій може здійснюватись і на міжнародному рівні, а саме в рамках ООН.



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Інші джерела конституційного права

    Реферат >> Государство и право
    ... і положення займають помітне місце у Конституції Франції: ще 12 її статей передбачають прийняття ... питання щодо нормативних характеристик самого консти­туційного права. Конституційне право — галузь, тісно пов'язана ...
  2. Поняття і предмет галузі конституційного права

    Реферат >> Менеджмент
    ... іх відносин, що регулюються конституційним правом. Таким чином, конституційне право можна визначити як су­купн ... визначались ідеї демократії, законності й конституціоналізму (Великобри­танія, Франція, США), у другому — абсолютизувалася ...
  3. Інститути і норми конституційного права

    Реферат >> Государство и право
    ... і. Напри­клад, вони містяться в ст. 48 Конституції Франції, де йдеться про засідан­ня ... енциклопедія. – Харків, 2002. – С.107. 5 Конституційне право. Підручник. – К., 2000. – С.152. 6 Конституційне право. Підручник. – К., 2000. – С.178.
  4. Предмет джерела і система конституційного права зарубіжних країн

    Реферат >> Астрономия
    ... ії. Предмет конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права. Система конституційного права. 1. Конституційне право конкретно ... , відповідно до ст. 25 Конституції Франції, “органічний закон встановлює тривал ...
  5. Система галузі конституційного права

    Реферат >> Астрономия
    ... льше того, у ба­гатьох країнах конституційне регулювання частково здійснюється ... ість норм-принципів характеризує передусім конституції і конституційне право в цілому, хоча подібні ... , вони містяться в ст. 48 Конституції Франції, де йдеться про засідан­ня ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.001474142074585