Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Иностранный язык->Сочинение
Жемчужиной творческого наследия замечательного русского писателя, лауреата Нобелевской премии И. А. Бунина заслуженно считается рассказ “Легкое дыхани...полностью>>
Иностранный язык->Сочинение
Основанием клас. разн. речеи могут быть раз. факторы кот. дают возможность выделять уст. и пис. речь, диол. и монолог. речь, функ. стили и типы речи. ...полностью>>
Иностранный язык->Сочинение
Литература всегда была тесно связана с жизнью общества, отражала в художественной форме самые волнующие проблемы своего времени. Первая половина XIX в...полностью>>
Иностранный язык->Сочинение
В имении, полученном в наследство от дяди, Евгений пытается улучшить жизнь крестьян: Ярем от барщины старинной/ Оброком легким заменил... Но этой един...полностью>>

Главная > Курсовая работа >Иностранный язык

Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст

1.1 Дискусійний характер визначення терміна

1.2 Мовознавчі вимоги до терміна

1.3 Протиставлення понять: термін; не термін

1.4 Визначення терміносистеми

1.5 Відмінні риси термінів торгівлі

2. Поняття семантичного (термінологічного) поля

2.1 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля

3. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Драйзера "Фінансист"

1.1 Дискусійний характер визначення терміна

Інтеграція та взаємодія різних наук вимагає посиленої уваги науковців до питань термінознавства та дослідження функціонування термінологічних структур у різних сферах людської діяльності. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інш.

Дослідники переважно по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки.

Кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, взаємовідносин загальнонародного, терміну та поняття в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.

Специфіка значення слова, його відмінність як категорії мови від поняття саме як категорії думки проявляється у функціонуванні мови, в якості засобу спілкування. Слово - інструмент, за допомогою якого виготовляється поняття як продукт узагальнюючої та протиставляючої діяльності людського розуму.

Зміст терміну розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. У слові порівнянне з терміном менш визначений об'ємом поняття, без застосування кількісних характеристик.

Термін, як і всі інші мовні універсали, важко піддається визначенню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначення термінів. Наведемо дві дефініції терміну, котрі відображають синтезовано більшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок.

Б.Н. Головін пише: "Термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській)" [3, с.276]. Дане визначення є досить вдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівним є, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такою базою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо у музичній термінології) [5, с,9]. Дещо не зрозуміло також, що таке "специфічні потреби спілкування", не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами і т.д. І.С. Квитко, Грунтуючись на різноманітні визначення, пропонує цікаву "сумарну" дефініцію: "Термін - це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться Із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивною нейтральністю" [8, с.21].

Досить коротко і точно сформульовано визначення терміну Комітетом науково - технічної термінології АН СРСР (КНТТ): " Термін - це слово (чи словосполучення), яке являється єдністю звукового знаку і співвіднесеного (пов'язаного) з ним відповідного поняття в системі понять даної галузі науки, мистецтва, техніки " [9, с.34].

Таким чином, можемо підсумувати, що термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії [3, с.276].

1.2 Мовознавчі вимоги до терміна

Сучасна мова науки і техніки пред'являє термінам декілька вимог. Найбільш важливими з яких є наступні:

1) Термін має відповідати правилам і нормам відповідної мови.

2) Термін має бути систематичним.

3) Терміну властива якість дефінітиви ості, тобто кожен термін спів ставляється з чітким окремим визначенням, котре орієнтує на відповідне поняття (valuer - оцінювач, concert - концерт, jazz - джаз).

4) Терміну властива відносна незалежність від контексту, і те, що він не втрачає в ньому свого значення (music - музика).

5) Термін має бути точним, хоча в субмовах мають місце численні "хибно орієнтовні" (термін Д.С. Лотте) одиниці (choir - хор).

6) Термін має бути стислим, хоча ця вимога нерідко суперечить вимозі точності, тобто повноти терміна (aria - арія).

7) Термін має прагнути до однозначності (opera - опера).

Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто домагатися в межах однієї терміносфери, адже на рівні декількох субмов полісемія термінів - явище досить розповсюджене, (e. g. architecture - drum - барабан купола (частина споруди), music - drum - барабан (муз. інструмент)

8) Для термінології не характерна синонімічність, котра заважає взаєморозумінню (to imitate - копіювати, підроблювати; syn: to reproduce, to forge, to copy).

9) Терміни експресивно нейтральні, хоча тут правильніше казати не про експресивність терміна чи виразу, а скоріше про інтенсивність деяких семантичних складових. Причинами такої інтенсивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність уявлення того, хто говорить, або намагання приховати свої наміри.

10) Термін має бути милозвучним (тобто вимога евфонії), тому не варто заохочувати створення термінів, походженням з діалектів, жаргонів чи варваризмів [5, с,12].

Разом з тим терміни не є ізольованими, незалежними, "вибраними " одиницями загальновживаної мови, котрі володіють лише їм характерними властивостями, а складають повноцінну частину загального складу мови, де якості слів появляються більш визначено, регламент-товано, відповідаючи вимогам професійного спілкування та взаєморозуміння. Таким чином, можна говорити про переважаючий характер властивості терміну порівняно із загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї або іншої особливості в межах відмінних галузей мови; можна стверджувати про бажані властивості термінологічної одиниці, але не можна вважати її не повноцінною чи непотрібного, ґрунтуючись лише на тому, що вона не має цієї властивості, хоча даний термін давно застосовується користувачами. З поглибленням міжнародних зв'язків вивчення іноземної мови набуває фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність [6, с. ІЗ].

1.3 Протиставлення понять: термін; не термін

Значення і поняття терміну - та нетерміну реалізують різний тип інформації, значення І поняття нетотожні, навіть якщо й виражені терміном, а не загальнонародним словом.

Суть визначень терміну зводиться до того, що в якості ознаки - найближчого родового поняття - найчастіше називають "слово чи словосполучення", "чи мовний знак" взагалі, а в якості ознак видових відмінностей: специфіку сфери розповсюдження; особливу функцію, називну (номінативну) означення та дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснюючу; семантичні особливості терміну: а) предмет визначеної області знання; б)"поняття", де семантика є "точною" (з точними семасіологічними кордонами), "однозначною", "є дефініцією", "є системного " [4, с.12].

Єдиного визначення терміну в лінгвістичні літературі поки що не Існує, а в існуючих визначеннях помітна не відповідність, що встановлюється визначенням якостей і ознак терміну його реальному мовному вжитку; більшість термінів вводять наче ідеальний термін. Навіть не досить глибоке дослідження термінології в галузі медицини, біології, та інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає лише одне поняття, не завжди він входить лише в одну терміносистему, не завжди тільки одне слово - термін, далеко не завжди термін відображає у своїй змістовній структурі характерні ознаки об'єкту термінування.

Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні кордони і виражає точно окреслене поняття.

До характеристики терміну необхідно обов'язково зараховувати його якості (чи тенденції), а у визначенні терміну тільки беззаперечні властивості усіх термінів. Основне у специфіці терміну - його спеціальне, професіональне вживання, сфера його розповсюдження обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнану якість, не варто впадати в крайнощі.

Важко не погодитись із думкою, що "ні у формі, ні у змісті неможливо знайти суттєвої різниці між словом неспеціальної загальнорозповсюдженої лексики та словом лексики термінологічної. Реальна об'єктивна різниця між двома цими типами слів - це, по суті, різниця міжмовна. Якщо слово загальнорозповсюдженої, неспеціальної лексики співвідноситься із загальновідомим об'єктом, то слово термінологічної лексики - із об'єктом специфічним, відомим лише обмеженому колу спеціалістів. Ніякої іншої різниці між цими типами слів не існує " [12, с.145]. Різниця між терміном і нетерміном автор вбачає не у специфіці слова, а у специфіці об'єктів номінації і важко не погодитись з А.І. Моїсеєвим [15, C. I 27], що питання треба ставити інакше: термін не перестає бути терміном, якщо його впізнають за межами кола спеціалістів. Праві ті лінгвісти, котрі пов'язують термінологічність із функцією мовних одиниць.

Головною одиницею термінології (найменшою її складовою частиною) є слово. Тому концепція слова - терміну займає у термінознавстві важливе місце.

У мовознавстві існує безліч визначень слова: відомі фонетичні, морфологічні, синтаксичні семантичні визначення. У мові - мовленні функціонують слова терміни і слова-нетерміни, або загальновживані, побутові слова. А.А. Реформатський дуже вдало зауважив; " А насправді ж це ціла лінгвістична проблема - побутове слово і термін..." [17, с.96-103].

Обґрунтовуючи протиставлення термін - загальновживане слово, варто, хоча б коротко, спробувати визначити слово, як мовну одиницю і показати його значення.

Слово - найменша смислова одиниця мови, котра може бути вільно відтворена в мовленні для побудови висловлювань.

Перевіримо це визначення. Візьмемо, наприклад, слова картина, будівля, комп'ютер, ходити, інтерфейс. Усі вони - і терміни, і нетермін - 1) є смисловими одиницями мовлення на відміну від фонем і складів;

2) вільно відтворюються у мовленні, тобто не потребують обов'язкового сполучення із досить визначеними одиницями; цим слова відрізняються від морфем, котрі відтворюються не вільно, але у складі слова;

3) володіють цілісністю і виділенням на відміну від морфем;

4) виявляються найменш вільно відтворюваними у мовленні одиницями мови і цим відрізняються від словосполучень;

5) приймають участь у побудові висловлювань, тобто застосовуються у цілях спілкування.

Кожна лексична одиниця має значення. В науці існує багато гіпотез словникового значення. Відомо, що слово як мовна одиниця - явище багатостороннє і має ознаки фізіологічні, акустичні, психічні, соціальні. Слово виявляється сукупністю різноманітних за своєю природою "праць" людського організму, необхідних для виявлення та здійснення різних станів і дій людської свідомості.

Великий інтерес, який останнім часом проявляють до лексикології та до лексичної семантики, робить особливо актуальною розробку науково обґрунтованих методів опису семантичної структури слова. Це особливо важливо для сучасної лексикографії, завданням якої є опис слова як одиниці, вододіючої структурою, котра являється частиною визначеної системи.

Одержавши досить широке розповсюдження, формальні методи аналізу виявились недостатніми для виконання подібної задачі, що неодноразово помічалось в лінгвістичні літературі, і фактично не знайшли реального застосування у практиці складання словників.

В результаті недостатньої розробки теоретичної бази лексикографії відмічаються значні розходження у характері та прийомах опису слова в різних словниках. Не завжди чітка уява про діалект мови та мовлення, про співвідношення між ними, про існування системи значень, властивих слову, з одного боку, і великої кількості різноманітних, часто звичних його вживань - з іншого, призводять до не розрізнення, змішування значень та вживань лексичної одиниці. В результаті число нібито реально існуючих значень зводиться, наприклад, у ряді одномовних словників без достатніх для цього підстав до декількох десятків.

Подібне лексикографічне подання в тлумачних одномовних словниках значно ускладнює співставлення лексичних одиниць в словниках двомовних. Та обставина, що слово за різного вживання може співставляться з різними ідіоматичне вірними перекладами на іншу мову, нерідко змушує лексикографів вважати кожен із подібних перекладів випадком реалізації окремого значення даного слова і розміщувати таке значення під окремою цифрою в словниковій статті.

Таким чином, виявляється, що, наприклад, прикметник nice має - 12 значень, дієслово to keep - 20 і так далі і т.п.

Зайве подрібнення семантичної структури слова відбувається тому, що з референтом співвідноситься не слово, значення якого необхідно визначити, а словосполучення, в яких воно зустрічається. В результаті лексичній одиниці приписуються якості, якими вона не володіє.

Як вже зауважувалось, зазвичай словникові статті представляють собою списки значень, поданих поза зв'язком із загальними смисловими структурами слів. У зв'язку з цим особливого значення набуває ієрархія лексичних значень полісемантичного слова.

Скільки слів у мові? На це запитання неможливо відповісти хоча б тому, що мова постійно змінюється і збагачується. У різних словниках пропонується і різна кількість слів. Головна причина криється в тому, що в словниках по-різному представлена термінологія. А між тим кількість термінів у кожній розвинутій мові в декілька разів більша кількості загальновживаних слів і вимірюється сьогодні семизначною цифрою. Доля термінів у лексичному складі мови продовжує неухильно зростати [8, с. 19].



Загрузить файл

Похожие страницы:

  1. Управління ліквідністю комерційного банку

    Дипломная работа >> Банковское дело
    ... ідності як властивості має дискусійний характер. Якщо термін „ліквідність активів” не ... позиція = Зміна депозитів – Зміна кредитів. Іншим підходом визначення майбутніх прогнозованих величин ... стану банківської ліквідності на визначену дату. Отже, ліквідність ...
  2. Реалізація розвивального принципу навчання на уроках у початковій школ

    Дипломная работа >> Педагогика
    ... якомога раннє введення узагальнених знань, термінів, визначень. 3. Розглянемо наступний принцип системи Л.В. Занкова ... ії навчання в системі Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидова є дискусійний характер їх проведення. В основі проведення дискусій лежать такі дії учн ...
  3. Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами

    Дипломная работа >> Психология
    ... ілда (1999) постановка проблеми носить дискусійний характер. Російський психолог О. Войскунський ... психологічними проблемами. Вперше термін Internet-addiction використав американський ... 'ютером; як саме визначені особливості впливають на інтерактивність взає ...
  4. Організація та функціонування довідково-пошукового апарату інформаційних установ на прикладі Рівненської

    Дипломная работа >> Информатика
    ... певного поняття. Дискусійне питання щодо терміну "Дов ... І.Г. Моргенштерн вважав, що визначення терміна не можна зводити до ... ійних установ. Змінився характер читання, склад користувачів і ... С.28-30 Єрхов А. Інформаційний пошук у мережі INTERNET: використання ...
  5. Відносини Україна - ЄС

    Реферат >> Экономика
    ... Угода набула чинності 1 березня 1998р., термін її дії завершився 28 лютого 2008 року ... таблиці пропущено події, котрі носили дискусійний характер: експертні зустрічі, офіційні ... іми державами з визначеною, конкретною та послідовною позицією на міжнародній арен ...

Хочу больше похожих работ...

Generated in 0.0068058967590332